Дементій Білий, дослідник краю з Херсона, спеціаліст у галузі політології.

Херсон невпинно обирає та закріплює свою українську ідентичність.

Херсонець, що витримав окупацію свого рідного міста, активно брав участь у мітингах проти агресора і наразі знаходиться під вогневим тиском, - розповідає краєзнавець, політолог та керівник обласної організації Комітету виборців України (КВУ) Дементій Білий.

Перед звільненням Херсону від російських військ ми обговорили з ним, як місто на різних етапах свого розвитку обирало українську ідентичність. Також поговорили про актуальність перейменування вулиць, які піддаються обстрілам, про шляхи відновлення місцевого самоврядування в прифронтових зонах і про те, як впоратися з патерналістськими настроями в громадах.

Всі аспекти, що стосуються зрадника Сальдо, викликають негативну реакцію серед місцевих жителів.

- Херсон у вересні відзначав День міста. Проте навколо цієї дати виникали і далі виникають дискусії. Одних обурює, що ця дата була встановлена з подання зрадника Сальда, і що це просування імперських наративів. Пишуть, що День міста треба тепер відзначати 11 листопада - у день визволення міста від армії РФ. Для інших ця дата пов'язана з гарними мирними спогадами. Є в соцмережах не просто дискусії, а навіть сварки. Вкидають тези, які поділяють херсонців на тих, що лишилися у місті, і тих, що виїхали. Загалом, на твою думка, як бути з Днем міста? Дата - це формальність чи таки наратив, від якого варто відмовитися?

- Усі дискусії навколо святкування Дня міста на сьогодні є абсолютно зрозумілими. По-перше, херсонці за останні майже три роки отримали надзвичайно сильні травми. Наше місто було окуповане, херсонців піддавали знущанням, тортурам. Коли росіяни тікали, вони пограбували місто, примусили людей жити без світла, тепла, води. Вкрали все, що могли, зокрема, нашу історичну пам'ять, історичні документи, експонати музеїв. Уже два роки наше місто брутально обстрілюють, на херсонців буквально полюють. Це дуже страшні злочини, що здійснюють росіяни.

Для багатьох символом окупації став Володимир Сальдо (ексмер Херсона, екснардеп, а нині - так званий губернатор на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини, - ред.). І відповідно все, що з ним пов'язано, спричинює цілковите несприйняття і в тих, що у місті, і тих, які виїхали. Усі пам'ятають, що саме він на початку нульових років вирішив перенести День міста на вересень. І тому люди, які травмовані (а ми тепер майже всі травмовані), намагаються позбутися такого зв'язку, хочуть змінити дату проведення Дня міста. І це зрозуміло.

Але є ще один важливий аспект. Сьогодні в нас виникає відчуття ностальгії – люди прагнуть повернутися до довоєнних часів. Для мешканців Херсона День міста асоціюється з миром та народними святкуваннями. Соціологічна лабораторія КВУ проводила регулярні опитування, які показали, що херсонці вважають вересневий День міста найзначнішою подією року. Мешканці оцінювали діяльність влади за тим, як вона організовувала це свято, незважаючи на інші актуальні проблеми. Саме відчуття свята хочуть повернути херсонці.

І ось стикаються дві різні перспективи. Тому важливо визнати і усвідомити, що у багатьох людей є психологічні травми. Це питання вимагає обговорення і діалогу. Якщо у нас виникає неприйняття цієї дати - третьої суботи вересня - можливо, варто подумати про перенесення її на інший час.

Проте важливо усвідомити, що третя субота вересня не несе в собі нічого негативного. Ця дата не має жодних таємних значень, адже в Україні саме у вересні проходять Дні міста в багатьох населених пунктах. Ми повинні зберегти дух радості та святкування. Тому варто відзначати в теплій порі року, коли дні довгі і світлі. Можна вибрати будь-яку іншу зручну дату для святкування.

Що стосується Дня визволення міста, то це зовсім окрема розповідь. Це оповідь про патріотизм і героїзм, про наших співвітчизників, які протистояли окупації. Це не свято з карнавальними розвагами і не просто народні святкування.

Взагалі, нам слід з розумінням ставитися до необхідності мати багато місцевих свят: День міста, День визволення від рашистів, а також залишити День визволення міста від нацистів (13 березня, - ред.). Я спілкувався з краєзнавцем Сергієм Дяченком, який пропонує відзначати такі дні, як День міфічних Біліховичів (посилаючись на "Біліховичі", які, за чутками, існували на цій території задовго до заснування Херсону), а також День Олешшя... Важливо проводити різноманітні свята з різними тематичними акцентами.