Телескоп Джеймс Вебб проаналізував "обіднє меню" білого карлика.

Астрономи застосували космічний телескоп Джеймса Вебба (JWST) для дослідження сусіднього білого карлика. Ці спостереження відкрили нові дані про хімічний склад диска, що оточує зірку.

Білі карлики представляють собою залишки зір, подібних до Сонця, які вичерпали свої запаси водню та скинули зовнішні оболонки, в результаті чого залишилося тільки ядро, що повільно охолоджується. Незважаючи на розміри, подібні до тих, що має наша Земля, їх маса може бути в кілька разів більшою за масу Сонця.

Завдяки надзвичайно високій щільності, важкі елементи на поверхні білих карликів швидко "занурюються" вглиб. Це означає, що якщо в спектрі такого небесного тіла виявляються елементи, окрім водню та гелію, то вони потрапили сюди ззовні, через акрецію залишків планет, які колись оберталися навколо зорі і були знищені в етапі червоного гіганта. Вивчення цих "забруднених" білих карликів є надзвичайно важливим, оскільки дозволяє науковцям краще зрозуміти процеси формування та еволюції планет, а також їхній склад.

Не так давно космічний телескоп JWST долучився до вивчення цікавих астрономічних об'єктів. Основною метою дослідження став GD 362, також відомий під позначенням WD 1729+371 — це білий карлик, який знаходиться на відстані 183 світлових років від нашої планети. Він має радіус близько 8790 км, маса складає приблизно 0,57 маси нашого Сонця, а його ефективна температура поверхні оцінюється в 9500 °C.

Попередні спостереження GD 362 показали, що це один з найбільш забруднених білих карликів, відомих науці. Його атмосфера характеризується перевагою гелію з високим вмістом металів, а також аномально великою масою водню. Крім того, було виявлено пиловий диск, що оточує карлик, розташований на відстані 1,2-12 млн км від нього.

Завдяки своїй високій спектральній роздільній здатності та чутливості, інструменти JWST змогли провести аналіз складу пилового диска, що оточує GD 362. Дослідження показали, що в його складі присутні як аморфні, так і кристалічні форми олівінів і піроксенів, а також аморфний вуглець. Крім того, було встановлено, що вміст вуглецю, кисню, магнію, алюмінію та заліза в даному диску удвічі перевищує кількість кремнію.

JWST не зміг виявити ознак води чи інших сполук, що містять водень, у спектрі. Це свідчить про те, що пил у диску є більш сухим та містить менше водню порівняно з хондритними метеоритами.

"У загальному підсумку, дані свідчать про те, що навколо GD 362 існує диск, що складається з твердих частинок, елементи яких приблизно відповідають складу атмосфери білого карлика. Це підтверджує існування зв'язку між диском і атмосферою, що виникає внаслідок акреції матеріалу планетного походження," – зазначили автори дослідження.

Раніше ми обговорювали, як теорія відносності сприяла існуванню життя в умовах білих карликів.