"Приобретает ГУР". Как Украина теряет десятки миллионов евро, закупая вооружение, которое приходит с опозданием.

Українська оборонна сфера завжди мала свої недоліки. Проте те, що відбувається в цій найбільш закритій та фінансово забезпеченій галузі з початку повномасштабної агресії, важко охарактеризувати як ефективну і незаплямовану корупцією систему.

Цілком зрозумілим є той форс-мажорний підхід, коли під час першого року наступу Росії «всі, хто міг, намагалися перевезти все, що могли». Це вже призвело до втрат або крадіжок мільярдів гривень для нашої країни. І це лише те, що стало відомим завдяки журналістським розслідуванням і публікаціям.

На початку року ми поставили перед собою мету дослідити, яку зброю Україна закуповує за кордоном, як, по якій ціні та де є проблеми?

Слід визнати, що в період січня-лютого 2024 року більшість зустрічей і обговорень не призводили до нічого, крім страху у учасників, які торкались цих чутливих тем. Найбільше побоювань викликало питання про "Спецтехноекспорт", державну компанію-експортера, контроль над якою з 2022 року здійснює Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

Протягом восьми місяців клопотів, пов'язаних із відвідуванням кабінетів, телефонними дзвінками, знайомствами та порівняннями даних, можна з упевненістю стверджувати, що ці питання викликають занепокоєння не лише через закупівлі зброї в умовах війни. Вартість цих військових матеріалів часто завищена в кілька разів, мільярдні контракти не завжди виконуються вчасно, а іноді трапляються навіть угоди, що мають ознаки шахрайства.

Чому? Тому що і досі відсутній системний та уніфікований контроль за цінами, а закупівлями і досі займається не лише Агенція оборонних закупівель, за обіцяними стандартами НАТО, а й нікому не відомі та майже нікому не підзвітні спецімпортери. Компанії, які водночас мають виняткове право бути на цьому ринку представниками нашої держави за кордоном.

Цікава іронія полягає в тому, що до початку війни ці компанії займалися продажем української зброї на міжнародному ринку, що і надало їм статус спецекспортерів. Однак після вторгнення вони перейшли до закупівлі зброї з-за кордону. Варто зазначити, що піднімати ціни для таких країн, як Туреччина чи ОАЕ — це одне, а зовсім інше, коли платником стає сама Україна.

Отже, певні особи або підприємства, використовуючи аргумент зміцнення оборонних можливостей, насправді можуть завдати шкоди цим самим можливостям.

Минулого тижня під час свого офіційного візиту до США президент України Володимир Зеленський підкреслив: "Час йде. Наступні кілька місяців будуть ключовими для результату війни".

Очевидно, що паритет снарядів, мін, та іншого озброєння, який за два з половиною роки повномасштабної війни так і залишається для України недосяжним, мав, має і матиме ключову роль і в цьому періоді.

Також зрозуміло, що якщо виникають труднощі з постачанням, які призводять до нестачі озброєння на фронті, то настав час терміново їх усунути. Усі проблеми потрібно вирішувати, незалежно від того, чи йдеться про збиткові, чи прибуткові підприємства.

Нашій редакції вдалося отримати листа від керівника спеціалізованого імпортера, який раніше підпорядковувався ГУР МО "Спецтехноекспорт", Олексія Петрова, адресованого заступнику міністра оборони.

Цей документ вказує на наявність труднощів у сфері закупівлі озброєння. По-перше, значні оборонні угоди не завжди реалізуються у встановлені терміни, а по-друге, державні кошти не завжди повертаються у випадку невиконання угод.

Як Україна під час великої війни втрачає гроші та час, бо вимушена судитись зі своїм же спецімпортером, за яким стояло Головне управління розвідки, дивіться в нашому новому розслідуванні.