Фінансові установи почнуть відкривати інформацію та конфіденційні дані своїх клієнтів: Верховна Рада планує обговорити новий законопроект.
В Україні змінять правила реагування банків у разі отримання запитів від поліції щодо махінацій з коштами.
Найближчим часом Верховна Рада планує обговорити в другому читанні законопроєкт 11043, що має на меті вдосконалення повноважень Національного банку України у сфері державного регулювання фінансових послуг. Цей документ містить положення, згідно з якими фінансові установи зобов'язані надавати певну інформацію про клієнтів, які користуються платіжними послугами, у разі надходження запиту від правоохоронних органів.
Цю інформацію надає "Судово-юридичний журнал".
До другого читання законопроекту 11043 було додано ряд нових положень. Зокрема, у статті 62 Закону "Про банки і банківську діяльність" щодо умов розкриття банківської таємниці пропонується ввести нову підставу для надання банками інформації про юридичних та фізичних осіб, яка є банківською таємницею. Згідно з новими вимогами, банки зобов'язані розкривати цю інформацію органам Національної поліції у випадках та в обсязі, зазначених у статті 31 Закону "Про платіжні послуги".
Крім того, пропонується внести доповнення до статті 31, додавши нову частину 7. Згідно з цією частиною, у разі отримання банком письмового (електронного) запиту від Національної поліції щодо протидії кіберзлочинності стосовно проведеної платіжної операції користувача, якщо така операція має ознаки злочину, передбаченого статтями 185, 190-192, 200, 361, 361-2, 362-363 ККУ, банк зобов'язаний надати відповідну інформацію протягом найшвидшого часу, але не пізніше 24 годин з моменту отримання запиту.
Головне юридичне управління Верховної Ради підкреслює, що мова йде про дуже великий обсяг даних. Окрім того, існує безліч причин для подачі такого запиту.
"Також незрозуміло, яким чином надавач платіжних послуг визначатиме, чи містить операція ознаки кримінального правопорушення", - зауважили в юридичному управлінні.
Експерти вважають, що запропонований законодавчий підхід не відповідає вимогам частини другої статті 32 Конституції, яка стосується захисту конфіденційності особистої інформації, і не відповідає стандартам якості законодавства, визначеним у цій же статті.
Текст законопроєкту не містить правових норм, які б пов'язували запроваджувані обмеження охоронюваних Конституцією прав громадян з інтересами нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини.
"Таким чином, введення в обіг "інформації про всі належні активи та зобов'язання осіб", яка є конфіденційною, без попередньої згоди власників цих даних, є безпідставним, непропорційним і не відповідає вимогам статті 3 Конституції України", - підкреслили в юридичному департаменті.
Крім того, переглянуті критерії визначення, які платіжні послуги, що пропонуються мобільними операторами, будуть класифікуватися як обмежені.
Невдовзі Верховна Рада може взятися за розгляд законопроєкту №11031, який стосується створення єдиної системи відеомоніторингу стану публічної безпеки. Згідно з цим документом, в Україні планується встановлення тисяч відеокамер, здатних ідентифікувати осіб. Це дозволить відповідним органам отримувати дані про фактичне місцезнаходження громадян.
