На вшанування старшого сержанта Олександра Шевченка.

Після того, як я вдягнув військову форму в 2016 році, вона залишалася на мені до самого кінця.

26-річний старший сержант Олександр Шевченко, який обіймав посаду заступника командира групи спеціального призначення, трагічно загинув 10 серпня 2023 року. Він мріяв про одруження, яке мало відбутися 27 серпня, але всього за два тижні до важливої події його життя раптово завершилося під час виконання бойового завдання.

Олександр з'явився на світ у великій родині в селі Лукашівка, що на Черкащині. Після завершення навчання в дев'ятому класі він вирішив продовжити освіту в Черкаському професійному автодорожньому ліцеї. У 2018 році Олександр підписав контракт і став військовослужбовцем Збройних Сил України, приєднавшись до підрозділу Сил Спеціальних Операцій.

За період служби мав багато нагород і відзнак за успішне виконання бойових завдань. Заочно навчався на третьому курсі в Південноукраїнському національному педагогічному університеті імені Костянтина Ушинського в Одесі, здобуваючи спеціальність вчителя фізичної культури.

"Він пройшов і побачив те, що не бачимо і не відчуваємо ми. Тільки з чужих слів. Він був відважним, сильним, відповідальним. Воював там і зустрів своє кохання - Яну. Осінь. Люди збирають врожай, а після збору врожаю починаються весілля. Але у нас зараз немає весілля. Наречена залишилася без коханого, брати і сестри без брата. Для старших сестер Люби і Яни він був завжди маленьким хлопчиком, хоч і набагато мудрішим, ніж хтось інший. Усі, хто віддав життя за Україну і за кожного з нас, мали велику любов. Кажуть "віддали життя". Ні, у них це життя нещадно забрали. Вони хотіли жити, мріяли жити, будувати плани на майбутнє і дихати вільно в своїй квітучій державі", - розповіли про Олександра під час прощання, яке відбулося 11 вересня 2023 року в Черкасах.

З прощанням до свого учня завітала його перша вчителька Людмила Дернова.

"Усі діти, яких я навчала, залишили слід у моєму серці. Сьогодні мені дуже важко говорити про те, що ми втрачаємо таких чудових молодих людей. Він був маленьким, милим хлопчиком, який ніколи не створював жодних проблем у класі. Це дитина з великим добрим серцем. Саме такі молоді люди нині захищають нашу країну, готові віддати найцінніше – своє життя. Важко усвідомлювати, що ми втратили молодого, привабливого юнака. Він досягнув багато, самостійно сформувавши свою особистість. Ця дитина віддала своє життя за нас. Висловлюю свої глибокі співчуття його родині, яка завжди підтримувала його, сподіваючись, що Саша повернеться з перемогою. Але, на жаль, він повернувся на щиті", - поділилася жінка.

Староста Лукашівської громади Микола Ратушний розповів, що служба в армії загартувала характер Олександра.

"Сім'я та товариші відзначають його вражаючу дисципліну та високі вимоги до себе і оточуючих. Після завершення бойового завдання Саша мріяв 27 серпня укласти шлюб, однак доля вирішила інакше – він не повернувся", - зазначив Ратушний.

Отець Віталій відзначив, що біль і крик душі від втрати близьких не можна загасити жодним способом. Він підкреслив, що час не здатен залікувати рани, а лише навчає нас жити з цим болем.

"З глибокою повагою схиляємося перед Олександром та усіма захисниками й захисницями, які віддали своє життя за нашу країну. Висловлюємо щиру вдячність за те, що ти, Олександре, поклав своє життя, захищаючи рідних, друзів і кожного з нас, навіть тих, хто не цінує цей героїзм і живе так, наче війна не торкнулася нашої землі. Найвища жертва, на яку здатна людина, - це її життя. Олександр проявив безмежну любов і мужність, доводячи, що не боїться нікого і нічого. Бажаємо, щоб ті, хто сьогодні стоять на захисті, завершили цю священну справу. Нехай ворог буде знищений, а наша Україна залишиться вільною, сильною та незламною." – закликав священник.