Бездіяльність або злочинний намір? Як НКЦПФР ігнорує інтереси українців на користь росіянина, що підпадає під санкції.
Два роки назад Україна ввела обмеження проти російського підприємця з казахським громадянством Тимура Турлова та його брокерської фірми "Фрідом фінанс Україна". Санкції, ухвалені РНБО, фактично поставили тисячі клієнтів компанії в скрутне становище, оскільки всі їхні активи були заморожені.
Ситуація ускладнюється через те, що тисячі українців інвестували в військові облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) та єврооблігації, придбані через "Фрідом фінанс", які уряд реструктуризував напередодні.
Рік тому ЕП писала про бізнес Турлова, санкції проти його української компанії та мільярди гривень, до яких втратили доступ тисячі клієнтів "Фрідом фінанс". За цей час регулятор - Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) - не лише не спромігся повернути інвесторам вкладені кошти, але й не розгледів, як бізнес підсанкційної особи продовжив заробляти мільйони гривень на українцях під час великої війни.
Стаття 2 закону "Про державне регулювання ринків капіталу" прямо покладає на НКЦПФР зобов'язання захищати права та інтереси інвесторів. Ця історія про те, як комісія нехтує своїми обов'язками на користь інтересів підсанкційного росіянина.
19 жовтня 2022 року Рада національної безпеки і оборони (РНБО) ухвалила рішення про накладення санкцій на кількох осіб, які мають зв'язки з російською агресією. Поряд з олігархами, що близькі до Кремля, під удар української влади потрапили Турлов та компанія "Фрідом фінанс Україна".
Санкційні заходи призвели до припинення роботи компанії, в рахунках якої були відкриті 12,7 тисяч українців. На момент введення санкцій загальна вартість активів цих осіб становила приблизно 3,5 мільярда гривень, з яких 250 мільйонів гривень були інвестовані в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).
Згідно з українським законодавством, доступ до ринку цінних паперів для осіб, які підпадають під санкції, є категорично забороненим. У зв'язку з цим, логічним кроком у реалізації санкцій мало б стати позбавлення компанії "Фрідом фінанс" ліцензій та її ліквідація, з поверненням коштів клієнтам з наявних активів. Проте, в НКЦПФР інтерпретували закон і, замість анулювання ліцензій, вирішили призупинити їх на період дії обмежень, що складає п'ять років.
З того часу клієнти "Фрідом фінанс Україна" опинилися у підвішеному стані. Через санкції РНБО та призупинення дії ліцензій вони не можуть ані вивести кошти зі своїх рахунків в брокері, ані отримати проценти від держави за придбані ОВДП, ані отримати гроші за їх погашення, ані закрити рахунок, ані переказати цінні папери на рахунки інших депозитарних установах.
Клієнти бачать свої активи у мобільному додатку брокера, проте не можуть отримати доступ до коштів. Вже два роки ці інвестори перебувають у такій ситуації.
Однак бізнес підсанкційного Турлова продовжує успішно працювати в Україні та заробляти гроші. Річ у тім, що "Фрідом фінанс Україна" - лише одна з компаній міжнародної групи Freedom Holding Corp. Крім України, холдинг працює у Казахстані, на Кіпрі, у США та інших юрисдикціях.
Українським клієнтам "Фрідом фінанс" міг відкрити рахунки у цінних паперах як в Україні, так і, наприклад, на Кіпрі, у Freedom Finance Europe. Остання не потрапила ані під обмеження РНБО, ані у санкційні списки жодної іншої країни. Ті, хто відкрив рахунки у цій кіпрській "дочці" не мають проблем з тим, щоб вільно розпоряджатися активами, які на них зберігаються.
Проте "Фрідом" не лише обслуговує рахунки українців на Кіпрі, але й, попри санкції РНБО, продовжує працювати в Україні та активно залучає нових клієнтів. Щоб пересвідчитися у цьому, журналіст ЕП завітав у відділення "Фрідом фінанс Україна", розташоване на вулиці Гончара у Києві. Замість зачинених дверей компанії, яка не має працювати, його зустріли працівники ТОВ "Навчальний центр "Біржовий університет" (НЦБУ).
Ця організація пропонує навчання у сфері фінансів, обіцяючи за короткий термін у два тижні та плату від 5 до 11 тисяч гривень ознайомити слухачів з основами торгівлі цінними паперами. Згідно з інформацією від YouControl, очолює НЦБУ фінансовий директор компанії "Фрідом фінанс Україна" Руслан Ісмайлов.
Власницею є Анастасія Острецька, яка обіймає посаду керівниці маркетингу в "Фрідом фінанс Україна". До грудня 2022 року цей університет носив назву "Навчальний центр Фрідом фінанс".
Співробітники НЦБУ розповіли ЕП, що в рамках програми навчання клієнти отримують можливість відкривати рахунки в цінних паперах через кіпрську компанію Freedom Finance Europe. Крім того, студенти університету можуть відкрити рахунок у цій компанії без обов'язкового проходження навчального курсу. Менеджери університету активно співпрацюють з "Фрідом фінанс" і, у разі потреби, передають їм контакти потенційних клієнтів.
Відтак, навіть після запровадження санкцій "Фрідом фінанс" Турлова продовжує працювати в Україні, залучає нових клієнтів та заробляє на операціях так само, як і до рішення РНБО. Єдине, на що вплинули обмеження - це заблоковані рахунки клієнтів, відкриті саме у "Фрідом фінанс Україна", зокрема придбані ними військові облігації Мінфіну та інші урядові цінні папери України.
У бесіді з ЕП представники НКЦПФР Юрій Бойко та Ярослав Шляхов зазначили, що комісія не має можливості впливати на Freedom Finance Europe або забороняти її діяльність, оскільки ця організація зареєстрована на Кіпрі. Вони також підкреслили, що не мають жодної інформації про роботу НЦБУ та її зв'язки з підсанкційною "Фрідом фінанс Україна".
ЕП також звернулося до "Фрідом фінанс Україна", куди НКЦПФР 11 червня 2024 року призначила тимчасового керівника. Там відповіли, що не мають жодного відношення до "Навчального центру "Біржовий університет", хоча установа працює у відділенні "Фрідом фінанс Україна", її керівниками є менеджери цього ж брокера, а її працівники пропонують відкрити рахунки у "Фрідом фінанс".
Проте НЦБУ - не єдиний слід Турлова у фінансовій системі України. Рік тому ЕП писала, що йому може неформально належати ще й "Скай банк". Зрештою, саме у будівлі цієї установи й розташовується єдине київське відділення "Фрідом фінанс Україна", а нині - НЦБУ.
Турлов неодноразово звертався до Національного банку з проханням отримати дозвіл на придбання цієї фінансової установи, однак регулятор не ухвалював позитивного рішення. Крім того, через компанію Freedom Finance Europe, що знаходиться під його контролем, росіянин надав "Скай банку" 2 мільйони доларів та 37 мільйонів гривень у вигляді субординованого боргового зобов'язання.
Відповідно до інформації Національного банку України, кінцевим бенефіціаром "Скай банку" є казахстанський громадянин Аріф Бабаєв. Рік тому регулятор зазначав, що не розглядає Турлова як можливого реального власника установи. З тих пір формальні власники, зазначені у звітності Нацбанку, залишилися незмінними.
Експерти ЕП, які аналізують фондовий та банківський сектори, зазначають, що "Скай банк" не лише під контролем Турлова, але й тісно пов'язаний із його брокерською діяльністю в Україні. Зокрема, в цьому банку зберігаються кошти клієнтів "Фрідом фінанс Україна", включаючи частину грошей від погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), а також доходи від процентів і кошти від погашення іноземних та корпоративних облігацій.
Це може свідчити про те, що поки тривають санкції від РНБО і клієнти не мають можливості знімати зі своїх рахунків ні активи, ні гроші, банк може використовувати цю ліквідність для отримання прибутку від інвестування в депозитні сертифікати НБУ. Особливо враховуючи, що подібна практика не є новинкою для України в умовах війни.
Експерти, які мають інформацію про активи компанії "Фрідом фінанс Україна", повідомляють, що на рахунках "Скай банку" перебуває від 200 до 250 мільйонів гривень клієнтів брокера, що знаходиться під санкціями. Для банку, загальні активи якого на 1 серпня становили 3,26 мільярда гривень, це є значним фінансовим ресурсом. Згідно з даними Національного банку України, у 2023 році "Скай банк" отримав 217,9 мільйона гривень відсоткових доходів, при цьому чистий прибуток після сплати податків склав 43,8 мільйона гривень.
У березні 2022 року Служба безпеки України (СБУ) ініціювала кримінальне провадження відповідно до статті, що стосується фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну або повалення конституційного ладу. У рамках цієї справи були залучені організації "Фрідом фінанс Україна" та "Скай банк".
Зокрема, Служба безпеки України висловила підозри щодо брокера в контексті фінансування терористичної діяльності, а також в концентрації облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) в руках російських інвесторів і проникнення російських капіталів в економіку України. Однак найбільш цікавою аспекти даної справи є потенційний зв'язок компанії "Фрідом фінанс" з певними українськими державними чиновниками.
За інформацією з ухвали Шевченківського суду Києва, в період з 2019 по 2022 рік, інтереси ТОВ "Фрідом Фінанс Україна" на українському фондовому ринку активно підтримували деякі посадовці НКЦПФР. Ці особи сприяли вирішенню різноманітних питань, пов'язаних із збереженням ліцензій компанії, незважаючи на наявні порушення вимог ліцензійної діяльності на ринках капіталу України.
Донедавна НКЦПФР "сприяла вирішенню будь-яких питань щодо збереження ліцензії" ще одного бізнесу росіянина - "Української біржі". Турлов - єдина особа, яка має істотну участь у капіталі біржі. Йому через підконтрольну Freedom Holding Corp. належать 24,26% акцій "Української біржі".
Протягом півтора року НКЦПФР не звертала уваги на те, що одним з співвласників однієї з трьох найбільших фондових бірж в Україні є російський бізнесмен, на якого накладено санкції. Лише після того, як у березні 2024 року ця ситуація привернула увагу громадськості, у комісії виявили зв'язки Турлова та Міністерства фінансів Росії з фондовою біржею, і через три місяці було ухвалено рішення про відкликання ліцензії.
Після запровадження РНБО санкцій проти "Фрідом фінанс Україна" комісія три тижні думала над їхнім втіленням у життя. І зрештою, замість анулювання ліцензії та початку процесу ліквідації брокера вирішила призупинити дію ліцензії на 5 років (стільки ж діють санкції). Такі дії НКЦПФР лише підтверджують підозри СБУ у тому, що високопосадовці регулятора можуть лобіювати інтереси бізнесу Турлова. Проте хто саме цим займається?
Кілька джерел, що працюють на фондовому ринку та в банківській сфері, повідомляють, що голова НКЦПФР Руслан Магомедов особисто знайомий з Турловим. Зокрема, ще до свого призначення в комісію, він нібито надавав підтримку компанії "Фрідом фінанс" у виході на український ринок. Крім того, у 2019 році Магомедов намагався сприяти Турлову в отриманні схвалення від НБУ для купівлі "Скай банку", проте ці зусилля, очевидно, не увінчалися успіхом.
Голова НКЦПФР на дзвінки ЕП не відповів. Як і на переглянуті ним запитання про його потенційний зв'язок з Турловим та ймовірну допомогу останньому в отриманні погодження від НБУ на купівлю "Скай банку".
У розмові з представниками ЕП в НКЦПФР було зазначено, що після впровадження санкцій стосовно "Фрідом фінанс" керівництво комісії намагалося ініціювати їх перегляд або скасування. Таку ж думку висловлювали члени комісії під час бесіди з журналістом ЕП у вересні 2023 року.
Врешті-решт, коли досягнення поставленої мети виявилося неможливим, комісія обрала неформальний підхід до заблокованих активів клієнтів українського "Фрідома", що полягав у очікуванні автоматичного закінчення терміну санкцій. Хоча така стратегія виявилася ефективною, бездіяльність НКЦПФР ледь не призвела до величезних фінансових втрат у мільйонах гривень для деяких клієнтів підсанкційного брокера.
У липні 2024 року Мінфін домовився з власниками єврооблігацій про умови реструктуризації зовнішнього держборгу. Інвестори погодилися списати частину боргу України. Для цього старі єврооблігації обміняли на папери нового випуску.
Реструктуризація проходила через кілька етапів. Перший з них тривав до 23 серпня, під час якого інвестори мали можливість надати свою згоду на запропоновані умови реструктуризації і отримати за це винагороду у розмірі 1,25% від номінальної вартості їхніх цінних паперів. На другому етапі здійснювався безкоштовний обмін старих євробондів на нові.
Серед клієнтів "Фрідом фінанс Україна" є й ті, хто володіє єврооблігаціями. Після введення санкцій проти даного брокера, ці інвестори позбулися можливості користуватися своїми активами та реалізовувати свої права на них. В результаті, вони не змогли направити Міністерству фінансів свою згоду на запропоновані умови реструктуризації та не отримали можливість додатково заробити 1,25%.
Максим Дибенко, голова ініціативної групи постраждалих приватних інвесторів компанії "Фрідом Фінанс Україна", у коментарі для ЕП повідомив, що українські євробонди зникли з рахунків клієнтів брокера, а нові цінні папери, які мали бути нараховані в результаті реструктуризації, так і не були отримані.
Національний банк України роз’яснив, що був проведений обмін старих єврооблігацій на тимчасові ISIN-коди. Проте, є ймовірність, що внутрішні системи компанії "Фрідом фінанс" не відобразили ці зміни в особистих кабінетах клієнтів. Крім того, в НБУ зазначили, що у випадку, якщо клієнти "Фрідом фінанс Україна" не зможуть добровільно погодитися на обмін своїх єврооблігацій у рамках реструктуризації, держава має намір вилучити ці цінні папери та обміняти їх на нові. Отримані кошти будуть зараховані на рахунки цих клієнтів після продажу нових облігацій на ринку.
Оскільки надання згоди на реструктуризацію залишалося під забороною через санкції РНБО, то клієнти "Фрідом фінанс" ризикували втратити не лише комісію за згоду, але й частину номіналу нових євробондів. Річ у тім, що, найімовірніше, їхній продаж відбувався б за ринковою ціною. Наразі, за даними Bloomberg, ці папери торгуються за 16-18% від номіналу, тобто клієнти "Фрідома" могли потенційно втратити понад 80% від вартості своїх інвестицій в зовнішній борг України.
Єдине, що могло б захистити їх від можливих втрат, полягало в рішенні НКЦПФР, яке дозволяло їм прийняти умови реструктуризації. До 23 серпня, коли клієнти ще могли отримати винагороду за свою згоду, комісія так і не ухвалила цього рішення. Лише після публічної критики та звинувачень у бездіяльності, 1 жовтня НКЦПФР дозволила клієнтам "Фрідом фінанс Україна" отримати нові євробонди.
Згідно з інформацією, наданою Дибенком, клієнти компанії "Фрідом фінанс Україна" мали на своїх рахунках єврооблігації з сумарною вартістю приблизно 800 мільйонів гривень. Таким чином, затримка у видачі дозволу НКЦПФР могла призвести до втрати близько 10 мільйонів гривень у вигляді незаробленої комісії.
Показово, що інвестори, євробонди яких зберігалися на кіпрській Freedom Finance Europe, жодних проблем у ході реструктуризації українського держборгу не мали. Постраждали лише клієнти того брокера, діяльність якого регулюється НКЦПФР.
Дибенко допускає можливість, що клієнти компанії "Фрідом фінанс Україна" можуть ініціювати судові процеси для компенсації збитків, викликаних бездіяльністю НКЦПФР. При цьому йдеться не лише про упущену вигоду від комісій під час реструктуризації державного боргу, а й про втрати, пов'язані з дволітнім блокуванням їхніх активів.
Бойко та Шляхов не надали конкретних відповідей на запитання журналіста ЕП щодо роботи компанії "Фрідом фінанс Україна" та можливостей розблокування рахунків її клієнтів. Члени комісії не змогли пояснити, чому рішення про дозвіл клієнтам "Фрідом фінанс Україна" на отримання нових єврооблігацій у рамках реструктуризації державного боргу було ухвалене так пізно.
"Наше кредо - 'не словами, а справами'. Ми не є тим органом, що хизується обіцянками. Наша діяльність ґрунтується на конкретних діях. Ми не політична структура, а незалежний регулятор, і не втручаємося в політичні ігри", - підкреслив член комісії Бойко.
Члени комісії звернулися до ЕП з проханням утриматися від публікації статті, що стосується "Фрідом фінанс Україна", оскільки, за їхніми словами, наразі триває "інформаційна кампанія" проти регулятора. Вони також зазначили, що протягом найближчих кількох тижнів стануть зрозумілими дії НКЦПФР стосовно клієнтів брокера, який потрапив під санкції, а також подальша перспектива для цих клієнтів.
Члени комісії натякнули, що питання про можливе розблокування активів клієнтів "Фрідом фінанс України" виходить за межі виключних повноважень НКЦПФР і значною мірою залежить від державної санкційної політики. Уповноважений президента України з питань санкцій Владислав Власюк в інтерв'ю ЕП зазначив, що найближчим часом перегляд обмежень стосовно "Фрідом фінанс Україна" і Турлова не планується.
За інформацією ЕП, велика частина активів, заморожених на рахунках "Фрідом фінанс", ймовірно, належить особам, які мають зв'язки з Турловим.
Окрім цього, до введення санкцій компанія "Фрідом" створювала різні синтетичні фінансові інструменти на основі державних облігацій України. Наприклад, вона пропонувала своїм клієнтам продукт, що дозволяв отримувати купонні виплати за ОВДП не кожні півроку, а щомісячно. Важливо зазначити, що формально такі облігації були на балансі "Фрідом фінанс Україна", а не у клієнтів.
На даний момент головним завданням НКЦПФР та призначеного нею тимчасового керівника "Фрідома" є проведення аудиту всіх активів брокера та рахунків, які в ньому відкриті. Як повідомляють джерела ЕП у правоохоронних структурах, Національна комісія має намір залучити до цього процесу й представників СБУ, ймовірно, з метою затягування термінів.
Тим часом клієнти українського "Фрідом фінанс" побоюються, що за зачиненими дверима НКЦПФР може відбуватися "чергова спроба збереження бізнес-інтересів Турлова". Вони повідомили ЕП, що їхні рахунки нібито можуть перевести у новостворену компанію - "Варто брокер".
Згідно з інформацією від YouControl, засновниками даної організації є Віталій Братошек та Тетяна Новікова, які працюють у "Фрідом фінанс Україна". Ця установа зареєстрована в київському Unit city, де нерухомість належить компанії "Фрідом".
Джерела ЕП у НКЦПФР підтвердили, що "Варто брокер" дійсно днями подав документи на отримання ліцензій, необхідних для діяльності на фондовому ринку, проте висловили сумнів у тому, що саме цю компанію можуть використовувати для розблокування активів "Фрідом фінанс Україна".
***
Поки 12 тисяч українців чекають, коли НКЦПФР "не словом, а ділом" доведе свою здатність регулювати фондовий ринок, з самої комісії масово звільняється персонал. Магомедов та Шляхов проводять реорганізацію, в рамках якої її працівникам запропонували тимчасово підписати тримісячні контракти без перспектив продовження. Ба більше, працівники втрачають пільги, які надає держслужба, а деякі - бронювання від мобілізації.
У зв'язку з численними звільненнями, керівництво НКЦПФР підготувало звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням розглянути можливість введення органу у режимі простою, повідомляють джерела ЕП як у самій комісії, так і у Верховній Раді. Згідно з планами, під час простою Нацкомісія не виконуватиме своїх функцій, проте її співробітники, включаючи керівництво, продовжать отримувати 2/3 своєї заробітної плати.
