Хто є "дропами" і якими методами в Україні ведеться боротьба з ними?
"Дропи" стали критично важливими елементами в мережах шахрайства. Наприклад, вони слугують каналом для переміщення коштів, отриманих через кіберзлочини в галузі електронної торгівлі та фінансових транзакцій. У зв'язку з цим, державні органи прагнуть якнайшвидше оновити законодавчі норми, щоб запобігти цій незаконній діяльності.
"Грошовий мул" і "дроп" — це терміни, які вживаються як синоніми. Такі особи отримують фінансові кошти на свої рахунки від правопорушників, а потім або переводять ці гроші на інші рахунки, або знімають їх готівкою, передаючи злочинцям. За ці дії "посередники" отримують винагороду. Для "дропів" це може виглядати як легкий спосіб заробітку, тоді як для злочинців вони виступають засобом для приховування та переміщення незаконно здобутих грошей.
"Також "дроп" може продати свої банківські реквізити. У цьому випадку, він надає іншим особам можливість користуватися його рахунком, уникаючи за це відповідальності. "Дроп" може навіть не усвідомлювати серйозність своїх дій, або просто шукає спосіб заробити на цьому. Інші ж використовують ці рахунки для своїх операцій, приховуючи справжнього власника коштів", - зазначає в коментарі РБК-Україна адвокат Богдан Янків.
Часто ці фінансові ресурси мають нелегальне походження, зокрема вони можуть бути отримані через такі злочинні практики, як наркоторгівля, торгівля людьми, корупційні схеми, ухилення від сплати податків, платіжні махінації та інші кримінальні дії. Зловмисники використовують "дропів" для того, щоб надати цим коштам легальний вигляд, замаскувати їхнє джерело, вивести їх за межі країни або уникнути податкових зобов'язань.
Злочинці можуть здійснити виплату "дропу" в межах певної фінансової операції через його картку, наприклад, на суму 500 або 1000 гривень. Ця сума може варіюватися залежно від угоди. В результаті особа, яка отримує такий платіж, фактично не несе жодної відповідальності, оскільки гроші надходять не на її ім'я, а на ім'я підставленої особи. "Дропу" може здаватися, що все під контролем, але насправді саме він несе всю юридичну відповідальність, - зазначає Янків.
Проте, за його словами, "дропи" можуть бути застосовані не лише для вчинення серйозних злочинів. Він наводить приклад: якщо хтось торгує товарами на певному маркетплейсі і прагне уникнути запитань з боку податкових органів, то можна використовувати картки близьких родичів. Наприклад, особа може закинути на кожну з карток по 15 тисяч гривень, тим самим створюючи свій власний "міні-дроп".
У кіберполіції зауважують, що "дропами" найчастіше стають люди в скрутному матеріальному становищі. Зокрема, до групи ризику відносять безробітних, переселенців з районів ведення бойових дій, а також людей, які переїхали з маленького населеного пункту в велике місто, студентів, сиріт і людей з неблагополучних сімей За даними правоохоронців, "дропами" найчастіше стають молоді чоловіки віком від 18 до 34 років.
На сайті "Гаразд", створеному Нацбанком, зазначено, що для вербування людей злочинці надсилають повідомлення з пропозиціями щодо роботи у WhatsApp, Viber, Telegram або електронною поштою, розміщують рекламні оголошення в соціальних мережах чи метро. Для переконливості вони можуть створити сайт-клон компанії для розміщення вакансій з подібною вебадресою, щоб викликати додаткову довіру.
Як відрізнити пропозицію стати "дропом" від інших пропозицій про роботу:
У МВС України радять відмовлятися від "роботи", якщо в інтернеті немає інформації про компанію або на її офіційному сайті відсутня інформація про подібну вакансію.
Задля боротьби з "дроп-схемами", найбільші українські банки в грудні 2024 року підписали меморандум щодо зниження лімітів на перекази для своїх клієнтів. Ці банки зобов'язуються обмінюватися інформацією між собою про підозрілих клієнтів і можливі порушення.
Фінансові установи розпочали класифікацію своїх клієнтів за рівнями ризику: низьким, середнім та високим. Це дозволило встановити автоматичні ліміти на карткові перекази протягом місяця. Наприклад, особи, які не можуть надати документи, що підтверджують джерело своїх коштів, мають найнижчий місячний ліміт у 50 тисяч гривень. Водночас, якщо клієнт надає підтвердження своїх доходів, його ліміт може бути збільшено відповідно до цих даних.
Встановлення лімітів та обмежень на банківські рахунки є суттєвим кроком у боротьбі з діяльністю "дропів". Проте існують й інші шляхи вирішення проблеми. Наприклад, законодавчі пропозиції, що передбачають кримінальну відповідальність за незаконний продаж паспортних даних, хоча на сьогодні вони ще не були ухвалені. Крім того, податкові органи можуть накладати податки на обороти рахунків, а банки мають право блокувати картки у випадку виявлення підозрілих транзакцій, - зазначає Богдан Янків.
Він також зазначає, що українці протягом року декларують доходи приблизно на 1 трильйон гривень, у той час як перекази з картки на картку становлять близько 3 трлн гривень. Крім того, Янків підкреслює, що криптовалюта може стати ще одним способом для обходу обмежень на фінансові операції.
Проте навіть за умови її застосування злочинці можуть стикатися з певними труднощами. Наприклад, щоб обміняти криптовалюту на гривні, потрібно знайти особу, готову прийняти її, а потім вже можна здійснювати перекази через "дропів" на банківські рахунки або у вигляді готівки. Хоча криптовалюта дійсно надає певний рівень анонімності, це не робить її абсолютно недоступною для контролю, зокрема через аналіз транзакцій на криптобіржах або використання "холодних" гаманців, - підкреслює адвокат.
Богдан Янків уточнює, що наразі влада працює над легалізацією криптоактивів, що має дозволити контролюючим органам ввести правила щодо її обігу в Україні. Також, на його думку, вітчизняні фінансові установи почнуть активно співпрацювати з криптобіржами.
