Дивовижні правила футболу: історичні нововведення, які були невідомі навіть найвідданішим уболівальникам.

Фокус аналізує найцікавіші та часом курйозні правила, що наразі функціонують або нещодавно зазнали змін.

Хоча більшість положень регламенту виглядає звичною та зрозумілою, саме ті, на перший погляд, непомітні деталі демонструють, наскільки детально регулюється футбол і як гра еволюціонувала, адаптуючись до нових часів, технологій та поведінки спортсменів.

Наприкінці XIX -- на початку XX століття футбол ще тільки відокремлювався від регбі. У книжці Вальтера Кемпа про студентський спорт (одного з "батьків" американського футболу) описується модель гри, в якій гравець не має права бігти з м'ячем у руках або руках і руках, а повинен вести його по землі ногами. Якраз у цей момент, логіка "граємо ногами, а не руками" почала закріплюватися в правилах.

Сьогодні цей принцип оформлений у Правилі 12 IFAB: будь-яка навмисна гра рукою польового гравця (крім вкидання) є порушенням. Для воротаря є окремі застереження. Вважається, що він контролює м'яч руками, якщо тримає його між долонями, рукою і поверхнею або на відкритій долоні.

Отже, по суті, стара історична заборона "не бігти з м'ячем у руках" еволюціонувала в загальну структуру: польові гравці не мають права грати руками зовсім, тоді як воротар може це робити, проте лише в межах штрафного майданчика та за певних умов (яких, як ми далі розглянемо, стало чимало).

Багато футбольних фанатів знають, що зняття футболки під час святкування забитого гола може призвести до отримання жовтої картки. Однак, це не єдиний момент, на який слід звертати увагу. У правилах, що стосуються святкувань, IFAB та Футбольна асоціація Англії (FA) чітко вказують, що вихід за межі поля під час святкування не є порушенням. Але якщо гравець знімає футболку, накриває нею голову, лізе на огорожу чи паркан, або святкує так, що це загрожує безпеці або затримує гру, йому можуть зробити попередження.

IFAB пояснює ці правила двома причинами. Першою є безпека на матчах, а другою боротьба із затягуванням часу.

До 1992 року існувала можливість безкінечно повертати м'яч воротареві, який мав право ловити його руками. Захисник відправляв пас назад, воротар підхоплював м'яч, лягав, чекав кілька секунд, і все знову повторювалося. Це був ідеальний спосіб затягувати час і яскравий приклад антифутболу.

Після невдалого та "душного" Чемпіонату світу 1990 року IFAB вирішив ввести знамените правило про зворотні передачі. Відтепер воротарям заборонено ловити м'яч руками, якщо він був навмисно переданий ногою від одного з гравців команди. У 1997 році було доповнено правило, заборонивши воротарям також брати м'яч у руки безпосередньо після ауту. За порушення цих норм призначається непрямий вільний удар у межах штрафного майданчика.

Спочатку нове правило викликало негативну реакцію: під час Олімпійських ігор 1992 року збірна Італії вже в першій грі потрапила під його вплив, подарувавши США небезпечний непрямий удар за 15 метрів від своїх воріт. Проте згодом стало очевидно, що це суттєво зменшило час на безцільне котіння м'яча по полю, а воротарі почали освоювати гру ногами. Саме в цей період виник образ сучасного голкіпера, який став 11-м польовим гравцем.

Одним із найбільш незвичних аспектів у повсякденному житті футболістів є правило, що стосується кольору тейпа або скотчу на гетрах. У 2012 році FIFA внесла зміни до Правила 4, яке регулює "екіпірування гравця", зобов'язавши дотримуватися таких норм:

IFAB та інші футбольні федерації обґрунтовують це нововведення бажанням забезпечити суддям та асистентам чіткішу візуальну інформацію, особливо в ситуаціях з офсайдами та боротьбою за м'яч. Крім того, це дозволило стандартизувати зовнішній вигляд команд і зменшити візуальний "шум".

Один із найбільш контрінтуїтивних моментів -- правило, коли офсайд не може бути зафіксований, якщо гравець отримує м'яч безпосередньо: з ауту, кутового або удару від воріт. Цей пункт часто здається вболівальникам "діркою" в логіці гри, але IFAB вважає його необхідним для того, щоб не перетворювати стандартні відновлення гри на лотерею з постійними офсайдами.

У 2025 році навколо питання офсайду виникла нова інтригуюча історія, що потрапила у категорію "футбольних лайфхаків". Шведська команда Torns IF виявила можливу шпарину в правилах: вони застосували техніку, відому як "scoop pass", під час якої гравець тримає м'яч на краю стопи, ніби "переносить" його перед тим, як віддати пас. Клуб вирішив зв'язатися з IFAB та продемонстрував свій прийом у відеоформаті.

Після тривалого листування IFAB ухвалив нову редакцію правил офсайду на сезон 2025/26:

"Scoop pass" офіційно не заборонено, однак IFAB фактично визнало його несумісним із духом гри і внесло зміни до правил, щоб обмежити використання таких передач.

Для фанатів традиційної системи "жовта/червона" введення тимчасових вилучень у футбол, відомих як sin bin, може здатися досить незвичайним рішенням, адже це запозичення з хокею та регбі.

У 2017 році IFAB схвалив використання тимчасових вилучень для деяких попереджень у молодіжному, ветеранському та аматорському футболі. Англійська Футбольна федерація розгорнула з цього цілу програму. Так гравець, який отримав жовту за суперечки із суддею, відправляється в зону тимчасового вилучення на 10 хвилин. Це правило діє для чоловічого та жіночого футболу на нижчих рівнях. Повторне попередження після повернення на поле перетворюється вже на повноцінне вилучення.

Метою даного нововведення є не лише забезпечення дисципліни, а й покращення атмосфери під час матчів. Чимало представників футбольних федерацій відкрито заявляють про необхідність протистояти токсичності та агресії стосовно арбітрів.

Раніше Фокус писав, про день народження каталонської "Барселони". Як з'явився клуб, який змінив історію футболу можете докладніше почитати в нашому матеріалі.

Крім того, з'явилася інформація про те, як прихильники Дієго Марадони створили церкву в його пошану. Те, що спочатку виглядало як жарт, незабаром стало справжнім культурним явищем.