Конфлікт між Росією та Азербайджаном: аналітик визначив ключові причини
Загострення у відносинах між Росією та Азербайджаном не є випадковістю, а відображає системну втрату впливу Кремля на пострадянському просторі.
Цю інформацію оприлюднив політичний експерт Вадим Денисенко на своїй сторінці в Facebook.
Експерт заявив, що дії російських силовиків, зокрема вбивство азербайджанців у Єкатеринбурзі, можуть бути пов'язані як з втратою впливу Кремля в Баку.
На його думку, першою й головною причиною напруги є небажання Кремля визнавати нові геополітичні реалії на Кавказі. Росія втратила вплив на Азербайджан, але у Кремлі це не визнають.
Політолог виділив декілька основних факторів, що сприяли загостренню ситуації:
Денисенко також зазначає, що однією з можливих причин тиску на азербайджанську діаспору в Росії може бути їхнє небажання брати участь у внутрішньополітичних іграх Кремля, які спрямовані проти уряду в Баку. У цьому контексті Росія могла спробувати використати тиск на діаспору як інструмент впливу, проте, за словами експерта, це є контрпродуктивним і не принесе бажаних результатів.
Ще один аспект полягає в конкуренції за контроль над ринками, які в багатьох частинах Росії історично знаходяться під контролем людей з Кавказу. Одночасно в РФ відбувається процес, що отримав назву "реприватизація", в якому важливу роль виконують силові структури, зокрема прокуратура та ФСБ.
Окремо Денисенко акцентує на важливості геополітичного фону: Російська Федерація стикається з труднощами в реалізації стратегічних ініціатив на південних напрямках та у створенні альтернативних енергетичних шляхів, які обходять російську територію. Він підкреслює, що подолання цих викликів вже неможливе без залучення Туреччини.
"Суть полягає в тому, що без участі Анкари вирішення всіх цих питань фактично є неможливим. Проте звернення до Анкари також свідчитиме про те, що Кремль не здатен розв'язувати будь-які проблеми в пострадянському регіоні без зовнішнього втручання," – підкреслив спеціаліст.
В даному контексті Анкара активно популяризує концепцію єдності тюркських націй, особливо в регіоні Центральної Азії.
"І, що також має велике значення, в цій грі Анкара фокусується не лише на Кавказі: вона, по суті, звертається до тюркських держав Центральної Азії з закликом припинити співпрацю з Росією. 'Ми (турки) разом із Китаєм здатні захистити ваші (еліт) інтереси та інтереси ваших країн набагато ефективніше, ніж росіяни', -- зазначив Денисенко."
Денисенко вважає, що теперішні події є складовою другого етапу процесу розпаду імперії, перший з яких відбувся в 1991 році. На його думку, імперії не руйнуються миттєво. Він також підкреслив, що йдеться не про розпад Росії, а саме про розвал імперії.
Політолог також згадав, що відповідальність за політику на пострадянському просторі в Кремлі несе перший заступник глави адміністрації президента Сергій Кірієнко. У разі провалу стратегії в Азербайджані, Вірменії та Молдові його позиції можуть суттєво ослабнути.
Нагадаємо, 25 грудня поблизу казахстанського міста Актау зазнав катастрофи пасажирський літак Embraer 190AR рейсу 8432 авіакомпанії AZAL, який виконував рейс із Баку до Грозного. На борту перебували 67 осіб, 38 з них загинули.
Центр протидії дезінформації при РНБО України заявив, що лайнер був уражений російським ППО, а Москва намагається приховати цей факт.
1 липня азербайджанські ЗМІ опублікували документ, який нібито підготував командир російської зенітної частини. У ньому йдеться про те, що російські військові здійснили обстріл пасажирського літака AZAL Embraer E190, отримавши відповідний наказ по телефону.
Варто зазначити, що 27 червня у Свердловській області затримали понад 50 уродженців Азербайджану. Частину з них згодом відпустили після проведення слідчих дій. Затримання, за даними російських джерел, пов'язані зі справою про вбивство, яке сталося ще у 2001 році. Повідомляється, що двоє затриманих померли.
На фоні останніх подій президенти України та Азербайджану — Володимир Зеленський та Ільхам Алієв — провели телефонну бесіду. В Українській Раді національної безпеки і оборони підкреслили, що Росія втратила довіру як у Баку, так і в Єревані. Це сталося через тривалу гру на суперечностях між Азербайджаном і Вірменією, що дозволяло Москві утримувати контроль над обома країнами, опираючись на ситуацію в Карабаху. Однак після відступу російських військ з цього регіону Кремль втратив свої впливові важелі.
Згодом у Баку затримали двох агентів ФСБ Росії, які працювали під прикриттям у місцевій редакції пропагандистського агентства Sputnik.
