Аптеки в 2022 році виявилися в стані безумства, прагнучи не просто космічних, а й надзвичайно високих прибутків, - зазначив Шерембей.

Він підкреслює, що фармацевтичні компанії були змушені укладати контракти на мільярдні суми, аби забезпечити свою присутність на вітринах аптек.

Основним фактором, що сприяє високим цінам на ліки в Україні, є маркетингові угоди, які фармацевтичні компанії вимушені укладати з мережами аптек.

Цю точку зору в особливому інтерв’ю для Mind озвучив Дмитро Шерембей, який є головою координаційної ради благодійної організації "100% Життя" та колишнім головою правління і співзасновником БФ "Пацієнти України".

"Вони [контракти] підвищують вартість абсолютно необґрунтовано й у фіналі стають проблемою для пацієнтів. Не стільки для фармкомпаній, не стільки ще для когось, а саме для пацієнтів", - сказав він, відповідаючи на запитання щодо причин стрімкого зростання цін на ліки в останні кілька років.

Шерембей зазначив, що існує поняття сухої вартості упаковки виробленого лікарського засобу, і кожен виробник медикаментів здатен продемонструвати ціну та маржу для реалізації.

"Аптеки розуміють, що в цьому немає ніякого фантастичного прибутку. Таким чином вони артикулюють: а ви укладіть із нами маркетингову угоду на мільярд і вкладіть цей мільярд легально у вартість упаковки виробництва. І дайте нам на полицю. З пацієнта всього +20%. А перед цим ми ще й із вас отримаємо мільярд. От і вся фікція вартості медикаментів на аптечній полиці"

Таким чином, пояснює він, фармвиробники змушені закладати вартість маркетингових контрактів у собівартість упаковки, щоб повертати ці кошти. Аптечні ж мережі перекладають провину за високі ціни на виробників.

Шерембей також підкреслив, що аптечні мережі не володіють власними заводами чи виробничими лініями; фактично, вони лише мають "орендовану полицю, яку перепродають для реалізації медикаментів". Водночас, ці мережі можуть підвищувати ціну упаковки до 300%.

"Я припускаю, що аптеки з'їхали з глузду приблизно у 2022 році, на початку війни. Коли ціни безконтрольно полетіли в небо. Звичайно ж, коли вони звикли до такої прибутковості, то для них 20% - це не прибуток. Хоча в усьому цивілізованому світі це космічний дохід, просто космічний дохід. Але їм потрібен надкосмічний дохід, який у десятки разів перевищуватиме будь-який ринок світу за обсягом закладеного "повітря" у вартість медикаментів", - підсумував голова пацієнтської організації.

З 1 березня 2025 року в рамках нового регулювання цін на медикаменти, затвердженого рішенням РНБО від 12 лютого "Про додаткові заходи для забезпечення доступу українців до лікарських засобів", буде заборонено укладати маркетингові угоди між виробниками та аптечними закладами.

Наприкінці лютого президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає запровадження регулювання порядку та умов надання маркетингових послуг, пов'язаних із реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачеві. Очікується, що завдяки новому закону препарати в аптеках мають стати доступнішими.

Згідно з ухвалою РНБО, ціни на більше ніж 100 найбільш затребуваних лікарських засобів знизяться на 10-40%. У цей список входять такі препарати, як Ібупрофен, Валідол, Анальгін, Цитрамон та Диклофенак.

У лютому уряд ухвалив рішення, що забороняє дистриб'юторам встановлювати надбавку на всі медикаменти, що перевищує 8%, тоді як для аптек максимальна націнка на безрецептурні ліки становить 35%.