Голова Європейського парламенту Роберта Метсола заявила, що ніхто не прагне бачити Путіна в Києві.

В інтерв'ю для РБК-Україна голова Європейського парламенту Роберта Метсола розглядає питання, чи стало близьким досягнення миру в Україні на тлі численних зустрічей і переговорів. Вона також аналізує роль Євросоюзу у процесі мирного врегулювання, а також можливість ЄС діяти автономно без залучення Сполучених Штатів.

Упродовж останніх кількох днів активність дипломатичних зусиль щодо російсько-українського конфлікту досягла небаченого раніше рівня. Фактично щодня відбуваються нові візити, зустрічі та переговори, що свідчить про зростаючу напругу та важливість цього питання.

Зокрема, питання України прогнозовано стало центральним на найпрестижнішому глобальному форумі з безпеки – Мюнхенській конференції. Проте, незважаючи на всю цю активність, досі немає чіткого уявлення про те, як, коли і за яких умов конфлікт підійде до завершення.

Водночас європейці несподівано усвідомили свою власну вразливість перед зовнішніми викликами, адже нова американська адміністрація відкрито заявляє про намір позбавити європейські країни звичної безпекової підтримки.

Як зазначила в інтерв'ю РБК-Україна президент Європарламенту Роберта Метсола, зміцнення своєї оборони є головним пріоритетом для ЄС, і в разі чого Європа "буде готовою".

В цілому, після Мюнхенської конференції, чи відчуваєте ви, що досягнення миру в Україні стало більш реальним?

- Ми всі прагнемо миру в Україні. Було багато обговорень, і є певний рух у цьому напрямку. Але зрештою саме Україні вирішувати, коли настануть належні умови для початку мирних переговорів. І коли цей час настане, саме Україна визначатиме, яким буде мир. Нічого про Україну не може вирішуватися без України. ЄС буде на боці України так само, як і з самого початку.

Ми готові підтримати будь-які мирні ініціативи, які будуть справедливими, стійкими і відповідатимуть інтересам України. Проте, важливо підкреслити, що Європейський Союз повинен займати центральну роль у цьому процесі. Російська загроза має наслідки, що виходять за межі України, тому справжній мир не може обмежуватися лише припиненням вогню, яке заохочує агресора. Росія повинна чітко усвідомлювати, що вона більше ніколи не матиме можливості напасти — ані на Україну, ані на Європу, ані на свої сусідів.

Сполучені Штати стверджують, що Європейський Союз не має права на участь у переговорах (хоча його думка буде врахована), водночас підкреслюючи, що саме Європа повинна забезпечити Україні гарантії безпеки в разі встановлення миру. Чи не вбачаєте ви тут певних протиріч? Яким чином ЄС повинен реагувати на подібну позицію Вашингтона?

- Я вважаю, що справедливий і тривалий мир в Україні відповідає також інтересам Сполучених Штатів. Ніхто не хоче бачити Путіна в Києві. Щодо гарантій безпеки, то надзвичайно важливо, щоб міжнародна спільнота, яка поділяє спільні цінності, виступала єдиним фронтом, і тут Європа несе особливу відповідальність.

Ми вже виконали свою частину зобов'язань і будемо й надалі працювати в цьому напрямку. На сьогоднішній день Європейський Союз виділив 135 мільярдів євро для підтримки фінансової стабільності та обороноздатності України — це більше, ніж будь-який інший партнер.

Безпека України є невід'ємною частиною безпеки Європи, і саме з цієї причини Європейський Союз повинен займати провідну позицію в мирних переговорах. Цей факт загальновизнаний. Проте, щоб діяти рішуче, нам необхідно посилювати свої оборонні спроможності. Якщо ми дійсно піклуємося про свою безпеку, наші фінансові зобов'язання повинні відповідати актуальним загрозам, з якими ми стикаємось.

Минулого року оборонний бюджет Росії зріс на 42% і досяг 430 мільярдів євро, тоді як європейський, включно з Великою Британією, зріс лише на 12% -- до 425 мільярдів євро. Наші виборці вже висловили свою позицію на виборах у червні минулого року. Вони хочуть, щоб ми діяли швидше, рішучіше і, перш за все, з упевненістю в собі.

- За словами генерального секретаря НАТО Марка Рютте, Європа повинна "пробити свій шлях" до переговорного столу. Як ЄС планує це зробити?

Це знову підкреслює мою позицію щодо необхідності збільшення витрат на оборону в Європі та зміцнення нашої впевненості. У цей момент ми повинні продемонструвати лідерство, а найважливіше – єдність. Ми вже довели цю єдність, коли одностайно ухвалили п'ятнадцять пакетів санкцій проти Росії, і тепер нам потрібно повторити цей крок. Ми зможемо бути сильними і впливовими лише тоді, коли будемо говорити в унісон.

Забезпечення майбутнього України є нагальною справою, і цю відповідальність несуть країни Європи. Як кандидат на вступ до Європейського Союзу, Україна має спільні перспективи з нами, тому ми повинні активно працювати над її безпекою та стабільністю. Якщо ми зможемо підтримувати єдність, це дозволить нам стати впливовим співрозмовником у процесі переговорів.

Які саме запевнення в безпеці можуть запропонувати європейські країни Україні? Чи будуть ці гарантії ефективними, якщо Сполучені Штати не виявлять бажання підтримати Україну своїми зобов'язаннями?

- Люди очікують, що Європа не лише говоритиме відверто, а й діятиме рішуче. Ми маємо посилити нашу безпеку, інвестуючи більше в оборонні можливості, водночас роблячи їх ефективнішими. Почати можна з покращення того, що вже є - 27 європейських армій, які повинні працювати разом більш злагоджено. Для цього наші збройні сили мають стати більш інтегрованими, що забезпечить безперебійну співпрацю та підвищить ефективність. Це зміцнить нашу здатність стримувати загрози та захищати Європу. Час покладатися на інших минув.

На даний момент ми вже зібрали 48,5 мільярда євро для надання критично важливих військових ресурсів, аби зміцнити обороноздатність України. Ми передали понад мільйон боєприпасів і наразі проводимо навчання для 75 000 військовослужбовців. Окрім цього, ми плануємо використовувати доходи від заморожених російських активів для подальшого посилення оборони України та відновлення енергетичної інфраструктури. Водночас ми активно працюємо над інтеграцією оборонних промисловостей Європи та України, щоб забезпечити стійкість і безпеку у довгостроковій перспективі.

Отже, ми вже розпочали дії, проте, безперечно, повинні аналізувати обставини та бути готовими надати всі необхідні гарантії безпеки для забезпечення стійкого миру. Це критично важливий етап, і Європа готова виконати свою частину.

Чи зможе Європа самостійно справитися з викликами, які йдуть від Китаю чи Росії, у разі, якщо Сполучені Штати вирішать зменшити свою участь у забезпеченні колективної безпеки?

Удосконалення нашої оборонної спроможності та безпеки займає центральне місце в наших пріоритетах. Протягом останніх кількох років ми збільшили спільні витрати на оборону на 30%, досягнувши значних успіхів у галузі колективних закупівель оборонних засобів та розширення виробництва боєприпасів. Завдяки Європейському оборонному фонду ми надаємо підтримку державам-членам у розробці новітніх та інтегрованих оборонних технологій і обладнання.

Крім того, у нас вперше з'явився єврокомісар з питань оборони, а Європейський парламент підвищив статус свого підкомітету з питань оборони до повноцінного комітету. Це були важливі кроки, але нам потрібно зробити ще більше, і ми це зробимо.

Наша справжня проблема -- фрагментація. У той час як США використовують 30 систем озброєнь, у Європі їх 178. Фрагментація означає вищі витрати та неефективність. Нам потрібен єдиний ринок оборонної промисловості. Адже, як влучно сказав прем'єр-міністр Туск: "час геополітичного аутсорсингу минув".

Отже, відповідаючи на ваше запитання: ми будемо готові.

Віце-президент США Джей Ді Венс висловив думку, що справжня загроза не походить від Китаю чи Росії, а криється всередині Європи — в тому, що Європа відмовляється від деяких із своїх основоположних цінностей, спільних зі Сполученими Штатами. Як ви оцінюєте ці висловлювання і чому, на вашу думку, американці вирішили озвучити такі думки? Що, на вашу думку, сприяє зростанню популярності популістських рухів у Європі, які, зокрема, підтримуються командою Трампа?

Я з повагою маю іншу думку, ніж віце-президент Венс стосовно оцінки нашої демократії. Дозвольте мені уточнити: Європа є континентом, де панує свобода слова. Мільйони людей в Європі виростали за "залізною завісою", яка позбавила їх цієї важливої свободи. Нам добре відомо, що таке життя без волі.

Водночас віцепрезидент слушно зазначив, що ми стикаємося з новою політичною реальністю, коли люди дедалі частіше тяжіють до крайніх політичних позицій, і нам варто запитати себе -- чому? Можливо, ми стали надто самовпевненими, вважаючи, що виборці завжди підтримуватимуть традиційні партії, незалежно від обставин. Але зараз ми бачимо зміну тенденцій. Як парламент, ми вже помітили це під час торішніх виборів до Європейського парламенту.

Крайньо важливо ретельно дослідити ці зміни, зробити відповідні висновки та адаптуватися до нових умов. Нам необхідно відновити довіру виборців, щоб вони знову повірили в здатність традиційних партій поліпшити їхнє життя, зробивши його більш зручним, справедливим і забезпеченим. Найефективніший метод протидії спрощеним та маніпулятивним наративам, які поширюють крайні політичні сили, полягає в дотриманні своїх обіцянок і наданні чітких, конкретних та стійких рішень. Це є нашим пріоритетом на найближчі роки.