Чи дійсно найшвидші птахи планети знаходяться на межі зникнення, і де їх можна знайти в Україні? Відповідає орнітолог.

Сапсан є занесеним до Червоної книги України, і за його вбивство передбачено покарання у вигляді штрафу, що перевищує 100 тисяч гривень, зазначив фахівець.

Найшвидший птах в Україні та у всьому світі, сапсан, за інформацією ряду ЗМІ, можливо, перебуває під загрозою зникнення.

УНІАН вирішив розібратися, чи дійсно це відповідає дійсності, і звернувся до орнітолога Максима Гаврилюка, який є директором Навчально-наукового інституту природничих та аграрних наук Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, а також одним із засновників Українського центру досліджень хижих птахів, щоб дізнатися найцікавіші факти про цього птаха.

Експерт також розповів, яка популяція сапсанів в нашій країні, і де ці птахи гніздяться.

Сапсан - один із видів соколів. Сапсани не вимирають в Україні, а їхня чисельність навпаки збільшується. Варто зазначити, що в нашій країні є гніздова популяція сапсана - тобто це ті птахи, які постійно живуть на українській території і гніздяться тут, а є ще ті, які прилітають до нас взимку з північніших регіонів та зимують переважно у великих містах. Зокрема, відомо про те, що сапсани зимували в Києві, в Миколаєві, Одесі, Черкасах. Цього року в Луцьку зимував сапсан, на якого наділи передавач у Польщі. Польські колеги повідомили, на якій трубі ночує птах і куди літає на полювання.

У 1950-1960 роках ці птахи фактично перебували на межі вимирання у всьому світі. Згодом стало відомо, що основною причиною цього стало масове використання інсектициду ДДТ у сільському господарстві (речовина, що застосовувалася для обробки рослин від шкідливих комах, - Ред.). Сапсани, як хижі птахи, займають верхню позицію в харчовому ланцюзі, споживаючи тварин, які, у свою чергу, їли рослини, оброблені ДДТ. В результаті в їх організмах накопичувалися небезпечні хімікати, і дози стали настільки високими, що призводили до загибелі птахів.

У 1970-х роках люди зрозуміли, що цей інсектицид є не лише отрутою для шкідників, а й несе загрозу для інших живих істот, оскільки накопичується в організмі, і препарат почали забороняти у різних країнах світу, у тому числі в Україні. Після заборони ДДТ популяція сапсанів почала відновлюватися.

Однією з небезпек для сапсанів в Україні є скорочення природних місць для гніздування. Частина цих птахів облаштовує свої гнізда на скелях, які часто використовуються туристами, зокрема, альпіністами. Що стосується гніздування на деревах, то тут виникає проблема: старі дерева, де селяться сапсани, вирубують значно частіше, ніж молоді. Ще одна загроза полягає у зміні традиційних ареалів проживання сапсанів, що призводить до зменшення популяцій їхньої здобичі.

На жаль, браконьєрство залишається критично важливою проблемою для України. Низький рівень екологічної свідомості серед багатьох громадян призводить до того, що вони, побачивши хижого птаха, часто плутають його з кобцем (соколоподібним птахом) і, маючи в руках рушницю, без роздумів відкривають вогонь. Ще однією загрозою для сапсана є голубоводи, які займаються незаконним виловом цих птахів. Варто зазначити, що сапсан занесений до Червоної книги України, а за його вбивство передбачена серйозна відповідальність у вигляді штрафу, що досягає 112 тисяч гривень.

Окрім цього, небезпека для хижих птахів, пов'язана з використанням пестицидів у сільському господарстві, залишається важливою і в наш час.

Найменша чисельність сапсанів в Україні була зафіксована в 1980-х роках, коли на всій території країни гніздилося лише 20-25 пар цих птахів. Починаючи з 1990-х років, їхня чисельність почала поступово збільшуватися. За останніми даними, в Україні нині гніздиться близько 120-130 пар сапсанів. Одна з популяцій розташована в гірському Криму, де їх налічується близько 100 пар, в той час як інша група гніздиться в Карпатах та в окремих місцях на Поліссі.

На Кримському півострові сапсани гніздяться на скелях, а у Карпатському регіоні - або на скелях, або на деревах. Швидше за все, ці птахи створюють гнізда й у великих містах на дуже високих будівлях, але поки, на жаль, такі гнізда в Україні не знайшли. Угруповання сапсанів, які гніздяться у містах, зокрема, є у Польщі, Німеччині та США. У зимовий період сапсани нерідко міняють поведінку, покидають звичне для себе місце перебування й летять у великі міста. Вони з обережністю ставляться до людей, а міста їх приваблюють тим, що там є багато голубів та інших птахів, на які вони полюють.

Під час полювання сапсан згортає свої крила і стрімко спускається з висоти на свою жертву, набуваючи при цьому впізнаваного профілю. Існує гіпотеза, що саме цей силует сапсана або іншого сокола став основою для формування українського тризуба.

Отже, тризуб може бути інтерпретований як зображення сокола, що стрімко наближається до своєї жертви. Проте існують й альтернативні теорії щодо походження символу українського тризуба.