Наступне загострення в сфері озброєння: звідки виник скандал щодо протитанкових мін 1941 року?
Чи купила Агенція оборонних закупівель (АОЗ) на Новий рік мільйон старих протитанкових мін? Чи треба зняти з виробників і постачальників зброї штрафи? Скільки там поставила АОЗ і чи не час звільнити її керівницю?
Упродовж останніх днів українські новини більше зосереджені не на подіях на фронті, таких як значне укріплення позицій російських військ у Часовому Яру, а на суперечках щодо ринку постачання озброєння.
Чому це важливо? Адже протягом найближчих тижнів буде укладено контракти на значну частину бюджету АОЗ на наступний рік. Отже, для виробників озброєння на цей період передбачено лише дві основні задачі:
А) повністю знецінити конкурентів;
Б) повністю знецінити діяльність АОЗ, усвідомлюючи, що термін контракту нинішньої керівниці добігає кінця.
Основні аспекти: чи погодиться Агенція знову надати всі замовлення на певні види боєприпасів виключно українським виробникам. Це ті ж підприємства, які цього року зазнали невдач у постачаннях і виготовили продукцію неналежної якості.
Досліджуйте також: Скандальні міни для Збройних Сил України. Чому вони не злітають у повітря та не детонують, незважаючи на мільярдні витрати.
Виходячи з недавнього брифінгу, проведеного главою Мінстратегпрому Германом Сметаніним, можна зробити висновок, що він підтримує цю позицію і не надто переймається фактичною здатністю заводів до виконання поставлених завдань.
Принаймні остання цитата саме про це:
"Умовно кажучи, завод стверджує, що може випустити 50 000 одиниць наступного року. Я ж запитую: а яка ситуація на 2026 рік? Можливо, якщо я докладу зусиль, вдасться досягти 75 000-100 000. Тоді я звертаюся до Міністерства оборони з пропозицією укласти контракт на 150 тисяч, що дозволить мені вимагати від заводу збільшити виробництво до 70 000, хоча б і не більше його можливостей", - зазначив міністр у понеділок, 13 січня.
Якщо українські підприємства отримають важливі контракти на сучасні боєприпаси, а інші замовлення АОЗ укладе з європейськими виробниками чи посередниками, то українські спеціалізовані експортери залишаться з обмеженим сегментом ринку, відомим як "складські запаси".
Варто відзначити, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну вже підчистило чималу кількість складів. І війна за них іде не гірша ніж колись за золоті жили.
Цілком ймовірно, що конфлікт, пов'язаний із закупівлею протитанкових мін Агенцією оборонних закупівель, безпосередньо пов'язаний із цією сферою конкуренції серед постачальників озброєння.
Не так давно з'явилася стаття військового аналітика Сергія Згурця, де він повідомляє про те, що АОЗ наприкінці року уклав контракт на постачання мільйона американських мін, випущених у 1941 році, сплативши при цьому 10% авансу. Зрозуміло, що боєприпаси з часів Другої світової війни потребують перевірки на придатність, і виникає питання, навіщо нам ці старі металеві вироби.
До ранішніх годин вівторка, 14 січня, я отримала інформацію від учасників ринку, що ситуація виглядає дещо інакше. Виявляється, йдеться про склад, розташований в одній країні, яка, в принципі, веде з нами торгівлю, проте не завжди робить це з бажанням.
На цей тендер, окрім АОЗ, подавали заявки ще дві компанії. Одна з них - добре відома приватна фірма, а інша - маловідома приватна структура, яка має зв'язки з суперечливим колишнім силовиком.
Проте, першим до складу добіг представник нашої "дружньої" Болгарії. Агенція оборонних закупівель вирішила прийняти його пропозицію.
Пропоную альтернативний варіант: "Цитую пресреліз АОЗ: 'Цей договір був укладений без фінансових зобов'язань. Ніякі кошти за ці товари не були сплачені. Відповідно до умов контракту, оплата відбудеться лише за умови успішного проходження технічної перевірки всіх виробів, включаючи випробування на полігоні'."
Насправді, ця стадія контракту кардинально відрізняється від, скажімо, 97% авансової оплати, яку колись отримав "Львівський арсенал".
"Протитанкові міни, про які повідомлялося в медіа, розміщені на оборонному складі однієї з країн НАТО, перебувають на озброєнні та проходять регулярні технічні перевірки щороку. Саме підписаний контракт надав Агенції можливість взаємодіяти з цими складами, оскільки постачальник отримав право власності на ці засоби і забезпечив їх технічний контроль", - зазначено в заяві АОЗ.
Тобто контракт дозволяє "забронювати" товар, не ризикуючи грошима.
Врешті-решт, чи не цього прагнули суперники? Щоб потім мати можливість обрати більш сучасні міни?
Власне, нині це можна порівняти з конкурентною боротьбою за контракти на заводах у Болгарії чи Румунії.
Так само як скасування 7% штрафів - це боротьба за збільшення маржинальності бізнесу.
Спрогнозувати події наступних тижнів так само неважко. Поряд з боротьбою за збереження статутів АОЗ і ДОТ, де б були збережені повні повноваження наглядових рад на призначення і звільнення керівників (від чого залежить, хто розглядатиме через кілька тижнів питання продовження контракту керівниці АОЗ Марини Безрукової) ми побачимо багато витоків з аудиту МО та певних договорів про ефективність роботи самої Агенції оборонних закупівель.
Основне в цих битвах — пам'ятати, хто наш основний супротивник і з якою метою нам потрібна зброя.