Ці радянські фарфорові фігурки можуть стати джерелом значного доходу для вас.

Які причини зацікавленості до колекціонування радянського фарфору?

Фарфор традиційно асоціюється з розкішшю і престижем, і вироби, створені в радянський час, не є винятком. Чимало предметів, вироблених у СРСР, слугували не тільки практичним цілям, але й були справжніми мистецькими шедеврами.

Фарфор прикрашали розписом відомих художників того часу, що робило його не просто посудом, а справжніми художніми експонатами.

У часи радянського режиму фарфорові вироби часто слугували засобом пропаганди. Вони відображали революційні події, трудящих та селян, втілюючи цінності нового соціального ладу. Кожен з цих предметів має свою неповторну історію, стаючи важливим свідком епохи.

Цей "Кіт у чоботях", виготовлений у 1960-х роках на Ангарському керамічному заводі, оцінюється в 18 000 гривень (фото: скріншот з violity.com).

Однією з основних причин, чому радянський фарфор викликає інтерес у колекціонерів, є його вражаюча художня майстерність. На виробництвах співпрацювали з талановитими митцями, які створювали унікальні моделі та оформлення для посуду і фігурок.

Зокрема, творчість авангардистів та мистецтвознавців з течії "Світ мистецтва" слугувала натхненням для розробки виняткових зразків фарфорового мистецтва.

Вироби з ніжними квітковими візерунками, фігурки тварин і людей, а також елегантно оформлені сервізи з унікальним розписом користуються великою популярністю серед колекціонерів.

"Пліткарки", виготовлені на престижному керамічному заводі у Вербилках, мають ціну 15 000 гривень (джерело: скріншот з violity.com).

Виробництво фарфору в СРСР зосереджувалося на кількох великих заводах, які випускали продукцію для масового споживання, але також мали свої унікальні серії, що сьогодні мають велику популярність.

Серед найбільш відомих підприємств можна виділити Ленінградський фарфоровий завод та Дулевський завод. Ленінградський завод, зокрема, здобув популярність завдяки своїм елегантним сервізам і стильним декоративним фігуркам, тоді як продукція Дулевського заводу вирізнялася своєю міцністю та яскравим оформленням.

Київський експериментальний кераміко-художній завод також виробляв фарфор, що сьогодні високо цінується серед колекціонерів. Його вироби часто прикрашали українські народні орнаменти та мали національний характер.

Статуетка "Школярка з портфелем", виготовлена Ленінградським фарфоровим заводом, наразі доступна для покупки за 7 000 гривень (фото: скріншот з сайту violity.com).

Фарфор має одну важливу рису - крихкість. Через це багато виробів не збереглися до наших днів. Навіть ті, що виготовлялися серійно, сьогодні є рідкісними, оскільки багато з них були розбиті чи пошкоджені під час використання.

Це робить радянський фарфор ще більш цінним, адже збережені екземпляри стають справжньою знахідкою для колекціонерів.

Основна частина збережених артефактів складається з чашок, посуду та статуеток, які часто передавалися з одного покоління в інше. Їхня унікальність полягає в глибокому символічному значенні для родин, адже ці предмети часто слугували маркером добробуту та родинних цінностей.

Статуетка "Черевички", натхненна творами Гоголя, в даний момент доступна за ціною 6 151 гривня (джерело: скриншот з сайту violity.com).

Для багатьох людей фарфор з СРСР несе емоційний заряд, адже він асоціюється з минулими часами та спогадами. Колекціонери шукають раритетні екземпляри на аукціонах і у приватних осіб, адже кожен предмет має свою унікальну історію.

Фарфор може слугувати не лише предметом мистецтва, але й альтернативним способом інвестування. Залежно від попиту, його вартість має тенденцію зростати з часом, а особливо цінні екземпляри можуть стати вигідними активами. Антикварні вироби, які зберегли свій первісний вигляд, стають дедалі рідкіснішими, що суттєво підвищує їхню ціну на ринку.