Економіка тріумфу: Інноваційні стратегії для забезпечення фінансування оборонних потреб.

Від імені ініціативи "7 Кроків до перемоги"

У контексті повномасштабного конфлікту Україна повинна терміново адаптуватися від звичайної економічної моделі до так званої "економіки війни". Це вимагає не лише зміни акцентів, а й глибоких фінансових перетворень. Ресурси, які раніше витрачалися на різноманітні не критичні потреби, такі як благоустрій, озеленення чи будівництво спортивних об'єктів, повинні бути перенаправлені на зміцнення обороноздатності країни.

Ми впевнені, що відкладати економічні реформи на "після війни" є недоцільним. Ці зміни слід впроваджувати вже під час конфлікту. Наразі однією з найгостріших проблем є критичний брак фінансування для армії, що призводить до нестачі не лише сучасної зброї, такої як дрони та FPV, але й елементарних засобів, як-от пікапи, автомобілі швидкої допомоги та навіть турнікети для підрозділів.

Грошово-кредитна політика

Сучасна монетарна стратегія Національного банку, зокрема застосування депозитних сертифікатів і облігацій внутрішнього державного боргу (ОВДП), призводить до виведення коштів з реального сектора економіки. Це може спричинити формування фінансових бульбашок, які врешті-решт можуть загрожувати девальвацією. Банк отримує безризиковий прибуток від НБУ, що знижує їхній інтерес до кредитування підприємств.

Для ефективного фінансування збройних сил і стимулювання економічного розвитку необхідно запровадити прості та доступні механізми кредитування, особливо для малих підприємств та фізичних осіб-підприємців. Обсяг кредитів в нашій економіці, що складає приблизно 20% від ВВП, є катастрофічно низьким. Наприклад, у Польщі цей показник досягає 44,8%, у США - 88,2%, а в Китаї - 166,3% від ВВП.

Світовий досвід свідчить, що нові гроші формуються комерційними банками в момент надання кредиту, а не виключно через емісію з боку Національного банку. Процес емісії розділений між центральним банком, який займається випуском готівки, та мережею комерційних банків, що відповідають за створення безготівкових грошей. Держава не має жодних обмежень на створення нових грошей комерційними банками, якщо ці кошти інвестуються в виробничу сферу, що дозволяє уникнути ризику інфляції.

Досвід Китаю за часів Ден Сяопіна свідчить про те, що інвестування нових фінансових ресурсів у розвиток виробничих потужностей може призвести до чистого економічного зростання без підвищення інфляції.

Кредитування виробництва, включаючи виробництво зброї, має бути необмеженим. Хоча ця діяльність може здаватися витратною, оскільки зброя знищується, вона зберігає життя наших воїнів. Також розвиток ОПК активує супутні галузі (металообробка, машинобудування, електроніка, акумулятори). Натомість категорично заборонено використовувати створені кредитні гроші для фінансових ринків, споживчих кредитів чи іпотеки, оскільки це призводить лише до інфляції та зростання цін на активи.

Для фінансування іпотечних кредитів та операцій з фінансовими інструментами слід застосовувати вже існуючі кошти, які перебувають в обігу у приватних осіб та компаній.

Фінансова політика держави

Діюча податкова система викликає серйозні занепокоєння з точки зору управління та створює постійний тягар для підприємств. Проблема не в податкових ставках, а в недосконалих механізмах (включаючи фіктивне відшкодування ПДВ, блокування податкових накладних, систему штрафів і оскаржень, а також схеми з трансфертним ціноутворенням, контрабанду, контрафакт та нелегальну торгівлю підакцизними товарами).

Ми рекомендуємо повністю скасувати податок на додану вартість (ПДВ), податок на прибуток та податки на зарплату, замінивши їх єдиним податком на транзакції.

Усі діючі податки вже враховані в ціні товару для споживача. Здійснивши відповідні розрахунки, можна визначити єдиний невеликий відсоток, який буде стягуватися з кожної фінансової операції. Якщо не брати до уваги міжбанківські трансакції, то необхідна ставка становитиме приблизно 3,5% від суми угоди, щоб забезпечити дохідну частину бюджету (2,8 трильйона гривень).

Цей податок сплачуватимуть усі (включно з переказами між приватними особами), а його адміністрування відбуватиметься автоматично через банківську систему. Це дозволить скоротити податкову службу та усунути податківців, що перетворить Україну на фактично вільну економічну зону від податкового контролю.

Крім того, варто розглянути можливість введення плати за використання природних ресурсів, таких як вода, газ, ліси, частоти та дороги. Наприклад, у Україні споживання води досягає 12 трильйонів літрів. Якщо встановити тариф у 1 копійку за літр води, спожитої населенням та підприємствами, це може забезпечити надходження в бюджет у розмірі 120 мільярдів гривень.

Бюджетна політика

Щоб сприяти економічному розвитку, витрати на утримання державних установ (окрім військових витрат) та соціальні витрати повинні залишатися в межах 30% від валового внутрішнього продукту, як це спостерігається у країнах з стабільним економічним зростанням.

Ми закликаємо до радикального зменшення державного апарату. Кількість функцій, які виконує Кабінет Міністрів, повинна бути зведена до чотирьох ключових: безпека — Міністерство оборони, фінанси — Міністерство фінансів, міжнародні відносини — Міністерство закордонних справ, та правозахисна діяльність — Міністерство юстиції. Інші сфери, такі як освіта, охорона здоров'я, поліція, суди та прокуратура, повинні бути децентралізовані і передані на місцевий рівень.

Зведений бюджет країни в цьому році (2025) складе понад 6 трлн грн, тоді як на оборону виділено лише близько 1,9 трлн грн. Це неприпустимо. В умовах браку зброї на фронті викликає сумнів збільшення фінансування на 2026 рік непріоритетних сфер (наприклад, освіта на 66 млрд грн) загалом на понад 470 млрд.

У сфері соціального забезпечення ми пропонуємо впровадити централізовану систему допомоги і здійснити верифікацію отримувачів. Це дозволить виявити осіб з великими статками, які не потребують державної підтримки під час війни, і сконцентрувати ресурси на допомозі приблизно 10 мільйонам найбільш вразливих груп населення — пенсіонерам, внутрішньо переміщеним особам, а також родинам загиблих і поранених. Виплати повинні бути засновані на актуальному прожитковому мінімумі, що становить близько 8000 грн на місяць.

Після визначення реального прожиткового мінімуму слід запровадити систему виплат для державних службовців та бюджетників. Різниця між найнижчою зарплатою та максимальною оплатою праці чиновника не повинна перевищувати десятикратний показник. Водночас, розрив між доходами пенсіонера, який отримує мінімальну пенсію, і суддею Верховного суду складає неймовірні 100 разів. Це явище є несправедливим, викликає обурення та є неприпустимим для демократичної країни, що прагне інтеграції до Європейського Союзу.

Кардинальні перетворення в монетарній, фіскальній та бюджетній сферах є єдиним способом підвищення обсягів виробництва озброєння, забезпечення потреб армії, забезпечення стабільного економічного розвитку в умовах війни, а також покращення умов життя для вразливих груп населення. Ці радикальні заходи є вирішальними для досягнення перемоги.

Ось посилання на ефір: https://www.youtube.com/watch?v=zdLpyHfvZ7k&t=1s

Ось посилання на канал: https://youtube.com/@7_krokiv?si=XLp0kwXgerx-JhjF

Ось посилання на проект "7 Кроків до успіху": https://petition.fb.ua/uk