Мобілізація в Україні потребує трансформацій: чому на Заході не довіряють перемозі "армії старших" і які ролі можуть виконувати жінки.

Причини посилення контролю після концертів та необхідні зміни в збройних силах.

В Україні знову спостерігається загострення ситуації з мобілізаційними заходами. Представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, разом із поліцією, проводять перевірки документів на вулицях, що спричинило новий сплеск обурення серед населення.

Особливо після перевірок та затримання чоловіків у нічних клубах, спортзалах, ресторанах та на виході з концертів відомих виконавців.

Експерти зазначають, що відновлення вуличних перевірок зумовлене тим, що багато українців не актуалізували свої дані. Це, у свою чергу, створює труднощі в мобілізаційних процесах.

ТСН.ua поцікавився, як зробити мобілізацію в Україні ефективною.

Військовослужбовці виокремлюють ключові мотиви, які спонукають цивільних українців приєднуватися до армії.

Перше - потрібен чіткий термін служби, бо її безкінечність - нищить мотивацію служити.

Другий аспект – мотивація захищати свою країну повинна базуватися на натхненні, а не на страху. Страх і покарання не можуть слугувати справжнім джерелом мотивації.

Третій аспект полягає в тому, що в армії слід спростити процедури для переведення до інших підрозділів. Це допоможе уникнути самовільного залишення частини та інших проблем.

Четверте - армія потребує суттєвих реформ та змін, а також адекватних лідерів, які здатні слухати й розуміти своїх підлеглих. Необхідно позбутися "совкових" уявлень, коли командир завжди вважає себе правим, а підлеглі не мають голосу.

Військовий аналітик Ігор Романенко підкреслює важливість покращення мотиваційних аспектів для тих, кого планують мобілізувати до збройних сил.

"Вочевидь, що нам потрібно робити більшу ставку на військовий рекрутинг. Має постійно тривати роз'яснювальна робота. До людей потрібно донести, що мобілізація буде продовжуватися, а військовозобов'язані, які мають бути призвані можуть отримати право обирати, де б вони хотіли нести службу. Це важливо, бо саме тут зберігається мотиваційна складова. Адже лікарі мають лікувати, ремонтники ремонтувати, а інженери будувати укріплення, а не йти на штурми ворожих позицій", - розповідає ТСН.ua Ігор Романенко, військовий експерт, генерал-лейтенант у відставці та заступник керівника Генштабу (2006-2010 рр.).

Водночас експерт підкреслює, що рекрутинг є лише однією зі складових того, що необхідно з наявних резервів у даний момент.

"Щоб аналізувати питання мобілізації, потрібно об'єктивно розуміти стан справ на фронті, а він, на жаль, важкий на усіх напрямках. І є величезна потреба не тільки в озброєнні та техніці. Наші підприємства оборонно-промислового комплексу закривають цю потребу лише 15-20%, а решту дають союзники, але роблять вони це не дуже швидко. Партнери спостерігають, що відбувається у нас з мобілізацією і, відповідно, розмірковують, а чи доцільно вкладати у все це кошти. Хоча ми з історією на Курщині показали, що можемо і доцільно. Але мусимо це знову доводити і розраховувати на власні сили", - зазначає військовий експерт.

Ігор Романенко зазначає, що напружена обстановка на лінії фронту вимагає вжиття швидших заходів щодо мобілізації. Тому не викликає подиву, що триває ретельна перевірка документів у відвідувачів концертів, спортивних залів та ресторанів.

Щодо мобілізаційних завдань, генерал-лейтенант зазначає, що новий закон про мобілізацію функціонує переважно як інструмент обліку.

Після вступу в силу нового закону, армія отримувала по 30 тисяч новобранців щомісяця в літній період, але восени ситуація стала гіршою. Зараз вживаються заходи для покращення становища через вуличні перевірки. Я вважаю, що це абсолютно правильний крок. Людям було надано достатньо часу, щоб оновити свої дані та стати на військовий облік. Нам усім слід усвідомити, що держава є інструментом примусу, незалежно від того, як це комусь може не подобатися. Це було так сто років тому, і залишається актуальним і сьогодні, особливо в умовах такої масштабної війни, як ми переживаємо зараз, - зазначає Ігор Романенко.

Експерт зазначає, що облік військовозобов'язаних нарешті більш-менш стабілізувався, чого не спостерігалося в перші два роки конфлікту. У зв'язку з цим, відповідні органи помічають, що мобілізаційні заходи не відповідають потребам армії в існуючих умовах.

У парламентському комітеті з питань безпеки та оборони, де добре розуміють наші можливості та ресурси у контексті віку, висловили, на мою думку, слушну ініціативу – знизити мобілізаційний вік з 25 до 20 років. Навіть наші партнери визнають, що під час масштабної війни українці розробили своє власне "ноу-хау": за два роки активних бойових дій мобілізація не була проведена належним чином, а середній вік військовослужбовця в нашій армії становить 43 роки. Саме тому на Заході дивуються, як можна говорити про успіхи з армією, де домінують "діди". І тут важко не погодитися, адже така ситуація не може бути ефективною. Тому нам необхідно змінити наші підходи, - підкреслює Ігор Романенко.

Експерт каже, що не потрібно вигадувати економічного бронювання, коли від служби можна відкупитися, бо це порушення соціальної справедливості.

"Мобілізаційний процес повинен продовжуватися, і його реалізація є обов'язковою. Бронювання варто здійснювати лише для підприємств, що безпосередньо співпрацюють із Збройними силами України в різних галузях. Нам необхідно встановити чіткі критерії та дотримуватися їх, а також виключити можливості для корупції, такі як купівля інвалідності чи фальшивих документів про непридатність для служби та втеча за кордон. Цими питаннями повинні займатися відповідні органи, причому з належною строгістю," - зазначає Ігор Романенко.

Він додає, що варто посилити відповідальність за ухилянням від військової служби, мовляв, під час війни це цілком справедливо. А ще жорсткіше карати тих, хто у важкий для країни час збагачується на бажаючих ухилитися від мобілізації.

"Я цілком поділяю думку військових, які наразі перебувають на передовій. Вони вважають, що варто створити штрафні або дисциплінарні батальйони для тих, хто під час війни займався корупцією. На мою думку, це справедливе покарання для тих, хто зраджує свою країну. Згадаймо про резонансні скандали з мільйонами, прихованими під диванами; людям призначають певні терміни, але вони легко відкупляються завдяки вкраденим коштам. З такими особами необхідно діяти рішуче: трибунал, суд і відправка на фронт. А там, в залежності від стану здоров’я, хтось може копати окопи, а хтось виконуватиме інші завдання," – зазначає Ігор Романенко.

Експерт підкреслює, що такі дії стануть прикладом іншим, хто ризикне наживатися на мобілізації і від неї ухилятися.

"Необхідно терміново вжити заходів для зміни ситуації, адже події розвиваються в несприятливому для нас напрямку. Ворог з кінця минулого року продовжує свою стратегічну наступальну кампанію на сході. Залишати питання мобілізації в такому стані є абсолютно неприпустимим, оскільки ситуація вже переросла в екзистенційну, а це означає, що йдеться про виживання нашої держави та нації", - наголошує Ігор Романенко.

Нещодавно почали обговорювати ймовірність залучення жінок до мобілізації. Вважається, що вони можуть виконувати важливі ролі у війську, такі як медична допомога, зв'язок, обробка документів та інші функції, які не пов'язані з безпосередніми бойовими діями.

Військовий аналітик зазначає, що це також є одним із малоприйнятих рішень, проте підкреслює, що ми перебуваємо у стані війни, а не на кастингу.

"Незалежно від того, чи підтримуємо ми це рішення, чи ні, його реалізація має суттєвий вплив на нашу систему безпеки, що є критично важливим для протистояння ворогу. Тому в тих сферах, де це необхідно, жінок слід залучати з урахуванням їх сімейних обставин, зокрема наявності дітей та їхнього віку. Однак, враховуючи складність ситуації, залучення жінок є необхідним кроком," - підкреслює експерт.

У соціальних мережах військовослужбовці повідомляють про неадекватні дії деяких командирів для яких солдат - це лише галочка у загальній відомості.

Це призводить до самовільного покинення підрозділів та внутрішніх конфліктів. Багато повідомлень виникають з почуття безвиході та нездатності вплинути на ситуацію зсередини. Це, в свою чергу, руйнує всю мотивацію у тих, хто вже отримав повістку.

"В усіх сферах діяльності завжди існували, існують і будуть різні керівники. Командири - не виняток, і, на жаль, їхні професійні якості можуть суттєво відрізнятися - від висококваліфікованих до тих, хто не відповідає вимогам. В інших областях ці проблеми не завжди викликають серйозні наслідки для життя та здоров'я людей, але на фронті від компетентності командира напряму залежить безпека солдатів. Вважаю, що на неналежні дії необхідно швидко реагувати з боку вищого керівництва, а також терміново вживати заходів для виправлення ситуації. Такі негативні явища слід усувати з корінням," - підкреслює Ігор Романенко.

Військовий психолог Андрій Козінчук, офіцер 67-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, каже що існує декілька моментів, які потрібно змінювати для покращення мобілізації.

"Основні меседжі про мобілізацію має декларувати саме керівництво держави. Потрібен всього один меседж: "Ви нам потрібні!". Тобто відверто зізнатися, що нам потрібні люди. На жаль, зараз такого меседжу немає - сумно та тихо. Натомість є міф, що нібито мобілізацію вигадали ТЦК та СП, хоча це не так, а сталося все під диктовку війни, де необхідні люди", - розповідає ТСН.ua Андрій Козінчук.

Ще один аспект, який військовослужбовець підкреслює, - це необхідність забезпечення гарантій для тих, кого планують залучити до армії.

"Людей цікавить, які умови їх очікують, на який термін вони підуть на службу, і які саме це будуть строки. Чи то три, чи п’ять років – важливо, щоб людина усвідомлювала реальність того, що її чекає. Важливо відзначити, що нам обіцяли, що ті, хто резервується до конкретних підрозділів, гарантовано туди потраплять. Але насправді це не зовсім відповідає дійсності. Ефективність мобілізації буде можлива лише тоді, коли всі обіцянки та гарантії, що надає держава, будуть виконані. Наразі ситуація трохи інша," – зазначає Андрій Козінчук.

Військовий зазначає, що перед мобілізацією кожна особа бажає зрозуміти, що очікує на неї за порогом ТЦК. Однак насправді вона опиняється в невідомості або ж її туди приводять примусово.

"Силовий підхід до мобілізації може бути корисним для нарощування чисельності військових, проте, як показує досвід, він не завжди забезпечує високу якість особового складу. Відповідь на запитання, чому люди не прагнуть йти служити, проста - вони відчувають страх. Крім того, важливо працювати з тими, хто вже служить. Вони спілкуються з цивільними особами і діляться інформацією про проблеми з медичним забезпеченням, невиконанням прав та гарантій, а також про можливі труднощі з отриманням відпусток. Отже, успішність мобілізації також залежить від того, як проходить служба у вже мобілізованих", - зазначає Андрій Козінчук.

Раніше ТСН.ua повідомляв про те, що чекає на тих, хто ще не оновив свої дані: деталі від ТЦК.

Читайте також:

У ТЦК радять всім, хто має відстрочку, підготуватися до можливого призову на мобілізацію.

Верховна Рада планує надати чоловікам можливість оновити інформацію в ТЦК з певною вигодою.