Київ не святкує 1500-річчя? Унікальне інтерв'ю про реальні факти історії столиці.

Чи дійсно Київ існує вже 1500 років? Чому столицю вважають "матір'ю міст руських"? І де саме розташовувалася князівська фортеця? Напередодні Дня Києва РБК-Україна розмовляла з науковицею з "Музею історії Києва" Наталією Пінчук, щоб дізнатися про основні міфи, легенди та маловідомі факти, пов'язані з історією міста.

Основное:

Київ - це не лише сучасність, метро та кав'ярні. Це місто, яке має глибокі корені, простягнуті в історію, переплетені з легендами, літописами та залишками давніх стін, що все ще спочивають під нашими ногами. Напередодні Дня Києва ми звернулися до Наталії Пінчук, провідної наукової співробітниці "Музею історії Києва", щоб дізнатися, де насправді приховане древнє коріння нашої столиці, і які місця варто відвідати, щоб побачити Київ у його первісному вигляді.

- Де був розташований історичний центр Києва?

Київ, подібно до інших середньовічних міст, ділився на дві основні частини: верхню, відому як Гора, та нижню, яка називалася Подолом і розташовувалася вздовж схилів Дніпра. Деякі науковці вважають, що історія Києва почалася з Подолу, тоді як інші дослідники стверджують, що верхнє місто було першим укріпленим поселенням. Саме це місце згадується в літописах, а Старокиївська гора — тепер місце, де розташовується Музей історії України — вважається родоначальником нашої столиці.

Поділ у давньому Києві слугував торгівельним і ремісничим центром. Саме тут знаходився найбільший порт у середньому Подніпров'ї. Нещодавно на Поштовій площі виявили залишки вулиці, що датується приблизно тією ж епохою. Сподіваємося, що в майбутньому там буде створено музей, який зберігатиме сліди стародавнього міста.

Головна наукова співробітниця "Музею історії Києва" Наталія Пінчук (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)

Головним входом до верхнього міста слугували Золоті ворота, зведені в ХІ столітті. Існує кілька теорій щодо походження їхньої назви. Найбільш імовірна з них свідчить, що Київ прагнув наслідувати Константинополь і стати схожим на нього. Отже, назва може бути аналогічною до воріт Константинополя, так само як і Софійський собор отримав свою назву за прикладом константинопольського храму.

Існує ще одна теорія, яка стверджує, що в минулому за вхід до міста стягували плату у розмірі 1 золота, однак це, швидше за все, є частиною народних легенд. Щодо третьої версії, то вона говорить, що над воротами розташовувалася позолочена церква, що й стало причиною назви Золоті ворота.

Літописні джерела свідчать, що Русь, зокрема, Київ, освячували в річці Почайній, яка є притокою Дніпра. За легендами, у XIII столітті ця річка нібито зникла під землею, але насправді вона частково закрита колектором, і єдине місце, де можна побачити її на поверхні, розташоване поблизу сучасної станції Почайна.

Під грунтом нашої столиці приховано безліч історичних скарбів та таємниць. Наразі Інститут археології НАН здійснює розкопки як у Києві, так і в його околицях. Тож на нас чекають цікаві відкриття.

- Де найбільше збереглось стародавніх пам'яток Києва?

- Стародавній Київ - це Софія, Лавра, Видубицький монастир, фундамент Десятинної церкви і Золоті ворота. Це ХІ-ХІІ століття - часи домонгольської навали. Тоді було дуже мало кам'яних споруд, а дерев'яні з тих часів зберегтися не могли, як і знаменитий київський замок.

Поділіться інформацією про цю особу.

- Київ колись входив до складу Литовського князівства, мав певну автономію. За наказом Великого литовського князя у місті збудували замок. У ХIV-ХVІ ст. він став найбільшим фортифікаційним укріпленням на всьому середньому Подніпров'ї й виконував оборонну функцію - захищав Київ від набігів татар.

На території цього замку розташовувався князівський палац, а згодом - резиденція київських воєвод. Замок був збудований на височині, відомій як Замкова гора, або Киселівка, на честь останнього воєводи Киселя.

Цей замок, збудований з дерева, мав досить надійні конструкції. Його руйнували тричі, і двічі він відновлювався. Однак з появою артилерії він втратив свою значущість, адже не зміг витримати натиску новітньої зброї.

Зберігся малюнок цього замку, а також існує безліч літописних свідчень, креслень, описів та спогадів. Завдяки цим матеріалам, його вдалося відтворити у вигляді макета.

Замковий палац на горі (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)

Чому Київ отримав титул "матері міст руських"?

Цей вираз походить з "Повісті минулих літ". Київ виконував роль столиці давньоруської держави, яку називають різними іменами, завдяки своєму вигідному географічному розташуванню, оскільки знаходився на перехресті важливих торгових шляхів. Один з найзначніших з них — знаменитий шлях з варягів до греків, що вів по Дніпру і сполучав північні країни з потужною Візантією на південь від Європи.

Місто слугувало важливим портом на річці Дніпро. Його стратегічне місцезнаходження сприяло становленню торгово-логістичного хабу. З часом на цій території починає розвиватися держава.

- Які легенди про стародавній Київ ви розповідаєте своїм відвідувачам?

- Серед усіх легенд - дві найвідоміші. Перша про трьох братів-засновників Кия, Щека, Хорива і їхню сестру Либідь. Подібні легенди є і в інших народів, згадайте Рим та історію про двох братів, які заснували місто. Але всі ці історії мають під собою певні підґрунтя і не виникають на порожньому місці.

Ще одна відома столична легенда - про Андрія Первозванного, який подорожував і зупинився на київських схилах, провів тут ніч, а прокинувшись, озирнувся навкруги і сказав - тут буде велике місто і багато церков збудує Бог. Зараз на цьому місці Андріївська церква, яка теж є символом Києва.

- Іноді можна почути, що Київ старший за Париж і Лондон. Це так?

Звісно ж, ні. Наша столиця виникла в останній чверті IX століття. У той час як Париж був заснований ще до нашої ери, Лондон з'явився в I столітті нашої ери.

- А чому ж тоді кажуть, що Києву півтори тисячі років?

Це радянський наратив. Відомий академік Петро Толочко став творцем "державного замовлення", що дозволило цій вигідній теорії стати офіційною версією. Основою його аргументації стало виявлення на Старокиївській горі поселення, яке датується V століттям нашої ери. Дійсно, там були знайдені керамічні вироби та інші предмети ремесла, а також згадки про це поселення в іноземних хроніках, однак розглядати його як місто неможливо.

Втім, у радянські часи дуже хотіли мати визначну дату. Тоді із бюджету отримали мільйон рублів, а рішення про 1500-ий вік Києва ухвалили на рівні ЮНЕСКО, але воно було політичним. У рамках цього святкування зробили дуже багато чого в місті: реконструювали Золоті ворота, реставрували Маріїнський палац, відкрили наш музей. І цей міф про 1500 років Києва досі гуляє.

У Києві поруч із пам'ятками древності можна знайти сучасні архітектурні шедеври. Яким чином розвивалася забудова цього міста?

Київська архітектурна еволюція проходить через кілька основних етапів. Спочатку ми стикаємося з історією древнього Києва, де можна знайти такі значущі пам'ятки, як Лавра, Софійський собор, собор Видубицького монастиря, залишки Десятинної церкви та Золоті ворота. Потім настає епоха бароко — XVIII століття, коли в межах Лаври та Софії були збудовані численні архітектурні шедеври, серед яких особливе місце займають церкви, зведені на кошти гетьмана Мазепи, а також Києво-Могилянська академія і мазепинський корпус.

У період наприкінці ХІХ та на початку ХХ століття Київ переживає справжній будівельний бум, стаючи справжньою європейською столицею на фоні розвитку капіталістичного виробництва. Тоді зводилися будівлі, які не відповідали звичним для столиці архітектурним стандартам: банки, біржі, розкішні палаци заможних людей, музеї, театри, а також промислові підприємства.

Центральні вулиці почали вимощувати бруківкою лише у кінці ХІХ століття. Розпочали з вулиці Фундуклеївської, нині це Богдана Хмельницького. Та давня бруківка і досі лежить біля театру Франка, на решті ділянок її вже замінили.

Майдан Незалежності на початку 1900-х років (фото з відкритих джерел)

Сучасний центр Києва - Майдан Незалежності (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)

- Що скажете про радянський період? Як він вплинув на столицю?

Найгіршою трагедією для Києва в період Радянського Союзу стало знищення храмів у 30-х роках. В цей час було зруйновано приблизно 70 культових споруд. Серед найвідоміших з них – Михайлівський Золотоверхий собор, церква Богородиці Пирогощої та Військовий Микільський храм.

Серед позитивних аспектів варто відзначити будівництво метрополітену. Холодна війна вплинула на особливості створення підземних станцій і виявилася корисною в умовах сучасних конфліктів. Перші станції, зведені в радянський період — від Вокзальної до Дніпра — проектувалися з урахуванням можливості укриття від ядерного вибуху. Вони відрізнялися глибиною, наявністю гермозатворів, туалетів та джерел води. Сьогодні ці підземні укриття стали першим притулком для багатьох мешканців Києва.

Створення метро стало справжньою архітектурною подією століття, хоча багато етапів цього процесу залишалися неавтоматизованими. Наприклад, для видалення ґрунту на станції Арсенальна використовувалися відра, і робота виконувалася вручну. Будівельники та працівники метрополітену стали певним чином героями свого часу, і деякі з них навіть використовували цю ситуацію для піару. Відомий кадр з Павлом Тичиною, що тримає відбійний молоток у підземеллі серед робітників, став знаковим. До того ж, на цю локацію водили шкільні екскурсії.

Хрущовки - теж позитивна зміна, хай би хоч як зараз про них не говорили. Все-таки людей переселили туди з комуналок і бараків.

Майдан Незалежності в 90-х роках (зображення з публічних джерел)

Сучасний центр Києва - Майдан Незалежності (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)

- Який історичний район Києва найбільше зараз страждає від забудови?

- Всі. Заповідна частина охоплює майже весь центр Києва, але ж забудова там ведеться. Наприклад, Афанасіївський Яр, вулиці Гоголівська та Тургенєвська - всі забудовані-перебудовані й від їхньої історичної зовнішності нічого не лишилось.

За правилами, на таких ділянках мали б проводити розкопки, так як колись робили на Майдані перед забудовою, хоч і поспіхом. А на практиці таке навряд чи є. Якщо це окрема споруда, не визначена як пам'ятка, її можуть просто знести, а місце забудувати. До речі, сам Майдан часто теж критикують, оскільки він не має архітектурного ансамблю - кожну споруду проектував інший архітектор.

Європейська площа і початок Хрещатика (фото з відкритих джерел)

Європейська площа та стартова частина вулиці Хрещатик (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)

Які вулиці варто відвідати, щоб насолодитися найбільшою кількістю історичної архітектури?

- Андріївський узвіз багатий на таку забудову, але він вже "вилизаний". Варто походити з екскурсоводом по Подолу, навіть на Контрактовій площі є старі споруди. Але це все будувалось після великої пожежі 1811 року, яка знищила весь дерев'яний Поділ. Потім його відбудовували за проектом Вільяма Гесте. Він його поділив на рівні квадрати-квартали, бо до цього вулиці були криві й круті.

У районі Липок не так багато історичних будівель, проте тут можна знайти міні-палаци, зведені наприкінці XIX – на початку XX століття. Також варто звернути увагу на вулиці Стрілецька, Рейтерська та околиці Ярославового валу. До недавнього часу до історичних місць відносилася і Тургенєвська вулиця.

Хрещатик (зображення з публічних джерел)

Хрещатик (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)

Які місця варто відвідати, коли людина вперше завітає до Києва?

Софія, Лавра, а далі вже залежно від уподобань. Це можуть бути також театри та музеї столиці. Багато людей прагнуть прогулятися Хрещатиком. Проте кожен, хто приїжджає і мріє стати частиною київського життя, повинен ознайомитися з історією цього міста.

- Про які визначні місця часто не знають навіть кияни?

Деякі місцеві мешканці іноді навіть не залишають свій район. Коли ми проводили екскурсію по Липках, багато киян вперше відкривали для себе ці місця. І таких цікавих локацій у Києві чимало. Наприклад, існує парк "Кинь грусть", про який мало хто чув. Раніше там розташовувалися дачі заможних людей, серед яких особливо виділяється друкар і видавець Стефан Кульженко. Також у цьому парку працювали майстерні столичних художників. Парк був заснований у 70-х роках минулого століття, але ця місцевість славиться ще з XVIII століття.

Також киянам варто більше дізнаватись і про Звіринецькі печери і Татарку, на деяких вулицях якої взагалі нема сучасної забудови.

Фунікулер (зображення з публічних джерел)

Фунікулер (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)

Чому саме каштани набули статусу символу міста?

Каштани вперше з'явились у Києво-Печерській лаврі ще в давні часи. Сади і парки зазвичай створювались при монастирях і церквах. Існує думка, що каштани могли бути привезені до Києва ще в XV столітті, а деякі дослідники вважають, що це могло статися навіть раніше. Відомий міф стверджує, що Бібіковський бульвар (теперішній бульвар Шевченка) було засаджено каштанами, але в одну ніч їх викорчували, оскільки вони не сподобались Миколі І. Проте ця історія виявилась лише вигадкою.

Втім, у спогадах і путівниках є свідчення про велику кількість парків у Києві. З початку ХІХ століття у київських вельмож були приватні сади. Вони там навіть робили літні кафе, де можна було за невеликі гроші пригоститись фруктами, чаєм, цукерками.

Як виглядав "портрет" киянина століття тому?

Перед початком Другої світової війни на Подолі проживала значна кількість євреїв, які займалися ремеслами та торгівлею. Багатші купці обирали для життя Липки, район, що славився своєю аристократичною атмосферою. Зазначимо, що на початку XX століття населення фіксували не за національною ознакою, а за релігійною приналежністю. Таким чином, найбільшу громаду становили православні, за ними з помітним відставанням йшли католики та юдеї, а далі розташовувалися представники інших конфесій.

Розподіл на початку 80-х років XX століття (зображення з публічних джерел)

Сучасний Поділ (зображення: РБК-Україна/Віталій Носач)

- Хто з видатних киян найбільше доклався до розвитку міста?

- У нас знакові персони Києва представлені на виставці у виді пам'ятників, щоб підкреслити, що пам'ять про них шанується і живе протягом тривалого часу. Серед них: Антоній Печерський, Іван Миколайчук, Марія Примаченко, Микола Амосов, Віктор Глушков та багато інших. Так, багато хто з них не народився в Києві, але усі вони тут люди жили й творили.

Що ще можна відвідати на цій експозиції?

Ця виставка, що носить назву "На варті святої Софії", є унікальним авторським проектом. Її мета полягає в ілюстрації тривалого конфлікту між Україною та Росією, що врешті-решт призвів до війни. Виставка не пропонує готових відповідей, а, навпаки, ставить запитання, які спонукають до роздумів.

Виставка відкривається з представлення фотографії Софії Київської, яка є тисячолітнім символом України. Також у експозиції можна побачити макет пам'ятника магдебурзькому праву, що втілює ідеї демократії, що існує з XV століття. Серед експонатів є герб столиці, який прикрашав місцевий магістрат, на якому зображено архангела Михаїла - покровителя міста. Крім того, представлена копія Остромирового Євангелія - стародавнього рукопису українською мовою, що символізує духовну спадщину нашого народу.

Одна з інсталяцій показує, як трансформувалось місто під час війни і його жителі. Колись кияни робили затишок в оселях, колекціонуючи різні милі дрібнички. Зараз люди багато часу змушені проводити під час тривог у метро, бомбосховищах - там діти малюють малюнки, так створюючи умовний затишок.

Одна з експозицій демонструє відому київську цеглу. На початку XX століття в столиці та її околицях функціонувало безліч цегельних заводів, і київська цегла стала символом міста. Сьогодні поряд із цими цеглинами ми виставляємо іграшки, які кияни залишили на місцях зруйнованих будівель.

Інша інсталяція ілюструє процес декомунізації в місті та трансформацію назв його вулиць. На основі моїх спостережень, вважаю, що знадобиться приблизно три покоління, щоб люди адаптувалися до нових умов і місто почало функціонувати з новим світоглядом.