Перед війною домінували роботодавці, а сьогодні пріоритет віддано працівникам: Юлія Жовтяк, Служба зайнятості.
Як змінився ринок праці у 2025 році, де найбільший дефіцит кадрів, кому готові платити 100 тисяч гривень на місяць, та яку підтримку пропонує безробітним Державна служба зайнятості, - в інтерв'ю РБК-Україна.
Головне:
Ринок праці в Україні навчився виживати навіть у найважчі часи. Попри відтік кадрів за кордон на початку вторгнення бізнес пристосовується до нових умов, люди навіть у віці 60+ готові змінювати професії, а жінки йдуть у сфери, які ще вчора вважалися чоловічим.
Одночасно, Служба зайнятості активно досліджує нові підходи для підтримки осіб, які втратили роботу. Йдеться не лише про фінансову допомогу, а й про надання сприяння у визначенні свого професійного шляху.
РБК-Україна провело інтерв'ю з Юлією Жовтяк, керівницею Державної служби зайнятості, де обговорили актуальні тенденції на ринку праці, проблему дефіциту кадрів та перспективи розвитку служби.
- Що зараз відбувається на ринку праці? Які тенденції з'явились у 2025 році?
Станом на сьогодні спостерігаються тенденції, характерні для періоду 2022-2024 років. Кількість осіб, які звертаються до Служби зайнятості, залишається на рівні минулих років – з початку цього року вже 520 тисяч українців скористалися нашими послугами. З них 300 тисяч знайшли роботу завдяки працевлаштуванню та іншим нашим активним програмам. Близько 80 тисяч осіб пройшли навчання, а майже 10 тисяч отримали гранти для започаткування та розвитку власного бізнесу. Таким чином, 75% усіх, хто звернувся до Державної служби зайнятості, отримали реальну підтримку.
На даний момент кількість вакансій залишається приблизно на тому ж рівні, що й у попередні роки — на єдиному порталі можна знайти більше 240 тисяч пропозицій працевлаштування.
Перед початком повномасштабного вторгнення ми пережили епоху, коли роботодавці мали більше влади. Наразі ситуація змінилася, і тепер настає ера працівників. Раніше компанії публікували вакансії та отримували по 40 відгуків на кожну з них, а сьогодні ж один або два відгуки вважаються хорошим результатом.
Юлія Жовтяк зазначила: "Основна мета нашої роботи - розробка політики для ветеранів у галузі працевлаштування" (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)
В останній час спостерігаю зростання кількості запитів від ветеранів та ветеранок, водночас відзначаючи зниження звернень від внутрішньо переміщених осіб. Від початку повномасштабної агресії до нас надійшло близько 40 тисяч звернень від ветеранів.
З цих осіб 10 тисяч уже знайшли роботу, ще 10 тисяч пройшли курси навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації, а більше 2 тисяч отримали гранти для започаткування власного бізнесу. Таким чином, близько 60% ветеранів отримали реальну підтримку.
Основна мета нашої уваги - формування політики підтримки ветеранів у сфері працевлаштування. Ми активно взаємодіємо з патронатними службами бригад та громадськими організаціями. Наприклад, за минулий місяць, завдяки співпраці з "Азовом" та індивідуальному супроводу ветеранів, семеро осіб пройшли наші скринінги та отримали направлення на навчання. Серед них є хлопці, які повернулися з полону.
Ми також займаємося створенням системи переходу від військової служби до цивільної професійної діяльності, а також забезпечуємо координацію між фахівцем з підтримки з Міністерства ветеранів і кар'єрним консультантом з Центру зайнятості.
Однією з ключових трансформацій, які відбулися під час повномасштабного вторгнення, стало переосмислення політики зайнятості: замість традиційних виплат акцент зроблено на формуванні екосистеми, що забезпечує підтримку та нові можливості як для шукачів роботи, так і для роботодавців. Ми виступаємо в ролі моста між підприємствами, що потребують кваліфікованих кадрів, та людьми, які прагнуть знайти роботу або реалізувати свої потенціали.
Серед вказаних вами змін ви згадали про зменшення кількості запитів від внутрішньо переміщених осіб. Чи можете пояснити, чим це може бути обумовлено?
Хоча обставини можуть відрізнятися в кожному конкретному випадку, загалом можна зазначити, що потреба у базовій допомозі серед внутрішньо переміщених осіб знизилася в порівнянні з 2022 роком. Протягом трьох років повномасштабної війни до нас звернулися майже 270 тисяч ВПО, і кожен другий з них знайшов роботу. Інші проходили навчання, отримували гранти або брали участь у тимчасових проектах в рамках ініціативи "Армія відновлення".
Безумовно, людям, які, на жаль, вимушено покинули домівки, потрібен час, аби адаптуватися. Більшість внутрішньо переміщених людей із Луганської та Донецької областей працювали у металургії, у видобувній галузі. Наприклад, вони перебираються на захід України, а там лише декілька діючих шахт, зокрема, на Львівщині. Відповідно доводиться переорієнтуватись, шукати можливості в інших сферах або люди також обирають варіант започаткування власної справи.
У нас багато історій, коли люди, вимушено переїхали з Енергодара, Маріуполя чи інших тимчасово окупованих територій, починають свій бізнес наново. У них величезна мотивація до відновлення обсягів виробництва. І це надихає. І вони це роблять, відроджують і масштабуються.
Головною метою нашої служби є забезпечення кожного українця можливістю знайти роботу, яка відповідає його бажанням, а також допомога роботодавцям у пошуку необхідних спеціалістів. Ми прагнемо виконати свою місію на високому рівні, щоб кандидати та роботодавці могли зустрітись. Для цього важливо підготувати людей до співбесід і знайомства з новими працедавцями.
Ми є надійними партнерами для роботодавців. Служба зайнятості виконує не лише функцію підбору персоналу, але й надає консультаційні послуги, допомагає заповнювати вакансії, підтримує бізнес у реалізації програм працевлаштування та пропонує компенсаційні рішення. Особливу увагу приділяємо молоді, ветеранам, людям з інвалідністю та внутрішньо переміщеним особам.
І, безумовно, роботодавці мають дбати і про ментальне здоров'я працівників, бо хороша атмосфера в колективі - це теж дуже важливо. Звісно, не завжди нам вдається одразу знайти підготовленого робітника, компанії готові чекати, поки ми перенавчимо людину або допоможемо адаптуватися до нової спеціальності. Крім того, разом з бізнесом працюємо за дуальною формою навчання, тобто коли людина вчиться прямо на виробництві.
Протягом трьох років близько 16 тисяч бізнесменів отримали гранти на розвиток своїх підприємств, загальна сума яких склала 8 мільярдів гривень (джерело: Служба зайнятості).
Який теперішній рівень безробіття в Україні, а також у яких регіонах спостерігається найбільша кількість вакансій, а де їх зовсім мало?
Починаючи з 2022 року, Державна служба статистики більше не публікує дані про рівень безробіття серед населення. У свою чергу, ми використовуємо власні показники. Станом на 1 жовтня, близько 143 тисяч людей звернулися до Державної служби зайнятості у пошуках роботи, з яких 93 тисячі мали статус безробітного. Водночас на нашому Єдиному порталі вакансій, що об'єднує пропозиції роботи від різних учасників ринку, наразі розміщено близько 240 тисяч вакансій. Це дозволяє проаналізувати співвідношення між попитом і пропозицією на ринку праці.
Звісно, найлегше знайти роботу у великих містах і їхніх сателітах. Насамперед це Київ, Київська, Львівська області. Але тут і найвищий дефіцит кадрів. Наприклад, у столиці на майже 4 тисячі шукачів роботи на понад 70 тисяч вакансій, на Львівщині 8 тисяч на 25 тисяч пропозицій.
Найскладніша ситуація, з огляду на об'єктивні фактори, спостерігається в прифронтових регіонах. У Донецькій області кількість людей, які шукають роботу, у десять разів перевищує наявні вакансії, у Херсонській – у три рази, а в Миколаївській – у два рази.
- А які професії найбільше в попиті зараз?
Основним затребуваним напрямком є робітничі спеціальності. Це було актуально ще до початку повномасштабного вторгнення. Найбільший брак кадрів спостерігається у сферах виробництва, логістики, будівництва, аграрного сектору, роздрібної торгівлі, освіти, переробної промисловості, а також у сервісному обслуговуванні та медицині на середніх медичних посадах.
Значна частка усіх вакансій зосереджена в умовній двадцятці наймасовіших професій - продавець, адміністратор, кухар, охоронець, бариста, швачка, торговий представник, пекар, бухгалтер, інженер, лікар, механік, електрик, вчитель, вантажник тощо.
- Якій категорії населення найпростіше знайти роботу? І чи є вакансії для пенсіонерів?
Наше дослідження, проведене серед 55 тисяч роботодавців, які представляють понад 4 мільйони працівників, виявило, що внутрішньо переміщені особи стикаються з труднощами у пошуку роботи. Це пов'язано з частими змінами місця проживання та низьким рівнем мотивації. Ситуація у ветеранів ускладнена відсутністю необхідних професійних навичок та потребою в адаптації, у людей з інвалідністю виникають труднощі через вимогу до спеціальних умов праці, а особи старше 60 років мають проблеми через відсутність бажання освоювати нові технології.
Людині старшого віку складніше працевлаштуватися, так завжди було. Хоча опитування показало, що роботодавці готові забезпечувати їх робочими місцями. І більше того, зараз понад 13% працівників серед усіх працюючих в Україні або понад 550 тисяч - це люди віком 60+.
Юлія Жовтяк зазначила: "Легше всього отримати роботу такий висококваліфікованим спеціалістам, які можуть розраховувати на відповідну оплату праці. Проте саме таких кадрів не вистачає" (фото: Віталій Носач/РБК-Україна).
Маю цікавий випадок з Запоріжжя. Нещодавно я дізналася про 62-річного чоловіка, який став переселенцем з тимчасово окупованої Пологівської громади. Він не отримував пенсію через недостатній страховий стаж і не мав жодного доходу, оскільки не міг знайти роботу. Зрештою, йому вдалося працевлаштуватися охоронцем на автостоянку, але ця робота була неофіційною.
Я наполягла на тому, щоб він звернувся до Служби зайнятості, і наші колеги допомогли йому отримати роботу у Запорізькому академічному обласному музично-драматичному театрі на посаді слюсаря-сантехніка. Виявилося, що він справжній універсал - для відкриття театрального сезону в День міста він власноруч створив троянського коня для декорацій. Його унікальні навички дуже цінують у театрі, а він сам закохався у нову роботу, адже має можливість реалізувати себе в цій сфері.
У цьому оповіданні є все, що ми шукаємо: Служба зайнятості виявила таланти чоловіка, офіційно оформила його на роботу, і він почав отримувати соціальні гарантії, а також здобувати страховий стаж, який знадобиться йому за кілька років для виходу на пенсію. Більше того, він знайшов роботу, яка справді приносить йому задоволення.
Отже, вакансії для осіб похилого віку дійсно існують, лише потрібно правильно взаємодіяти з ними, щоб виявити їхні таланти. З початку року ми допомогли працевлаштувати 18 тисяч людей віком від 60 років. Найбільше з них знайшли роботу в Києві, Дніпропетровській та Львівській областях.
Якщо розглядати загальну структуру отримувачів послуг, то молоді люди становлять 25% від усіх тих, хто шукає роботу. З початку року близько 130 тисяч осіб віком до 35 років звернулися за працевлаштуванням.
У нас зареєструвалося більше 60 тисяч осіб, з яких вже понад половина знайшли роботу. Серед шукачів праці люди віком 35-55 років складають близько 30%, а ті, хто старший за 55, — 18%. Найлегше знайти роботу висококваліфікованим спеціалістам з відповідною оплатою, але таких спеціалістів зараз не вистачає.
Які кроки потрібно виконати, щоб отримати підтримку по безробіттю від Служби зайнятості?
Онлайн-заявку на отримання допомоги по безробіттю можна оформити через державний портал "Дія" або за допомогою мобільного додатку Служби зайнятості. Інший спосіб - відвідати центр зайнятості особисто для проведення реєстрації.
Допомогу по безробіттю під час воєнного стану надають протягом 3 місяців, а для людей передпенсійного віку - протягом року. Мінімальна сума допомоги для застрахованих осіб складає 3,6 тисячі гривень, максимальна - 8 тисяч.
Отже, особа звертається до нас, проходить реєстрацію, отримує статус безробітного і починає отримувати фінансову підтримку. У цей час наш кар'єрний консультант активно працює з нею, враховуючи її потреби та побажання, щоб знайти підходящого роботодавця або запропонувати навчальні програми. Важливо зазначити, що під час виплат ми не просто надаємо грошову допомогу, а й сприяємо тому, щоб людина якомога швидше повернулася до роботи і знайшла свій новий професійний шлях.
Так, є люди, які приходять зі своїми резюме і вже підготовлені до співбесіди. Але є категорія, яким треба допомогти із цим. Ми ставимо за мету так проводити роботу кар'єрного радника, щоб 70-80% людей, яких направляємо від Служби зайнятості до роботодавця, працевлаштовувались. Але щоб відбувся "метч", маємо чітко розуміти, що потрібно роботодавцю, кого він готовий взяти, які особливості вакансії. І маємо також відпрацювати з людиною: вона повинна чітко розуміти, до якого роботодавця йде і яку роботу виконуватиме.
- Ви згадали про програми професійного зростання, навчання, перекваліфікації. Що саме пропонуєте українцям?
- У нас є декілька програм. Перша - це сертифікат на навчання для зареєстрованих безробітних. Якщо у роботодавця є потреба в тих чи інших спеціалістах, ми направляємо людину на навчання з подальшим працевлаштуванням. Під час навчання також можемо сплачувати людям за проїзд і проживання. Виплата дорівнює 10 прожитковим мінімумам.
Особливу увагу приділяємо навчанню ветеранів і ветеранок без обмежень. У нас в системі Служби зайнятості діє 8 центрів професійно-технічної освіти, які займаються навчанням дорослого населення за понад 100 професіями та більш як 460 освітніми програмами. Навчатись можна у профтеху або одразу у роботодавця.
Відмінність від традиційних професійно-технічних навчальних закладів полягає в тому, що ми пропонуємо короткострокові програми, адже наші учні вже мають базову освіту. Протягом 3-4 місяців ми можемо підготувати швачку, а за 5-6 місяців – кухаря. Додатково, ми маємо можливість коригувати тривалість навчання відповідно до запитів роботодавців, адаптуючи програми під їхні потреби.
Часто трапляється, що компанії шукають швачок, які не мають повної кваліфікації, але спеціалізуються на конкретній виробничій лінії. Для таких роботодавців ми створюємо спеціальні освітні програми тривалістю від двох тижнів до місяця. У наших навчальних центрах ветерани мають можливість безкоштовно отримати нову професію, перенавчитися або підвищити свою кваліфікацію, обираючи з різноманітних освітніх програм та спеціальностей.
Наступна програма - навчання жінок на умовно "чоловічі" професії. Вона експериментальна, стартувала цього року, але ми вже бачимо результат - змінюється парадигма і приходить розуміння, що жінка насправді може бути і комбайнеркою, і трактористкою.
Мобілізація дійсно вплинула на ринок праці: значна кількість чоловіків вступила до лав армії, внаслідок чого роботодавцям довелося шукати альтернативні способи заповнення вакантних позицій. Якщо раніше жінки становили 55% серед безробітних, то наразі їхня частка зросла майже до 80%.
На сьогоднішній день ми спостерігаємо високий попит на жінок у професіях, таких як верстатниці деревообробних машин, машиністки помпових установок та водійки. У рамках нашого експериментального проекту ми провели опитування серед роботодавців, щоб виявити, які "чоловічі" професії вони готові пропонувати жінкам. В результаті цього було сформульовано 31 спеціальність. Роботодавці можуть подавати заявки, а ми забезпечуємо навчання жінок у визначених напрямках. На сьогоднішній день ми отримали більше 450 заявок від компаній на навчання майже 900 жінок, і вже третина з них знайшла роботу.
Перевага цієї програми полягає в тому, що вона доступна для жінок без освіти, тоді як для інших програм освітній рівень є обов'язковим. У цьому контексті, серед популярних спеціальностей можна виділити не лише верстатниць, але й операторок котелень та трактористок.
І ще одна наша програма - "Ваучер на навчання". Вона діяла і до 2022-го, але нею могли скористатись тільки люди 45+, які мають 15 років страхового стажу і які не були безробітними. Це світовий досвід для того, щоб люди у цьому віці підвищували кваліфікацію, отримували сучасні знання і залишались конкурентоздатними на ринку праці.
Після початку повномасштабного вторгнення до групи 45+ ми включили ветеранів та ветеранок, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, а також тих, хто був звільнений з полону — як військових, так і цивільних. Крім того, до цієї категорії належать українці, які отримали травми внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Тепер, незалежно від віку, вони мають змогу отримати ваучер.
Наші показники суттєво зросли: до 2022 року ми видавали лише тисячу ваучерів на рік по всій країні, а зараз ця цифра досягла 25 тисяч, минулого року було 23 тисячі. Більшість отримувачів – це особи старші 45 років, для яких навчання проходили майже 17 тисяч людей з початку року. На другому місці за кількістю – внутрішньо переміщені особи (ВПО) – понад 5 тисяч. Також варто зазначити, що 1,5 тисячі ваучерів отримали люди з інвалідністю та ветерани, а понад 800 – представники інших категорій.
Люди з ваучером можуть вибрати одну із 156 спеціальностей. У програмі беруть участь понад тисячу навчальних закладів по всій Україні. Навчання триває до півтора року, залежно від спеціальності, потім людина отримує диплом або сертифікат державного зразка. Програмою можуть скористатись також і ті, хто працює.
Ваучер на навчання (інфографіка: Служба зайнятості)
Яка це має економічна доцільність? Чи не трапляється так, що люди вивчають нові спеціальності на всякий випадок, але в підсумку не переходять у цю галузь?
До 80% осіб, які завершили професійне навчання, знаходять роботу. Для порівняння, у Європі цей показник становить 60%.
Ситуація з ваучерами дещо відрізняється, адже на момент отримання ваучера особа може бути працевлаштована. Проте, успішність цієї програми оцінюється не лише через показники зайнятості.
Ми провели опитування серед 17 тисяч українців, які завершили навчання у 2023-2024 роках. Виявилося, що близько 30% з них змогли знайти роботу, якої раніше не мали. Понад 40% респондентів відзначили покращення самооцінки та емоційного стану, а 25% змогли реалізувати свої професійні амбіції. Крім того, 10% учасників навчання досягли кар'єрного росту, 8% отримали підвищення зарплати, а частина з них вирішила стати підприємцями.
Дуже важливий аспект ваучера і взагалі навчання, що він є стимулом залишитись в Україні, відволіктись від тривог, отримати нове середовище спілкування. Я особисто знаю таких людей.
Ми всі розуміємо, наскільки важливий людський капітал і, власне, ваучер допомагає його втримати в Україні, а ще - покращити емоційний стан людей.
Ми, як команда Служби зайнятості, що прагне до дружньої співпраці, повинні забезпечити наявність роботодавця, готового прийняти конкретного кандидата на роботу. В деяких випадках компанії готові чекати 3-4 місяці, поки ми підготуємо майбутнього співробітника через навчання.
Яка теперішня середня заробітна плата в Україні і які професії здатні приносити 100 тисяч гривень на місяць?
Середня зарплата в оголошеннях, представлених на Єдиному порталі, становить 23 тисячі гривень, що на 2 тисячі більше в порівнянні з минулим роком. Найвищі доходи спостерігаються у Силах безпеки та оборони, що є цілком обґрунтованим. Крім того, значні заробітки фіксуються в таких сферах, як ІТ, нерухомість, зв'язок, автомобільний бізнес, HR та страхування.
Інженери-програмісти, спеціалісти у сфері розробки та тестування програмного забезпечення, водії, далекобійники, машиністи кранів, менеджери різних рівнів кваліфікації, а також автоелектрики-діагности можуть отримувати заробітки, що досягають 100 тисяч гривень і більше. Водночас, автослюсарі та рихтувальники можуть розраховувати на доходи від 80 до 90 тисяч гривень.
Звичайно, без досвіду знайти роботу на 80 тисяч гривень складно, але якщо гарно себе проявити, роботодавець не захоче втрачати такі кадри. Ми спостерігаємо таку тенденцію, що роботодавці готові частково поступатися вимогами до вакансії, враховуючи обмежену кількість претендентів. Наприклад, переглядати графік роботи, умови праці, пропонують соцпакет, страхування.
- А кому в Україні платять найменше?
- Найчастіше отримують мінімальну зарплату на посадах, які не потребують високої кваліфікації та спеціальних навичок. Такий рівень оплати характерний для професій, де основні функції можуть виконувати практично будь-які працівники, де не потрібна кваліфікація.
Юлія Жовтяк: "Наші програми працюють і на людину, і на роботодавця" (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
- Чи відчуваєте відтік молоді з України, зокрема після того, як дозволи 18-22-річним чоловікам виїжджати за кордон?
За інформацією Служби зайнятості, ми цього не спостерігаємо. Раніше на нашому обліку перебувало близько 7,6 тисячі молодих людей віком до 22 років, тепер їх стало 6,5 тисячі. Проте це зменшення не слід безпосередньо пов'язувати з новими умовами виїзду за кордон. Як показує практика, це більше пов'язано з загальними змінами на ринку праці, зокрема зростанням зайнятості в деяких сферах та початком навчального процесу.
У цьому віці молоді фахівці складають лише 6-8% від загальної кількості осіб, які шукають роботу на ринку праці.
- Як Україна збирається закривати кадрові питання? Чи дійсно плануєте залучати мігрантів з Кавказу, Азії?
- Залучення іноземців в Україну було і до повномасштабного вторгнення. Ми видавали по 16-20 тисяч дозволів на рік на працевлаштування іноземців. Безумовно, в сьогоднішніх реаліях дефіциту кадрів - це невелика кількість.
Одночасно дослідження виявило, що 15% працедавців відкриті до найму іноземців. Найбільше це стосується таких секторів, як переробна промисловість та будівництво.
Ситуація насправді є досить складною через процес мобілізації. Проте, існує ймовірність, що ринок зможе самостійно адаптуватися до цих умов.
У нас був випадок в меблевій компанії в Закарпатті, коли вони оголосили про намір найняти 160 працівників з Бангладешу. Ми почали співпрацювати з цим підприємством і поступово задовольняємо їхні потреби, працевлаштовуючи внутрішньо переміщених осіб. Роботодавець забезпечує житлом та соціальними гарантіями, включаючи харчування, і вже 10 людей з Донеччини переїхали до них. Власник збудував невеликі будинки для працівників і дозволив їм оселитися разом із родинами.
На зустрічах з представниками бізнесу я завжди наголошую: запропонуйте прийнятні умови, і люди готові до вас прийти. Якщо таких можливостей немає, подумайте про варіант сплати 50% вартості оренди житла. Я розумію, що часи зараз складні, але роботодавці повинні підходити до цих питань індивідуально. У нас є чотири приклади з Дніпропетровської області, коли компанії запропонували конкурентоспроможну зарплату та часткову компенсацію оренди, і ми змогли знайти 100 електрогазозварників, які переїхали з Запоріжжя та Донеччини.
Ми пропонуємо програми компенсації, які допомагають покривати витрати роботодавців на облаштування робочого місця для осіб з інвалідністю. Зокрема, надаємо 120 тисяч гривень для осіб з інвалідністю 1 групи та 80 тисяч гривень для 2 групи. Крім того, роботодавці, які приймають на роботу внутрішньо переміщених осіб, можуть отримати компенсацію витрат на заробітну плату в розмірі 8 тисяч гривень протягом трьох місяців. Якщо працівник є особою з інвалідністю, виплати тривають шість місяців. Ці програми вигідні як для працівників, так і для роботодавців.
Роботодавці отримують відшкодування витрат на організацію робочого простору для осіб з інвалідністю (інфографіка: Служба зайнятості).
Які ваші стратегії для подолання проблеми неформального працевлаштування? Чи маєте ви інформацію про кількість осіб, які працюють в тіньовій економіці?
В даний момент відповідальність за вирішення цього питання покладена на Державну службу України з питань праці. Проте проблема "тіньових зарплат" продовжує залишатися серйозним викликом для нас.
Чому офіційне працевлаштування є важливим? Це і соціальний пакет у вигляді лікарняних, виплати при нещасних випадках на виробництві, допомога при безробітті, можливість безплатно навчатись за нашими програмами, плюс набуття страхового стажу для призначення пенсії за віком. Якщо ж людина працює неофіційно, це все втрачається.
Незаконна діяльність завдає шкоди не лише співробітникам, але й державі в цілому. Адже всі ми усвідомлюємо, що податкові надходження забезпечують фінансування нашої армії, а це, у свою чергу, має прямий вплив на нашу здатність захистити країну.
Ми демонструємо, що офіційна зайнятість забезпечує стабільність як для працівників, так і для підприємств. Наприклад, однією з умов отримання гранту є легальне працевлаштування, і цей підхід виявився ефективним. Грантові програми підтримують державу, адже податкові надходження йдуть на пенсійні виплати та соціальні гарантії, а легальна робота стає вигідною для всіх учасників процесу. Протягом трьох років на реалізацію грантів для створення та розвитку бізнесу було виділено близько 8 мільярдів гривень, а у вигляді податкових надходжень повернуто майже 9,5 мільярдів гривень. В результаті було створено понад 45 тисяч нових робочих місць.
- Чи ведете міжнародну співпрацю щодо працевлаштування українців?
Ми не прагнемо знайти роботу за межами України. Наш девіз – "Працюй та живи в Україні". Ми активно співпрацюємо з міжнародними організаціями. Серед наших надійних партнерів – ПРООН, GIZ, Світовий банк, Міжнародна організація праці та численні громадські організації. З кожним із них у нас налагоджена власна сфера співпраці.
Які зміни в системі зайнятості ви плануєте реалізувати в найближчому майбутньому?
- Продовжуємо змінювати парадигму сприйняття служби - переходимо від "біржі праці", де люди отримували виплати по безробіттю, до дієвих кар'єрних центрів. Наша задача - знайти можливості для людини з максимальним ефектом. Для цього триває переформатування роботи з власним колективом, громадськістю, бізнесом щодо грамотних комунікацій та створення сприятливої екосистеми для клієнта Служби зайнятості.
Ще один напрямок — підтримка ветеранів: як внутрішня корпоративна стратегія, так і зовнішня. Ми активно працюємо над тим, щоб допомогти якомога більшій кількості ветеранів адаптуватися до цивільного життя, надаючи їм індивідуальний супровід і допомогу в трансформації їхнього військового досвіду у нові цивільні професії.
Невід’ємними пріоритетами продовжують залишатися особи з інвалідністю та внутрішньо переміщені особи.
Ще важливим пріоритетом є посилена диджиталізація, щоб молодь охочіше користувалась нашими послугами онлайн. Державна служба зайнятості стає соціально-цифровим сервісом: ще більше можливостей і менше паперів.
Уряд вже ухвалив необхідні зміни і з листопада якраз стартує нова модель надання послуг у сфері зайнятості - сучасна, цифрова, орієнтована на людину. Це - поєднання IT-рішень і розвитком людського капіталу. Ключове - люди мають витрачати свій час на розвиток, роботу, навчання, підвищення своїх скілів, а не на бюрократію.
Ми також будемо продовжувати стимулювати підприємницьку діяльність через ініціативу "Власна справа". З моменту запуску програми ми вже надали більше 30 тисяч грантів, з яких понад 2 тисячі – для ветеранів. Список підприємств, які були запущені завдяки цим грантам, вражає своєю різноманітністю: від вирощування шафрану до виробництва спеціального взуття для саперів. Це чудовий проект, який ми плануємо розширити і вдосконалити, оскільки він справді приносить позитивні результати.
