НБУ прагне "знизити інфляцію". Які зміни очікуються в курсі валют?


Останні шість місяців стали непростими для Національного банку. Ця організація, що має за мету забезпечення цінової стабільності в державі, зустрілася з різким підвищенням інфляції, яка регулярно перевищує її власні прогнози.

У 2025 році ціни продовжили зростати. У січні спостерігалося підвищення на 12,9% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. Крім того, темп знецінення національної валюти вже перевищив середньостатистичну ставку відсотка, яку банки пропонують за гривневими депозитами.

Щоб протистояти зростанню цін, НБУ оперативно підвищив облікову ставку, вважаючи, що це сприятиме збільшенню дохідності депозитів і облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Однак регулятор має ще один важливий інструмент – курс долара.

У період з грудня по січень Національний банк значно зменшив золотовалютні резерви, що викликало занепокоєння у деяких громадян. Які наслідки матимуть ці заходи для стабілізації цін, і які прогнози щодо курсу долара в найближчому майбутньому?

В останній місяць 2024 року НБУ встановив новий рекорд: обсяг проданої ним валюти з резервів сягнув 5,28 млрд дол. Так багато Нацбанк не "спалював" навіть всередині 2022 року, коли на ринку панував ажіотажний попит на валюту, а різниця між офіційним курсом НБУ та курсом в обмінниках перевищувала 10%.

Високі обсяги продажу валюти з резервів збереглися і в січні 2025 року: Нацбанку довелося продати 3,75 млрд дол. А відтак, за два місяці регулятор "спалив" більше 9 млрд дол, покриваючи надмірний попит на ринку.

Незважаючи на ці тривожні показники, панічних настроїв на валютному ринку не спостерігається, а обсяги золотовалютних резервів стабільно тримаються біля рекордної межі у 43 мільярди доларів. Це стало можливим завдяки підтримці з боку міжнародних партнерів.

На рекордні обсяги продажу доларів з резервів вплинули ринкові фактори. По-перше, наприкінці 2024-го та на початку 2025 року долар зміцнювався в усьому світі через очікування, сформовані перемогою Дональда Трампа на виборах президента США.

По-друге, додатковий попит створювали економічні чинники. "Імпорт товарів зріс до трирічного максимуму, а негативне сальдо балансу товарів та послуг зафіксувало історичний рекорд", - каже головний експерт з макроекономічного аналізу "Райффайзен Банку" Сергій Колодій.

По-третє, в останні тижні року державні установи традиційно намагаються використати всі невикористані бюджетні кошти. У 2024 році обсяг таких витрат досяг небувалих розмірів – перевищив 704 мільярди гривень лише за один місяць. "Це є рекордом за всю історію", - зазначив Ярослав Железняк, заступник голови податкового комітету Верховної Ради.

Частина бюджетних коштів у гривні потрапила на валютний ринок, що спричинило збільшення попиту на іноземну валюту. У таких обставинах Національний банк змушений був знизити офіційний курс гривні відповідно до обраної ним політики "керованої гнучкості курсу". На середину січня 2025 року офіційний курс долара досяг рекордного рівня - 42,28 грн.

Девальвація гривні стала надзвичайно невигідною, оскільки, поряд із підвищенням курсу долара, в Україні продовжує спостерігатися зростання інфляції. Знецінення національної валюти лише посилює цю тенденцію, адже дорожчий долар автоматично призводить до збільшення цін на всі імпортовані товари — від продуктів харчування до пального.

Інфляція в Україні почала зростати з середини 2024 року. Спершу цей процес здавався контрольованим та прогнозованим. Проте через посушливе спекотне літо та дефіцит електроенергії внаслідок російських обстрілів темп зростання цін виявився набагато вищим, ніж цього очікували економісти і Національний банк.

У жовтні та січні Національний банк України переглянув свої макроекономічні прогнози, зокрема знизивши очікування щодо рівня інфляції. Однак темпи зростання цін продовжували неперервно перевищувати ці нові оцінки, що змусило регулятора вжити рішучих заходів.

У грудні Нацбанк розвернув монетарну політику та підвищив облікову ставку з 13% до 13,5%. А в січні ключову процентну ставку підвищили до 14,5%.

Цими заходами регулятор прагне підвищити ставки на гривневі активи, зокрема на депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Проте схоже, що поки НБУ не досяг бажаного результату. У січні річна інфляція сягнула 12,9%, знову перевищивши прогнози. Ба більше, вона перетнула небезпечну позначку, перевищивши номінальний рівень ставок за банківськими депозитами - в середньому 12,52% (річний вклад у гривні у найбільших банках). Після вирахування підвищених податків реальна дохідність ще менша - 9,64%.

Хоча порівняння цих показників може бути дещо дискусійним, оскільки інфляція відображає зміни цін за попередні 12 місяців, а депозитна ставка вказує на те, скільки банк сплатить протягом наступного року, все ж таки високі ставки не сприяють зміцненню довіри людей до своїх заощаджень у гривні.

Збереження стабільності гривні є ключовим аспектом монетарної політики НБУ в умовах великої війни. Якщо населення не буде впевнене в тому, що їхні депозити та облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) захищають їхні заощадження від інфляційних ризиків, вони почнуть активніше вкладати свої кошти в іноземну валюту. Це, у свою чергу, призведе до зростання попиту на валюту, що негативно відобразиться на міжнародних резервів, які швидко зменшаться, а курс валют буде стрімко підвищуватися.

У Нацбанку хочуть запобігти такому сценарію, використовуючи для цього всі доступні методи.

З середини січня до середини лютого курс долара в Україні раптово знизився на 60-80 копійок. На укріплення гривні вплинули виплати бізнесом податків та заробітних плат (деякі підприємці продавали свої валютні резерви для цього), активізація експортерів та загальне зниження попиту на іноземну валюту. Можливо, ще одним важливим фактором стало бажання регулятора контролювати цінову ситуацію.

"На ринку продовжує існувати дисбаланс між попитом і пропозицією, який компенсується щоденними валютними інтервенціями Національного банку. Тому поточне зміцнення курсу здебільшого є результатом дій регулятора", - підкреслює Юрій Крохмаль, керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард".

НБУ не вперше використовує інструмент курсу. Від жовтня 2023 року, коли в Україні відмовилися від фіксації курсу долара, між ним та рівнем інфляції можна побачити чітку залежність.

"Національний банк України показав, що готовий дозволяти лише ті коливання валютного курсу, які не створюють загрози для досягнення цільового рівня інфляції в 5%. Наприклад, центральний банк проявив готовність до більш швидкого зниження курсу гривні, коли інфляція відходила від цільового рівня в меншу сторону. Водночас, він значно обмежив курсові коливання, коли інфляція почала зростати", - зазначає колишній член Ради НБУ Віктор Козюк.

Основною метою, що озвучена Національним банком України, є підтримка помірної інфляції в межах 4-6% на рік. Тому не дивно, що НБУ реалізує свою валютну політику з метою контролю за зростанням цін. "Обмежуючи ослаблення гривні, НБУ таким чином зменшує підвищення цін на імпортовані товари та сировину, а також "якорить" девальваційні сподівання, що, в свою чергу, позитивно впливає на привабливість активів у гривні", - зазначає молодший економіст Dragon Capital (власник УП) Дмитро Тараненко.

У самому Нацбанку офіційно не визнають, що використовують зміцнення гривні для зниження інфляції, наполягаючи, що на зміну курсу впливають ринкові чинники.

"НБУ не сприятиме ані девальвації, ані ревальвації гривні, водночас стежитиме за тим, щоб коливання курсу, в який бік вони б не відбувалися, були помірними", - зазначили там у відповідь на запит ЕП. Хоча і додали, що стійкість валютного ринку - важлива частина намагань регулятора зберігати контроль над інфляцією.

Чи перешкодить висока інфляція Національному банку в подальшій девальвації гривні?

Регулятор вказав, що ринок має потенціал для зміни, підкресливши, що рівень в 41,45 гривні слугує достатньою підтримкою для зміцнення гривні на даному етапі. Надалі, ми прогнозуємо період квартальних податкових платежів, що може сприяти збільшенню пропозиції валюти на ринку. Після цього очікуємо на відновлення коридору, який спостерігався на початку року, в межах 41,8-42,4 гривні, - прокоментував дилер департаменту глобальних ринків "ОТП Банку" Антон Курінний.

Про те, що зміцнення гривні в середині січня було тимчасовим, говорять й інші аналітики, опитані ЕП.

"Національний банк має необхідний обсяг резервів, щоб продовжувати компенсувати дефіцит валюти на ринку, але навряд чи зміцнення гривні триватиме довго. В даний момент цей фактор сприяє стримуванню інфляції, яка, за прогнозами, у 2024 році зросте до 12%", - зазначає Крохмаль.

Він додає, що поступова девальвація буде необхідною, враховуючи невизначену ситуацію із залученням зовнішнього фінансування у наступні роки.

Окрім цього, сезонні чинники продовжать впливати на курс. "Цього тижня можлива певна корекція курсу вгору, особливо внаслідок погіршення погодних умов, що може призвести до зменшення обсягів експорту. Проте, позитивні геополітичні сигнали, які надійшли після Мюнхенської конференції з безпеки, можуть привести до незначного зниження курсу, але це буде стримано втручанням Національного банку, спрямованим на запобігання різким коливанням," - зазначає Колодій.

Related posts