Не ховаймо сонце в землю.

Як прайс-кепи стримують зниження вартості електроенергії і розвиток установок для зберігання енергії.

На старті нового ринку електричної енергії в Україні у 2019 році, який базується на європейських принципах функціонування різних платформ для купівлі-продажу електроенергії (зокрема ринок двосторонніх угод, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий та балансуючий ринки), для уникнення можливого різкого зростання цін на електрику для споживачів, було введено тимчасові заходи у вигляді прайс-кепів.

Цінові обмеження, відомі як прайс-кепи, є регуляторними рамками, встановленими НКРЕКП для учасників оптового ринку в процесі купівлі та продажу електричної енергії. Оскільки на цьому ринку діють погодинні періоди розрахунків, цінові межі визначені окремо для кожної години доби, враховуючи максимально можливий та мінімально допустимий рівні (верхні та нижні прайс-кепи).

Однак у нашій країні тимчасові заходи перетворюються на сталу практику, і тому обмеження цін залишаються в силі. Це вже не просто механізм ринку, а швидше політичний інструмент, що дає можливість державним регуляторам здійснювати контроль над ринковими процесами та формуванням цін.

Нещодавно учасники енергетичного ринку акцентували увагу на важливості скасування цінових обмежень, оскільки вони заважають імпорту електроенергії з Європейського Союзу. Це питання стало особливо актуальним у часи, коли в Україні спостерігається нестача електроенергії через постійні руйнування енергетичних об'єктів, завдані країною-агресором.

Прайс-кепи стримують імпорт електроенергії, бо ціна на неї в ЄС у певні години доби вища, ніж встановлені в Україні прайс-кепи. Відповідно, операція з такого імпорту позбавлена економічної логіки: імпортер не буде купувати за кордоном електричну енергію за ціною, що перевищує ціну її продажу в Україні.

Цінові обмеження можуть призводити до значного підвищення вартості електроенергії в ті моменти, коли її ціна для споживача повинна бути практично нульовою або навіть негативною.

Мова йде про денні години з березня по жовтень. У цей час, завдяки великій кількості сонячної генерації в енергетичному балансі України, виникає суттєвий надлишок електроенергії. Це, в свою чергу, призводить до значних обмежень у використанні енергії за вказівкою диспетчерів "Укренерго". Як зазначають фахівці, в таких випадках сонячні електростанції фактично "скидають електрику" без жодної користі.

Згідно з ринковими законами, у періоди такого профіциту електроенергії в денний час ціни повинні суттєво знижуватися. Це, в свою чергу, спонукало б промислових споживачів перенаправити свої графіки використання електрики, активуючи більше енергетичного обладнання саме вдень. Іншими словами, це означає, що промисловість почала б споживати більше електроенергії в світлу частину доби.

Однак через дію нижнього прайс-кепу ціна вдень знижується недостатньо. Це пов'язано з тим, що продавці, очікувано, продовжують пропонувати високу ціну в денні години, зокрема, виправдовуючи свої дії обмеженням ціни за верхнім прайс-кепом та неможливістю збалансувати вартість свого торгового графіка.

Виникає неоднозначна обставина.

З одного боку, якщо б споживачі почали переорієнтовувати свої години споживання на денний час, коли сонячні електростанції, як відомо, не можуть використовувати всю вироблену електроенергію, це могло б призвести до зростання попиту на електрику. У такому випадку частину енергії, яка виробляється сонячними станціями, не довелося б обмежувати.

З іншого боку, ринкові умови не сприяють тому, щоб споживачі перенесли своє споживання на денні години, коли спостерігається значний надлишок електроенергії і сонячні електростанції вимушені знижувати виробництво. Натомість, ціни в денний час штучно залишаються високими.

Чи є приклади, коли промислові споживачі готові зміщувати свої графіки споживання електроенергії в денні години доби, за умови, що в цей період ціна на електроенергію буде наближена до нуля або навіть буде від'ємною? Є.

На відміну від епохи старого ринку електроенергії (до 2019 року), коли лише сотня промислових споживачів в Україні розуміла, що на ринку є погодинні ціни, в епоху сучасного ринку майже всі промислові споживачі середнього та енергоємного споживань купують електроенергію на умовах погодинної ціни, накладеної на їх графіки споживання. Для них це звичайні ринкові математика та економіка.

Уже зараз виробники теплової енергії опрацьовують питання встановлення на об'єктах теплової генерації електричних котлів, щоб у денні години доби купувати дешеву електроенергію і в цей період заміщувати нею дорогий природний газ.

Декілька осіб розглядають можливість встановлення ємності для накопичення теплоносія поряд з електричним котлом, щоб продовжити час віддачі теплової енергії до вечора. Цей підхід, а також оптимальна компоновка обладнання, можуть стати ефективним рішенням для забезпечення споживачів гарячою водою, що зазвичай є економічно невигідним для виробників теплової енергії в літній період.

Скасування принаймні нижніх денних цінових обмежень, а також прогнозоване суттєве зниження вартості електроенергії в денний час у період з березня по жовтень, сприятиме ще одному позитивному та базовому впливу на енергетичну систему України.

Низькі або навіть негативні тарифи на електроенергію в денний час можуть стимулювати власників сонячних електростанцій інвестувати в системи зберігання енергії (Battery Energy Storage - BESS). Це дозволить їм акумулювати електрику, коли її вартість мінімальна або майже нульова, а потім постачати її в мережу в години, коли ціна значно зростає.