Історія відважної жінки, що виступила проти гестапо - BBC News Україна

В одній з древніх англіканських церков у Гамбурзі, Німеччина, розташована меморіальна табличка, що вшановує пам'ять невідомої жінки. Її доля залишалася таємницею навіть для її онуків до нещодавнього часу.

Ця жінка - це британка Мейбл Філліпс. Її сміливість і мужність врятували багатьох людей у Гамбурзі і навіть саму церкву.

Вона витримала роки преслідувань у нацистській Німеччині та сміливо боролася з вогнем, рятуючи церкву Святого Томаса Бекета.

"Мейбл є невід'ємною складовою історії - історії британського Ньюпорта та німецького Гамбурга," - зазначає Едді Вульф, онук Мейбл. Останніми роками він активно досліджує минуле своєї бабусі, прагнучи дізнатися про її життя більше.

"У Вельсі, де вона народилася, мало хто знайомий з історією моєї бабусі, хоча вона була справжньою героїнею," - зазначає Едді Вульф.

Ця оповідь бере свій початок у 1909 році в місті Ньюпорт, розташованому на південно-західному узбережжі Великої Британії, у Вельсі. Саме тоді швачка на ім'я Мейбл Філліпс зв'язала своє життя з Максом Вульфом, моряком з Німеччини.

Вони й уявити не могли, скільки випробувань чекає на них. Чоловік Мейбл Макс відкрив у місті ресторан. У сім'ї народилися двоє синів. Але під час Першої світової війни родину розлучили.

Британський уряд вважав німця Макса Вульфа загрозою і вирішив відправити його до таборів, де він провів кілька років свого життя.

Життя Мейбл та її синів, Едварда і Леонарда, перетворилося на справжнє випробування.

"У Ньюпорті антинімецькі настрої були досить сильними. Люди питали у Мейбл, чи не розлучиться вона з Максом, тому що він був німцем - вона відмовилася зробити це", - згадує онук Мейбл.

Це ставлення місцевих Едді добре пам'ятає і сам. Коли він дитиною навчався в школі в Ньюпорті наприкінці 1940-х років, його дражнили "нацистом" та "гестапівцем".

"Вважаю, що моя бабуся та її сини, напевно, зазнали ще більших страждань," - висловлює він.

Як тільки Перша світова війна закінчилася, Максу Вульфу не дозволили повернутися до Ньюпорта, а відправили назад до Німеччини.

Невдовзі до нього приєдналися його дружина та сини. Сім'я осіла в Гамбурзі.

"Вони пройшли через безліч випробувань — кожен період їхнього життя виявився нелегким," — ділиться нащадок роду.

У 30-х роках Німеччина переживала складні часи, коли нацисти захопили владу. У цей період Мейбл Філліпс була зайнята в англіканській церкві, яка виникла в результаті розвинених торговельних відносин між Гамбургом і Великою Британією.

Коли розпочалася Друга світова війна, англіканська церква та її співробітниця з Великобританії потрапили під пильну увагу гестапо. У приміщенні церкви регулярно здійснювали обшуки.

"Бабуся розповідала, як гестапівці були жорстокими та гордовитими," - ділиться спогадами Едді Вульф, онук Мейбл. Вони намагалися знайти британський прапор у церкві, але жінка заховала його під вівтарем.

"Вони нишпорили навколо, питаючи, де ці речі - фактично, вони ходили просто по них", - розповідає чоловік.

Гамбург, як ключове портове місто, зазнавало регулярних бомбардувань з боку союзників, особливо в рамках операції "Гоморра", що відбулася у 1943 році.

Передбачаючи можливість подібних ситуацій, Мейбл приховала та зберегла кілька дорогоцінних картин і гравюр з церкви. Вона насправді вдалася до рятівних дій.

Здавалося, що ця жінка готова на будь-які жертви, аби вберегти споруду під час обстрілів, ставлячи під загрозу власне життя.

Безліч разів вона сама гасила пожежі після таких обстрілів.

"Вона обійшла навколо споруди, несучи воду. Гасила вогнища. Моя бабуся врятувала храм," - розповідає Едді Вульф.

Мейбл Вульф також надавала можливість родинам, які залишилися без даху над головою через бомбардування, укриватися в церкві. Це знову викликало інтерес гестапо.

"Вона мала в собі доброту. Жартувати з Мейбл було не найкращою ідеєю - її сила була безмежною," - ділиться спогадами Едді.

Наприкінці війни Мейбл дістала британський прапор, який вона заховала під вівтарем, і повісила на балконі церкви, коли британські війська увійшли до Гамбурга.

Сміливість Мейбл отримала визнання. У 1947 році представники Англіканської церкви висловили вдячність за її діяльність, підкресливши "значну особисту небезпеку", з якою вона стикалася.

Мейбл доглядала за церквою у Гамбурзі 40 років.

У 1956 році Мейбл Філліпс за її подвиги вручили Медаль Британської імперії.

Хоча в останні роки свого життя Мейбл оселилася в британському Ньюпорті, де мешкала з родиною Едді, її героїчна історія залишалася невідомою для близьких.

Ці спогади слід було вивчити. Я неймовірно горджуся нею. Багато років я не був обізнаний з історією своєї бабусі. Тепер, коли мені понад 80, я нарешті розумію, яку величезну роль вона відігравала в моєму житті.