Свято святого Миколая, Різдво та Водохреще: конкретні дати згідно з новим календарем.

Які церковні календарі діяли на території України

Протягом історії на українських землях існувало три різні церковні календарі:

Після церемонії масового хрещення, яку провів князь Володимир Великий (Володимир Святославич) у 988 році, Київська Русь стала християнською державою. Хоча цей перехід до християнства насправді розтягувався на кілька століть.

У той час певна частина населення нинішньої України почала впроваджувати юліанський календар, що з часом стало поширеним явищем.

Проте, існує проблема юліанського календаря, відомого пізніше як "старий", яка полягає в тому, що кожні 128 років виникає накопичення різниці в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (обчисленим за формулою) рівноденням.

Це невідповідність між справжніми астрономічними явищами та датами в календарі спричинило зсув у святкуванні всіх фіксованих свят (тих, що відзначаються в однаковий день кожного року) церковного календаря, внаслідок чого їхня дата почала поступово зміщуватись.

З огляду на це у XVI столітті Католицька Церква і низка країн Європи перейшли на "оновлений" - григоріанський календар.

Тим часом серед православних і протестантів формувався спротив григоріанській календарній реформі. Це було пов'язано, серед іншого, з тим, що прийняття чи неприйняття оновленого календаря перетворилось фактично на визнання чи невизнання найвищого релігійного авторитету Римських пап.

Таким чином, східні Православні Церкви продовжували використовувати "традиційний" юліанський календар.

На сучасній території України григоріанський календар офіційно почав діяти з 1582 року, оскільки в той час більша частина земель належала католицькій Речі Посполитій. Після укладення Берестейської унії, що відбулася у 1596 році, григоріанський календар поступово став поширюватись на Правобережжі України.

12 лютого 1918 року в Коростені схвалили закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". Відтак в Українській Народній Республіці (УНР) григоріанський календар почав діяти з 16 лютого 1918 року (цей день стали вважати 1 березня 1918 року). "Нові" дати у перехідний період почали називати "за новим стилем".

Одночасно, для церков, які все ще дотримувались юліанського календаря, виникла нагальна потреба виправити календарні неточності, що накопичувалися протягом багатьох століть.

Враховуючи ці обставини, в 1923 році на Синаксі (зібранні) представників Православних Церков у Константинополі під керівництвом Вселенського Патріарха Мелетія IV було затверджено "оновлений" новоюліанський календар, що був розроблений видатним сербським астрономом, математиком, інженером, кліматологом, геофізиком і письменником Міланковичем.

Незважаючи на зусилля впровадити новий церковний календар на території сучасної України, Українська Церква врешті-решт переважно дотримувалася юліанського літочислення, яке стало складовою частиною російської церковної традиції.

2 лютого 2023 року під час засідання Священного Синоду Православної Церкви України (ПЦУ) була затверджена постанова №52, яка регулює порядок надання благословення парафіям та монастирям ПЦУ на застосування новоюліанського календаря.

"Проблема традиційного юліанського календаря є загальновизнаною, оскільки в ньому накопичується різниця між астрономічним і календарним рівноденням. На сьогоднішній день ця невідповідність становить 13 днів, і з часом вона зросте до місяців", - зазначено в документі.

Зазначалося, що раніше "оновлення календарної традиції було дискредитоване її зовнішнім нав'язуванням, примусом до відмови від православної та національної ідентичності".

Внаслідок Архієрейського Собору Української Православної Церкви (ПЦУ), що відбувся 24 травня 2023 року, була ухвалена постанова "Щодо врегулювання календарних питань в ПЦУ".

"Впродовж кількох століть традиційний юліанський календар сприймався як один з головних ідентифікаторів української церковної культури. Спочатку це було ознакою спротиву латинізації, а після більшовицької революції - також ознакою опору радянській системі", - зазначалось у документі.

Зазначалося, що в нинішніх реаліях соціальний та культурний фон юліанського календаря, а також його сприйняття, зазнали значних змін.

"Нині він більшістю сприймається не стільки як пов'язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов'язаний з російською церковною культурою", - додали автори постанови.

У зв'язку з цією ситуацією, було ухвалено рішення про перехід ПЦУ на новоюліанський календар, що набирає чинності з 1 вересня 2023 року, оскільки ця дата позначає початок нового церковного року.

27 липня 2023 року, під час проведення Помісного Собору Православної Церкви України, було остаточно схвалено перехід України на новоюліанський календар, отримавши майже одноголосну підтримку учасників.

Отже, в даний час більшість українців використовує нову юліанську систему календаря, яка не має недоліків юліанського календаря і є значно більш точною (ближчою до астрономічних явищ), ніж григоріанський.

Тобто по суті новоюліанський календар - вдосконалена форма юліанського, де "пропускається" 7 діб на 900 років (тоді як у григоріанському - 3 доби на 400 років).

В проміжку з 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новий юліанський календар повністю співпадає з григоріанським календарем.

День Святого Миколая відзначається як свято, присвячене вшануванню християнського святого Миколая Мирлікійського, який відомий також як Чудотворець.

Раніше це церковне свято припадало на 19 грудня, проте тепер в Україні його відзначають 6 грудня.

Цього року День святого Миколая припадає на п'ятницю.

День святого Миколая в церковному календарі (скриншот: pomisna.info)

Різдво Христове, яке також називають Різдвом Господнім, є одним із найзначніших свят у церковному календарі. У цей день християни святкують народження Ісуса Христа, який з'явився на світ від Діви Марії у Вифлеємі.

Досі Різдво в Україні святкували 7 січня, але згідно з новоюліанським календарем, ця дата тепер співпадає з 25 грудня. Цьогоріч це буде середа.

Дата святкування Різдва за новоюліанським календарем (скріншот: pomisna.info)

Слід підкреслити, що кожна громада в Україні має можливість самостійно обрати дату святкування (проте рекомендується уникати вибору як 25 грудня, так і 7 січня).

Водохреще (або Хрещення Господнє) - велике свято різдвяно-новорічного циклу, що символізує хрещення Іоаном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордан на старовинній паломницькій переправі.

Раніше в Україні це свято святкували 19 січня. Проте, відповідно до нового юліанського календаря, Водохреще тепер відзначається 6 січня. У 2025 році ця дата випаде на понеділок.

Варто відзначити, що це релігійне свято співпадає з іншим - Богоявленням, оскільки після свого хрещення Ісус відкриває себе людству як Месія та Спаситель.