На вшанування пам'яті сапера Богдана Лягова, який відомий під позивним "Аполлон".

"Сміливість не можна позичити" - цю фразу він вигравіював на своєму автоматі.
19-річний доброволець батальйону "Братство" Богдан Лягов із позивним "Аполлон" загинув 25 грудня 2022 року разом із трьома побратимами під час виконання бойового завдання на території Брянської області РФ. Юний воїн, який мав одні з найкращих поміж побратимів результати з фізичної і тактичної підготовки, відмовився здаватися у полон та прийняв останній бій.
Богдан з'явився на світ 11 лютого 2003 року в місті Жовті Води, що на Дніпропетровщині. Він був єдиним сином у своїй родині. З раннього віку виявляв інтерес до малювання, класичної української музики та спорту, досягнувши успіху в легкій атлетиці, де став чемпіоном області. Навчався в Жовтоводському промисловому фаховому коледжі при Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, здобуваючи спеціальність "Економіка підприємства". Після завершення навчання Богдан вирішив переїхати до Києва, де планував започаткувати бізнес у сфері пошиття одягу. Однак його наміри змінилися через початок повномасштабного вторгнення Росії.
"Дивно, але я відчув спокій, усвідомлюючи, чим займатимуся в найближчі роки", - так почалися роздуми молодого чоловіка, коли він прокинувся від вибухів 24 лютого 2022 року. До початку війни Богдан мав великі амбіції: у 17 років він почав заробляти на криптовалютах та розробці телеграм-ботів, мріючи про власний бізнес.
Рішення боронити Батьківщину визрівало давно: "Важко сказати, коли та чому я вирішив захищати країну. Це не сталося в одну мить. Ще у 2013 році, коли почався Майдан, а згодом гібридна війна з Росією, мене, десятирічного, "розривало" і серце краялося від того, що не міг взяти участь у тих подіях. Мабуть, одна із причин - відчуття незадоволеності. Тоді думав, що ті події - це кульмінація, а виявилося, що то була лише експозиція", - ділився Богдан в інтерв'ю онлайн-виданню Жовті Води.Сity.
З першого дня повномасштабного вторгнення він намагався потрапити до лав захисників України: відстоював величезні черги до пунктів територіальної оборони, ночами ховаючись від обстрілів у бомбосховищах, щоб не втратити своє місце. Однак після трьох діб очікування Богданові повідомили, що набір закритий.
"І найбільший страх, який відчував 24 лютого 2022 року, - страх від думки, що не зможу взяти участь у війні. І як дивиться згодом в очі своїм дітям, які поцікавляться: "Тату, а де ти був під час війни?", - пояснював він згодом, коли таки приєднався до лав захисників.
Брати по зброї, які нагородили юнака позивним "Аполлон", описують його як надзвичайно відважного бійця.
Дев'ятнадцятирічний юнак брав участь у бойових діях з самого початку великої війни. Він одразу ж вирішив приєднатися до диверсійної групи. Уявіть собі кількість успішних операцій, які він провів з лютого... Хлопець виявляв надзвичайну відвагу. Завжди був готовий стати добровольцем. І хоча іноді скаржився, що через свій юний вік його не беруть на найскладніші місії, "Аполлон" залишався задоволеним. Його вважали надзвичайно обдарованим, оскільки демонстрував одні з найкращих результатів у фізичній та тактичній підготовці. Всі його побратими були впевнені, що війна — це його справжнє покликання, - написав у Facebook його товариш Євген Карать.
Бойова медикиня Дарина написала в соцмережі X про Богдана так: "Гарний, нахабний, гострий на язик. Він не переймався тим, щоб комусь догодити чи не образити. Єдине, що його по-справжньому цікавило, - це краса в усьому".
Вона ділилася, що юнак мав пристрасть до екстремальної літератури, захоплювався кінематографом Рефна та відчував глибоку прихильність до творів Данте.
"Він нагадував Аполлона. З світлим волоссям, блакитними очима та виразною щелепою, його струнка постать справляла враження. Ця форма дуже підкреслювала його зовнішність, немов би він був молодим офіцером з часів Першої світової", - розповідає дівчина.
Після місяця тренувань Богдана направили в район Ізюма на Харківщині, де батальйон "Братство" взаємодіяв з 93-ю бригадою "Холодний яр". Згодом підрозділ переїхав до Одеської області, де підтримував прикордонників у патрулюванні кордону та виявленні диверсійних груп, що могли діяти з території Придністров'я. Пізніше їх залучили до виконання важливих стратегічних завдань на Запорізькому фронті.
"Ми - добровольчий батальйон і не отримуємо ні зарплатні, ні пільг та привілеїв. Ми повністю тримаємося на підтримці волонтерів і на власних силах. Не падати духом допомагає віра в Бога і перемогу", - розповідав Богдан.
Юнак не мав схильності до грандіозних планів. Він часто жартував над тими, хто занадто багато міркував про майбутнє, не усвідомлюючи, наскільки непостійним і непередбачуваним може бути життя. Проте в його серці жила одна мрія — після перемоги вирушити в подорож до південної Італії, щоб насолодитися вечором на узбережжі Середземного моря, спостерігаючи, як сонце заходить за горизонт, з келихом Брунелло ді Монтальчино в руках.
"Він завжди слідував своїм бажанням, - розповідає мама. - А ми завжди прагнули, щоб наш син відчував себе щасливим."
24 грудня 2022 року ФСБ РФ оприлюднила інформацію про загибель чотирьох українських воїнів на території Брянської області. Серед світлин захопленої ворогом зброї було фото автомата, який належав "Аполлону".
"Батько згадує: 'Я миттєво відчув, що один із автоматів належить моєму сину. Це стало зрозуміло завдяки певним ознакам, які його характеризують'."
Ознаки зброї Богдана включали напис "Мужність" білими літерами на чорному стволі та цитату Ліни Костенко: "Мужність не дається напрокат". Особливою деталлю було зображення Тараса Шевченка на приймачі магазину, яке російські ЗМІ старанно намагалися приховати на своїх фотографіях. Як зазначив батько загиблого героя, загарбники бояться Кобзаря, оскільки його слова стали духовною зброєю для таких воїнів, як його син.
"Він би вам не сподобався. Ви би звинуватили його в недостатній русофобії, у варварських позиціях, в жорстокості, у браваді. Він би вам не сподобався, але він віддав за ваш спокійний сон своє життя. Пішов генералом в небесну Фіуме. Йому було 19 років. Малий вмів "тягнути прикол" і бути гарним, як молодий бог. Ніякого "спочивай з миром", Аполлоне. Сподіваюсь, у тебе там небесна республіка Фіуме. Де ти чекаєш і на мене. І будуть заборонені книги. І буде найсмачніше пиво. І буде та Україна, яку ти хотів. Така, де все можна", - прощалася у дописах з Богданом бойова медикиня Дарина.
7 березня 2023 року в Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності в Києві відбулася прощальна церемонія з чотирма українськими військовими батальйону "Братство": Максимом Михайловим, Юрієм Горовцем, Тарасом Карпюком і Богданом Ляговим. Воїни знайшли вічний спочинок на Байковому кладовищі.