Орбан знову виступає проти України: яке відношення мають шпигуни та що це може означати для Києва.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан ініціював великий антиукраїнський проект. Чи зможе ця кампанія забезпечити йому політичну стабільність, а також які ризики вона несе для України – дізнайтеся з матеріалу журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Основное:
9 травня в центрі Будапешта. Бійці угорського Антитерористичного центру (TEK) заблокували одну з вулиць, щоб зупинити автомобіль. Операція тривала всього кілька хвилин: білий Toyota RAV4, що зупинився перед блок-постом, оточили, після чого витягли з нього Сергія Александрова, закували в наручники і приголомшено поклали обличчям на асфальт.
Александров — колишній український дипломат, який раніше обіймав посаду першого секретаря посольства України в Угорщині. Після завершення кар'єри в дипломатичних колах він вирішив відкрити два ресторани української кухні в Будапешті. Проте угорська влада звинуватила його у шпигунстві і в результаті депортувала.
Невдовзі після цього Служба безпеки України оголосила про виявлення мережі агентів, що співпрацювали з угорською військовою розвідкою в Закарпатті. У відповідь на ці дії угорська сторона вишле двох українських дипломатів, на що Україна, своєю чергою, відреагувала висилкою двох угорських представників.
Пізніше, 20 травня, угорські властивості висунули обвинувачення у шпигунстві проти ще двох українців: Іштвана Голло, який, як стверджується, нелегально перебував на території Угорщини з 90-х років, та депутата Закарпатської обласної ради Роланда Цебера.
Затримання Сергія Александрова (скріншот: РБК-Україна)
Наразі Голло під вартою, а Цеберу заборонено в'їзд в Угорщину з 2024 року, також він перебуває під угорськими санкціями. У коментарі РБК-Україна Цебер назвав звинувачення абсурдними. Будапешт йому інкримінує організацію зустрічей з політичними та військовими діячами Угорщини, аби "вплинути на позицію Будапешта щодо війни Росії проти України". Приводом послужило те, що Цебер зустрічався з угорським опозиціонером Петером Мадяром, коли той минулого року приїздив до України.
"Я організовував зустрічі та спілкувався з багатьма політичними лідерами не лише в Угорщині, а й в інших країнах. Я відвідував їхні парламенти та Європейський парламент багато разів. Це їхня реакція на нещодавнє затримання Службою безпеки України їхніх агентів у Закарпатті," - зазначив Цебер в інтерв'ю виданню.
Він зазначив, що не хоче втручатися у внутрішню політику Угорщини, але його у неї втягує сама угорська влада.
Ще один яскравий випадок стався 27 травня, коли міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто висловився про те, що Україна нібито заборонила діяльність партії "Товариство угорської культури Закарпаття", що представляє угорську громаду. Це його зауваження стало реакцією на публікації в угорських ЗМІ, які посилалися на маловідомий ресурс "Новини Закарпаття". Останній опублікував новину на основі телеефіру за участю Цебера, однак у відео український політик не робив жодних заяв про заборону угорської партії і, в принципі, не має повноважень для ухвалення таких рішень. Тим не менш, проурядові угорські медіа або не перевірили, або не захотіли уточнити інформацію з первинного джерела, що призвело до поширення цього фейку.
Це лише стартові етапи спектаклю під назвою "Зовнішня загроза", який знову розігрує прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
Приводом для чергового загострення риторики Віктора Орбана є наближення парламентських виборів в Угорщині, які відбудуться у квітні наступного року. "Концепція зовнішнього ворога, який загрожує Угорщині і з яким може впоратися лише Орбан, стала головним елементом політичних комунікацій Fidesz-KDNP (партійного блоку Орбана - ред.). Джордж Сорос, мігранти, Брюссель або Україна – це постійні фігури в цій наративі", - підкреслив Золтан Раншбург, старший аналітик Інституту "Republikon" у Будапешті та колишній президент Amnesty International в Угорщині, у коментарі для РБК-Україна.
Відносини між Україною та Угорщиною завжди мали свої складнощі, головним чином через маніпуляції Будапешта щодо прав угорської меншини в Закарпатті. Після початку широкомасштабного вторгнення Росії, Орбан прийняв ще більш агресивний курс по відношенню до України, що дедалі більше суперечить загальній позиції Європейського Союзу та відкрито підтримує Росію. Проте на цей раз ситуація зайшла ще далі, ніж у попередні періоди.
"Логіка пошуку ворога завжди була частиною проекту Орбана - і, підвищуючи ставки, вона тепер досягла кульмінації в демонізації України. Це навіть не кажучи про особливий зв'язок, який є між Орбаном та Путіним", - зазначив в коментарі виданню Тібор Дессефі, директор Центру досліджень цифрової соціології Університету Етвеша Лоранда в Будапешті.
За його словами, політичні висловлювання Орбана завжди орієнтовані на створення поляризації. Військові заклики мають на меті розділити суспільство та електорат, аби забезпечити Орбану більш вигідні умови для політичної діяльності. Тому угорському лідеру необхідно постійно шукати формулювання, які поділяють угорське суспільство, а також загострювати ситуацію.
Антиукраїнський постер (зображення: Getty Images)
Крім того, Орбан використовує зовнішні загрози для досягнення своїх політичних цілей. З березня 2020 року, під різними правовими обґрунтуваннями, Угорщина знаходиться в стані надзвичайної ситуації. Спочатку цей режим був введений через пандемію COVID-19, а згодом його продовжили у зв'язку з війною між Росією та Україною. Хоча вплив цього конфлікту на Угорщину не завжди є очевидним, надзвичайний стан передбачає суттєві обмеження повноважень парламенту.
Золтан Раншбург підкреслює ще два важливі фактори, які впливають на поведінку угорського прем'єра. По-перше, антиукраїнська риторика гармонійно вписується в давню конфліктну динаміку між Орбаном та Європейським Союзом, адже угорський уряд постійно ставить під сумнів європейську згоду щодо України. У цьому контексті Україна та ЄС виявляються "по один бік барикади" супроти Угорщини. По-друге, Орбан неадекватно реагує на критику і використовує свою пропагандистську машину, щоб підірвати довіру до будь-яких зауважень про уряд.
"Коли президент Зеленський почав відкрито критикувати Орбана за брак підтримки зусиль України щодо захисту своєї незалежності від путінської Росії, він одразу став головною мішенню пропаганди, пов'язаної з "Фідес", - зазначив Раншбург.
Враховуючи всі ці тенденції угорського керівництва, в Україні навчилися ставитися до заяв і дій Орбана з певною філософською дистанцією. Раніше Україні вдавалося обходити спроби Угорщини перешкоджати її євроатлантичній інтеграції різними шляхами. Проте тепер ситуація змінилася, і на кону стоїть набагато більше – як для України, так і для Угорщини.
Вперше за довгий час позиції Віктора Орбана в Угорщині суттєво похитнулися. Минулого року на політичній арені з'явився новий опозиційний лідер - Петер Мадяр. Його партія "Тиса" демонструє стабільне зростання і вже зараз набирає популярність більше, ніж правляча "Фідес". Згідно з опитуванням, проведеним центром Publicus для порталу Nepszava, в середині травня підтримка партії Мадяра становила 30%, у той час як партія Орбана отримала лише 24%.
В цілому, "ядерна" база підтримки Орбана складає приблизно 1,8-2 мільйони людей, що відповідає близько чверті всіх угорців, які мають право голосу. Однак, на відміну від опозиційного політика Петера Мадяра, йому нелегко залучати нових прихильників.
"Серед угорських виборців, зокрема тих, хто підтримує партію "Фідес", спостерігається певна втома. Окрім того, Угорщина стикається з серйозними економічними викликами протягом останніх п'яти років. Якщо спершу труднощі можна було пояснити пандемією Covid-19 та війною в Україні, то наразі ці виправдання вже не є актуальними", - зазначила в інтерв'ю РБК-Україна Жужанна Селеньї, наукова співробітниця Інституту демократії Центральноєвропейського університету в Будапешті.
Мадяр має кілька політичних переваг, які йому сприяють. Як зазначає Селеньї, він походить із середовища партії "Фідес". Раніше він обіймав посади в державних установах, відповідаючи за зв'язки Угорщини з Європейським парламентом, а також був чоловіком Юдіт Варги, міністра юстиції країни. Його діяльність та досвід відрізняють його від інших опозиціонерів, які намагалися протистояти Орбану в минулому.
Петер Мадяр під час акції протесту (зображення: Getty Images)
Мадяр відзначає свою партію як центристську, ставлячи її в контекст протистояння не лише з "Фідес", але й з ліволіберальною опозицією, яка має кілька мандатів у парламенті. Політик також обережно висловлюється з приводу російсько-української війни, що ускладнює для влади можливість звинувачувати його у підтримці війни на фоні образу "миротворця" Орбана.
"Наприклад, аналізуючи голосування представників партії Мадяра в Європейському парламенті, можна помітити, що з питань, що стосуються війни, України або санкцій проти Росії, члени партії 'Тиса' не висловлюють чіткої позиції 'за' чи 'проти', а обирають утриматися від голосування", - зазначила Селеньї.
Отже, стосовно Мадяра, урядова пропаганда акцентує увагу на економічних аспектах. І саме в цій сфері Україна стикається з найбільшими ризиками.
За інформацією Раншбурга, у відповідь на незадовільні економічні результати Угорщини, уряд Орбана почав поширювати думку про те, що Україна має реальні перспективи для вступу до Європейського Союзу в найближчому часі. Більш того, це, на думку представників уряду, було б підтримано угорським народом, якби їхня партія перебувала при владі. Додатково зазначається, що вступ України до ЄС може мати катастрофічні наслідки для угорської економіки.
"Економічна ситуація - і, що найважливіше, її сприйняття виборцями - стане вирішальним фактором на виборах наступного року, і "Фідес" робить усе можливе, щоб перекласти провину за економічні проблеми на ЄС та Україну", - сказав виданню Раншбург.
На практиці це означає блокування процедур євроінтеграції. Ще на початку року українські посадовці заявляли амбітну ціль - відкрити всі шість так званих "кластерів", тобто почати практичні переговори щодо вступу України до ЄС.
Рішення в рамках цієї процедури приймаються одностайно, отже, підтримка Угорщини є необхідною. Однак Віктор Орбан ініціював "національні консультації" з цього питання, фактично організувавши "опитування громадської думки". Проте питання, що виносяться на обговорення, сформульовані настільки упереджено, що практично не залишається сумнівів у негативному результаті для України. Європейська рада може ухвалити рішення стосовно кластерів на саміті, що відбудеться 26-27 червня, тоді як "консультації" Орбана завершуються 20 червня.
Навіть у цій непростій ситуації Україна намагається бути максимально конструктивною та готова до продовження переговорів з Угорщиною. Проте, чи зможуть європейські лідери переконати Орбана знову "вийти на каву" під час ухвалення рішення щодо України, і які умови він може висунути в обмін – це залишається невідомим.
Визначити ефективність риторики Орбана, за словами угорських експертів, опитаних РБК-Україна, досить складно. Золтан Раншбург вважає, що нинішні меседжі Орбана не виглядають такими переконливими, як під час виборів 2022 року. Тібор Дессефі зазначає, що хоча популярність партії Орбана не обов'язково знижується, варто врахувати, що Мадяр є серйозним конкурентом, який отримує підтримку з інших джерел.
"Проте, ґрунтуючись на досвіді останніх років, складно сподіватися на щось інше, окрім посилення радикальних тенденцій як у зовнішній, так і у внутрішній політиці - а також, звісно, на виборчі обіцянки для населення," - підкреслив експерт.
Для України це означає постійні нові виклики та провокації з боку уряду Угорщини. Що стосується Євросоюзу, то виникає потреба знайти ефективний спосіб подолати вето з боку Будапешта. Проте наразі в Брюсселі та інших європейських столицях не вистачає політичної рішучості для активних дій. На даний момент в ЄС немає достатньої кількості країн, щоб оголосити Угорщині офіційне попередження за систематичне порушення основних демократичних принципів.
Ситуація ускладнюється тим, що на фоні підвищення популярності праворадикальних партій у Європі Орбан може знайти нових партнерів. До Роберта Фіцо в Словаччині, в Румунії президентом майже став праворадикал Джордже Сіміон. Це, безумовно, не останній виклик, з яким зіткнеться Європа.
"У Європейському Союзі все більше і більше впливу Росії, і, очевидно, багато зусиль вкладено в різні вибори в Європі, щоб інші партії, які є більш проросійськими, досягли керівних позицій у ЄС", - сказала виданню Жужанна Селеньї.
Проте, в майбутньому для України та Європейського Союзу існують і оптимістичні перспективи. По-перше, ймовірність того, що Орбан може втратити владу наступного року є досить значною. Проте Київ і Брюссель не повинні базувати свою політику щодо Будапешта лише на цих сподіваннях, оскільки вони можуть не реалізуватися.
По-друге, навіть зараз простір для маневру у Орбана поступово зменшується через не такі вже й близькі відносини з командою нового президента США, як це видавалось під час виборів у Штатах. Для Дональда Трампа та великої частини його команди стратегічним ворогом номер один залишається Китай. В той час як для Угорщини КНР є важливим політичним та економічним партнером, і їхні зв'язки лише міцніють. Необхідність балансувати ще й між цими глобальними силами буде додатковим викликом для Орбана.
