Для України Трамп має два сценарії - один невдалий, а інший ще гірший. Інтерв'ю з колишнім послом у США Шамшуром.

Світові медіа, аналізуючи зустріч представника президента США Стівена Віткоффа з російським лідером Володимиром Путіним, підкреслюють відсутність прогресу в питанні України та незадоволення президента США Дональда Трампа результатами переговорів. Причина цього глухого кута є очевидною: незважаючи на заяви про готовність до діалогу, Путін не має наміру зупиняти агресію, поки не змусить українців підкоритися. Коли його радники стверджують, що будь-які переговори повинні бути сфокусовані на усуненні "корінних причин" конфлікту, вони мають на увазі, що мета війни полягає в тому, щоб не дозволити Україні стати незалежною, сильною нацією, здатною захищати себе і самостійно визначати свої союзницькі стосунки.

Чи настане момент, коли Трамп, закликавши Росію "діяти" у своїй соціальній мережі, втомиться від безкінечних маніпуляцій російського диктатора, чи, можливо, він з самого початку був налаштований виконати всі його вимоги? На сьогодні це питання залишається відкритим, і ми можемо лише спостерігати за негативними тенденціями, які можуть загрожувати Україні.

Проте існують й ті, хто вважає, що США можуть змінити свою політику стосовно Росії вже найближчими тижнями. Серед них – міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. "Мої розмови з американськими високопосадовцями свідчать про те, що терпіння Сполучених Штатів має свої межі", – підкреслює дипломат.

Якщо до завершення місяця не буде укладено мирну угоду, Трамп може запровадити нові санкції проти Росії, повідомляють деякі ЗМІ США.

Щодо питання врегулювання конфлікту в Україні - які перспективи нас чекають найближчим часом? Чи має Трамп конкретну стратегію? Які наслідки мають останні коментарі офіційних осіб адміністрації президента США?

Своїми думками щодо цих та інших питань у ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився колишній надзвичайний і повноважний посол України в США та Франції Олег Шамшур.

- Після зустрічі Путіна з Віткоффом у Росії заявили, що поточні її переговори зі США навряд чи приведуть до "блискавичних результатів". Така позиція Кремля суперечить заявленій Дональдом Трампом меті досягти швидкого загального припинення вогню в Україні й тривалої мирної угоди найближчим часом. Фактично можна констатувати відсутність результатів, на які розраховував американський президент. На сьогодні жодних різких кроків щодо впливу на позицію Путіна ми не спостерігаємо, при цьому про те, що США не мають наміру чекати "місяці" й дають йому на роздуми кілька тижнів, заявив голова Держдепу Марко Рубіо. Власне, 11 квітня Трамп говорить майже те саме: "Росії треба було б поворушитися". На ваш погляд, чи може змінитися позиція американського лідера щодо Росії і якщо так, то чого очікувати?

Введення нових санкцій і зміна позиції Трампа - це все в контексті можливих сценаріїв. Проте, що ми спостерігаємо в даний момент? Ви абсолютно праві, зазначаючи, що США не досягли прогресу у виконанні своїх намірів не лише в контексті швидкого завершення війни, але навіть не змогли забезпечити припинення вогню чи перемир'я. Хоча деякі заяви Трампа звучать досить різко, насправді вони не є такими, як можуть здаватися. Його підхід залишається двостороннім: з одного боку, він прагне швидкого завершення конфлікту, щоб звільнити ресурси для вирішення інших питань. А з іншого - він має намір переглянути відносини з Росією, в які вже інвестував певний політичний капітал, що стало приємною несподіванкою для російської сторони. Таким чином, незважаючи на всі його заяви, тривають активні переговори з російськими представниками з різних питань.

Щодо України, то ми не знаємо достеменно, як обговорюється ця проблематика на російсько-американських переговорах. Але як видно з заяв Віткоффа, який дуже сприймає аргументацію й побажання Путіна, то нічого позитивного для нас немає. Цілком очевидно, що Віткофф свої заяви з прокремлівським баченням завершення війни не робив би, якби не був упевнений, що це схвалюється Трапом. Він дуже близький до президента США, входить на сьогодні до досить вузького кола наближених осіб і розуміє, яким чином треба подавати ту чи іншу інформацію Трампу.

Не додає оптимізму і заява ще одного спецпредставника президента США - Кіта Келлога, який, нібито, має проукраїнські погляди. На мою думку, його пропозиції виглядають досить негативно для України. Хоча генерал Келлог стверджує, що його неправильно зрозуміли, фактично він говорить про розподіл території України. Іншого тлумачення його слів не існує. Таким чином, наразі ситуація складається так, що я не бачу жодних ознак того, що позиція Дональда Трампа та його адміністрації може суттєво змінитися на користь України.

Схоже, що у Вашингтона досі відсутній чіткий план для просування мирних переговорів щодо врегулювання конфлікту. Тому ми продовжуємо чути суперечливі заяви від різних представників адміністрації президента США. Чи може виникнути критичний момент для Трампа, наприклад, наприкінці квітня або в травні, коли йому доведеться ухвалити рішення щодо цієї ситуації? Адже конкретний план так і не було розроблено, і все виглядає так, ніби події розвиваються не за його задумом через небажання Путіна припинити війну. Чи може Трамп ухвалити рішення дистанціюватися від цього процесу? Його висловлювання: "Настає час, коли потрібно або змиритися, або замовкнути, і побачимо, до чого це призведе", - може свідчити саме про таку можливість.

Якщо розглядати певну хронологічну перспективу та визначати конкретний момент, то ситуація з цим митним тарифом виглядає досить показово. Вона свідчить про те, що остаточні рішення приймає особисто Трамп. Як він сам зазначив, ці рішення зазвичай є інтуїтивними та спонтанними. Тому я сумніваюся, що він встановив будь-яку конкретну дату. На мою думку, події розвиватимуться до того моменту, коли Трамп втратить терпіння і зрозуміє, що не може вирішити поставлену задачу. В такому випадку цілком ймовірно, що він скаже: "Я намагався, американський народе, ви це бачите, але нічого не вийшло, тому розбирайтеся самі". І я зовсім не впевнений, що він вважатиме відповідальність за це на Путіна.

При цьому навіть якщо найкращий варіант за нинішньої ситуації і відбудеться, тобто припинення вогню, перемир'я на прийнятних для нас умовах, Трамп може сказати, що я виконав своє завдання, і те, що планував, я зробив, тобто зупинив бойові дії. Тепер європейці, Україна і Росія, розбирайтесь далі самі. Це також цілком можливий варіант розвитку подій.

- Є "пропозиція" Віткоффа, який після розмови з представником Путіна Дмітрієвим запропонував Трампу "найшвидший шлях до угоди" - надання Росії повного контролю над чотирма регіонами України. Як альтернатива негайно з'явився "план" іншого спецпредставника Трампа - Кіта Келлога у колонці для The Times про поділ України на зони впливу різних країн.

"Ми можемо розглянути можливість поділу України, як це сталося з Берліном після війни, в рамках "мирної угоди", де були російська, французька, британська та американська зони", - висловився Келлог. Після цього він звинуватив видання The Times у спотворенні його слів про Україну, стверджуючи, що "говорив про сили миротворців, які повинні підтримувати суверенітет України після встановлення режиму припинення вогню, і не мав на увазі її поділ". Так чи інакше, ситуація виглядає досить тривожно для України.

Я хотів би підкреслити, що фактично обидві пропозиції можуть задовольнити Путіна. Очевидно, що його амбіції виходять за межі цього, але запропоноване цілком відповідає його нинішнім стратегіям. Якщо абстрагуватися від того, що Келлог нібито підтримує Україну, то його план, який він озвучив, насправді передбачає поділ України, її "розчленування" на окремі зони, про що неодноразово говорили Путін та інші представники Кремля, пропонуючи це Заходу. Віткофф, у свою чергу, пішов ще далі, пропонуючи варіант, що передбачає не лише де-факто російську окупацію, а й, як стверджує Путін, "ще більше" — тобто офіційне визнання. У будь-якому випадку, будь-який план, що обговорюється зараз в кулуарах адміністрації президента США, виходить з того, що Україні, як часто зазначають у Штатах, доведеться робити поступки, зокрема й територіальні. Схоже, що йдеться про те, що Путіну, принаймні, надається право утримувати українські території, які він окупував. Залишається лише питання, чи буде це визнано офіційно. Хоча я вважаю, що в будь-якому разі ситуація для нас не стане легшою. Отже, якщо розглядати заяви Келлога та Віткоффа, варіанти для України під управлінням Трампа виглядають не надто привабливо: поганий і дуже поганий.

Реакція американського суспільства на російський напад на Суми викликала неоднозначні відгуки. "Мені повідомили, що це був помилковий крок", - зазначив Трамп у розмові з журналістами про жахливий теракт, вчинений Путіним. Держсекретар США Рубіо підкреслив, що "ракетний обстріл Сум слугує трагічним нагадуванням про важливість зусиль президента Трампа щодо припинення конфлікту". Ситуація виглядає так, ніби Путін перевіряє готовність Трампа реагувати на свої дії стосовно України, і американський президент, здається, успішно проходить цю перевірку, не реагуючи навіть на останні жорстокі напади. Наслідки такої реакції, ймовірно, призведуть до посилення ракетних атак та інших форм терору з боку Росії проти України.

- Щодо цих жахливих ударів Росії по містах України, то в принципі, в позиції Трампа радикально і помітно нічого не змінюється. Навіть оця остання заява про удар по Сумах. Зі слів американського президента, він вважає жахливим і помилкою тільки те, що росіяни просто поцілили "не туди". Виходить, те, що вони загалом обстрілювали місто Суми з цивільними людьми на вулицях, - це в межах якоїсь норми. На жаль, переважає оце бажання за будь-яких умов закінчити війну, і для цього, як я зараз бачу, Трамп готовий здійснювати тиск передусім на Україну, ігноруючи дії Росії.

Усі висловлювання щодо Росії стали надзвичайно обережними та продуманими. Навіть у випадку трагічних подій, як у Сумах. Загалом, усі вже усвідомили, як суттєво змінилася атмосфера стосовно України у Вашингтоні. Раніше після схожих кривавих актів тероризму з боку Росії заяви з Білого дому звучали практично автоматично, завжди супроводжуючись рішучим засудженням. Наразі навіть те, що Рубіо охарактеризував як "жахливу ситуацію", сприймається позитивно, хоча й без прямого покладання відповідальності на Росію та Путіна. Це нагадує аргументацію, яку висловлював Трамп, коли зазначав, що Путін затягує переговори, хоча сам не був кращим у цьому. Схоже, існує певне прагнення йти до кінця в намаганні змінити атмосферу у відносинах з Росією. І заради цього навіть намагаються переконати Україну піти на компроміси, які їй не вигідні.

- Цей відкритий терор Путіна проти мирного населення, ці показові удари по Кривому Рогу, по центру Сум, із десятками жертв серед мирного населення, серед українських дітей. Чи не здається вам, що Росія просто демонструє Штатам, що ми будемо робити все, що захочемо, загострювати ситуацію як забажаємо, поки не отримуємо те, що плануємо, бо жодного реального тиску щодо нас у вас немає?

Цілком ймовірно, що росіяни зрозуміли, що Трамп проявляє до них інтерес. Путін, у свою чергу, натякає, що продовжуватиме завдавати удари, поки Україна не погодиться на всі його вимоги. Це типовий для нього підхід. З однієї сторони, він робить приємні заяви для Трампа, надсилає йому портрети та навіть молиться за його успіхи. Однак, одночасно він демонструє впевненість у своїх діях, мовляв, я намагаюся підтримати ваші ініціативи, але готовий це робити лише на своїх умовах, які вже були озвучені.

Українська делегація 11-12 квітня здійснила візит до Вашингтона, де намагалася узгодити умови угоди, що стосується надр. Американські медіа, описуючи процес переговорів, підкреслюють напружену атмосферу, викликану "максималістським" підходом адміністрації Дональда Трампа. Вашингтон висунув вимоги, які суттєво обмежують зовнішньоекономічний суверенітет України, роблячи її боржником США на багато років вперед, без жодних гарантій безпеки. При цьому президент Трамп чітко дає зрозуміти, що відмова української влади від цієї угоди може призвести до "серйозних проблем".

Для Трампа укладення цієї угоди є важливим аспектом, і справа тут не лише в контролі, а й у можливості представити це своїм виборцям. Він зможе стверджувати, що Байден безкоштовно роздає гроші, тоді як він, мовляв, повертає людям їхні кошти. На мою думку, це також слугує ще одним способом тиску на Україну, щоб вона погодилася на певні умови припинення вогню. Чим більше я спостерігаю за розвитком ситуації навколо цієї угоди, тим більше мені здається, що неуспіх у переговорах і відсутність угоди можуть стати ще одним приводом для Трампа заявити: "Ну що ж, якщо ви не хочете допомоги у вирішенні конфлікту, тоді розбирайтеся самі". Такий сценарій я вважаю цілком можливим.