Нарешті все стало на свої місця. Хто ж тепер очолить податкову службу, і яке відношення до цього має Офіс президента?

Кабінет міністрів призначив Руслана Кравченка новим головою податкової служби. Чим знакове це рішення та з якими проблемами доведеться зіткнутися новому керівнику ДПС?

Напередодні святкування нового року, Кабінет Міністрів України затвердив Руслана Кравченка на посаді голови Державної податкової служби (ДПС). Кравченко, який раніше очолював Київську обласну військову адміністрацію (КОВА) і має досвід роботи прокурором, тепер відповідає за управління важливим фіскальним органом, від ефективності якого залежить фінансування оборонних потреб країни в умовах війни.

Призначення Кравченка стало важливим моментом з двох причин. По-перше, він вперше за понад три з половиною роки очолив Державну податкову службу без статусу "виконуючого обов'язки". По-друге, його прихід на посаду сигналізує про зміни у розподілі впливу на податкову службу.

Протягом багатьох років бізнес звертався до уряду з проханням призначити керівника Державної податкової служби, оскільки лише повноцінний голова має політичну підтримку для впровадження справжніх реформ у цій сфері. Ці реформи були задекларовані урядом ще наприкінці 2023 року з ухваленням Національної стратегії доходів. Чи зможе Кравченко виправдати ці сподівання?

Призначеному голові ДПС Руслану Кравченку набагато більше личила б інша топова вакантна посада в країні - генерального прокурора. Адже досвіду роботи ані у податковій, ані у дотичних до неї службах, ані у бізнесі, який у своїй роботі хоч якось контактує з податковою, у нього немає. Натомість майже всю кар'єру Кравченко провів на посадах в органах прокуратури.

Руслан Кравченко з'явився на світ у Сєвєродонецьку в березні 1990 року. У 2007 році він успішно завершив навчання у військовому ліцеї імені Івана Богуна, а в 2012 році отримав диплом юридичної академії Ярослава Мудрого за спеціальністю "правознавство", здобувши звання "лейтенант юстиції".

У період з 2012 по 2014 рік він обіймав посаду в прокуратурі Севастополя, а після початку російсько-українського конфлікту активно долучився до антитерористичної операції, виконуючи обов'язки прокурора 33-ї військової прокуратури Південного регіону. Наразі має статус учасника бойових дій.

Після завершення АТО Кравченко продовжив свою кар'єру в Головній військовій прокуратурі. Як зазначає організація "Чесно", він виконував обов'язки прокурора у справі, у якій президента-втікача Віктора Януковича визнали culpable у державній зраді.

У 2020-2021 роках Кравченко обіймав посаду начальника управління, яке займалося кримінальними справами, пов'язаними зі злочинами в оборонно-промисловому секторі. Після цього він отримав призначення на посаду керівника Бучанської окружної прокуратури в Київській області.

У січні 2023 року Олексій Кулеба, який раніше очолював Київську обласну державну адміністрацію, отримав нову позицію в Офісі президента. Його місце зайняв Кравченко, який успішно працював на цій посаді протягом останніх півтора року.

Нового голову податкової призначили без жодного конкурсу. Це уряду дозволяє тимчасовий порядок, який діє на період воєнного стану. Інші економічні органи, зокрема митницю та Бюро економічної безпеки, в Україні перезавантажують з проведенням конкурсів на посади керівників за участі міжнародних експертів.

Кравченко став першим головою Державної податкової служби, який займатиме цю посаду без статусу "виконувача обов'язків" з травня 2021 року. Востаннє ДПС мала офіційного керівника у той же місяць 2021 року, коли Олексій Любченко залишив свою посаду. Він перейшов на роботу в уряд Дениса Шмигаля, де обійняв посаду першого віцепрем'єра та міністра економіки. Відтоді основний фіскальний орган країни очолювали тимчасові керівники з приставкою "в.о.".

Першим з них був Євген Олейніков, який прийшов на роботу у ДПС разом з Любченком. Олейніков навіть встиг виграти конкурс на посаду голови ДПС, однак Кабмін його так і не призначив. Як пояснювали тоді співрозмовники ЕП у політичних колах, восени 2021 року кар'єрний ліфт Любченка несподівано "зламався" і його вирішили відправити у відставку. Відтак, уряд не став призначати головою податкової колишнього заступника відставного міністра.

Протягом місяця податкову адміністрацію в статусі "в.о." очолював Михайло Тітарчук, а в грудні 2021 року цю позицію зайняла тимчасова виконувачка обов'язків Тетяна Кірієнко. Вона залишалася на цій посаді протягом трьох років.

Після початку масштабного конфлікту функціонування податкової служби стало критично важливим для фінансування оборонних потреб України. Проте, незважаючи на ці виклики, Державна податкова служба працювала без постійного керівництва, що іноді призводило до невдоволення з боку платників податків.

"Тримати попереднього керівника служби у статусі виконуючого обов'язки протягом трьох років - це ненормальна ситуація. Якщо керівник виконує свої обов'язки належним чином, він повинен бути призначений на постійну позицію; якщо ж ні, необхідно знайти кваліфіковану заміну. У бізнес-середовищі немає місця для тривалого перебування керівника в статусі в.о., адже це супроводжується потенційними втратами та ризиками," - підкреслюють у Спілці українських підприємців.

У бесідах із підприємцями представники ЕП не раз підкреслювали, що без ефективного лідера реформи Державної податкової служби були б неможливі. Зокрема, необхідно було вирішити ряд системних питань, які викликали серйозні проблеми для бізнесу. І таких проблем назбиралося чимало.

Уряд сам визначив реформу ДПС першочерговим завданням, ухваливши Національну стратегію доходів наприкінці 2023 року. У ній виклали бачення того, як розвиватиметься податкова та митна системи України до 2030 року.

У стратегії зазначалося, що першочерговим завданням є відновлення довіри до фіскальних органів, а вже потім належить займатися реформуванням податкової системи, зокрема коригуванням ставок і адміністративних процесів. Проте на практиці ситуація вийшла зовсім іншою: держава підвищила податкові ставки, але не здійснила комплексних змін у податковій системі.

Протягом тривалого періоду Державна податкова служба займає лідируючі позиції у рейтингу органів, діяльність яких створює найбільші труднощі для підприємців. Наприклад, у третьому кварталі 2024 року бізнес відзначав проблеми з роботою цієї служби більше, ніж із митними органами, правоохоронцями, регуляторами та іншими державними установами разом узятими, згідно з інформацією Ради бізнес-омбудсмена.

За весь 2024 рік до Ради бізнес-омбудсмена надійшло 730 скарг на роботу податківців, повідомили ЕП у пресслужбі установи. Найбільша кількість стосувалася невиконання податковою рішень судів щодо розблокування накладних з податку на додану вартість (ПДВ), податкових перевірок, включення підприємства до числа ризикових та безпідставного блокування податкових накладних.

Проблеми, що торкнулися платників ПДВ, почали проявлятися наприкінці 2022 року, коли Міністерство фінансів раптово внесло корективи в систему адміністрування цього податку, зокрема, в механізм моніторингу відповідності податкових накладних і розрахунків коригування критеріям оцінки ризиків, відомий як СМКОР. У подальшому намагалися неодноразово внести зміни в урядові постанови, щоб вдосконалити цю систему.

Втім, адміністрування ПДВ залишається серед топпроблем бізнесу і нині. Самі ж підприємці нарікають, що більшість рішень податкової про блокування накладних розвалюються у судах. Відтак, від цього програють не лише підприємці, а й держава.

"Наразі переважна більшість скарг платників податків на результати перевірок чи заблоковані податкові накладні розглядається судами на користь платників податків, що тягне додаткові витрати не тільки бізнесу, але і державного бюджету та свідчить про неправомірний тиск на бізнес", - каже виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Анна Дерев'янко.

Однак "ручні" дії адміністраторів ПДВ, які заважають розвитку легального бізнесу, не є єдиною проблемою, яку сподіваються вирішити з приходом нового голови Державної податкової служби.

У 2024 році, за підтримки Світового банку, податкова служба провела дослідження серед підприємців, щоб оцінити їхню взаємодію з ДПС. За результатами цього опитування, виявилося, що український бізнес у середньому витрачає 74,4 людинодня та 103,3 тисячі гривень щорічно на виконання різних формальностей, пов'язаних зі сплатою податків. Зазначено, що великі підприємства стикаються з більшими фінансовими та часовими витратами під час взаємодії з податковою службою.

Бізнес покладає надії на те, що під новим керівництвом податкової служби процеси будуть менш затратними як за часом, так і за фінансами для платників податків. Підприємці також сподіваються, що новий голова ДПС зможе вирішити проблеми корупційних ризиків, що існують у сфері адміністрування ПДВ та акцизів.

Чи зможе новий керівник ДПС виправдати сподівання бізнесу? Підприємці та державні діячі, з якими спілкувалася ЕП у процесі підготовки цього матеріалу, висловлюють певні сумніви.

"Мене турбує, що це призначення не має на меті реалізацію якихось реформ. Воно більше нагадує дії, спрямовані на перерозподіл впливу та ресурсів," - висловив свою думку анонімний депутат одного з економічних комітетів парламенту.

Призначення Кравченка стало важливою подією не тільки через те, що він став першим повноцінним керівником служби за більше ніж три з половиною роки. Це також вказує на трансформацію сфер впливу в державі та на процес централізації влади у владних кабінетах на Банковій.

Тривалий час співрозмовники ЕП у бізнес-середовищі та серед політиків називали "куратором" податкової служби голову профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева. Мовляв, він контролював усі процеси, які відбуваються всередині служби, зокрема й наболілу бізнесу систему адміністрування ПДВ. До того ж обов'язки заступника голови ДПС виконував колишній помічник Гетманцева Євгеній Сокур.

Гетманцев не раз відкидав будь-які звинувачення у своєму впливі на податкову систему, хоча сам неодноразово згадував про це у своїх соціальних мережах. Наприклад, він організовував публічні звільнення керівників обласних податкових, які були пов'язані з корупційними схемами.

Після оголошення рішення щодо призначення Кравченка, Гетманцев висловив свою вдячність команді Державної податкової служби. Протягом наступних кількох днів він регулярно інформував про результати роботи податкової служби, використовуючи підготовлені заздалегідь слайди для своєї презентації.

"Висловлюю щиру вдячність команді Державної податкової служби, яка протягом трьох років невтомно працювала в умовах найскладнішої ситуації в історії нашої країни. Ви просто неймовірні! Ваші досягнення перевершили все, що було зроблено за останні три десятиліття", - зазначив депутат.

Однак виглядає на те, що "період Гетманцева" в Державній податковій службі добігає кінця. Згідно з інформацією, яку отримали співрозмовники ЕП серед народних обранців, після зміни керівництва контролю над податковою сферою візьмуть на себе голова Офісу президента Андрій Єрмак і його заступник Олег Татаров.

Втрату впливу Гетманцева над податковою підтверджує й те, що Кабінет міністрів звільнив з посади заступника голови ДПС Сокура, зберігши при цьому на посаді заступниці колишню виконувачку обов'язків голови служби Кірієнко.

Зміна неформального контролю над податковою - частина ширшої картинки. Як розповіли ЕП співрозмовники у парламенті, керівництво Офісу президента вже досить довго намагається посилити свій вплив на ті сфери, які наразі контролюють депутати коаліції.

"Триває масштабна та організована діяльність. Офіс усуває все, що пов'язано з (Давидом) Арахамією (лідером фракції "Слуга народу" - ЕП) та впливом парламенту. Це і є справжнє пояснення кадрових перестановок у ДПС", - зазначає анонімний депутат Ради.

"Цей конфлікт існує вже тривалий час. Зміна керівництва податкової служби була запланована принаймні пів року тому, однак на той момент не було гідної кандидатури. Офіс розглядав можливість призначення когось із військових," - зазначив ще один співрозмовник ЕП з фракції "Слуга народу".

Натомість сам Кравченко ще у день свого призначення головою ДПС заперечив, що представлятиме у податковій чиїсь інтереси. Згодом у своїх соцмережах він додатково підкреслив, що на його роботу як голови служби ніхто не впливає.

"Ще раз наголошую: ніхто сторонній не впливатиме ні на мене, ні на Державну податкову службу. Закривайте свої "кадрові контори" та припиняйте використовувати моє ім'я як прикриття.

Цей заклик адресований усім: родині, колишнім начальникам, друзям, друзям друзів та тим, хто має ілюзії про власний вплив на мене", - підкреслив екс-глава Київської обласної військової адміністрації.

Цікава деталь: всього через три дні після початку своєї діяльності Кравченко допоміг Службі безпеки України у затриманні корупційного податківця, про що офіційно повідомила пресслужба СБУ.

Та чи вдасться новому керівнику податкової так само швидко почати розв'язувати накопичені проблеми у взаємовідносинах служби з платниками податків?