Повернення до Росії: як Путін повільно "реінтегрує" Німеччину та хто здатний цьому протистояти.
Німеччина, яка подолала своє початкове небажання підтримувати Україну, аби стати найбільшим європейським постачальником допомоги для нашої країни, схоже, готова змінити курс. Уряд країни у 2025 році планує зменшити витрати на підтримку нашої країни із 8 до 4 млрд євро, аргументуючи цей крок "дефіцитом бюджету".
Сьогодні в Німеччині виявляється помітна тенденція формування так званого "прокремлівського блоку", до якого входять ультраправі та ліві сили, об'єднані спільною метою зупинити підтримку України. Що більше, навіть всередині партії канцлера Шольца - Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) - починають виникати тривожні для України дебати, які базуються на нібито громадській думці про те, що німці не бажають активної участі своєї країни у військових конфліктах.
При цьому зупинення допомоги коштуватиме ФРН дорожче за її продовження, підрахував Інститут світової економіки в Кілі. За його даними, з лютого 2022 року до серпня 2024 року Україні було надано військову допомогу на загальну суму 10,6 млрд євро. Це відповідає у середньому на рік близько 0,1% валового внутрішнього продукту (ВВП) Німеччини. Перемога Росії в Україні призведе до значного збільшення втрат через збільшення військових витрат, біженців, втрати торгівлі з Україною та інвестицій. За такого сценарію щорічні витрати ФРН становитимуть від 1 до 2% ВВП, що приблизно у 10-20 разів більше, ніж поточна військова підтримка України. Тому навряд чи питання у нестачі грошей.
У матеріалі OBOZ.UA розглядається, як Німеччина може виявитися під тиском припинити підтримку Україні та хто здатен цьому протистояти.
"Качели" Шольца
На сьогодні Берлін зробив для України більше, ніж будь-яка інша європейська країна, але політика канцлера Німеччини Олафа Шольца все одно викликає претензії. В Україні його критикують за нерішучість у питаннях вступу до НАТО та щодо передачі Україні далекобійних ракет TAURUS, які надзвичайно допомогли б у війні з Росією.
Союзники Шольца по коаліції стверджують, що він дотримується "середнього курсу" між "яструбами" та "голубами", прагнучи надати Україні якнайбільше допомоги, не провокуючи Росію і не засмучуючи надто пацифістськи налаштовану частину німецького суспільства. Проте під час такої політики йому вдалося відштовхнути від себе практично всіх: і тих, хто вважає, що він мав зробити більше, і тих, хто бажає миру з Кремлем.
Сьогодні в Німеччині канцлер піддається критиці з боку як проросійської опозиції, представленої ультраправою партією "Альтернатива для Німеччини" та лівою партією Сари Вагенкнехт, так і проукраїнських сил, зокрема ХДС-ХСС. Прихильники Путіна стверджують, що Шольц має зупинити підтримку України та вести переговори з Москвою, в той час як ХДС вважає його позицію щодо Путіна недостатньо рішучою і закликає до збільшення допомоги Україні.
"Ми щиро вдячні за те, що Німеччина наразі є найбільшим донором України серед країн ЄС. Важливу роль у цьому процесі відіграє канцлер Шольц. Проте через певні внутрішньополітичні чинники його підтримка стає менш активною", - підкреслив в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA народний депутат України та голова парламентського Комітету з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
"Кожен політик має на увазі не лише зовнішньополітичні інтереси своєї держави, але й внутрішню політичну ситуацію, яка часто залежить від виборів, - продовжує Олександр Мережко. - Зараз ми спостерігаємо, що в партії Шольца, СДПН, очевидно, спостерігається погіршення електоральних позицій. Це може пояснити його обережність і прагнення до балансу, що, на жаль, негативно позначається на його підтримці Україні", - зазначає Мережко.
Об'єднані Кремлем
Партії, що мають дружні відносини з Росією, продемонстрували значні результати на нещодавніх регіональних виборах у східних частинах Німеччини. Це не лише створює потенційні виклики для діючої коаліції канцлера Шольца, але й може призвести до серйозних міжнародних наслідків. Виборці активно підтримали партії, які відкрито виступають на користь РФ та проти подальшої підтримки Україні. Серед них – "Альтернатива для Німеччини" (AfD) та нова політична сила BSW, заснована лівою політичною діячкою Сарою Вагенкнехт.
У Німеччині Москві вдалося об'єднати політичних супротивників – правопопулістську партію AfD та німецьких лівих, представлених BSW. Основним спільним фактором цього союзу є їхня явна або прихована підтримка російського лідера Володимира Путіна. Проросійські настрої тепер активно підтримуються як правими, так і лівими, а Кремль з радістю фінансує обидві ці групи.
"Альтернатива для Німеччини" приділяє значну увагу війні в Україні, закликаючи до припинення німецької військової допомоги. Кількох депутатів Бундестагу від цієї ультраправої партії звинувачували в отриманні грошей від Росії за просування її інтересів у Німеччині та Європі.
BSW також активно просуває антиукраїнські ініціативи, проте робить це більш "вишукано", ніж їхні колеги з прокремлівського крила AfD. Вагенкнехт пропонує концепцію "миру", яка полягає в необхідності припинення "підтримки України у конфлікті", встановлення тісніших зв'язків і початку переговорів з Володимиром Путіним. Вона також закликає до скасування санкцій проти Росії та відновлення імпорту дешевих енергоресурсів. Цей підхід викликає значну підтримку серед населення колишнього комуністичного Сходу Німеччини. Крім того, BSW виступає за введення мораторію на розширення Європейського Союзу, особливо стосовно членства України, що є спільною позицією і AfD.
Незважаючи на значно менші електоральні успіхи в порівнянні з німецькими ультраправими, BSW становить серйозну загрозу для української підтримки. На відміну від екстремістської партії AfD, з якою інші політичні сили Німеччини поки що не хочуть мати справи, ліві сили виглядають менш токсично, що робить їх більш привабливими для створення коаліцій. Водночас Вагенкнехт відкрито пригрозила припинити переговори про формування коаліції в східнонімецьких земельних урядах, таких як Тюрінгія, Саксонія та Бранденбург, якщо її вимоги щодо України не будуть враховані в коаліційних угодах. Вона підкреслила, що регіональні уряди мають можливість впливати на федеральну політику, що може призвести до відмови від постачання зброї Україні та розміщення американських ракет дальньої дії на території Німеччини.
"Наші виборці очікують, що ми зробимо все можливе, щоб змінити курс німецької зовнішньої політики", - заявила Вагенкнехт. "Якщо інші партії й досі не зрозуміли сигналів останніх виборів і просто хочуть жити як раніше, то коаліції з нами не буде", - констатувала ліва прихильниця Путіна.
"Насамперед те, що я бачу, то на сьогодні ці партії дійсно є проросійськими, вони поширюють кремлівські наративи, просувають, по суті, путінські інтереси в Німеччині, - зазначає Олександр Мережко. - На щастя, поки що ці крайні партії залишаються поза владою і не мають вирішального впливу на загальну політику Німеччини, на її зовнішню політику. До того ж вже й німці починають дещо розуміти. Так, у Німеччині є спеціальне відомство, яке займається охороною Конституції, яке, по суті, поставило "Альтернативи для Німеччини" під своєрідний контроль. Тобто це вже є ознакою того, що німецька держава вбачає певну загрозу для демократії з боку ультраправих. Треба певний час для того, щоб система правосуддя почала діяти, але, здається, стосовно AfD будуть рішення", - вважає Олександр Мережко.
Назад до зближення з Росією
Як відомо, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) сьогодні очолює правлячу коаліцію у країні. Ще в 1970-х роках ця політична сила проводила політику зближення з Москвою. Після розпаду Радянського Союзу одним із канцлерів Німеччини став соціал-демократ Герхард Шредер, який наразі є особистим другом Володимира Путіна. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Шредер опинився в немилості через свої тісні зв’язки з Кремлем.
Після 24 лютого 2022 року керівництво Соціал-демократичної партії Німеччини усвідомило свої помилки стосовно Росії, дистанціювалося від Москви та висловило підтримку Україні. Проте тепер новим генеральним секретарем став Маттіас Мірш, близький соратник Герхарда Шредера, який вже дав зрозуміти про свою готовність до діалогу з ним.
Мірш підкреслив, що Шредер, обіймаючи посаду канцлера Німеччини в період з 1998 по 2005 рік, "забезпечив чимало досягнень". Відповідаючи на коментарі щодо російських зв'язків Шредера, генсек СДПН зазначив, що сучасний канцлер Німеччини також відкритий до діалогу з Путіним, і що "переговори та стримування - це дві сторони однієї медалі".
Існують й інші свідчення того, що партія Щольца, Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), поступово, але невідворотно зміщує свої позиції в бік Росії. У східних регіонах члени соціал-демократів розглядають можливість створення коаліції з проросійською партією BSW. Пауль Ронцхаймер, заступник головного редактора видання BILD, вважає це частиною одного процесу та говорить про відновлення "старої путінської СДПН", що має лояльність до Москви.
"У СДПН є ті, хто дійсно відрізав зв'язки з Кремлем. Але після висловлювань Мірша стає очевидним, що процес оновлення ще далеко не завершено. Після майже трьох років війни ми чуємо такі заяви від їхнього генерального секретаря. Для мене це вказує на те, що у певній частині партії оновлення не дало жодних результатів. Там знову повторюють те саме, що й кілька років тому. Думаю, наступним кроком буде аргумент про необхідність залучення Шредера для переговорів з Путіним, адже в нього є важливі контакти, які не слід втрачати. Це перший сигнал до зближення з РФ. Якщо сприймати слова Мірша всерйоз, то, порахувавши разом BSW, AfD і потенційно СДПН, можна отримати більшість", - зазначив Ронцхаймер.
Припинити агресію Путіна.
У наступному році в Німеччині заплановані загальнонаціональні вибори. За останніми соціологічними дослідженнями, консервативна партія ХДС/ХСС має велику підтримку, набираючи 32-35% голосів, що значно перевищує показники інших політичних сил. Лідер опозиційного блоку ХДС/ХСС, Фрідріх Мерц, підтвердив своє бажання балотуватися на пост канцлера.
Для України головне те, що реальний претендент на посаду канцлера ФРН Фрідріх Мерц заявив про готовність передати німецькі авіаційні далекобійні ракети TAURUS та загалом проводити значно більш різку політику щодо протидії Росії, на відміну від Олафа Шольца.
"Якби я мав можливість звернутися до Путіна, я б сказав: якщо бомбардування України не зупиняться, першим кроком буде зняття обмежень на дальність, а другим - постачання TAURUS. Моя мета полягає в тому, щоб Україна змогла зайняти потужну позицію. Британці, французи та американці, хоча й не сам Байден, але його команда, висловлюють ті ж думки. Єдиний, хто цьому опирається, - канцлер Німеччини, який, очевидно, відчуває страх," - заявив Мерц.
Щодо ескалації, якої так остерігається Шольц, Мерц має іншу позицію: "Великобританія надає крилаті ракети, Франція також постачає подібні засоби. Чи означає це, що вони вступають у війну? Це абсолютно безглуздо. Мова йде про ефективну стратегію стримування і про те, щоб надати Україні можливість завдавати удари по військових об'єктах, захищаючи себе від агресії, що порушує міжнародне право і з жорстокою очевидністю націлена на цивільних громадян України", - вважає Мерц.
Якщо не відбудуться суттєві зміни, можна з великою ймовірністю стверджувати, що ХДС-ХСС здобуде перемогу на національних виборах у вересні 2025 року. Проте, враховуючи слабкість інших основних партій, які наразі складають правлячу коаліцію Німеччини, а також зростання проросійських крайніх лівих і ультраправих сил, залишається питання, з ким саме ХДС-ХСС зможе укласти коаліцію і чи зможе це зробити взагалі.
"Я мав можливість зустрітися з Мерцом ще до початку повномасштабної агресії, і його проукраїнська позиція мене приємно здивувала, - зазначив Олександр Мережко. - Виходячи з мого власного досвіду, можу з упевненістю стверджувати, що це не просто передвиборні гасла. Він, безсумнівно, буде рішучим канцлером у питаннях військово-технічної підтримки України. У мене немає жодних сумнівів щодо його політичного курсу в майбутньому. Крім того, вважаю, що це не лише особиста позиція Мерца, а й позиція його партії в цілому, адже я не чув жодних сумнівів з боку представників ХДС. На відміну від соціал-демократичної партії, де існували процеси, які викликали наше занепокоєння," - підкреслив Олександр Мережко.
