Під маскою реформ: як Жумаділов і Умєров перерозподіляють фінансування оборонної сфери.
Призначення Арсена Жумаділова на посаду керівника Агенції оборонних закупівель (АОЗ) остаточно засвідчує наміри міністра оборони Рустема Умєрова зосередити контроль над процесом закупівель в оборонній сфері.
Це рішення спричинило значне обурення, адже Жумаділов, який досі очолює Державний оператор тилу (ДОТ), неодноразово опинявся в епіцентрі скандалів, пов'язаних із непрозорими фінансовими операціями.
Про це пишуть Коментарі.
"Це дійсно так. Я прийняв рішення взяти на себе відповідальність за придбання летальної продукції в, м'яко кажучи, нелегкий період", - зазначив Жумаділов на своїй сторінці у Facebook. Він підкреслив, що його метою є "системна діяльність щодо забезпечення армії". Однак його репутація, а також неоднозначна діяльність ДОТ, викликають сумніви щодо таких обіцянок.
Експерти вже тривалий час висловлювали припущення, що Умєров має намір зосередити важливі закупівлі у своїх довірених осіб. Ще восени він активно відстоював концепцію ліквідації АОЗ шляхом злиття з меншою організацією - ДОТ. Призначення Жумаділова, який тепер керує обома установами, виглядає як завершальний етап цього задуму.
Раніше Умєров жорстко критикував попередню очільницю АОЗ Марину Безрукову, звинувачуючи її у провалах. Проте реальні дії міністра, включаючи відкликання державних представників із наглядової ради, свідчать про інше -- бажання створити монополію.
Діяльність ДОТ під управлінням Жумаділова вже стала предметом численних обговорень. Фахівці підкреслюють, що ця структура функціонує без чітко визначених механізмів прозорості, а фінансові ресурси часто використовуються з порушеннями. Об’єднання двох важливих функцій в одній особі може стати серйозною загрозою для відкритості процесу закупівель.
"Сумнівні дії ДОТ, очолювані Жумаділовим, а також його підвищення, лише свідчать про те, що корупційні схеми можуть стати ще більш активними", - висловила думку директорка Центру протидії корупції Дар'я Каленюк.
Громадські діячі висловлюють занепокоєння, що дане рішення може призвести до критичного моменту для системи закупівель. Існує загроза, що армія може залишитися без важливого постачання, а бюджетні кошти можуть потрапити до рук корупціонерів.