Чи чекає Україну спекотне літо і в чому допомагають лісосмуги: бесіда з кліматологом

Яким буде літо-2025 в Україні, чи загрожують нам катаклізми через зміну клімату, які міста вже у зоні ризику теплового удару і як танення льодовиків вплине на прибережну зону Чорного моря, - в інтерв'ю РБК-Україна.

Основное:

2024 рік став найспекотнішим у світі з моменту початку систематичних метеорологічних спостережень, згідно з даними Всесвітньої метеорологічної організації. Температура вперше зросла на 1,5 градуса в порівнянні з доіндустріальним періодом. Очікується, що 2025 рік навряд чи перевершить цей рекорд, хоча має всі шанси потрапити до п'ятірки найтепліших років, оскільки тенденція глобального потепління залишається актуальною.

У розмові з РБК-Україна кандидат географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС і НАН України Віра Балабух поділилася інформацією про зміни в кліматі, які ми вже спостерігаємо, а також про те, що може чекати нас у найближчі десятиліття.

Минулого року в Україні в липні температура повітря досягала 36 градусів і більше. Яким буде літо цього року? Чи слід готуватися до нових температурних рекордів?

У прогнозах на сезон ми можемо аналізувати лише відхилення від середніх багаторічних показників, що дозволяє виявити тенденції: чи буде сезон теплішим чи холоднішим, чи характерними будуть зливи, або ж, навпаки, пануватиме посушливий клімат.

Неможливо точно визначити температурні прогнози на сезон, оскільки вони залежать від численних глобальних процесів, які відбуваються на планеті, включаючи океанічні явища, що можуть тривати протягом кількох місяців.

Подібні розрахунки вимагають значних ресурсів, оскільки необхідно мати дані про стан Світового океану та атмосферу на всіх рівнях, а також прогнозувати їхні зміни і визначати домінуючі процеси. Для цього потрібні потужні обчислювальні системи, здатні швидко обробляти цю інформацію. Такі можливості є лише у провідних світових центрах прогнозування.

В Україні ми спираємось на їхню інформацію. Останні прогнози свідчать, що літо буде теплішим, середня температура, ймовірно, перевищить норму на 1-2 градуси. Очікується, що сезон буде більш сухим, особливо в липні та серпні. Щодо рекордів, то їх важко передбачити, оскільки такі прогнози можливі лише на короткий термін — до 5 днів.

- Цьогоріч була дуже тепла зима і незвична весна. Це аномалії чи вже наслідки змін клімату?

- Можна сказати, що ці аномалії є наслідками зміни клімату. З кожним роком бачимо, що тривалість зими зменшується, температура повітря підвищується. Все частіше вона знаходиться в межах від -5 до +5 градусів, а середня за добу залишається додатною. Досить рідко спостерігаються сильні морози. І сильними ми називаємо уже -20 градусів, а не -30 і -40, які спостерігались раніше. Лише на високогір'ї Карпат ще можемо відчути справжню зиму, де температура значно нижче, проте її тривалість також суттєво зменшилась.

Це свідчить про значні зміни, що відбуваються в атмосфері. За останнє десятиліття спостерігається прискорений ріст глобальних температур. 2024 рік став найгарячішим за всю історію спостережень з 1800-х років, а можливо, навіть за останні 100 тисяч років. Це перший випадок, коли середня річна температура повітря на земній поверхні перевищила 1,5 градуса Цельсія, а на суші - 2,3 градуси (в порівнянні з доіндустріальним періодом, - Ред.).

Аномально високі температури були зафіксовані в понад 100 країнах. У 2024 році океани накопичили тепла в 25 разів більше, ніж всі енергетичні витрати людства за рік.

Кандидат географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух (скриншот)

Загальна тенденція потепління на планеті показує, що підвищення температури відбувається протягом усього року. Україна не виняток. Найбільший ріст характерний для зими і літа. За останні 30 років ці періоди у нас потеплішали майже на 1,5 градуса, порівняно з 1961-1990 роками.

Найбільше температура зростає у січні, так було і цьогоріч. На переважній більшості території період вегетації не припинявся і дерева вже почали розпускатись. Ці тенденції - глобальні прояви зміни клімату, які значною мірою зумовлені діяльністю людини, через яку підвищується концентрація парникових газів. Ріст глобальної середньої за рік температури за рахунок природних чинників перебуває у межах +- 0,1 градуса, а внаслідок парникового ефекту - 1,3 -1,5 градуса.

Середня літня температура також підвищилася. Найзначніші зміни відзначаються в липні та серпні. Кількість спекотних днів зростає, а тривалість періодів спеки збільшується. Все частіше ми стикаємося з поняттям тропічних ночей, коли нічна температура перевищує 20 градусів за Цельсієм. Це веде до посилення теплового навантаження як на організм людини, так і на енергетичну систему, що може викликати проблеми з постачанням електроенергії.

Під впливом глобального потепління спостерігається подовження вегетаційного періоду, що несе певні ризики. Січень цього року виявився аномально теплим, а березень порадував температурами, що перевищували 25 градусів, внаслідок чого рослини почали активно розпускатися. Натомість квітень виявився традиційно холодним, з вторгненням арктичного повітря, що призвело до заморозків. Це завдало значно більше шкоди, ніж в минулі роки, коли березень характеризувався нижчими температурами, а вегетаційний період починався пізніше.

Найменше температура зросла у травні, вона залишилася майже такою, як у 70-90-ті роки. І цього травня потужна адвекція холоду була великим ризиком для сільського господарства, бо вегетація рослин почалась ще у січні. Збитки від заморозків можуть бути масштабними. Ці тенденції характерні не лише для цього чи минулого року, а й для останніх десятиліть.

Трансформація середньої температури протягом півстоліття (1973-2023) (джерело: Вікіпедія)

Чи можуть всі ці перетворення викликати катастрофічні наслідки для України?

Арктичні холодні фронти можуть тривати і в травні, що підвищує ризик появи заморозків. Іншою загрозою є літнє підвищення температури, яке подовжує період спеки і викликає тепловий стрес. Це, в свою чергу, може призвести до збільшення рівня смертності.

Згідно з інформацією, наданою Всесвітньою метеорологічною організацією, найбільше негативного впливу метеорологічних явищ зазнали люди на всіх континентах через хвилі тепла та спеку. Особливо піддаються ризику жителі великих міст, оскільки через явище "міського острова тепла" температура повітря може перевищувати на 5 градусів і більше у порівнянні з околицями.

- Які міста України під найбільшою загрозою теплового удару?

Це великі міста з населенням понад мільйон: Харків, Київ, Дніпро, Одеса, Львів, Запоріжжя, Донецьк, а також населені пункти з інтенсивною забудовою, де недостатньо зелених територій. Європейські стандарти будівництва вимагають, щоб у містах не було виключно асфальтованих ділянок; необхідні парки, сквери та інші зелені зони для покращення якості життя.

У Києві біля більшості супермаркетів розташовані наземні парковки. Ці великі асфальтовані площі нагріваються, вивільняючи додаткову енергію в атмосферу. Кожен дощ стає справжнім викликом, оскільки існують проблеми зі стоками, і вода не має куди стікати. Цю ситуацію слід вирішувати шляхом перегляду будівельних нормативів.

У Німеччині використовують багато новітніх технологій, це вимога закону. Великі громадські будівлі обов'язково мають мати зелені дахи, які вбирають вологу від опадів і цю воду використовують для потреб будинку, зокрема каналізації. Це навіть є у будівлі Бундестагу.

Це ілюстрація того, як держава реагує на цю ситуацію. Перед Верховною Радою розташований великий заасфальтований майдан. Якщо провести замір температури за допомогою тепловізора, то показники там, напевно, будуть суттєво вищими, ніж у Маріїнському парку.

Минулого року в Україні відбулася сильна пилова буря, що принесла піщані маси з Сахари. Чи можемо ми очікувати, що подібні явища стануть для нас звичними?

- Пилові бурі є небезпечними, оскільки зносять великий шар родючого ґрунту і переносять його на великі відстані. Такі процеси були активними в Україні у 60-х роках минулого століття, особливо від цього страждали південні регіони.

Тоді ухвалили дуже правильне рішення - посадити лісосмуги для боротьби із пиловими бурями. Вони майже протягом 30 років захищали нас: не спостерігалось явищ, які б тривали понад добу зі швидкістю вітру понад 15 метрів за секунду і перенесенням пилу на значну відстань.

Лісосмуги виконували не лише функцію захисту від сильних вітрів, але й сприяли збереженню вологи в зимовий період, затримуючи сніг на своїй території. Це дозволяло їй отримувати більше вологи. Коли ґрунт має достатню вологість, ймовірність виникнення інтенсивних бур зменшується, оскільки вітер не здатен піднімати пил у повітря.

Внаслідок війни в Україні значно постраждали численні лісосмуги. Які можуть бути наслідки цього?

Знищення лісових смуг у районах бойових дій створює серйозні труднощі для нас, адже ми втрачаємо захист, який підтримувався протягом останніх тридцяти років. У зв'язку зі зростанням швидкості вітру, підвищенням температури та посиленням посухи, ймовірність виникнення потужних пилових бур на півдні значно зростає. Більш того, у Херсонській області розташована найбільша пустеля Європи - Олешківські піски, яка останнім часом активно розширюється.

Яким чином війна в Україні в цілому позначається на кліматичних умовах?

Міністерство охорони навколишнього середовища здійснило аналіз прямих і непрямих викидів парникових газів, викликаних військовими конфліктами в Україні. Від лютого 2022 року до лютого 2024 року обсяги таких викидів сягнули приблизно 180 мільйонів тонн у еквіваленті вуглекислого газу. Протягом двох років війни Росія завдала екологічних збитків на суму 33 мільярди доларів США.

Військові конфлікти мають прямий вплив на клімат, оскільки призводять до переміщення населення та збільшення споживання пального, що, в свою чергу, викликає підвищення викидів у повітря. Міжнародні авіакомпанії змушені обминати території Білорусі та Росії, що суттєво подовжує їх маршрути та споживання пального. Крім того, через бойові дії країна страждає від численних лісових пожеж.

Йдеться про наслідки глобального масштабу, оскільки викиди парникових газів в атмосферу зростають, і їх неможливо оперативно усунути.

Викиди парникових газів за різними секторами (інфографіка DW)

В Україні вже спостерігаються значні зміни клімату. Які наслідки ми побачимо через три десятиліття?

Вплив людської діяльності на атмосферу є надзвичайно суттєвим. Коли ми будемо аналізувати, як буде розвиватися наше суспільство та які обсяги викидів воно створюватиме, зможемо скласти різні сценарії зміни клімату. Існує безліч можливих варіантів. Наприклад, людство може вирішити не вживати жодних заходів для зменшення викидів парникових газів, продовжувати використовувати вугілля, нафту та газ, а також збільшувати споживання енергетичних ресурсів.

Якщо ми продовжимо лише нарощувати викиди парникових газів, це призведе до подальшого посилення парникового ефекту. В таких обставинах середня температура повітря може піднятися на 2,5 градуси до 2050 року, а до кінця століття — на 4 градуси і навіть більше.

Є закономірність, що підвищення середньої за рік температури на 0,1 градуса призводить до збільшення тривалості теплого періоду на 1 день. Якщо в середньому температура повітря може збільшитися на 2,5 градуси, то майже на місяць зросте тривалість теплого періоду. А якщо на 4,5 градуса - то майже на 50 днів.

За останні 30 років температура змінилась на 1,5 градуса і ми бачимо, до яких глобальних наслідків це призвело. А при підвищенні на 4 градуси до кінця століття матимемо зовсім інший клімат. Тривалість зими скоротиться до декількох тижнів. І, наприклад, в Харкові до кінця століття можуть спостерігатись такі умови, які зараз характерні для південних областей України.

Чи справді всі наслідки змін клімату мають лише негативний характер?

Кліматичні зміни в основному мають негативні наслідки, хоча в Україні можна помітити й певні переваги. З одного боку, зростання температури викликає стрес, оскільки підвищується теплове навантаження на населення. З іншого боку, це також призводить до подовження теплого сезону, що сприяє ранньому початку вегетаційного періоду. Це відкриває нові можливості для України в вирощуванні більшої кількості сільськогосподарських культур та отриманні третього врожаю.

У нас досить часто вересень є ще одним літнім місяцем. Озимина може дозрівати раніше і, відповідно, з'являється можливість вирощування післяжнивних культур. Бо якщо зібрати озимину у червні, то є ще досить тривалий період, щоб до вересня виростити ще якісь культури. Фермери вже часто це використовують зараз. Тому зміна клімату нам дає величезний потенціал.

У нас є достатньо ресурсів для вирощування рослин, які потребують тепла, але раніше не мали можливості рости в нашому регіоні. Проте існує проблема з водозабезпеченням. Високі температури призводять до збільшення випаровування. Літні опади, як правило, є зливовими, а тривалість бездощового періоду зростає на фоні високих температур, що посилює посушливість. Якщо Україні вдасться забезпечити рослини вологою за допомогою новітніх технологій, країна може стати житницею не лише для Європи, а й для всього світу.

Науковці висловлюють зростаюче занепокоєння через процес танення льодовиків. Чи може це мати прямий негативний вплив на Україну?

Коли ми стверджуємо, що до кінця століття середня температура повітря може зрости на 4,5-5 градусів, то в полярних регіонах цей показник може піднятися аж на 10 градусів. Це означає, що підвищення на 0,1 градуса відповідає подовженню теплого сезону лише на один день, тоді як зростання температури на 10 градусів може призвести до збільшення тривалості цього періоду на цілих 100 днів у заполярних широтах.

На даний момент полярне літо триває 90 днів, але до кінця століття його тривалість може збільшитися майже удвічі. Прогнозується, що до 2100 року ситуація в Північному океані може зазнати таких змін, що з'явиться можливість перепливти з Європи до Америки через Північний полюс. Це, у свою чергу, відкриває численні перспективи для вивчення Арктичного регіону.

Ключовим аспектом є те, що лід складається з прісної води, і в процесі танення льодовиків він зливається з водами Атлантичного океану, що змінює їхній хімічний склад. Окрім того, вода, що походить з льодовиків, має низьку температуру. Коли вона потрапляє в Атлантичний океан, існує загроза, що це може вплинути на океанічні течії, які обігрівають Європу, потенційно змінюючи їхній курс.

Велика частина світового населення мешкає неподалік від океанських берегів, і підвищення рівня Світового океану внаслідок танення льодовиків може мати катастрофічні наслідки для багатьох держав. Якщо концентрація парникових газів продовжить зростати такими темпами, до кінця століття рівень Світового океану може зрости на 45-82 см, що в середньому становитиме 62 см у порівнянні з початком століття.

Наслідки цього явища дійдуть і до України, оскільки система Чорного моря тісно пов'язана з океанськими водами. Згідно з інформацією від Міністерства захисту довкілля, підвищення рівня Чорного моря може призвести до затоплення міста Вилкове. Одеса також може зазнати негативного впливу. Багато південних регіонів України можуть опинитися під загрозою через ерозію, оскільки прибережні території будуть піддаватися руйнуванню.

До завершення століття рівень океану може зрости на 45-82 сантиметри (джерело: Getty Images).

Зміни в природному середовищі можуть викликати значні міграційні процеси. Якою мірою Україна може стати привабливим місцем для людей, що тікають від кліматичних катастроф?

Зміни клімату на планеті для багатьох стали справжньою катастрофою. Країни Африки вже протягом кількох десятиліть страждають від сильних посух, що змушує мешканців залишати свої домівки. В інших регіонах спостерігаються масштабні повені та надзвичайні опади, що також веде до еміграції людей. Тих, хто був змушений залишити свої місця проживання через несприятливі умови погоди, називають кліматичними біженцями.

Зазвичай мешканці сіл, які потерпають від посухи, вирішують переїхати до найближчого міста. Це призводить до значного соціального навантаження і викликає ряд проблем у міських районах. Як правило, коли ситуація покращується, багато з цих людей повертаються назад у свої рідні краї. Лише в окремих випадках відбувається переселення з однієї країни в іншу, хоча такі випадки не є повністю рідкісними.

Порівнюючи ті зміни і наслідки, які відбуваються в інших регіонах, то зміни в Україні хоч і є суттєвими, але вони не катастрофічні, бо живемо у помірних широтах й знаходимось досить далеко від океану, який впливає на узбережжя через урагани, тайфуни, підвищення рівня океанів.

Україна вирізняється привабливими кліматичними умовами. Існує ймовірність, що багато людей, які не зможуть залишитися на своїй батьківщині, шукатимуть можливість переселитися до нашої країни.

А чи не можуть українці стати кліматичними мігрантами?

- Зміни, які у нас відбуваються, досить нерівномірні. Температура найбільше зростає на північному сході - у Чернігівській й Сумській області. За останні 30 років тут потепліло на 1,5 градуса і більше, в той час, як по решті країни ці зміни становлять 1-1,2 градуса.

У південних областях, хоч і не настільки зросла температура, але це найспекотніший регіон. В окремі роки, якщо зростатиме посушливість і не вживатимуть заходів для протидії, регіон може мати дуже багато проблем. Люди можливо не захочуть там вести аграрний бізнес, бо це потребуватиме великих коштів. Ймовірно, місцеві захочуть переселитися на інші території.

У цьому контексті Полісся виглядає досить перспективним. Нещодавно тут почав формуватися олійно-зерновий пояс. У той час як на півдні України для багатьох сільськогосподарських культур склалися не найкращі умови для вирощування, Полісся, яке раніше вважали надто вологим, тепер має достатньо вологи та тепла для успішного вирощування різних рослин. Ми вже спостерігаємо, як межа вирощування соняшнику та кукурудзи просунулась значно на північ.

- Чи є державна програма в Україні для стримування змін клімату?

- Торік у нас ухвалили Закон про основні засади державної кліматичної політики й, відповідно до нього, зараз у нас розробляються стратегії для всіх секторів, у тому числі для сільського господарства, енергетики, і навіть для окремих регіонів і громад по адаптації до зміни клімату і плани їх реалізацій.

Для ефективної боротьби зі змінами важливо усвідомлювати, які загрози існують у конкретному регіоні, які спостерігаються тенденції та що може статися в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективах. Багато секторів повинні уважно спостерігати за поточними подіями. Щоб успішно висадити ліс, потрібно визначити, які рослини зможуть адаптуватися і вижити в нових кліматичних умовах. Відповідно, слід обирати ті види, які зможуть рости через 30 або 50 років.

Чи здатна звичайна людина своїми діями вплинути на зменшення кліматичних змін?

Якщо наші дії вже зробили свій внесок у зміни клімату, ми маємо можливість також зменшити цей вплив. Головною причиною змін, що відбуваються, є викиди парникових газів. Нам необхідно зосередитися на їх зменшенні. Це можна реалізувати через зниження споживання енергії та підвищення енергоефективності наших процесів. Наприклад, варто утеплити житло для зменшення витрат на опалення та перейти на енергоощадні освітлювальні прилади.

З іншого боку, вуглець, що вже потрапив у повітря, необхідно вилучити. Існує один надзвичайно дієвий та простий метод, який може суттєво покращити нашу планету — це рослинність. Хоча було чимало жартів про мільйон дерев, насправді це дійсно ефективний спосіб "вилучити" вуглець з атмосфери.

Озеленення планети може сповільнити зімни клімату (фото: Getty Images)

Також, влітку дерева забезпечують прохолоду, створюючи тінь, яка допомагає знизити температуру повітря. У тіні повітря зазвичай більш вологе, і дерева виконують функцію захисту від вітру, хоча іноді можуть становити певну небезпеку. Крім того, лісосмуги допомагають уберегти нас від пилових бур.

Якщо визначити за мету, щоб кожна людина залишила по собі сад чи маленький ліс, це може суттєво змінити не тільки мікроклімат на власній ділянці, а й вплинути на клімат на глобальному рівні.

У 2024 році в Китаї завершили масштабний проект, який тривав майже півстоліття - створили Зелений пояс довжиною понад 3000 км, який зупинив наступ пустелі Такла-Макан. Цей пояс із різноманітних посухостійких рослин та дерев не лише став захистом від піщаних бур, а й створив нові можливості для розвитку регіону, зокрема, вирощування фруктів, збору і переробки лікарських трав.