Кардинал Паролін: Свобода віросповідання є основою для розкриття потенціалу кожної особи - Vatican News
Державний секретар Святого Престолу взяв участь у презентації 25-го видання "Звіту про релігійну свободу у світі", підготовленого Папською Фундацією "Допомога Церкві в потребі".
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Святійший Престол
Право на релігійну свободу як необхідний бастіон, що дозволяє кожній людині "прямувати до істини і будувати справедливе суспільство", має бути "визнане в юридичному та інституційному житті кожної країни". Без цієї свободи "етична тканина суспільства неминуче розпадається, що призводить до циклів підкорення та конфліктів". Тому захист релігійної свободи, її гарантування стосується не тільки віруючих або Церкви, а й усього суспільства та міжнародних громадських інституцій. На цьому наголосив кардинал Пʼєтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, виступаючи у вівторок, 21 жовтня 2025 р., під час презентації 25-го "Звіту про релігійну свободу в світі", який вже чверть століття опрацьовує та публікує Папська Фундація "Допомога Церкві в потребі".
Звіт 2025 року охоплює аналіз за дворічний період від 1 січня 2023 до 31 грудня 2024. Він, показує, що в 62 країнах відбувалися систематичні порушення релігійної свободи: 24 країни належать до найсерйознішої категорії, а саме "переслідування", а 38 - до категорії "дискримінація". Загалом понад 5,4 мільярда людей живуть в умовах, де свобода релігії або віросповідання серйозно порушується. Ці порушення відображають більш широкий наступ на права, закріплені в 18 статті Загальної декларації прав людини.
У своєму виступі під назвою "25 років звіту "Допомоги Церкві в потребі" про релігійну свободу: чому релігійна свобода має глобальне значення" кардинал Паролін послався на два основоположні документи, щоб пояснити, чому релігійна свобода має глобальне значення: декларацію Другого Ватиканського Собору Dignitatis humanae та на Загальну декларацію прав людини, 18-а стаття якої стверджує, що "кожна людина має право на свободу думки, совісті та релігії", і це право включає "свободу змінювати релігію або вірування, а також свободу виявляти, окремо або спільно, як публічно, так і приватно, свою релігію або вірування у навчанні, практиці, відправленні культу та дотриманні обрядів". Кардинал, згадуючи 60-ту річницю Dignitatis humanae, яка припадатиме 7 грудня, назвав її "важливою віхою у просуванні релігійної свободи як фундаментального аспекту людського існування". "Собор закликає Церкву прийняти релігійну свободу, ніколи не ставлячи під загрозу істину", - сказав він.
Свобода релігії, подібно до інших видів свободи, має свої практичні обмеження, які слід визначати з політичною обачністю. Державний Секретар підкреслив ці обмеження, посилаючись на вказану декларацію Собору: захист прав громадян також передбачає "гарантування, що віросповідання однієї групи не заважає свободі інших"; підтримання громадського порядку, оскільки "справжня гармонія виникає не з одноманітності, а з організованої свободи, де люди живуть у взаємоповазі, справедливості та добрій волі"; і підтримка моральних цінностей суспільства, оскільки "суспільство повинно бути надійно захищене від практик, що можуть загрожувати його етичним основам, таких як підбурювання до насильства або експлуатація під виглядом релігійного самовираження". Разом з тим, реалізація цієї Божественної свободи, що глибоко вкорінена в людській природі, "не повинна бути обмежена перешкодами особистого, соціального чи державного характеру", оскільки важливо визнавати і поважати "вроджене прагнення людини до пошуку вищого сенсу і трансцендентності". На колективному рівні така гарантія дозволяє спільнотам людей різних релігій "жити в злагоді, вносити свій вклад у суспільство та вести конструктивний діалог без страху перед переслідуваннями".
Світським відображенням декларації собору є 18-а стаття Загальної декларації прав людини. Як зазначив кардинал Паролін, ця стаття є "основоположним принципом міжнародної системи прав людини, що символізує колективну відмову від тоталітарних ідеологій, які призвели до Голокосту та численних інших жахливих злочинів, у яких священність індивідуальних переконань була систематично знищена". За його словами, "ця стаття підкреслює внутрішню гідність і автономію людського духу: вона підтверджує, що релігійна свобода є не випадковим привілеєм, а невід'ємним правом, що є необхідним для повної реалізації людського потенціалу". Право, яке, на жаль, як з гіркістю зазначив Державний Секретар Святого Престолу, сьогодні систематично порушується в багатьох куточках світу.
