Іван Марунич: Митці завжди мають бути готовими обміняти музичні інструменти на зброю.

У бесіді з РБК-Україна лідер колективу KARTA SVITU поділився думками про вплив культури в умовах війни, висловив свою позицію щодо артистів-зрадників, обговорив питання мобілізації, гумор в часи конфлікту, а також зазначив "місця сили" та пісні, які його надихають.

- Минулого року твій гурт KARTA SVITU випустив двочастинний альбом "Простір важливих речей", а напередодні новорічних свят зробив подарунок прихильникам - презентував перше концертне шоу на ТБ, MEGOGO та на YouTube. Розкажи, що тебе з командою надихнуло на його створення?

Завжди мене притягувала масштабна форма в мистецтві, тоді як у музиці спостерігається зовсім інша тенденція. У часи 7-секундних ТікТок-відео лонгплей-альбоми здаються чимось надзвичайним. Проте, рік тому, у січні, ми з командою вирішили: час створити продукт, який відповідатиме цій великій формі. Я відкрив свій робочий ноутбук, де зберігаються усі мої музичні напрацювання, і занурився в нього, немов у творчу скарбницю, де за роки накопичилося багато цікавого. В усій цій "скарбниці" були розкидані численні ідеї та матеріали: демо-пісні, візуалізації, плейбеки. На передньому плані стояв золотий ящичок із захопливою історією пісні "Пес Патрон". Також були кілька скринь з іншими композиціями, що знайшли свого слухача: "Немов птахи", "Батіна тачка" та інші.

Я вирішив здійснити "ревізію" всього, що було зроблено: спочатку зібрав найкращі творчі ідеї, вдосконалив нові пісні, отримав підтримку своєї команди, і ми розпочали роботу над проектом "Простір важливих речей". Це альбом, що складається з двох частин, в якому поєднані серйозні ліричні треки, енергійні оптимістичні композиції і, звісно, декілька мемних моментів. Першу презентацію ми провели на сольному концерті в Києві, а згодом створили 1,5-годинне концертне шоу, щоб зафіксувати нашу роботу в аудіо-візуальному форматі. Це дало можливість тим, хто не зміг відвідати концерт, насолодитися виступом, а також тим, хто хоче переглянути його ще раз. Всі 18 пісень не просто складають набір треків - це концептуальна оповідь, в якій ми ділимося своїми переживаннями, розповідаємо про людей, війну та мрії.

Твій трек "Пес Патрон" став справжнім феноменом, здобувши популярність в мережі. Чи сподівався ти на таку реакцію, коли творив цю пісню?

- Резонанс такого масштабу спрогнозувати майже неможливо. Коли писав цю пісню, думав, що це буде приколом на один вечір для друзів. Але трек став справді феноменальним. Вже два з половиною роки пісня дарує багато подій, знайомств, концертів. Спочатку вона стала трендом у ТікТоці, потім - рок-хітом на концертах KARTA SVITU, згодом трек став офіційним саундтреком мультфільму "Пес Патрон", за цю пісню ми отримали першу музичну премію YUNA.

Наприкінці 2023 року українці згенерували безліч оригінальних кавер-версій, в яких тексти про Патрона накладалися на мелодії відомих світових хітів. Результат вийшов унікальним, якісним і вражаючим. До цього творчого руху приєдналися такі артисти, як MONATIK, Павло Зібров, Володимир Дантес, а також численні блогери та звичайні українці, які активно створюють контент.

Чи поділяєш ти думку деяких користувачів, які називають такі треки "шароварщиною"? Відповісти на критику хейтерів.

Ця композиція зовсім не є "шароварщиною", оскільки вона не використовує українські символи в спекулятивному ключі. Більш того, Патрон став опорою для всіх поколінь українців у складні часи.

Як і два роки тому, так і тепер, цей трек викликає захоплення публіки на всіх концертах. Я продовжую отримувати щоденні повідомлення від людей різного віку — від дітей до дорослих, які висловлюють свою любов до пісні. Особливо зворушливим був лист від матері хлопця, що перебуває в полоні; вона поділилася, що саме ця пісня допомагає їй витримувати найскладніші моменти. Крім того, я отримую безліч відео, на яких діти танцюють, веселяться та співають цю пісню, що свідчить про її важливу роль у ці складні часи війни.

Як ти вважаєш, чи має те, що створює РуханкоМен, справжню цінність для дітей (зокрема, трек про повітряну тривогу)? Чи це лише розвага, що викликає усмішку, або навіть виглядає дивно?

- Я бачив багато відео з укриттів шкіл, де маленькі діти танцюють під "руханки", які вигадав цей артист. І мені здається, що такий контент має бути, адже він теж не тільки розраджує малечу, але й допомагає трошки відволіктися від страшних моментів, які відбуваються навколо майже щодня.

Трек "Фортеця Бахмут", на твою думку, чи є він дійсно важливим і сучасним твором, чи це просто "спекуляція" на військовій темі, як колись висловлювався Женя Галич?

Нещодавно ми з гуртом Антитіла мали честь виступати на різдвяному концерті YUNA, де нас супроводжував Національний президентський оркестр. Наші виступи розпочали програму, і я чув, як глядачі тепло зустріли, зокрема, композицію "Фортеця Бахмут". Ця пісня оспівує відвагу українських захисників і вже стала важливою частиною історії російсько-української війни. Як на мене, слова пісні є надзвичайно актуальними, а виконання з оркестром лише підкреслило її силу. Судячи з відгуків на YouTube, вона вже надихнула тисячі співвітчизників.

Невелике нагадування для клавішника Антитіл Сергія Вусика: будь ласка, не забудь забрати свою зарядку для iPhone, вона залишилась у гримерці.

Іван Марунич разом із собакою на ім'я Патрон (зображення надано артистом)

- Ти не так давно казав, що оновив дані у "Резерв +" та готовий вирушити на фронт, якщо треба буде. Чи є у тебе страх перед можливістю опинитися на "нулі"? Адже багато хто зізнається, що відчувати тривогу - цілком нормально.

З 2018 року мені випала велика честь виступати для наших захисників і захисниць прямо на передовій. За цей час я провів більше двохсот концертів. Коли опиняєшся серед таких відважних людей і відчуваєш, що твоя діяльність приносить користь, всі тривоги та переживання відступають на задній план.

Нещодавно я переглядав фотографії та відеозаписи з концертів у Попасній, Бахмуті та Волновасі, що відбулися до початку повномасштабного вторгнення. Моє серце наповнювалося смутком, усвідомлюючи, через які трагедії пройшов наш народ. Проте це усвідомлення не повинно викликати у нас безнадії; навпаки, воно має слугувати нагадуванням про ціну, яку ми вже заплатили, і підштовхувати нас до подальшої боротьби, адже відступати ми не маємо права.

Виступи для військових мають особливу значущість. На жаль, вже є багато локацій, де ми раніше працювали з колегами-музикантами, які тепер або зруйновані, або тимчасово під контролем ворога. Проте, музика надає бійцям можливість відновити сили, підняти настрій і підвищити моральний дух. Дуже приємно отримувати позитивні відгуки від солдатів і офіцерів. Як і в будь-якій іншій професії, музиканти завжди повинні бути готові до того, щоб замінити свої музичні інструменти на військові.

Іван Марунич постійно проводить виступи для військовослужбовців (фото надані артистом).

- Що ти думаєш про періодичні рейди ТЦК на концерти? Бо через це, насправді, відміняється багато заходів: люди бояться і не купують квитки...

Важливо усвідомлювати, що мобілізація є ключовим елементом у часи війни, особливо в умовах, які випали на нашу долю. Найефективніший підхід – це взяти ініціативу у свої руки: активно діяти, проходити підготовку, налагоджувати контакти з військовими, які можуть надати цінні рекомендації. Сьогодні триває етап конфлікту, в якому кожен з нас повинен знайти своє місце у цій боротьбі.

Безумовно, існують неприємні ситуації та надмірності з боку співробітників центрів комплектування, але мені відомі численні приклади, коли процес вступу до армії та оформлення необхідних документів проходили бездоганно. Важливо, щоб між кандидатами на військову службу та працівниками мобілізаційних центрів панувала взаємна повага.

Чи справді на сьогоднішній день необхідні концерти, виступи та фестивалі? Чи, як зазвичай вважають, це не найактуальніше заняття?

Я переконаний, що культура сьогодні має не лише актуальність, але й виступає одним із ключових чинників опору російській агресії. На побутовому рівні музика, живі виступи та театральні постановки здатні надихати, знімати напругу та відновлювати емоційний фон людей у важкі часи. На більш широкому рівні важливо продовжувати заповнювати інформаційний простір українським культурним продуктом. Адже щойно з'являються прогалини, їх миттєво заповнює "альтернатива". Як ми можемо спостерігати в чартах стрімінгових сервісів, на жаль, російська музика досі проникає в наш інформаційний простір. Дуже прикро, що деякі українці досі не усвідомлюють важливість відмови від всього контенту, який виробляється та розповсюджується країною-агресором.

До речі, нещодавно занурився в тему, яка підтверджує ці тези. Наприклад, понад сто років тому, коли Українська народна республіка боролася за своє існування, навіть спеціально була створена Хорова капела, якій українські військові керманичі дали завдання їздити світом та поширювати українську пісню. Таким чином привертати прихильність світової спільноти. Так світ дізнався зокрема про пісню "Щедрик", яка досі є ледь не однією з головних пісень Різдва у всьому світі. Зараз задачі не змінилися, але інструментів донесення побільшало. Давайте ними користуватися.

Концерт музичного колективу KARTA SVITU (фото: Андрій Харламов)

Ти справжній майстер мемів! Які теми, на твою думку, сьогодні абсолютно недоречні для жартів, особливо для стендаперів, які часто опиняються в центрі скандалів через свої висловлювання про ЗСУ?

- Це дуже приємно (посміхається)! Хоча, звичайно, я не сприймаю себе як справжнього гумориста. Іноді мені просто подобається створювати жарти. Оскільки це всього лише моє хобі, я не наважуюсь давати поради професійним комікам. Впевнена, що вони добре усвідомлюють свої помилки і знають, про що можна жартувати, а що краще залишити без уваги. Жарт може як підняти настрій, так і завдати болю.

Як ти вважаєш: чи має моральне право умовна співачка, яка регулярно ділиться фотографіями своїх європейських відпусток, виконувати пісні про труднощі українських жінок, які рятувалися від війни в 2022 році за межами країни?

Я намагатимусь утриматися від категоричних суджень щодо людей, які прагнуть виробляти український контент, незалежно від їхнього місцезнаходження, оскільки усвідомлюю, що кожен із них пройшов через власні випробування та труднощі...

- Твоє ставлення до Руслана Ханумака, Влада Ями і Олега Винника? Як думаєш, чи є у них шанс повернутися в Україну на ті позиції, які в них були до повномасштабки?

Вважаю, що найзначніша втрата, яку зазнали ці митці, полягає в їхній відірваності від українського контексту, що призвело до втрати участі в культурному процесі країни. На відстані неможливо відчути, через які труднощі проходять наші співвітчизники, які щодня живуть під загрозою ракетних атак або страждають від розлуки з рідними через війну.

Крім того, я впевнений, що кожен український виконавець, котрий має можливість присвятити себе своїй професії, а не служити в армії, повинен активно підтримувати наших військових. Він зобов’язаний виступати, співати та збирати кошти для хлопців і дівчат, які вже вступили в ряди Збройних сил. Займатися мистецтвом лише для розваги в нинішніх умовах – це означає не усвідомлювати реалії, в яких ми живемо.

Хто найбільше засмутив тебе під час війни, а хто, навпаки, порадував своїми вчинками?

Ті, хто зміг мене розчарувати, належали до групи людей, які раніше не змогли мене вразити своєю творчістю, поглядами чи вчинками. Тому досвід "розчарування" не став для мене болісним, а в певному сенсі навіть виглядав цілком логічно.

Натомість, ті митці, з якими я підтримував дружні стосунки до початку повномасштабної війни, не лише виявили себе на найвищому рівні, а й здобули ще більшу повагу в моїх очах завдяки своїм діям. Особливо хочу відзначити тих, з ким ми разом проїхали тисячі кілометрів у рамках благодійних концертів: Олександра Положинського, Арсена Мірзояна (не забудьте ознайомитися з нашим інтерв'ю з Мірзояном - Ред.), Злату Огнєвіч, Олега Собчука з гурту СКАЙ та інших артистів, які усвідомлюють, що бути не лише талановитими музикантами, але й свідомими громадянами є надзвичайно важливим. Я радий, що серед нас є такі гурти, як Бумбокс, YARMAK, ТНМК, які створюють чудові пісні, що підкреслюють значущість вчинків їхніх авторів.

- Чи є зараз конкуренція в нашому шоубізнесі? Існує думка, що більш "статусні" артисти не дуже раді появі нових та амбітних співаків й співачок, адже вони здатні стати популярними навіть без ротацій, завдяки соцмережам.

Конкуренція є основою прогресу. Цього року безліч виконавців провели сольні виступи в Палаці спорту, і всі вони продемонстрували вражаючий рівень як художнього, так і технологічного виконання. Незважаючи на те, що в умовах війни це може здаватися неймовірним, такі досягнення надихають інших митців прагнути до досконалості, підвищуючи якість своїх виступів, шоу та візуальних ефектів.

Сьогодні недостатньо просто, щоб пісня стала популярною в ТікТоці; важливо також усвідомлювати, які кроки ви плануєте робити з цим досягненням у майбутньому. Лише систематична та зважена робота з глибоким проникненням у творчість може принести не лише художні плоди, але й фінансові вигоди, якщо ми говоримо про професійну діяльність. Тому варто висловити вдячність таким гуртам, як Океан Ельзи та Kozak System, а також Артему Пивоварову, Klavdia Petrivna та багатьом іншим виконавцям, які наважилися створити масштабні проекти і, на мою думку, не помилилися у виборі шляху.

- Ти пам'ятаєш, як виступав на одній сцені з Віталієм Кличком? А кого б ти хотів запросити для спільної роботи над новим треком?

Дует з Кличком безсумнівно став значною подією, адже коли співаєш поряд з двометровим чемпіоном світу з боксу, все виглядає вражаюче. Якщо спочатку це сприймалося як жарт, то тепер я серйозно розглядаю можливість музичних колаборацій та дуетів.

KARTA SVITU and Vitali Klitschko (image credit: Olha Yovenko)

У KARTA SVITU є треки, які чудово звучать як у дуеті — наприклад, зі співачкою KRUTЬ (Марино, будь ласка, переглянь моє повідомлення у Facebook!), так і комедійні нариси, які можна втілити разом з артистами, що відомі своїм гумором (Курган & Agregat, зверніть увагу на моє повідомлення у Viber!).

Ми маємо вже багато захоплюючих та корисних спільних проектів: минулого року на святкуванні дня народження Василя Байдака вдалося зібрати понад три мільйони гривень на підтримку Сил Оборони. Крім того, наш короткий виступ з унікальними куплетами пісні "Пес Патрон" приніс до збору додаткові 45 тисяч всього за дві хвилини. Це для мене яскравий приклад того, як гумор і музика можуть перетворитися на позитивні зміни.

У 2021 році ти зробив пропозицію своїй коханій. Чи маєте намір збільшити свою родину?

Ми з Світланою трохи розширили нашу сім'ю — позаминулого року до нас приєдналася киця на ім'я Орися. Ця кішка виявилася справжнім підприємцем: всього через два тижні після того, як вона з'явилася в нашому домі, почала заробляти. Завдяки одній рекламній кампанії вона змогла забезпечити себе кормом на півроку вперед. Я сподівався, що це стане її звичкою, але останнім часом, чомусь, її блогерський ентузіазм значно знизився. Сподіваюся, вона знову знайде натхнення і почне приносити додатковий прибуток нашій родині. А якщо говорити серйозно, Орися — мій найкращий друг. Я — жайворонок, тож ми часто насолоджуємося чаєм разом о 6-й ранку.

Іван разом із кішкою Орисею (зображення надано виконавцем)

Поділися своїм списком з десяти пісень, які ти наразі слухаєш і які тебе надихають.

Моя тривала пристрасть — це гурт Coldplay. Якщо обрати одну композицію, я зупинюсь на "A Sky Full Of Stars".

Мене вразила пісня "BIRDS OF A FEATHER" від Billie Eilish — вона зовсім нова. Цю артистку ми також згадуємо в нашій композиції "З кожної праски!", яка завершує альбом "Простір важливих речей". Оскільки в тій пісні фігурує також Jamala, давайте додамо до нашого списку її трек "Крила". А ще у нас є пісня з такою ж назвою "Крила", яка відкриває альбом "Простір важливих речей" (сміється).

Найкращою музикою для зимових свят вважаю композиції Френка Сінатри, зокрема пісню "Strangers In The Night".

Далі трошки швидше, просто перелічу треки:

Кожна з цих пісень пов'язана з моїми власними спогадами, але наразі я залишу їх у таємниці.

Ти захоплюєшся кіномистецтвом? Які стрічки та серіали ти б рекомендував переглянути всім?

Я маю намір переглянути другу частину "Гри в кальмара", проте з серіалами у мене не надто складається. Намагаюсь уникати тривалих сюжетів, адже часто опиняюсь на роздоріжжі: якщо історія захоплює, можу надовго відірватись від роботи, а якщо ні – шкодую про витрачений час. Тому віддаю перевагу фільмам.

Можу запропонувати вам переглянути стрічку, оригінальна назва якої - "Дитячі ігри", а в нашому варіанті вона звучить як "Закохайся в мене, якщо наважишся".

А, не можу не згадати про найвеличніший серіал усіх часів - "Альф", який транслювався на каналі ICTV. І досі іноді розпочинаю свої ранки з перегляду серії про цього прибульця, насолоджуючись кавою.

Які твої найулюбленіші "енергетичні місця" в Україні?

Нещодавно я мав можливість відвідати містечко неподалік Покровська, що знаходиться в прифронтовій зоні. Разом із колегами-мистцями ми зазирнули до затишної дерев'яної кав'ярні, де нас тепло зустріла молода дівчина, виголосивши: "Яка радість, що ви завітали до нас! Ми відкрилися лише три тижні тому". Зважаючи на те, що від лінії фронту нас відділяло всього кілька десятків кілометрів, ці слова вразили нас до глибини душі і наочно продемонстрували невичерпний оптимізм українського народу.

Через кілька днів я опинився неподалік Карпатських гір, сповнений натхнення перед новим робочим тижнем. Раптом мені спало на думку, що мої джерела сили можуть бути в будь-якому куточку України: в затишній дерев'яній кав'ярні на сході чи серед величних українських гір. Я відчуваю себе комфортно в будь-якому місці, якщо поряд є люди, які розуміють мене.

Іван Марунич та Дмитро Шуров у Донбасі (фото люб'язно надане артистом)

Чи є у тебе кумедні жарти або меми про недолугих росіян, які ти любиш?

- Нещодавно вийшов фільм "Битва мемів", який створила команда пабліку "Мемограм". Там згадується багато мемів за період повномасштабної війни, і навіть пояснюється з наукової точки зору, яким чином гумор триває нашу "менталку". Центральним мемом, навколо якого побудований фільм, стала потужна фраза про "рускій воєнний корабль". Слова, сказані українським прикордонником з острова Зміїний у перший день повномасштабного вторгнення, дали сильний заряд українцям і віру, що навіть великому ворогу можна давати відсіч.