Вшанування пам'яті військового медика Вадима Шумади

Рятував життя побратимів на передовій до останнього подиху

Вадим народився 6 грудня 1980 року в Києві. Закінчив з відзнакою Київський національний медичний університет ім. О. О. Богомольця. Став лікарем-анестезіологом.

Вадим працював у провідних клініках Києва, професійно розвивався і навчав іноземних студентів. Був надзвичайно ерудованим, завжди з книгою в руках, яку змушений був змінити на зброю.

"Я працюю анестезіологом вже 18 років. До початку війни надавав допомогу як дорослим, так і дітям. Ніколи не тримав зброю в руках, але вирішив стати солдатом, адже не міг залишити без уваги можливість втратити свою ідентичність, говорити рідною мовою та дозволити чужинцям вторгнутися на нашу землю. Доля привела мене до справжніх патріотів та відважних воїнів. Я пам'ятаю усі злети та падіння, пов'язані з війною; втрата побратимів змінила моє життя. Тепер я тут, на фронті, разом з іншими солдатами намагаюсь бути максимально корисним, рятуючи життя наших хлопців", - поділився Вадим у своєму пості на Фейсбуці.

З моменту початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, чоловік став частиною територіальної оборони "Азов-Київ" та Спеціальних сил "Азов", з яких згодом була сформована Третя окрема штурмова бригада. Він виконував роль старшого бойового медика в 1-й штурмовій роті 1-го штурмового батальйону.

"Ми з ним познайомилися у травні-червні 2022 року, коли Вадим привозив важких поранених 5-го Центру ССО "Азов-Київ". Мене вразила його зібраність і точність в діях, здавалося, що він військовий лікар з досвідом. Коли дізналася, що мобілізований анестезіолог, наполягала командирувати його в стабпункт, категорично відмовився. Відповів, що хоче дати шанс на життя воїнам якнайближче до місця поранення", - розповіла відома волонтерка Оксана Корчинська.

Вадим виконував бойові завдання на Запорізькому та Херсонському напрямках, у Бахмуті, Андріївці, на Харківщині та Луганщині. За час служби він врятував життя багатьох побратимів.

Медичний працівник загинув 10 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в околицях села Новоєгорівка, що розташоване в Сватівському районі Луганської області. Його вік становив 43 роки.

"Вадим Шумада... Ти завжди телефонував зі словами, що я твій янгол-охоронець. А тепер ти став нашим?! Вибач, що не зміг зробити для тебе більше! Вдячність і глибокий уклін за все, що ти зробив для нас усіх. Але до втрати, коли ти віддав своє життя, ніхто не міг підготуватися. Лети у Вальгаллу, сміливий воїн і чудовий лікар! Ти назавжди залишишся в моєму серці, вишитий стібками і хрестиками пам'яті. Щирі співчуття твоїй родині! О, як же це болюче..." - написала колега Тетяна Приходько.

"Лікар з великої літери, що завжди допоможе, підтримає та заспокоїть", - згадують його колеги зі столичної клініки VerumExpert.

Вадима вшанували медаллю "За врятоване життя", а його командири подали клопотання про нагородження орденом "За мужність ІІІ ступеня".

У захисника залишилися дружина, двоє дітей і мати.

Рідні створили петицію, в якій просять Президента присвоїти Вадиму Шумаді звання Героя України (посмертно). Підтримати її своїми голосами можна за посиланням.

"Сьогодні минуло шість місяців, як мій Герой покинув нас. Досі не можу в це повірити. Цим дописом та петицією прагну нагадати про його величезні досягнення. Нехай пам'ять про Вадима поширюється світом і надихає нас на подальшу боротьбу та життя", - написала дружина Ірина Шумада у Фейсбуці.