Гінеколог Людмила Шупенюк: Рак шийки матки вражає молодих жінок.
Дослідження рівня статевої та сексуальної обізнаності українок, а також теми статевого виховання молодих дівчат, їх перших візитів до гінеколога, змін у менструальному циклі, основ інтимної гігієни, безпечних і ефективних методів контрацепції, а також питань, пов'язаних з ВПЛ і раком шийки матки, розглядаються в інтерв'ю з Людмилою Шупенюк.
Це скорочена версія нашої розмови. Повний варіант дивіться на YouTube-каналі РБК-Україна.
- Які критерії використовувати для вибору кваліфікованого та надійного гінеколога?
- Я взагалі кажу, що лікар-гінеколог - це майже твій духовник, тому що це людина, яка знає про тебе багато речей, які на сповіді не завжди жінка хоче сказати, так?
Про фаховість я б навіть не хотіла говорити, тому що не фахових лікарів в принципі, я вважаю, не має бути. На перше місце в цій ситуації я б поставила не стільки фаховість, скільки довіру. У нас у всіх різні критерії ставлення й оцінки людини. Я навіть не кажу фахівця, саме людини. І є людина, яку ти побачила й зрозуміла: "О, з нею я готова йти у вогонь і воду".
Існує така особа, яка навіть не спонукає тебе до розмови. Тому я вважаю, що ключовим моментом тут є саме вибір людей.
Сьогодні інтернет в цьому дуже допомагає, тому що більшість клінік знайомлять нас через соцмережі зі своїми лікарями, навіть якщо лікар не веде окремо, наприклад, свій блог. Ви можете подивитися подачу, як лікар розмовляє, яка в нього усмішка, і ви розумієте, підходить вам чи ні.
Я навіть не бажаю порушувати питання фаховості, оскільки вона є очевидною. Це повинно бути невід'ємною складовою.
Говорячи про деякі неприпустимі висловлювання, які іноді звучать з вуст лікарів-гінекологів, давайте розглянемо кілька неочевидних фраз, після яких варто терміново залишити кабінет.
- Ну, ви знаєте, я виросла в родині лікарів. У мене дуже багато подруг і друзів саме лікарів. Мені навіть тяжко дібрати якісь фрази. Мені здається, що це не тільки медицини стосується. Оце справді якийсь людський фактор.
Я впевнений, що ви також помічаєте, як у соціальних мережах з’являються абсолютно абсурдні висловлювання. Дивлячись на це, я не можу зрозуміти, як медичний працівник може дозволити собі таке. Деякі речі мене, як жінку, просто ображають. А коли це говорить лікар, у мене виникає внутрішній протест. Проте, на жаль, така поведінка приносить людям популярність і збирає велику аудиторію, перегляди й таке інше.
Можливо, те, що я вважаю неприйнятним, для деяких пацієнтів є цілком звичним. Я не терплю агресивного підходу в медицині, особливо коли мова йде про вагітних жінок.
У медицині немає абсолютних істин. Незалежно від обставин, завжди присутня суб'єктивність: "так його інтерпретує автор". Це означає, що ми аналізуємо певну ситуацію, виходячи з наших знань і можливостей діагностики, і, зрештою, це залишається лише припущенням. Існує вислів, що остаточний діагноз встановлює патологоанатом, а наша роль полягає в тому, щоб відповідати на питання і формулювати можливі діагнози.
На мою думку, однозначність і категоричні заяви в медицині є абсолютно неприйнятними, і як пацієнта це б мене дуже насторожило.
Які етапи має пройти жінка для підготовки до візиту до гінеколога?
Перш ніж розпочати, важливо обрати свого гінеколога. По-друге, існують дві основні ситуації, коли варто відвідати цього спеціаліста. Перша — це профілактичний огляд на предмет онкології. Це означає, що ти не відчуваєш жодних проблем, але усвідомлюєш, як відповідальна жінка, що раз на рік необхідно пройти обстеження, яке сьогодні часто називають "чекапом".
Сьогодні важливо пам'ятати про свою медичну історію, зокрема, коли і як проходили твої менструації. Якщо у тебе є результати обстежень, їх варто мати під рукою. Часто трапляється, що за час нашої розмови, яка триває 50 хвилин, жінка витрачає 20 хвилин на пошуки своїх аналізів у телефоні.
Ідеально, щоб це не збігалося з періодом менструації, тобто щоб це не були критичні дні. Який саме день циклу? В принципі, це не є вирішальним фактором. По-друге, необхідно мати на руках медичні документи, якщо такі є.
Раніше для візиту до лікаря обов'язково слід було мати при собі рукавички та одноразове дзеркало, але зараз у цьому немає необхідності. Особливо це стосується приватних клінік, де всі ці речі вже надаються. Багато державних установ також забезпечені всім необхідним.
Якщо звернути увагу на другий випадок, коли жінка відвідує лікаря з конкретними скаргами, я б порадила їй заздалегідь записати всі свої питання та проблеми. Часто буває так, що під час прийому жінка відчуває хвилювання і забуває про важливі моменти, а після виходу з кабінету гінеколога усвідомлює, що не отримала відповіді на найважливіші запитання.
Тому бажано записати навіть свої запитання, щоб отримати на них коректну відповідь. Якоїсь спеціальної підготовки немає.
Яка у вас нині оцінка ситуації з профілактичними оглядами? Чи спостерігається збільшення кількості жінок, які звертаються за профілактичною допомогою, чи все ще існують проблеми з розвитком профілактичної медицини в нашій країні?
- Ви знаєте, колись в ті часи Радянського Союзу, я починала працювати. Тоді це було обов'язковим. Ти не міг потрапити до терапевта, поки ти не пройдеш гінеколога. Ти не міг закрити лікарняний лист, поки ти не пройдеш гінеколога. Це була така профілактична медицина. І дуже багато людей так би, може, й не пішли, але вони приходили, бо так потрібно було.
Це не про свідомість, це швидше про вимоги того часу. Зараз все ж таки картина змінилася. Зараз ніхто не вимагає. Не хочеш, не іди. Тому зараз більше про свідомість. Принаймні в мене більшість пацієнтів - це вже ті, щось слухають і щось хочуть знати про своє здоров'я.
Сьогодні до мене прийшла пацієнтка, яка не відвідувала гінеколога вже протягом п'яти років. Це молода жінка, їй 44 роки. Вона має певні скарги, але незважаючи на це, не проходила обстеження в гінеколога майже півдесятка років. Такі ситуації викликають жаль.
- А щодо сексуальної обізнаності у жінок, у дівчат в тому числі ще до повноліття. Чи покращився в нас зараз цей рівень?
Знаєте, я б зазначила, що моє розуміння значно змінилося. Коли я навчалася в школі, у мене була думка, що поцілунок може призвести до вагітності, але тепер я розумію, що це не так. Хоча я виросла в родині медиків, говорити про такі речі з батьками було важко. У той час літератури на цю тему не було, і ніхто про це не обговорював. Вся інформація надходила від подруг на вулиці.
Зараз, безумовно, у будь-якому віці, починаючи з підлітків і закінчуючи менопаузою, ти маєш можливість знайти інформацію, що тебе цікавить.
Проблема полягає в тому, що іноді певні ідеї, які мають маркетингове походження, чи індивідуальні думки, подаються як беззаперечна істина, без можливості для дискусії. Схоже, що вони все ж таки мають свій вплив.
- З чого ви радите починати, скажімо, інтимну обізнаність дівчинки?
Мабуть, не з візиту до гінеколога. Але в мене була досить цікава пацієнтка. На прийом записалася восьмирічна дівчинка разом із мамою. Вона бажала дізнатися про менструацію і попросила маму привести її до мене для консультації.
Дівчинка була сповнена запитань, на які прагнула отримати відповіді. Мене вражає її підхід. Це, напевно, результат виховання. Такі випадки не є поширеними, але ця дитина прийшла з конкретними питаннями, на які їй важливо було дізнатися відповіді.
Є матері, які висловлюють бажання: "Я хочу, щоб ви провели їй ініціацію, адже ви зможете донести це делікатно, не викликаючи страху". Знаєте, перший огляд і перше відвідування гінеколога – це як перше кохання: або це стане досвідом, який залишить відбиток на все життя, і ви будете відчувати відразу, або ж, навпаки, це може стати початком любові і розуміння того, як прекрасна наше життя.
Безумовно, потрібно розповідати про щось до того, як це сталося. До того, як розпочалася менструація, до того, як стався перший статевий акт, до того, як виникла якась проблема. Тому що людина повинна бути обізнана в цих речах. І в таких випадках вже, якщо виникнуть якісь запитання або якісь проблеми, то є сенс іти до гінеколога.
Знаєте, у мене раз була історія, коли приходить мама з дівчинкою підлітка 13 років. І от покладіть її на крісло, щоб вона знала, що це таке. Вона вирішила налякати гінекологом доньку, щоб та не дай Боже, ніде нічого не зробила, бо от будеш мати справу з лікарями й там тебе ледь не катувати будуть. Це треба починати виховання з батьків. І на щастя, я думаю, що нам зараз це вдається трошки краще, ніж раніше.
Людмила Шупенюк: Важливо обговорювати менструацію, перший статевий акт та інші подібні теми до того, як вони відбудуться (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)
- Як тоді батькам, перебороти свій сором, можливо, в розмові з дитиною про інтимні речі? Або, наприклад, коли батьки самі ініціюють розмову, а дитина починає соромитися і закривається. Що робити в таких випадках?
У таких ситуаціях можна самостійно переглянути, наприклад, відео, яке ти могла б рекомендувати своїй доньці, або ж почитати книгу, яку би ти їй порадила.
У мене були такі ситуації, де батьки виховували, наприклад, доньку самостійно. Немає мами. Він каже: "Мені соромно від тих запитань, які ставить донька. Ви б не могли з нею поговорити?" У таких випадках, якщо виникає така ситуація, ви можете прийти й поговорити про це з гінекологом, психологом, сексологом чи вашою подругою, якій дівчинка може довіряти.
Проте, незважаючи на те, що раніше було важко знайти інформацію, сьогодні її стало значно більше. Я б порадила батькам спершу самостійно перевірити та обробити цю інформацію. Важливо ознайомитися з матеріалом, перш ніж давати рекомендації іншим. Повірте, багато батьків не усвідомлюють, що саме має бути в їхньому арсеналі знань. І це насправді може бути надзвичайно захоплюючим процесом.
Я усвідомлюю, що менструація, ймовірно, є важливим показником здоров'я жінки. Чи можна це вважати справедливим?
Цілком поділяю вашу думку. Варто зазначити, що регулярний менструальний цикл не завжди є показником повного здоров'я жінки, адже можуть існувати інші медичні проблеми, які не проявляються у цій сфері.
Проте, коли ми обговорюємо гормональну функцію та жіноче здоров'я, ви абсолютно праві: менструація слугує своєрідним індикатором, що вказує на загальний стан організму. Якщо виникають будь-які відхилення в менструальному циклі, це має викликати занепокоєння у жінки. Важливо звернути на це увагу та проконсультуватися з лікарем, щоб з'ясувати, чи є це нормальним явищем.
- Які саме зміни маємо на увазі? Які аспекти викликають тривогу?
Коли мова йде про зміни в менструальному циклі, варто зазначити, що якщо менструація стала довшою або коротшою, то в межах одного тижня це ще можна вважати нормальним явищем. Проте, якщо протягом місяця немає менструацій або ж вони відбуваються два рази за один місяць, це може свідчити про наявність певних проблем.
Якщо менструальний цикл був звичайним, а потім став більш інтенсивним або, навпаки, недостатнім, це може вказувати на певні зміни в організмі. Не йдеться про поодинокі випадки, адже іноді таке трапляється з кожною жінкою. Проте, якщо ці зміни стають регулярними, то важливо звернути на це увагу.
Якщо у вас виникли болісні менструації, це сигнал для консультації у гінеколога. Адже іноді дискомфорт під час менструації може вказувати не лише на проблеми з маткою чи яєчниками. Він також може бути пов'язаний із порушеннями в мозку або щитоподібній залозі.
Дивіться, за нашу менструальну функцію відповідає п'ять ланок. Перша - це кора головного мозку. Друга - це гіпоталамус, це структура мозку. Третя - це гіпофіз, це структура в мозку. Вони між собою комунікують і витягують ті гормони, які керують цим оркестром. А матка і яєчники - це виконавці. Проблема може бути на кожного з цих рівнів.
Я ніколи не забуду випадок, коли я була молодим лікарем. У мене була дівчинка 15 років, зайва вага, менструації по три-чотири тижні. І виявилося, що в неї була пухлина мозку, яка проявлялася саме так. Крім порушень менструального циклу, інших порушень не було. Тому все ж якщо є порушення циклу, це може свідчити не тільки про гінекологічні проблеми.
Якщо, наприклад, під час гінекологічного обстеження не було виявлено жодних аномалій, слід продовжити дослідження інших систем організму. Це може стосуватися щитоподібної залози, гіпофіза, наднирників, кишечника, або ж проблем із вагою, як зайвою, так і недостатньою. Всі ці чинники можуть впливати на нашу менструальну функцію.
Чи потрібно використовувати продукти для інтимної гігієни?
Знаєте, у нашому житті маркетинг часто переплітається з потребами, якщо бути чесним, так? У минулі часи ми просто вмивали обличчя водою і не мали інших засобів. Сьогодні важко уявити молодих дівчат, які обходяться без тоніків, кремів та інших продуктів. Ви можете спитати, чи можемо ми обійтися без них? Я відповім: "Звичайно, можемо". Але ви запитаєте себе: чи дійсно я хочу жити без цього?
Я звикла до того, що моя шкіра обличчя повинна бути здоровою та виглядати привабливо. Це не означає, що у вас обов'язково буде нездорова або негарна шкіра, якщо ви не користуєтеся косметичними засобами. Проте, якщо у вас є певні проблеми зі шкірою, ви, безумовно, будете звертатися до спеціалізованої косметики, і це буде цілком виправдано.
Аналогічна ситуація спостерігається й у випадку інтимної гігієни. Існує думка: "Навіщо це все робити?" Можна просто змити все водою або, не дай Боже, скористатися господарським милом, і на сьогодні навіть є такі поради.
Однак, якщо ми обговорюємо жінок, які стикаються з проблемами, такими як алергії, зміни, пов'язані з віком, дерматити чи бактеріальні вагінози, існують засоби гігієни, які можуть допомогти підтримувати ці стани в належному вигляді. Чому б і ні?
До речі, щоб ви знали, шкіра обличчя за своєю структурою дуже подібна до шкіри вульви. Тому так само й зморшки, й акне там може бути. За цим варто теж стежити не тільки через естетику, а й через здоров'я цієї шкіри.
- А я чула колись твердження, що потрібно підтримувати pH наших статевих органів і от якраз таки за допомогою гелів для інтимної гігієни ми можемо це зробити.
В нашому організмі наявні всі необхідні елементи для підтримки здоров'я. Існує специфічна мікрофлора, яка забезпечує оптимальний рівень pH. Яким же повинен бути цей рівень? У нашому тілі присутня особлива паличкова флора, що формує кисле середовище, яке виконує роль фільтрації всього, що потрапляє ззовні. Проте важливо зазначити, що pH піхви і загальний стан піхвової флори безпосередньо залежать від здоров'я кишечника.
Коли мова заходить про жінку, яка стикається з проблемами травлення, такими як порушення роботи кишківника чи закрепи, це може негативно позначитися на стані її піхви та мікрофлорі. У такому випадку їй може знадобитися особливий догляд. Натомість, якщо жінка молода та здорова, підтримка рівня pH за допомогою спеціальних засобів не є критично необхідною.
Проте, коли мова йде про шкіру рук та обличчя, значення pH є важливим аспектом. Чому ж це не підкреслюється? Звичайно, в цій темі присутня велика частина маркетингових стратегій. Можливо, для певної категорії жінок це не є критично важливим, але серед них обов'язково знайдеться група, для якої цей аспект має величезне значення.
Існують спеціальні інтимні гелі, які регулюють pH середовище, що перешкоджає розмноженню грибків, відповідальних за молочницю, а також запобігають розвитку бактеріального вагінозу. Таким чином, можна обрати відповідні засоби для інтимної гігієни, які виконуватимуть лікувальну функцію.
Які засоби особистої гігієни ви б рекомендували вважати найоптимальнішими під час менструації?
Я б не рекомендувала покладатися лише на один засіб. Адже, коли у нас мізерні менструації – на початку або в кінці циклу, великі прокладки, менструальні чаші або тампони можуть створювати певний дискомфорт для жінки.
Сьогодні ми можемо вибрати свій засіб для будь-якого дня менструації.
Коли це рясні менструації, повинна бути прокладка. Виділення мають виходити. Коли вони незначні або ми йдемо кудись (на пляж чи в басейн), це може бути тампон. Але це не може бути тампон 24 на 7.
Я б не рекомендувала використовувати тампони вночі; краще обрати прокладки. Важливо, щоб виділення мали можливість нормально виходити, а 8 годин сну з тампоном, коли в цьому немає потреби, виглядає не зовсім доцільно. Тож сучасна жінка повинна мати в своєму арсеналі всі варіанти.
Наскільки значуща інтимна близькість для життя жінки?
- Інтимне життя - це тема, навколо якої сьогодні багато спекуляцій. Дуже багато думок, дуже багато тем обговорюють і, знаєте, кожен має своє раціональне зерно в тому всьому.
Я б висловилася інакше: якщо ми розглядаємо біологічну природу цього процесу, можна сказати, що це закладено в самій природі, щоб забезпечити наше розмноження та запобігти вимиранню. Тому існує безліч аспектів, які, безумовно, мають біологічну основу.
Проте, слід зазначити, що у нас є варіанти. Наприклад, можна розглянути альтернативи. Якщо немає партнера, завжди існують інші способи. Це також має своє місце і значення.
Справді, як жінка та лікар, я щиро бажаю, щоб інтимне життя було гармонійним. Для мене справжня повнота полягає в тому, щоб мати поруч партнера, з яким можна ділитися не лише емоціями, а й фізичною близькістю, яка є природним продовженням цих зв’язків.
Але якщо цього немає, це не означає, що це життя неповноцінне. Ми можемо сублімувати сексуальну енергію в багато речей, починаючи з вишивання хрестиками, закінчуючи танцями, спортом тощо.
Якщо у когось відсутня потреба, ми не маємо права вказувати, наприклад, ченцям чи тим, хто вирішив утриматися від сексу, що це безглуздо. Це особисте рішення кожної людини.
Чи може наявність або відсутність статевих стосунків впливати на гормональний баланс жінки та її менструальний цикл?
Це може бути актуально, особливо в різні етапи життя жінки, на мою думку. Адже, як відомо, коли жінка перебуває в своїй найкращій формі, її організм здатний компенсувати всі можливі виклики.
Коли виникають певні гормональні дисбаланси або специфічні стани, інтимна близькість може допомогти вирішити безліч проблем. Під час цього процесу знижується рівень кортизолу та інсуліну, а рівень окситоцину та пролактину, навпаки, зростає. Це свідчить про те, що наші гормони реагують як на емоційні, так і на фізіологічні аспекти, створюючи своєрідний допінг. Природа наділила нас цією можливістю, що дозволяє отримувати дофамін та серотонін, які покращують наше самопочуття.
Хтось заїдає, щоб це отримати, хтось використовує алкоголь, наркотики, а хтось використовує інтимне життя. Мені здається, що це кращий спосіб.
- Мастурбація працює таким самим чином?
- Все-таки гарний секс - це не тільки про фізіологію й отримання оргазму. Одним зі складників оргазму є емоційна розрядка. Якщо жінка чи чоловік займається мастурбацією, при цьому фантазують і вони отримують оргазм у мозку, то тоді так, це є повноцінне.
У жінки близько 80 ділянок в мозку відповідають за оргазм. Уявіть собі, ми взагалі оргазм відчуваємо мізками, а не нашими органами. Насправді як у чоловіків, так і у жінок 70% сексуальної дисфункції - це про голову. Це не про фізіологію. Фізіологія - це 30%. Не дарма кажуть, що всі проблеми в нас в голові.
Чи можливо визначити, який з методів контрацепції є найнадійнішим і найбезпечнішим? Чи існує взагалі такий варіант?
Найгарантованіший і найзахищеніший варіант, без сумніву, – це уникання сексу. Хоча, звісно, існує один випадок непорочного зачаття, відомий історії (сміється).
Коли мова йде про інтимні стосунки, важливо враховувати наявність методів контрацепції, які виконують дві основні функції. По-перше, вони допомагають уникнути незапланованої вагітності, що дозволяє нам контролювати питання, пов’язані з бажаністю мати дітей.
А друга мета - це запобіжник від інфекцій, що передаються статевим шляхом. І отут надійність буде абсолютно різною. Тому що надійність в запобіганні від небажаної вагітності, то найнадійніше - це є пересічення труб. Після цього буде гормональна контрацепція, потім презерватив і місцеві якісь методи, і закінчуючи календарним методом і перерваним статевим актом.
Якщо ж ми говоримо про надійність в сенсі інфекцій, що передаються статевим шляхом, то тут найнадійніше буде презерватив. Дуже багато жінок, які навіть вживають гормональні контрацептиви, але в них зав'язуються нові стосунки, то в таких випадках, безумовно, доповнюють презервативом.
Презервативи, будь то чоловічі чи жіночі, не забезпечують абсолютного захисту. Вони не завжди ефективні у запобіганні вагітності та не гарантують захист від інфекцій. Не слід вважати, що наявність презерватива повністю убезпечує від усіх можливих ризиків.
- Щодо алергії на ті самі презервативи, на латекс, мається на увазі, на лубриканти. Як нам зрозуміти, що це саме алергія, а не можливо, хронічний цистит у жінки?
З таким питанням варто звернутися до лікаря особисто. У випадку жінки, яка важить 42 кілограми, цистит може виникати через недостатню вагу або ж через специфічні анатомічні особливості.
Але, якщо ми говоримо про жінку, яка має певну схильність до алергії, то це може бути алергія на латекс, можна тут можна пробувати різні презервативи. У мене є жінки, які навіть для УЗД, приносять з собою, наприклад, презерватив, на яких в них немає алергії, тому що є гіпоалергенні.
Так само лубриканти. Якщо ви використовували цей лубрикант і ви розумієте, що симптоми з'явилися у вас після інтиму, то може бути така історія, особливо, якщо ви алергік. Може бути й на прокладки, і може бути на все, що завгодно.
Проте важливо врахувати всі можливі чинники. Адже простіше всього заявити, що у мене алергія на презервативи, і просто відмовитися від їх використання. Це може призвести до виникнення набагато серйозніших проблем.
Наразі єдиним способом захисту від вірусу папіломи людини є вакцинація (зображення: Віталій Носач / РБК-Україна).
Ви торкнулися теми захворювань, що передаються через статеві контакти, і я хотів би зосередити наші подальші запитання на ВПЛ. Що таке вірус папіломи людини і чи є він справді небезпечним?
- Як взагалі виникла історія, що ВПЛ - це небезпечно? Колись в ті далекі радянські часи вважалося, що ерозія - це шлях до раку, і її в будь-якому віці треба припалювати, морозити й все решта, щоб не було раку.
І жінка думала, що якщо вона зробила процедуру заморожування або припалила ерозію, все, раку в неї не буде. А потім хоп - і чомусь він є. І почали шукати причину. Вважалося, що вірус простого герпесу викликає рак шийки матки. І власне, коли шукали його, знайшли папіломавірус.
Зв'язок його з цією темою виявився несподіваним і випадковим. Дослідження показали, що приблизно 90% жінок, які страждали від раку шийки матки, також мали інфекцію, спричинену папіломавірусом. Серед них 70% були інфіковані вірусами типу 16 та 18, які вважаються високонебезпечними з онкологічної точки зору.
В нашому тілі присутні численні мікроорганізми, і ми є справжнім всесвітом для них. Ці мікроби відіграють важливу роль у підтримці нашої імунної системи. Я говорю не лише про віруси, а про весь мікросвіт, який населяє наш організм.
Є близько 200 видів, які ми знаємо на сьогодні. Можливо, їх є й більше. І дуже багато людей кажуть: "От в мене тут є папілома, в мене точно є папіломавірус". Є і в мене, і у вас, але це не означає, що він є в генітальній сфері. Там живуть трошки інші віруси, які можуть викликати певні зміни.
Нині дослідження свідчать про те, що вірус папіломи людини (ВПЛ) може спричиняти не лише рак шийки матки, а й рак гортані та прямої кишки. Таким чином, спектр цих ризиків розширюється. Лікування самого вірусу наразі залишається недоступним, оскільки у нас немає ефективних препаратів. Проте ми здатні обмежити його поширення.
Якщо імунна система нашого організму в стані перебороти цей вірус, то ми його позбудемося. Тому до 90% вірусів, які потрапляють в наш організм, імунітет їх виганяє, щоб вони не викликали ніякої проблеми. І є ті 10%, в яких він залишається.
У людей, що належать до групи ризику, існує ймовірність розвитку раку шийки матки. Цей вид раку займає четверте місце за поширеністю серед усіх онкологічних захворювань. Рак шийки матки частіше вражає молодих жінок, а не тих, хто досяг 60-річного віку. Зокрема, найбільше під ризик потрапляють жінки у віці від 35 до 44 років, що робить цей віковий діапазон найбільш уразливим.
Вірус може проникнути в організм, залишитися непоміченим протягом тривалого часу, а потім активізуватися в момент, коли імунітет ослаблений, під час вагітності, у зрілому віці, в період менопаузи, при зміні партнера або під впливом інших інфекцій.
Раніше вважалося, що від моменту зараження вірусом до виникнення проблем проходить близько 30 років. Згодом цей період скоротився до 10 років, а сьогодні експерти стверджують, що він може становити всього три роки.
Сьогодні єдиним ефективним методом уникнення зараження вірусом є не лише застосування презервативів. На жаль, вони не забезпечують повної захисту, оскільки вірус може передаватися через контакт шкіри до шкіри в інтимних областях.
Ефективним методом захисту є вакцинація. Рекомендується проходити цю процедуру до того, як вірус потрапить в організм, а також до початку статевої активності. Саме тому вакцинацію рекомендують проводити у віці 9-14 років.
Коли ми маємо спеціалізовану армію, здатну протистояти загрозам, вірус, хоч і з’являється, але не зможе завдати шкоди, якщо ми ведемо активне інтимне життя, адже ми вже готові до цього. Ми не дозволяємо йому розмножуватися в наших тканинах. Рак виникає тоді, коли вірус починає захоплювати всі шари тканин і змушує клітини ділитися за своїми правилами. Проте, якщо жінка отримала вакцину, вона отримує специфічний захист, який запобігає цьому процесу.
Чи можливо розвиток раку? Так, але це трапляється значно рідше. Ми усвідомлюємо, що вакцина не є панацеєю від усіх хвороб, проте вона здатна знизити ці ризики.
Чи варто розглядати вакцинацію після того, як почалося статеве життя?
- Так, є сенс вакцинуватися і можна вакцинуватися до певного віку, коли це доречно. Деякі вважають, що це до 45 років, деякі - до 37 років. Чому є сенс? По-перше, не всі інфіковані вірусом. Але ризики того, що інфікування може бути, залишаються. По-друге, навіть, якщо жінка має папіломавірусну інфекцію, це може бути інший тип. 16-м і 18-м ніхто не забороняє заразитися потім. Захист від цих типів присутній у всіх вакцинах.
Існують чотирьохвалентні віруси, до яких належать шостий і одинадцятий типи. Хоча ці папіломавіруси не відносяться до високоонкогенних, вони все ж можуть забезпечити захист від кандилом гортані та бородавок. Хоча ризик онкогенності вважається низьким, певні проблеми все ж можуть виникати.
Наразі на наш ринок поступає дев'ятивалентна вакцина, яка, окрім типів 16 та 18, забезпечує захист і від інших деяких штамів. Тому є вагомі підстави для вакцинації.
Вакцинація має сенс навіть для жінок у віці 16-18 років, і ось чому. Вірус може потрапити в організм і протягом тривалого часу залишатися непоміченим, не проявляючи активності. Проте згодом він може почати своє "наступ" на організм. Саме тут вакцинація відіграє важливу роль, адже вона забезпечує специфічний захист, який допомагає протистояти цьому процесу.
Процес вакцинації проти ВПЛ є досить витратним, особливо в тих випадках, коли потрібні кілька доз.
Вартість вакцини становить приблизно 6 000 гривень. Для завершення курсу необхідно отримати дві або три дози, які забезпечать тривалий захист, фактично на все життя. Повторна вакцинація не знадобиться навіть через десять років. Існують дані, які свідчать, що імунітет може зберігатися і протягом 20 років.
До речі, в Україні існували безкоштовні програми вакцинації в школах до початку війни. На жаль, після початку повномасштабного вторгнення багато з цих ініціатив були припинені.
Проте, незважаючи на складні обставини, вдалося знайти спосіб отримати хоча б першу дозу, хоча мова йде про осіб, які ще не розпочали статеве життя.
Безумовно, коли мова йде про жінок, які вже почали вести статеве життя і потребують вакцинації, витрати лягають на їхні плечі. Однак варто зазначити, що лікування серйозних медичних проблем обійдеться значно дорожче.
- Які профілактичні аналізи повинна здавати жінка та як часто?
Перш за все, я б класифікувала за віковими групами. Коли мова йде про те, як часто жінці слід проходити медичний огляд, враховуючи, що вона почувається добре і не має жодних скарг. Я звертаюся до лікаря, адже усвідомлюю важливість цього процесу. Це має відбуватися один раз на рік.
Якщо виникають скарги, це може траплятися частіше. У випадку наявності захворювання, проводиться індивідуальний медичний огляд. Так, жінка відвідує лікаря для моніторингу, але вона вже має чітку мету для своїх візитів.
Якщо мова йде про молоду та здорову жінку віком до 40 років, їй рекомендується відвідувати гінеколога один раз на рік. Крім того, щорічно слід проходити ПАП-тест, а для жінок, у яких виявлено вірус, обстеження на ВПЛ необхідно проходити раз на три роки. У випадку, якщо вірус не виявлено, таке обстеження варто робити раз на п’ять років.
Часом говорять, навіщо здавати ці тести, якщо немає інтимного життя чи не змінювала партнера. По-перше, за п'ять років змінюються можливості діагностики. По-друге, якщо ми говоримо про той мінімум, який був раніше, сидів собі спокійно й нікого не рухав, але через певний час організм "зношується".
Раз на рік обов'язково робити УЗД, тому що є ті ж міоми, кісти ендометріоїдні, які ніяк себе не проявляють, але можуть бути.
Коли мова йде про жінок старше 35 років, до обстежень слід включати також ультразвукове дослідження молочних залоз. Якщо ж ми розглядаємо дівчат із тяжкою спадковою історією (наприклад, рак у матері, близькій тітці чи сестрі), тоді рекомендується розпочати УЗД вже з 25 років.
І якщо ми говоримо про жінку після 40, то УЗД замінюємо на мамографію, яку варто робити або раз на рік, або раз на два роки, якщо звучать такі рекомендації. Це те, що називається гінекологічний чекап.
Усі інші дослідження, такі як аналізи на інфекції чи загальний аналіз крові, слід проводити лише в разі наявності симптомів або рекомендацій лікаря. Якщо ні лікар, ні пацієнтка не відчувають жодних проблем, тоді ці аналізи просто зайвий клопіт для лабораторії. Здавайте їх лише в разі необхідності; в іншому випадку вони не є обов'язковими для чекапу.
У чекап не включені аналізи на гормони. Проте, є один гормон, який рекомендується перевіряти, навіть якщо ви не відчуваєте жодних незручностей — це тиреотропний гормон (ТТГ), що виробляється щитоподібною залозою.
Щитоподібна залоза довгий час може ніяк не проявлятися, а оскільки кожна друга жінка в Україні має проблеми з щитоподібною залозою, то розраховувати, що із нас двох ми обоє здорові й не маємо ніяких проблем з щитовидкою, самонадіяно.
На закінчення: яким чином ця тривала війна вплинула на фізичне та психічне здоров'я жінок в Україні, а також кілька загальних рекомендацій для покращення нашого самопочуття.
У закритих медичних спільнотах, на конгресах і форумах лікарі звучать тривогу. Кількість випадків онкологічних захворювань, що спостерігається сьогодні, досягла рекордних рівнів. Якщо раніше ми могли вчасно виявляти багато патологій, то тепер стикаємося з великою кількістю запущених форм.
Дуже багато аутоімунних захворювань, ендометріозів. Якщо раніше вважали, що це захворювання виникає у жінки після 30, то зараз в мене є така 23-річна пацієнтка.
Якщо є у жінки можливість прийти на обстеження не раз на рік, а два, хоча б на УЗД, варто це зробити.
Що є причиною цього явища? По-перше, це може бути пов'язано з інтенсивними стресовими ситуаціями. По-друге, молоді дівчата, які приїжджають з-за кордону, часто мають складніші психологічні проблеми, що також додає емоційного навантаження. Крім того, на наше самопочуття значною мірою впливають умови навколишнього середовища, зокрема, якість повітря, яким ми дихаємо.
Наше завдання - максимально підтримати одна одну. Ми можемо дуже багато. У нас попереду дуже багато. Нам потрібно буде відбудовувати нашу державу після нашої перемоги. А коли людина хвора, вона нічого не хоче й у неї немає ні на що сил.
Я закликаю всіх пам'ятати: ваше хороше самопочуття треба зберегти.
