Мікрокредити: як вибрати надійну фінансову компанію та мінімізувати ризики зайвих витрат.

Як знизити ризики для кредитоотримувача

У недавні роки в Україні спостерігається позитивна зміна в ставленні суспільства до грошових позик, які надають мікрофінансові організації (МФО). Однією з причин цього є поліпшення законодавчих норм, що забезпечили споживачам кредитів більш чіткі та зрозумілі умови.

На жаль, збільшення попиту на "швидкі кредити" стимулювала війна та пов'язане з нею скорочення доходів громадян. Хоча, за даними досліджень, подібні позики беруть не лише громадяни з низькими заробітками.

Мікрофінансові установи являють собою небанківські фінансові структури, що спеціалізуються на наданні короткострокових мікрокредитів готівкою, які можна отримати як в їх фізичних офісах, так і через інтернет на банківський рахунок. Процес оформлення позики є спрощеним, але супроводжується значними відсотковими ставками.

Процес перевірки позичальників у мікрофінансових організаціях займає зазвичай від кількох хвилин до півгодини. Крім того, можливість отримати фінансування є навіть для осіб із негативною кредитною історією та без офіційного працевлаштування. Також не потрібно надавати заставу майна для отримання кредиту. Оскільки фінансові компанії не працюють з депозитами, вони використовують власні кошти для видачі позик.

Тривалість кредитування, що пропонують банки та мікрофінансові організації, має значні відмінності. У той час як банки можуть надавати кредити на період від декількох місяців до кількох років, мікрофінансові установи зазвичай обмежуються терміном позики до 30 днів.

Проте простота отримання фінансів також стає серйозною проблемою для споживачів. У відмінності від банківських установ, мікрофінансові організації (МФО) нараховують відсотки не щомісячно, а щоденно. Це створює ризик того, що навіть невеликий борг може швидко перетворитися на значну фінансову обтяженість.

До 2020 року мікрофінансові організації майже не підлягали законодавчому регулюванню. У той рік був прийнятий перший закон, який поклав відповідальність за нагляд за цими установами на Національний банк України.

Ще донедавна номінальна ставка за мікрокредитами в Україні могла сягати 5% на день. Таким чином за 365 днів заборгованість за кредитом могла сягнути понад 1500-1800%. А деякі МФО нараховували навіть 2000-3000% річних.

В 2023 році було ухвалено закон про вдосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг, який обмежив граничну ставку з 2,5% до 1,5% за добу. Надалі ставка опустилася до 1% на день.

Порушення законодавчих норм, що регулюють обмеження ставки, тягне за собою штраф у розмірі від 5000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен окремий випадок, що становить від 85 до 170 тисяч гривень.

Крім того, укладення договору на споживчий кредит з особами, які є в списку лудоманів, заборонено, якщо відомо, що вони використовують кредитні кошти для ставок.

Сьогодні в Україні функціонує кілька сотень мікрофінансових установ, більшість з яких працюють виключно в онлайн-режимі, хоча деякі з них мають і фізичні офіси. Компанії, які вже тривалий час займають свою нішу на ринку, зазвичай активно просувають свої послуги через рекламу.

Одночасно, новим підприємствам у середовищі жорсткої конкуренції потрібно залучати клієнтів через вигідні умови кредитування. У такій ситуації важливо не піддаватися спокусі, а уважно аналізувати потенційні ризики, щоб уникнути негативного досвіду з мікропозиками.

Прежде чем оформить микрокредит, следует:

Наразі у відкритому доступі є не лише рейтинги з відгуками щодо МФО, а й порівняння їхніх умов кредитування. Майже всі фінкомпанії готові надати різні бонуси та програми лояльності як першим, так і постійним клієнтам. Крім цього, у різних представників ринку відрізняється максимальна сума кредиту та терміни погашення.

За даними Всеукраїнській асоціації фінкомпаній, 90% цього ринку припадає на 30-ку найбільших організацій.

Досі, коли клієнт не виконував умови повернення мікрокредиту вчасно та у повному обсязі, йому щодня нараховували штрафи, які іноді перевищували суму самого кредиту. Проте, під час воєнного стану банки та інші кредитні організації не мають права накладати штрафи чи пені за прострочення платежів. На жаль, деякі недобросовісні фінансові установи, навіть у цей складний період, намагаються скористатися ситуацією: вони продовжують нараховувати штрафи та пені, підвищують процентні ставки і передають інформацію про боржників колекторам.

У Національному банку України радять завжди уважно читати договір з фінансовою установою перед його підписанням. Саме у цьому документі вказані умови кредиту, розмір відсотків, комісії, дата повернення позики, санкції та наслідки у випадку прострочення.

Якщо ви підписали контракт, який порушує ваші права та не відповідає законодавству, рекомендуємо направити звернення до керівництва фінансової установи. У випадку, якщо ваша скарга не отримала відповіді, варто звернутися до Національного банку України.

Імовірність успіху в суперечці з мікрокредиторами є досить значною. Принаймні, можна істотно знизити суму боргу, а в найкращому випадку - повністю позбутися його легальними шляхами. Все залежить від конкретних обставин, у яких опинився боржник. Крім того, відповідно до закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", неясні пункти угоди розглядаються на користь споживача.

У разі порушень прав споживачів Національний банк України має можливість впливати на фінансові установи, включаючи накладення штрафів. Водночас, НБУ не має права визнавати договори недійсними або несправедливими та скасовувати їх. Цю функцію виконує судова система.