Не знайшлося тих, хто зміг би оцінити ситуацію: дипломат роз’яснив, чому Україна колись вирішила відмовитися від ядерної зброї.

Рівно 30 років тому, 5 грудня 1994 року, було підписано Будапештський меморандум, згідно з яким Україна приєдналась до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Наша країна тоді добровільно відмовилася від цього озброєння, але почалося все ще раніше - із декларації про незалежність України, в якій треба було окреслити, чи повинна в новій державі залишитися ядерна зброя.

Це питання виявилося досить складним, оскільки для того, щоб країна могла володіти ядерною зброєю, їй необхідно мати політичний клас, що поділяє спільні інтереси та здійснює їх реалізацію. В Україні, в період на межі 1991-1992 років, такого класу, який би мав національну структурованість і єдність, не існувало. Про це в інтерв'ю OBOZ.UA розповів Андрій Веселовський, дипломат, надзвичайний і повноважний посол України, а також постійний представник України при Європейському Союзі в 2008-2010 роках.

"Отже, питання ядерної зброї стало одним із тих, які лише поверхово обговорювалися, проте їхня важливість не була належно оцінена, оскільки не було фахівців, здатних це зробити. У Верховній Раді переважали люди, які активно висловлювали різні ідеї, але ці ідеї часто не ґрунтувалися на економічному чи політичному досвіді", - підкреслив він.

У ті роки Україна вчинила ряд суттєвих помилок: не взяла під контроль Чорноморський флот, не визначилася з подальшими діями щодо ядерного арсеналу, не ухвалила стратегічних рішень щодо інтеграції в Європейський Союз і НАТО, а також не розробила ефективної економічної стратегії на найближче майбутнє.

"Тому ця держава через кілька років опинилась без ядерної зброї, з інфляцією в 10 тисяч відсотків, а з порожніми заводами, фабриками, з тотальним зубожінням населення. Це припинилося тільки вже десь на рубежі 94-95 років. Це загальний контекст", - сказав Веселовський.

Стратегічна та тактична ядерна арсенал.

Щодо стратегічного ядерного арсеналу, Україна не мала можливості його застосовувати, оскільки системи управління та запуску були розташовані в Москві. У нас також не було засобів для націлювання міжконтинентальних ракет.

Тактичну ядерну зброю можна було застосовувати як на ракетах середньої дальності, так і в артилерії, якою Україна розпоряджалася у той період. Однак саме цю зброю українське керівництво, під тиском російських військових, вивезло з країни в першу чергу.

"Це сталося вже в першій половині 92-го. А далі почалися торги, вимоги спершу віддати стратегічну ядерну зброю і всі засоби її доставки. А потім, коли ті, хто вимагали, відчули, що за це треба щось заплатити, то почалися торги, скільки ми вам за це заплатимо", - нагадав дипломат.

Цю вимогу висунули Сполучені Штати, Росія та інші ядерні країни, оскільки вони усвідомлювали, що українська влада опинилася в умовах невизначеності та нестабільності.

Будапештський меморандум

Під впливом цього тиску, а також через складну економічну ситуацію, яка унеможливила оплату за російський газ, було укладено Будапештський меморандум. Цей документ став політичним компромісом за вивіз ядерної зброї з України.

"Це серйозна помилка з боку України. Однак є і об'єктивні причини. Україна, яка в цей період не мала власного політичного класу, і де значна частина територій колишнього СРСР була націоналізована, дивом змогла відновити свою національну ідентичність. Але це сталося лише зараз. У 1991-1992 роках цей процес лише набував обертів," - підкреслив колишній посол.

На його погляд, важко вказувати на відповідальних за укладення цієї угоди. Веселовський впевнений, що незалежно від того, хто перебував у керівництві України в той час, ймовірно, він би вчинив подібним чином.

США тоді детально аналізували ситуацію в Україні. Бачачи, що держава тільки формується, що політичний клас тільки зароджується, а внутрішньої єдності у можновладців ще немає, вони вирішили, що за цих умов ядерна зброя могла стати "знахідкою для терористичних груп". Саме тому у Вашингтоні вирішили перестрахуватися, проте російські спецпризначенці спрацювали краще, наголосив дипломат.

Як повідомляв OBOZ.UA, президент Володимир Зеленський наголосив, що Україна не вимагає повернути ядерну зброю, від якої вона відмовилася на початку 1990-х в обмін на "гарантії безпеки", зафіксовані у порушеному Росією Будапештському меморандумі.

Водночас несправедливим є те, що, доклавши зусиль до позбавлення нашої держави ядерного статусу, Захід тепер відмовляє їй у вступі до НАТО як гарантії безпеки для України. Зважаючи на це, Київ одним із пунктів свого Плану перемоги зробив "пакет стримування" Росії у вигляді розташування на нашій території західних неядерних озброєнь.