12 лютого – яке церковне свято, чому варто утриматися від рукоділля в цей день?

Дізнайтеся, яке церковне свято відзначають в Україні завтра за новим календарем та до кого звертаються з молитвами віряни — читайте в статті на ТСН.ua.
Завтра, 12 лютого, православна церква вшановує пам'ять святого Мелетія, архієпископа Антіохійського. Мелетій, який народився у Вірменії (точна дата його народження невідома), з юних років вирізнявся своєю благочестивістю, мудрістю та добротою. Він здобув репутацію як глибокий знавець Святого Письма і відданий прихильник Нікейського символу віри, що проголошував основи православного вчення про Святу Трійцю.
У 357 році його висвятили на єпископа міста Севастія в Малої Азії. Проте через виниклі суперечки серед християн місцеве духовенство та прихожани не визнали його єпископство, внаслідок чого йому довелося покинути місто. У 360 році, після смерті архієпископа Антіохійського, в Антіохії (сучасна Сирія) почалися запеклі дискусії щодо нового керівника кафедри. Цей період характеризувався боротьбою між православними християнами, які дотримувалися Нікейського символу віри, і аріанами, котрі заперечували рівність Ісуса Христа з Богом Отцем.
Мелетія обрали архієпископом як компромісну фігуру, сподіваючись, що він об'єднає громаду. Однак після того, як він відкрито сповідував православне вчення і визнав Сина Божого рівним Отцю, його майже одразу відправили у заслання.
Його вигнання стало предметом численних повторень:
У 381 році святий Мелетій став главою Другого Вселенського собору, що проходив у Константинополі, де було затверджено Нікейський символ віри і засуджено аріанство. На жаль, він не дожив до завершення зборів, оскільки помер у Константинополі в тому ж році. Його поховали з великою шаною, а пізніше святі мощі були перевезені до Антіохії.
Святий Мелетій був відомий своєю лагідністю, тому цей день вважався несприятливим для конфліктів. Люди уникали сварок, щоб не накликати на себе негаразди. Існувало повір'я, що того, хто займеться рукоділлям, будуть переслідувати невдачі або проблеми з очима. Вважалося, що гроші, позичені на Мелетія, "підуть" з дому разом із добробутом. Люди вірили, що ледачі в цей день ризикують "замерзнути душею" -- стати байдужими до життя.
Цей час розглядався як перехідний етап, коли фермери починали підготовку інвентарю до весняних польових робіт: очищали, ремонтували та змащували візки і плуги. Це був вдалий день для реставрації житла або, принаймні, для проведення генерального прибирання. Особливо сприятливою вважалася початкова стадія побілки стін або ремонту даху, щоб принести до оселі відчуття оновлення.