В якому напрямку рухається світ?

Неймовірні новини останнім часом здебільшого приходять із Вашингтона.

Президент Трамп вводить значні мита на імпорт з Канади та Мексики, а також підвищує тарифи на китайські товари.

Сполучені Штати Америки мають рішучий намір повернути Гренландію під свій контроль у Данії та позбавити Китай впливу на Панамський канал, заявив державний секретар Рубіо.

Колишній державний секретар-демократ Блінкен, як стало відомо, планував усунути Путіна.

Мільярдер Ілон Маск захопив контроль над офісом президента США і назвав створену 1961 року президентом Кеннеді USAID злочинною організацією, якій час померти. Сайт однієї з найвпливовіших урядових агенцій США останніх десятиріч нині недоступний для користувачів інтернету. До речі, можливо, й на сам інтернет невдовзі чекає та сама доля. Якщо Маск придумає, чим його замінити.

Проте навіть без політичних потрясінь у США світ стикається з чималою кількістю несподіванок. Однією з найзначніших є страх перед новою глобальною війною, ядерна загроза, безпорадність ООН та інші аспекти міжнародної політики, що виникли внаслідок агресії Росії проти України.

Перед цим відбулася світова епідемія вірусу, походження якого залишалося невідомим, а також супроводжувалася суперечливими діями національних урядів, зокрема Китаю, Світової організації охорони здоров'я та великих фармацевтичних компаній у боротьбі з ним.

Кліматичні зміни продовжують впливати на світ, і вже призвели до того, що зони зрошуваного сільського господарства поширилися практично на всю територію України. Водночас спостерігається швидке витіснення автомобільної промисловості США та Європи продукцією з Китаю, а також різке зниження рівня народжуваності в Китаї. У результаті цих процесів триває будівництво масштабного командного центру китайських збройних сил поблизу столиці країни.

А ще в наш світ прийшов штучний інтелект, який творить дива, полегшує життя і загрожує людству поневоленням.

Отже, є можливість для роздумів. Схоже, що епоха Водолія, про яку говорили езотерики, справді почалася. І це не лише через те, що планета фатуму - Плутон, вступила до відповідного сузір'я.

До речі, стосовно прогнозів. Вважалося, що епоха Водолія призведе до стрімкого розвитку інтелекту та комунікацій. Однак ніхто не міг передбачити, що йдеться про штучний інтелект та взаємодію ботів і спамерів. Тим часом, за статистичними даними, середній IQ людей невпинно знижується. А феномен "одинокості в мережі" вже став символом нашої епохи.

Отже, куди прямуємо? Яка доля чекає на світ і на нас?

Дехто може стверджувати, що в Україні зараз не час для футуристичних ідей. Більшість українців зосереджені на новинах з фронту та реагують на сигнали повітряної тривоги. Горизонт їхніх сподівань і планів обмежений до завершення війни. Проте, важливо зазначити, що саме на нашій землі і в нашій свідомості відбувається експеримент з тими рішеннями та способами мислення, які можуть суттєво вплинути на майбутнє цивілізації. Мова йде не лише про швидкий розвиток технологій для масового знищення, але й про активний пошук шляхів для виживання та адаптації, які, ймовірно, знадобляться не лише нам, але й іншим. Як окремим особам, так і суспільству в цілому.

Отже, не зменшуючи важливість трансгресій Плутона, давайте розглянемо, яким чином ми дійшли до цього моменту.

По-перше, слід усвідомити, що виникнення таких постатей, як Путін чи Трамп, а також організацій типу ІДІЛ чи ХАМАС, разом із їхніми шокуючими рішеннями і діями, не є чимось винятковим ані в історичному, ані в соціальному контексті. Подібні явища траплялися неодноразово в минулому. В усіх суспільствах завжди було чимало людей, які прагнули реалізувати щось подібне. Соціальні мережі відкрили нам доступ до внутрішнього світу мільйонів і мільярдів людей, які в минулі технологічні етапи залишалися без представництва у світі колективних уявлень. Сьогодні, завдяки їхнім дописам у фейсбуці, інстаграмі чи телеграмі, ми можемо помітити, що поруч із нами можуть жити сотні й тисячі потенційних сталінів, гітлерів, пол потів, калігул та алексан­дрів македонських.

Тому, по-друге, варто зауважити, що особливістю нинішнього пришестя радикалів є не пропозиція, котрої ніколи не бракувало, а несподівано зрослий попит. Дивно не те, що Путін почав війну, а Трамп хоче зробити з Канади 51-й штат. Дивно те, що вони отримали і продовжують отримувати підтримку мільйонів інших, нібито притомних і поміркованих людей. Ось де Плутон втрутився за повною програмою. Люди голосують за, більше того, люди аплодують.

Виглядає так, що в сучасному світі спостерігається потужний попит на трансформації, на руйнування усталених норм і концепцій. Людство втрачає здатність до самозбереження, а прості та радикальні рішення все частіше не стикаються із здоровими сумнівами та застереженнями на шляху до втілення.

Отже, ми підходимо до третього аспекту: чому це стало можливим? Ясно, що в суспільстві, у свідомості індивіда та в публічному дискурсі перестали діяти певні механізми контролю та обмеження, які зазвичай запобігають спільнотам потраплянню в руйнівні ситуації.

Подібно до живих істот, цей феномен можна пояснити певною циклічністю, яка проявляється, наприклад, у гормональних змінах підлітків або психологічних аспектах переживання менопаузи. Аналогічні переживання можуть відчувати цілі нації та цивілізації. Наприклад, під впливом таких планет, як Плутон чи Уран (хоча їхній вплив менш тривалий, але також значущий).

Зазвичай, коли ми говоримо про циклічність історії, на думку спадає теорія Освальда Шпенґлера, який аналізував процеси народження та занепаду цивілізацій. Німецький філософ чітко розрізняв поняття культури та цивілізації, вважаючи останню наслідком деградації та виродження першої. Саме культура є тією основою, яка формує фільтри та обмеження, відсутність яких стає все більш помітною в сучасному суспільстві. Стан, коли все дозволено і немає меж, свідчить про відмову від культурних норм, про нехтування її витонченістю та традиціями.

Сучасна цивілізація розвивалася під дією основних ідей доби європейського Просвітництва - ідеї Людини, ідеї Свободи та ідеї Розвитку. Усі вони сьогодні переживають кризу. І кожному, хто переживає кризу певних цивілізаційних цінностей і уявлень, здається, що світ котиться у прірву. Але це лише криза певної цивілізаційної моделі, на зміну якій завжди приходить інша.

Перед тим, як в Європі та американських колоніях почали домінувати концепції Людини, Свободи і Прогресу, тисячоліттями людські спільноти дотримувалися зовсім інших принципів - таких як Бог, Обов'язок і Традиція. Таким чином, наш культурний код, що визначає основні моральні норми, соціальні інстинкти і уявлення про добро та зло, на 90 відсотків складається з цієї спадщини минулих епох.

Сьогодні все це переживає значні труднощі. Це особливо стосується сучасної цивілізації, яка виявилася в глибокій плутанині цінностей, норм і напрямів змін. У генетичному коді культури розпочалися хаотичні та багатогранні мутації.

Хтось обирає Свободу без обмежень і вірить у Прогрес як панацею від усіх лих. Для когось порятунок - це повернення до втраченої Традиції і пошук базисних вірувань. Суспільства, що опинилися на роздоріжжі, легко зачаровуються гучними фразами, рішучими поводирями і простими рішеннями. У виграші часто опиняються авантюристи й соціопати, які не відчувають відповідальності за свої слова та дії.

Куди ж може завести нас цей шлях? Наразі ми можемо лише окреслити загальні тенденції. Ніхто не зможе відтворити первісний геном культури. Народжуватимуться численні культурні та політичні аномалії, але їхнє існування буде недовгим. Водночас, десь у глибинці, у "яслах" під світлом Зорі, зародяться основи нового світу. Таке коло завжди повторюється.