Вшанування пам'яті військовослужбовиці "Азову" Катерини Роговик, відомої під позивним "Катрін".
28-річна молодиця втратила життя в бункері "Азовсталі" внаслідок ворожого авіаудару.
Катерина служила у лавах Національної гвардії і після повномасштабного вторгнення росіян залишилася в окупованому Маріуполі. У день, коли її планували евакуювати, ворог скинув авіабомбу на бункер, де знаходилася дівчина.
Катерина з'явилася на світ 20 лютого 1994 року в Маріуполі. Вона здобувала освіту в загальноосвітній школі-гімназії №37, розташованій у її рідному місті. Після цього продовжила навчання в філії Київської академії міжнародної економіки та міжнародних відносин, де отримала диплом спеціаліста в галузі економіки.
"Катюша для нас – це дитина, яку ми чекали з нетерпінням. Вона завжди мріяла про життя, наповнене роботою та творчістю. Ще зі шкільних років писала вірші, а також захоплювалася історичними книгами," - ділиться спогадами мама Ірина.
Ще під час навчання Катерина не побоялася зайнятися бізнесом, і у 19 років відкрила власну справу - продуктовий магазин і кафе у місті поряд з військовою частиною. Це кафе було дуже популярним серед військових.
У 2021 році дівчина вирішила пов'язати життя з Національною гвардією України. 16 грудня вона підписала контракт і стала військовослужбовицею ОЗСП "Азов", обійнявши посаду діловода матеріально-технічної бази.
Дівчина обрала собі позивний "Катрін".
Пані Ірина розповідає, що в лютому 2022 року планувалося призначення Каті на посаду керівниці продовольчої бази.
20 лютого у неї святкували день народження. Їм надали три вихідних. Вона повернулася додому, але вже наступного дня всіх зібрали на базі. Розпочалася війна, і з того моменту я більше її не бачила. Ми продовжували спілкуватися по телефону та листуватися.
Катрін разом із своїми товаришами знаходилася на території металургійного заводу "Азовсталь". Мама згадує, як вона просила доньку вийти з комбінату в компанії з цивільними особами.
"Я її просила: "Донечко, вийди, як цивільна, ми тебе заберемо". А вона відповіла: "Мама, в мене все добре. Я не можу так зробити. Навколо мене такі хороші і сильні хлопці. Пишаюся, що я з ними", - розповіла пані Ірина.
Російські війська безжально атакували Маріуполь з усіх можливих напрямків: з моря, з повітря та з землі, використовуючи різноманітні види зброї. Вони скинули численні важкі авіаційні бомби на житлові квартали, зокрема під постійним обстрілом опинився й металургійний комбінат "Азовсталь". Українські захисники та захисниці виявили неймовірну мужність, тримаючи оборону цього припортового міста протягом тривалого часу.
Увечері 7 травня Катерина поділилася новиною, що її планують перевезти наступного дня.
"7 травня о 19:57 вона написала: 'Мамо, завтра я вирушаю на машині'. Її планували вивезти під виглядом цивільного. А 8 травня приблизно о 15:00 в бункер вдарила авіабомба. Про це мені спочатку повідомили побратими Каті, а згодом і патронатна служба", - ділиться спогадами мати загиблої військової.
Вона також зазначила, що Катя мала партнера, з яким провела сім років. "Він є для мене значною опорою. Проте, звичайно, донечку ніхто не зможе замінити... Ніколи не думала, що в старості залишуся без неї", - говорить пані Ірина.
За її словами, тіло загиблої доньки досі не повернули додому.
Катерина Роговик отримала орден "За мужність" III ступеня посмертно.