Наука як джерело доходу: Як бізнес і університети об'єднують свої зусилля.

1961 рік, Москва. Кортеж, що супроводжує першого космонавта Юрія Гагаріна, прямує до Красної площі. У одному з останніх автомобілів колонії знаходиться Сергій Корольов разом із дружиною. Однак, через величезний натовп на площі, їм не вдалося потрапити на святкові заходи, і вони вирішили насолодитися парадом, спостерігаючи за ним по телевізору.

Іронічно, але видатний інженер, який брав участь у створенні першого супутника та історичному польоті людини в космос, часто залишався в тіні урочистих подій, до яких безпосередньо причетний. Його ім’я та навіть українське коріння тривалий час залишались під покривом таємниці.

Наукові працівники в незалежній Україні часто опиняються в тіні. Низька заробітна плата, брак перспектив і престижу цієї професії фактично призвели до її маргіналізації. Часто виникає думка, що викладачі залишаються в університетах через невміння адаптуватися до конкурентних ринкових умов і небажання покидати свою зону комфорту.

Проте далеко не всі відповідають цим стереотипам. Університети складаються не лише зі студентів та навчального процесу довкола них, а й з дослідницьких лабораторій, наукових центрів та цілих шкіл, що змогли зберегти свою експертизу. Крім того, особливий поштовх науці дала велика війна в Україні і нагальна потреба у виробництві власної зброї.

"Економічна правда" провела бесіди з представниками вищих навчальних закладів, щоб виявити, яким чином українська наука може сприяти розвитку бізнесу. Приведені приклади частково демонструють, як талановиті фахівці не лише зберегли свою експертність, але й стали рушійною силою змін для прогресу українського технологічного підприємництва.

Комерційні структури часто звертаються до вишів за спеціалізованими послугами та експертними знаннями, які важко знайти в інших місцях. Зокрема, це стосується навчальних закладів, що мають багатий досвід, унікальні технології та розвинені наукові традиції.

Одним із подібних закладів є аеродинамічний дослідницький центр Національного авіаційного університету (НАУ). У цьому центрі здійснюються дослідження як для державних установ, так і для приватних компаній. В структурі комплексу функціонують дві аеродинамічні труби, що активно використовуються будівельними підприємствами.

"Досить часто для продажу макетів будівель проводяться тести, адже напрямок вітрів може суттєво вплинути на ефективність вентиляційної системи. Після виконання таких експериментів в аеродинамічній трубі може знадобитися коригування орієнтації або дизайну будівлі", - підкреслила в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

З початком великої війни за послугами продуву стали звертатись виробники дронів для перевірки формфактора крила. У лабораторних умовах вони фактично отримують наукове обґрунтування того, як підвищити ефективність крила свого літального апарату. Дізнатись детальну інформацію по кожному проєкту складно, адже компанії працюють з університетами через угоди про нерозголошення конфіденційної інформації (NDA).

В Україні існує тільки три аеродинамічні дослідницькі центри, з яких два функціонують на базі вищих навчальних закладів. Крім того, в університетах працюють експерти з глибокими знаннями в галузі аеродинаміки, здатні професійно обґрунтувати потрібні корективи.

У квітні 2024 року виробник систем безпеки Ajax Systems почав продаж камер спостереження власного виробництва. Ajax кинув виклик китайським компаніям, які є лідерами на цьому ринку. Над розробкою власної продукції українці працювали близько трьох років. Під час розробки Ajax звертався до Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського (КПІ), за допомогою у виготовленні лінз.

Як зазначив Олександр Конотопський, засновник Ajax Systems, фахівці кафедри оптичних та оптико-електронних пристроїв є, мабуть, єдиними в Україні, здатними надати компанії свою експертну підтримку.

Компанія Ajax Systems утрималася від коментування подробиць співпраці, посилаючись на угоду про нерозголошення інформації (NDA). Ректор КПІ Анатолій Мельниченко зазначив в інтерв'ю ЕП, що розробка лінз є лише одним із проєктів, над якими Ajax Systems працює з університетом для вдосконалення своїх продуктів, не вдаючись до конкретизації деталей.

Національний банк України також контактував з КПІ. "Наші дослідники здійснювали аналізи для НБУ, пов'язані з витривалістю гривні", - зазначає Мельниченко. Окрім цього, університет активно співпрацює з підприємствами, реалізуючи матеріалознавчі експертизи, наприклад, для оцінювання якості зварних з'єднань.

"Для прокуратури ми виконували OSINT-дослідження ще тоді, коли цей термін був майже невідомим в Україні. Наші журналісти збирали важливу інформацію для правоохоронців з відкритих джерел", - додає проректор з наукової роботи КПІ Сергій Стіренко.

У період радянського контролю в Сумах зосередили виробництво насосного та компресорного обладнання. У Сумському державному університеті (СумДУ) функціонує кафедра, що спеціалізується на наукових дослідженнях у цій сфері. З огляду на труднощі у взаємодії з місцевими компаніями, університет ухвалив рішення створити науково-дослідну лабораторію, присвячену гідродинамічним приводам та установкам.

"Наше дослідницьке виробництво спеціалізується на виготовленні насосів, розроблених нами самостійно. Ми обслуговуємо специфічну нішу на ринку, зокрема, нафтогазові компанії та цукрові фабрики. Головною перевагою наших насосів є наявність великої кількості універсальних компонентів, що забезпечує швидку адаптацію до перекачування різних рідин," - зазначає проректор з наукової роботи СумДУ Анатолій Чорноус.

Науковці з СумДУ також брали участь у проєкті Antares - розробці ракети-носія американською компанією Northrop Grumman Innovation Systems. Основну конструкцію її першого ступеня та частину наземного обладнання розробило конструкторське бюро "Південне", а виготовлялось воно на Південному машинобудівному заводі.

"У двигуні цієї ракети-носія є невеликий за габаритами, але потужний турбонасос, який подає паливо і має високу швидкість обертання ротора. Ресурс роботи турбонасоса не перевищує п'яти хвилин. Під час роботи насоса на ротор діють великі динамічні навантаження. До наших вчених звернулись фахівці із КБ "Південне" з проханням дослідити динаміку ротора турбонасоса за допомогою моделювання. Дослідження здійснювалось за допомогою спеціальних програм, заснованих на числовому методі скінченних елементів та тривало більше року", - згадує Чорноус.

На перших етапах взаємодії між університетами та підприємствами ключовим фактором є особисте спілкування. "Зазвичай, представники комерційного сектору звертаються з проханнями через свої знайомства або фахові об'єднання", - підкреслює Семенова.

Власник підприємства або його уповноважений представник звертається до університету з конкретним запитом. Керівництво навчального закладу оцінює можливість виконання цього запиту та призначає особу, відповідальну за його реалізацію. Одночасно проводиться розрахунок вартості кожної послуги, враховуючи винагороду, яку науковець готовий отримати за свою роботу. Цей процес управління подібний до діяльності консалтингових фірм.

У Київській школі економіки (KSE) вже давно вирішили вивести співпрацю на новий рівень. "Ми усвідомили, що повинні вдосконалити свої навички в ролі консультантів, тому залучили фахівців з цієї галузі, зокрема з Deloitte та колишніх працівників Boston Consulting Group. Вони сприяли формуванню культури партнерства з бізнесом у нашому навчальному закладі", – ділиться ректор KSE Тимофій Брік.

У НАУ після розширення функцій наглядової ради ведуть перемовини із бізнесом напряму. Там наголошують, що якщо компанія прийде в університет з ідеєю для співпраці, вона у будь-якому випадку "зможе домовитись" про таку співпрацю із керівництвом ЗВО.

Співпраця приватних університетів з бізнесом відкриває двері до формування тривалих партнерських відносин. Налагоджений зв'язок з підприємствами сприяє підвищенню ймовірності нових колаборацій. Як зазначає Брік, "науковці не звикли систематично нагадувати про себе керівникам компаній".

Одним із таких прикладів взаємодії стало дослідження KSE для шведської фармакологічної компанії щодо контрабанди її продукції в Україну. "Це було складне дослідження, оскільки нам потрібно було опитати людей із певними захворюваннями, дізнатись, які препарати вони використовують, чи є серед них іноземні бренди, які купуються контрабандно", - пояснює ректор KSE.

КСЕ також реалізували опитування медичних працівників стосовно виписування нелегальних медикаментів. На фінальному етапі дослідження проводилося моделювання вартості, за якою споживачі відмовлялися б від придбання контрабандної продукції.

Для Українського католицького університету (УКУ) у Львові партнерство з бізнес-середовищем відкриває нові горизонти розвитку для студентів у їх професійному становленні. Серед таких можливостей - посада асистента викладача, а також участь у дослідницьких проектах.

"Близько 50% наших студентів отримують пропозиції на посади Middle-програмістів у ІТ-компаніях вже після завершення другого курсу. Спочатку їх приваблюють високі заробітки, які часто перевищують доходи їхніх батьків. Однак з часом така робота починає здаватися їм рутинною, і вони починають шукати нові виклики," - ділиться Ярослав Притула, перший проректор УКУ.

УКУ співпрацює з великими ІТ-компаніями в напрямку research and development (R&D). "Компанія надсилає проєкти, які її цікавлять, а в університеті формується команда, до якої входять представник R&D-відділу компанії, викладач, який курує проєкт від ЗВО, та група студентів. Зазвичай такі проєкти тривають близько трьох місяців, і якщо результат позитивний, роботу продовжують", - розповідає в.о. декана факультету прикладних наук УКУ Олесь Добосевич.

Такий формат співпраці дозволяє УКУ не просто стати інкубатором для майбутніх "єдинорогів" (стартапів з оцінкою в 1 млрд дол), але й підвищувати свій науковий рівень через публікації в міжнародних журналах.

Співпраця між бізнесом та закладами вищої освіти в залученні експертних знань стає ключовим джерелом фінансування для університетів. Проректор з наукової роботи КПІ, Сергій Стіренко, зазначає, що вже сьогодні доходи від співпраці з підприємствами складають десятки мільйонів гривень. У 2024 році КПІ має намір отримати понад 100 мільйонів гривень з науково-проєктної діяльності.

Проректор з наукової діяльності СумДУ повідомив, що в 2023 році університету вдалося залучити 28 млн грн завдяки контрактам з промисловими підприємствами. Цього року обсяг замовлень досягнув 39,6 млн грн.

Варто розуміти, що державні та комунальні заклади вищої освіти є бюджетними установами, а отже обмежені у використанні доходів. Частину зароблених коштів витрачають на додаткові виплати науковцям за виконану роботу та сплату податків, а решту - на статутну діяльність університету.

В цілому, рівень досліджень і розробок в Україні залишається стабільно низьким. У 2023 році витрати на науку та дослідження становили всього 0,33% від валового внутрішнього продукту країни, тоді як у розвинених державах цей показник зазвичай коливається в межах 2-3% ВВП.

У більшості розвинених економік наукові дослідження отримують фінансування переважно з приватного сектора. Наприклад, у США, Південній Кореї, Німеччині та Японії частка приватних інвестицій у дослідження і розробки перевищує 60% від загальних витрат. Компанії активно інвестують у новаторські рішення та технологічні розробки, зокрема в таких сферах, як інформаційні технології, фармацевтика та автомобілебудування.

За останні роки інтерес бізнесу до співпраці з українськими університетами зріс, зазначають ректори, опитані ЕП. Проте цей інтерес характерний для певної групи компаній - здебільшого великих, які готові інвестувати в дослідження та інновації.

"В ході дослідження з Work.ua ми з'ясували, що близько половини з опитаних компаній у різних регіонах України не співпрацюють із ЗВО. Серед тих, хто співпрацює, значна частина висловлює незадоволення. Водночас великі компанії, такі як "Нова Пошта" та Ajax, задоволені співпрацею, оскільки можуть вкладати значні кошти в дослідження", - пояснює Брік із KSE.

Попри це вітчизняні підприємці не часто використовують високотехнологічні рішення у своєму виробництві. Частка інноваційних рішень, впроваджених українським бізнесом, залишається низькою. "Частіше це звичайна робота з сировиною чи системами автоматизації", - пояснює Стіренко.

У 2023 році підприємства в Україні виділили найбільшу частку своїх витрат на дослідження та розробки (59,1%). Значна частина цих коштів була спрямована на інженерні проєкти та технологічний розвиток, що складає 85,2% загальних витрат у цій сфері. Серед пріоритетів були підтримка Збройних сил та відновлення інфраструктури.

В кінцевому підсумку, прогрес українських технологічних компаній, зокрема в оборонній галузі, може слугувати фундаментом для зміцнення співпраці між бізнесом та вищими навчальними закладами, а також сприяти зростанню наукової складової українського ВВП.

Одним із найзначніших викликів для вищих навчальних закладів залишається брак молодих кадрів, які не лише займаються викладанням, а й активно беруть участь у практичних дослідженнях. "Особа, яка лише ознайомлюється з літературою, але не проводить власних наукових досліджень, врешті-решт зможе тільки повторювати прочитане. Тому важливо, щоб у вузах працювали спеціалісти, здатні ділитися своїм досвідом, зокрема у взаємодії з бізнесом", - підкреслює Стіренко.

Часом представники компаній звертаються до науковців напряму, а не через університет. Як правило, так відбувається через недостатнє розуміння того, як організувати співпрацю із ЗВО, бажання зекономити кошти чи намір переманити спеціаліста.

"Це викликає певні труднощі, адже не завжди є можливість контролювати якість послуг або впевнитися, що ми звертаємося до належного спеціаліста. До того ж, викладачі нерідко знижують ціну своїх послуг, що може бути використано компаніями," – зазначає Семенова з НАУ.

Комерційний сектор залучає науковців не лише з державних, а й з приватних вишів, де зарплати, як правило, значно вищі. "Ми часто опиняємося в невигідному становищі, адже кваліфіковані спеціалісти отримують більш привабливі пропозиції від компаній", - зазначає Брік з KSE.

Ще однією складністю є зайва бюрократія у стосунках між закладами вищої освіти та бізнесом. Непорозуміння можуть виникати вже на стадії фінансових розрахунків, адже фінанси державних університетів зберігаються на казначейських рахунках.