Китай розмістив сучасні бомбардувальники на острів, який викликає суперечки: які наслідки це матиме.

У травні Китай розмістив на острові Вуді, що входить до архіпелагу Парасел, дві свої сучасні далекобійні бомбардувальники H-6, що підтверджується супутниковими знімками. Це перший випадок подібного роду з 2020 року, і, за словами деяких аналітиків, це яскраво свідчить про амбіції Пекіна в цьому регіоні.

Про це пише Reuters.

Розгортання китайських бомбардувальників сталося на фоні погіршення відносин із Філіппінами, зростання військової активності поблизу Тайваню та напередодні найближчого форуму, присвяченого питанням безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

"Китаю не потрібно тримати свої далекобійні бомбардувальники на Параселах, тож це має вигляд усебічного сигналу -- і Філіппінам, і США, і всім іншим, хто залучений", -- прокоментував експерт з питань оборони з сінгапурської Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратна Коллін Ко.

Форум Shangri-La Dialogue у Сінгапурі 30 травня відкриє президент Франції Емманюель Макрон, а 31 травня з виступом про підхід адміністрації президента США Дональда Трампа до регіону виступить міністр оборони Піт Гегсет.

Також очікується рідкісна поява британського авіаносця в Південно-Китайському морі у червні. Напередодні березневого візиту Гегсета до Філіппін, де він підтвердив "залізобетонну відданість" США своїм союзникам, супутники зафіксували політ двох H-6 над спірною територією -- мілиною Скарборо.

Аналітики уважно стежать за активністю H-6, оскільки ці літаки, розроблені на основі радянських концепцій 1950-х років, пройшли значне оновлення. Тепер вони здатні не лише нести протикорабельні ракети та крилаті ракети великої дальності, але деякі версії також можуть бути оснащені ядерними боєголовками.

Ці бомбардувальники, які являють собою значну загрозу для американських військових об'єктів у даному регіоні, брали участь у військових маневрах неподалік Тайваню восени 2024 року. В липні вони здійснили унікальний політ поблизу території континентальних США.

Бомбардувальник H-6 є китайською версією радянської моделі 1950-х років, що має аналогії з американським B-52. У модернізованому варіанті H-6 став важливим елементом повітряних сил Китаю, оснащеним сучасними двигунами, електронними системами та зброєю.

Супутникові знімки від Maxar Technologies демонструють два H-6 на злітно-посадковій смузі острова Вуді 19 травня. У той же день інші фотографії зафіксували наявність двох транспортних літаків Y-20 та літака дальнього радіолокаційного виявлення KJ-500, який відіграє ключову роль у командуванні повітряно-морськими операціями.

Згідно з інформацією від кількох фахівців, ці авіасудна, ймовірно, прибули на острів 17 травня та залишалися там до 23 травня.

Засновник open-source платформи PLATracker Бен Льюїс вважає, що розміщення H-6 на острові навряд чи має постійний характер.

"Ротація сил на таких базах, особливо високого рівня як H-6, забезпечує для НВАК (Народно-визвольної армії Китаю) елемент захисту сил", -- сказав Льюїс.

За інформацією Міжнародного інституту стратегічних досліджень у Лондоні, у Південному театрі операцій Народно-визвольної армії Китаю діють два полки цих літальних апаратів. Вони зазвичай розміщуються на добре захищених авіабазах на континенті, що підвищує їх шанси витримати можливі атаки з боку США.

Замість цього Сполучені Штати розміщують бойові авіакрила в Японії, мають авіаносну ударну групу в даному регіоні та військово-повітряну базу на Гуамі, де дислоковані літаки B-52.

Китай вважає, що має право на близько 90% території Південно-Китайського моря, спираючись на концепцію "дев'ятирискової лінії" (Nine-Dash Line). Ця лінія охоплює величезну частину акваторії, від острова Хайнань до районів, що межують з узбережжями Філіппін, Малайзії, Брунею, В'єтнаму та Індонезії. Вперше вона була відзначена на карті в 1947 році націоналістичним китайським урядом, а згодом була визнана урядом Китайської Народної Республіки. Пекін стверджує, що має історичні підстави для своїх претензій на ці води, посилаючись на стародавні морські подорожі та карти.

Китай насправді здійснив окупацію кількох архіпелагів і створив військові споруди на територіях, що викликають суперечки. Це стосується Парасельських островів (Сиша), Спратлі (Наньша) та мілини Скарборо (Хуан'яньдао).

2016 року Постійний арбітражний суд у Гаазі, за позовом Філіппін, виніс рішення проти Китаю. Визнано, що Пекін не має "історичних прав" на води, позначені "дев'ятирисковою лінією". Визнано, що штучні острови не мають права на власну виняткову економічну зону. Китай відмовився визнавати рішення, заявивши, що трибунал не має юрисдикції.

Нещодавно стало відомо, що, за інформацією військових з Тайваню, США та аналітиків, Китай посилює свій військовий потенціал для швидкої ескалації конфлікту. Це проявляється в проведенні активних навчань повітряно-десантних сил, впровадженні сучасних артилерійських систем та підвищенні бойової готовності підрозділів, які можуть бути залучені до можливого вторгнення на Тайвань.