Чи завершилася криза? Яка ситуація на фронті в Покровську та чи справді Росія знизила темпи свого наступу?
Район Покровська продовжує бути найгарячішою та найскладнішою точкою на фронті. Які події там розгортаються і чи можна говорити про певну стабільність – у матеріалі військово-політичного аналітика РБК-Україна Уляни Безпалько.
Зміст:
Після критичного місяця Силам оборони вдалось відвернути найбільш песимістичний сценарій для Покровська. До війни населення цього міста складало близько 60 тисяч осіб. Разом із сусіднім містом Мирноград вони утворюють цілу агломерацію, в якій у відносно мирні часи проживало понад 100 тисяч мешканців.
Цей район по суті є промисловою зоною з густою міською забудовою та мережею шахт. Одночасно він виконує роль важливого логістичного центру для наших військових у Донецькій області, оскільки знаходиться на перетині залізничних і автомобільних шляхів. Така особливість робить захоплення Покровська складним, але водночас пріоритетним завданням для російських сил у їхній спробі окупувати весь Донбас.
Півтора року ситуація на цій ділянці фронту залишалась без значущих змін, допоки восени минулого року ворог не активізувався поряд з Авдіївкою. У лютому це місто перейшло під контроль росіян, і українська оборона на Авдіївсько-Покровському напрямку в лічені тижні почала тріщати. За два місяці противник просунувся в глибину на понад двадцять кілометрів, захопивши Очеретине.
Влітку окупаційні сили почали активно розширювати свої позиції, і протягом серпня населені пункти в цьому регіоні втрачались майже щодня. За інформацією аналітиків DeepState, протягом серпня російські війська захопили приблизно 355 квадратних кілометрів території, переважно в напрямках Покровського та Торецька. Це сталося з найбільшою швидкістю просування противника з 2022 року. Нещодавно ворожі підрозділи змогли завоювати стратегічно важливі для нашої оборони міста Новогродівка та Карлівка всього за кілька днів. До початку війни в кожному з цих міст проживало понад 14 тисяч мешканців.
Введені українськими силами укріплення - мережі окопів, протитанкові бар'єри та опорні пункти - не змогли зупинити наступ російських військ. Один із військових, який бере участь у бойових діях на Покровському напрямку, поділився з виданням двома ключовими чинниками, що сприяють успіху противника. Перший фактор - це моральна та фізична втома українських солдатів, особливо піхоти. Другий чинник - це труднощі з координацією дій у військах, а також часто невірні рішення з боку старших офіцерів на оперативно-тактичному рівні.
На Покровському напрямку вже понад тиждень є зміни у ситуації (фото: GettyImages)
Декілька військовослужбовців, з якими спілкувалося видання, висловили думку, що тиждень тому російський генеральний штаб нібито отримав завдання захопити Покровськ до 1 жовтня. На їхню думку, ця мета виглядає малоймовірною, хоча, за песимістичним прогнозом, бойові дії за контроль над містом можуть розпочатися ще до кінця вересня. В оптимістичному сценарії їх початок припадає на листопад.
Проте вже кілька днів потому головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю CNN, яке було опубліковано 5 вересня, сказав, що "впродовж останніх шести днів" руху росіян на Покровському напрямку немає. Деякі західні ЗМІ після цього поспішили заявити про стабілізацію фронту на цій ділянці. За цей тиждень ситуація на Покровському напрямку справді дещо змінились.
Протягом минулого місяця інтенсивність бойових дій на Покровському напрямку зросла до 55 випадків за добу, а в цілому на Східному фронті – до 150-200, в той час як раніше ці показники перебували в межах 100-150. У відповідь на цю ситуацію, наше військово-політичне керівництво вжило заходів, залучивши додаткові ресурси, частково посиливши підрозділи на Покровському напрямку та направивши додаткові матеріальні засоби, включаючи боєприпаси. Завдяки цим крокам, за останні дні спостерігається початок стабілізації на цій ділянці фронту, - зазначив в інтерв'ю генерал-лейтенант у відставці, колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко.
З іншого боку, за останній тиждень противник внес в свої дії певні зміни. Основний напрямок атаки був перенесений з Покровська (ділянка між Гродівкою та Сухим Яром) на південь, у сторону Селидового, Української, Гірника та Курахового. Це можна умовно вважати перехрестям Покровського та сусіднього Курахівського напрямків, і це є лівий фланг угруповання ворога, яке просувається в бік Покровська.
По суті, росіяни вирішили, що перш ніж рухатись до Покровська їм потрібно розширити та убезпечити свої фланги (у даному випадку - свій лівий фланг). Адже чим глибше противник вклинюється в наші лінії оборони (саме таке вклинення є на Покровському напрямку), тим більшим є ризик флангових атак з боку українських військ.
"Ворог вже не здатний здійснювати наступи одночасно на кількох напрямках Східного фронту. Тепер йому доведеться визначити пріоритети. Щоб захопити Покровськ, необхідно спершу вирішити ситуацію в Селидовому. Раніше вони намагалися діяти зі сторони Торецька, але тепер їм важко координувати дії на всіх напрямках одночасно. Тому в останні дні з’явилися позитивні ознаки щодо початку стабілізації. Протягом наступного тижня стане зрозуміло, яка динаміка домінуватиме: наступ противника чи наша оборонна стратегія", - зазначив Романенко.
Військові, з якими спілкувалось видання, вказують, що за останній тиждень справді помітне сповільнення російського руху на Покровському напрямку. На їхню думку, це може бути пов'язано як з прибуттям додаткових сил на цю ділянку, так і з проблемами, з якими стикнулось вороже угруповання. Чи можна говорити, що відтак загроза для Покровська минула? Аж ніяк ні.
За понад тиждень у ворога справді не було суттєвих просувань ані в районі Гродівки - Крутого Яру, де окупантам треба перейти річку Казенний Торець. Ні поряд з Сухим Яром та Новогродівкою, звідки вони хотіли тиснути прямо на Мирноград та Покровськ. Зрештою, не було і значних успіхів в напрямку на Селидове. Зараз точаться бої на околицях цього міста, а також в Українську та Галицинівці. Відрізок Селидове - Українськ - це хороший укріпрайон з мережею шахт, який має трохи полегшити оборону для наших військ.
У той же час ситуація на південному сході від Селидового, зокрема в районі Невельського, виглядає досить тривожно. Нещодавно цей населений пункт був повністю захоплений російськими військами. Тут противник намагається або оточити наші підрозділи, або, принаймні, витіснити їх за річку Вовча, що створює загрозу оточення на ділянці між Гірняком та Курахівкою. У разі успіху цього плану, це дійсно зміцнить лівий фланг ворожої групи, яка просувається до Покровська.
Карта: DeepState
"Чому ворог зараз трохи призупинив свій рух в бік Покровська? Йому важливо забезпечити фланги власного угруповання, яке діє на цьому напрямку. Тому він зараз фактично посилює свої фланги, розширює їх, щоб не допустити прориву та оточення своїх передових штурмових загонів вже з боку української армії. Він має ресурси для реалізації цієї місії, тому тут не може бути жодних ілюзій. Саме ресурси є визначальним фактором, який впливає на подальший перебіг подій на полі бою", - вважає екс-начальник прес-служби Генштабу ЗСУ, полковник Владислав Селезньов.
Поки ворог зосереджений на своїх флангах, українські підрозділи отримують цінний час для зміцнення своїх оборонних позицій у районі Покровська. Більше того, навіть якщо противнику вдасться захопити Селидове і втілити свій план з витіснення наших військ за річку Вовча, для наступу на Покровськ і Мирноград їм буде потрібно ще більше ресурсів. І тут у них можуть виникнути серйозні труднощі.
"Згідно з оцінкою воєнної розвідки, на початок жовтня у ворога будуть вихолощені його ресурси, в тому числі стратегічного рівня. А далі він буде змушений брати паузу. Тому, де-факто, українській армії на цьому напрямку треба протриматись до 4 тижнів, щоби потім, отримавши оперативну "передишку", займатися або облаштуванням фортифікацій, або посилювати оборонні рубежі та позиції, або, можливо, проводити власні контронаступальні заходи. Говорити про якийсь катастрофічний сценарій для Покровського напрямку я би не ризикнув", - каже Селезньов.
Інший військовий у розмові з виданням припустив: сповільнення окупантів чи перші ознаки стабілізації не мають вводити в оману. Нехай зараз вони просуваються зі швидкістю не по півкілометра на добу, як раніше, але тяжкі бої все одно точаться чи не на всьому відрізку "покровського вклинення". Сповільнення противника хоч і відтягнуло початок боїв за Покровськ, але не змусило окупантів відійти від своєї цілі.
"Зараз Покровськ зазнає потужних артилерійських обстрілів, подібно до того, як це відбувалося перед атаками російських військ на Авдіївку та Бахмут. Тоді Бахмут виступав у ролі фортеці, а тепер Покровськ став новим оборонним бастіоном. Російські сили все ще мають намір будь-якою ціною захопити це місто," - поділився інформацією співрозмовник видання.
