У пам'яті лікарки Катерини Ступницької

Винесла з поля бою та врятувала життя щонайменше 20 поранених бійців

Катерина народилася 1996 року в селі Залізниця на Рівненщині. З дитинства була дуже активною та розвинутою не по літах. У шість років вже доїла корову, в одинадцять пекла пироги, цікавилась медициною - мріяла стати лікаркою та допомагати іншим.

Вона ніколи нічого не боялася і завжди була сповнена цікавості. Ще в дитинстві вміла розбирати тушку курки чи качки. Якось разом з іншими дітьми вони розрізали жабу, щоб дізнатися, що в ній всередині, а потім влаштували їй похорон. Завжди захищала менших, могла дати гідну відсіч як словами, так і кулаками, причому навіть старшим хлопцям. Вона була справжньою бійцівницею. Завжди прагнула справедливості і не могла стримати обурення, коли щось йшло не так. Пам'ятаю, як в школі ми здавали якусь контрольну, і тим, хто надрукував відповідь на комп'ютері, ставили вищу оцінку. А Катруся писала від руки. Потім вона запитувала: "Чому так? Я ж так старалася!" - згадує мама Тетяна.

Після завершення навчання в Дубенському медичному коледжі, дівчина отримала посаду завідувачки в Даничівському фельдшерсько-акушерському пункті. У віці 20 років вона прийняла рішення стати військовим медиком і у 2016 році підписала свій перший контракт зі Збройними силами України. Катерина виконувала обов'язки санітарної інструкторки медичного пункту 3-го механізованого батальйону 14-ї окремої механізованої бригади у Володимирі Волинської області. Через два місяці після початку служби вона вже відправилася на свою першу ротацію в зону АТО, зокрема до міст Сєвєродонецьк і Лисичанськ у Луганській області.

Незважаючи на наполегливі прохання матері, вона двічі продовжила угоду, оскільки була переконана, що її справжнє покликання полягає в порятунку життів наших солдатів.

"Вона весела була, така "запальничка". Очі горять. Зухвала. Не мовчала, відстоювала свою думку", - розповідає подруга Катерини Мілена.

З перших днів повномасштабного вторгнення РФ Катерина у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого брала участь в обороні Києва. Під час важких боїв за Макарів вона особисто винесла з поля бою і врятувала життя щонайменше 20 пораненим бійцям.

"... Протягом цілого дня Катя допомагала виносити поранених, і "двохсотих", і "трьохсотих". Це зовсім маленька дівчинка, а вона витягала таких великих чоловіків, ще й під постійними обстрілами - я б не повірив, якби сам не бачив цього. Зокрема, вона врятувала і командира взводу. Вона була справжнім героєм, з величезним духом", - згадує танкіст Василь Швець.

На жаль, 8 березня 2022 року Катерина трагічно загинула внаслідок авіаудару, що вразив медпункт у селі Наливайківка, розташованому поблизу Макарова. Їй виповнилося всього 25 років. Про цю страшну втрату батькам донесла її товаришка по службі, Оксана Горпініч.

"Коли мені повідомили, що "Катю вбило, але вона ціла", - я не могла одразу зрозуміти, як це вона ціла, якщо її вбило. Спочатку не приходило усвідомлення, як таке може бути. Потім лише розповіли, що біля Каті розірвалася така бомба, що там могло бути, що завгодно", - поділилась мама дівчини.

Посестра розповіла, що обговорювала з родиною, як краще поховати Катю – в сукні чи у формі. Вона сама купила все необхідне: білу весільну сукню, білу шубку, фату та труну. Це стало її останнім дарунком для молодої дівчини. Саме Оксана привезла тіло загиблої доньки до батьків...

19 березня 2022 року Президент України видав указ, яким посмертно нагородив Катерину Ступницьку званням Героя України та орденом "Золота Зірка".

Школа, де здобувала освіту Катерина Ступницька, носить її ім'я. На її честь також було названо вулиці в її рідному місті Корець, а також у Рівному та Києві.

"Два... Уже два жахливі роки війни минули без тебе. Це важко усвідомити, важко вірити та зрозуміти, чому так сталося - неможливо... Кожного дня в моїх думках звучить твій голос, твоє яскраве "Ну, що ви там?" і залишається відчуття, що твій дзвінок ще пролунає", - написала нещодавно у своєму пості в Інстаграмі двоюрідна сестра Каті, Ксенія.

У Героїні залишились мама, тато, два молодших брати та бабуся.