Польща готується до виборів. Хто ж обійме посаду нового президента і які наслідки це матиме для України?
Вже цієї неділі, 18 травня, відбудуться президентські вибори в одній з найважливіших для України європейських держав - Польщі. Хто може прийти на зміну діючому президенту Анджею Дуді, та яка позиція ключових кандидатів щодо підтримки України - читайте в статті журналіста РБК-Україна Романа Кота.
Основное:
Окрім агресивних сусідів на сході та півночі, Україна стикається з новими викликами на західних кордонах. Відверто проросійські країни, такі як Угорщина та Словаччина, вже активно створюють проблеми в регіоні. Невдовзі цей список може поповнитися Румунією, де радикал, налаштований на проросійський лад, має шанси стати президентом. Крім того, у Молдові очікуються непрості парламентські вибори.
На фоні цих подій особливо вирізняється Польща, де вже цієї неділі пройдуть президентські вибори. Хоча на перший погляд ситуація виглядає досить оптимістично для України, існують і певні ризикові аспекти.
Цьогорічні вибори президента Польщі проходять у специфічних обставинах. Прем'єр-міністр Дональд Туск та його "Громадянська коаліція" разом з партнерами мають більшість у парламенті, і відповідно, сформували уряд. Однак вони не мають всієї повноти влади, адже чинний президент, Анджей Дуда, представляє опозицію і може блокувати парламентські ініціативи.
Не менш значуще, що саме глава держави несе відповідальність за зовнішні та безпекові стратегії Польщі.
Одночасно для опозиційної партії "Право і справедливість", яка втратила свою парламентську більшість у 2023 році, президентські вибори стають можливістю для часткового відновлення своїх позицій та шансом на подальше ускладнення діяльності уряду Туска.
Ці роздуми також впливають на відбір кандидатів для виборів. Від "Громадянської коаліції" висувається популярний мер Варшави Рафал Тшасковський. Після кількох років управління польською столицею, він має змогу представити "історії успіху". Варто зазначити, що він майже став президентом на попередніх виборах, лише трохи поступившись Анджею Дуді.
У контексті протистояння "Право і справедливість" (ПіС) висунула несподівану кандидатуру – Кароля Навроцького, керівника польського Інституту національної пам'яті (ІНП). Цей вибір обґрунтовується кількома факторами.
По-перше, аби зберегти єдність партії, яка тріщить по швах. По-друге, його діяльність в інституті асоціюється з просуванням патріотичної історичної політики. Зазначимо, що ІНП в Польщі є досить впливовою інституцією, а в польському суспільстві є незмінно високий інтерес до історії. І по-третє, Навроцькому менше шкодить антирейтинг ПіС, який виник під час довгого перебування партії при владі.
Трансляція дебатів. На екрані з'являються Кароль Навроцький та Рафал Тшасковський (фото: Getty Images).
За результатами опитування, проведеного IBRiS для Polskie Radio 24 10-11 травня, Тшасковський має підтримку 31,5% виборців. На другій позиції перебуває Навроцький з 23,6%.
Ці учасники безумовно є основними претендентами на перемогу, проте не можна забувати й про інших кандидатів. Хоча їхні шанси на успіх мінімальні, вони внесли яскравий елемент у кампанію і часом суттєво вплинули на позиції двох лідерів.
За опитуваннями, третю позицію займає праворадикальний Славомір Менцен із партії "Конфедерація" з 12,6%. За ним - лідер партії "Польща 2050" Шимон Головня з 8,6%, Магдалена Беят від "Лівиці" з 6,3% та Адріан Зандберг від партії "Разом" -- 5,4%.
Тшасковський вступає у виборчу кампанію з рейтингом, який виявився нижчим, ніж у попередній період. Його популярність знизилася на 8%. Основними причинами цього стали численні іміджеві невдачі.
Наприклад, 11 квітня під час дебатів у Конському його суперник Навроцький вивів на сцену райдужний прапор, що символізує ЛГБТ-спільноту, і розмістив його поруч із Тшасковським. Однак, Тшасковський відреагував, відкинувши прапор. Цей вчинок був сприйнятий як прояв непослідовності, адже раніше він неодноразово висловлював підтримку правам ЛГБТ-спільноти і навіть брав участь у "Маршах рівності".
І загалом його виступи на дебатах навряд чи можна назвати успішними. Тшасковському важко було тримати ініціативу і він більше реагував на дії інших кандидатів.
З іншого боку, політик отримав частину критики за свої ліберальні погляди та діяльність на посаді мера. Особливо активно висловлюють своє незадоволення вболівальники футбольного клубу "Легія Варшава", які постійно вивішують проти нього плакати. Одним з найяскравіших моментів стало повідомлення під час фіналу Кубка Польщі: "18.05. Не дозволимо, щоб брехливий веселковий Рафал керував Польщею разом зі Славком-наркоманом" (йдеться про соратника Тшасковського Славоміра Нітраса - ред.).
"18.05. Не допустимо, щоб брехливий веселковий Рафал керував Польщею зі Славеком-наркоманом" (фото: facebook.com/KonradBerkowiczPL)
Додатково, на популярність Тшасковського впливають як досягнення, так і невдачі нинішньої влади, з якою він пов'язаний. "Зараз ми спостерігаємо зниження підтримки (коаліції - ред.), адже громадяни незадоволені реалізацією реформ, а також замороженням деяких цікавих ініціатив, які були започатковані партією "Право і справедливість". Крім того, політика, що проводиться, має свої особливості, зокрема щодо переслідування окремих членів ПіСу, відкриття кримінальних справ. В реальності ж люди не відчувають суттєвих змін," - підкреслив у коментарі для РБК-Україна експерт з міжнародних відносин, кандидат політичних наук Станіслав Желіховський.
Навколо Навроцького розгорілося ще більше скандалів, які варіювалися від серйозних до курйозних. На початку його передвиборчої кампанії спливла досить смішна історія, пов'язана з його спробами самореклами. У 2018 році, під псевдонімом Тадеуш Батир, він випустив книгу, присвячену історії польської мафії. Згодом виявилося, що він з'явився на телебаченні з розмитим обличчям і зміненим голосом, представляючись як Батир, щоб похвалити власне творіння, видане під його справжнім ім'ям.
На телеканалі "TVP3 Гданськ" Батир (Навроцький) зазначив: "Є історик, який став для мене джерелом натхнення для написання моєї книги. Це перший науковець, що системно досліджував організовану злочинність у Польщі — доктор Кароль Навроцький". Ця ситуація викликала хвилю насмішок і серйозно підірвала репутацію Навроцького як порядного кандидата.
У січні 2025 року політика звинуватили у неправомірному використанні службових квартир Музею Другої світової війни в Гданську, коли він обіймав посаду директора. Як повідомляють польські ЗМІ, ці квартири застосовувалися не лише для офіційних зустрічей, як стверджував Навроцький, але й для його особистих потреб.
Найбільший удар по репутації Навроцького завдав інший "квартирний" скандал. На початку виборчої кампанії він запевняв, що має лише одну квартиру, і навіть згадував про це під час дебатів. Проте згодом видання Onet виявило, що разом із дружиною вони є власниками ще однієї квартири. Цю нерухомість пара отримала від пенсіонера-інваліда в обмін на обіцянку надавати йому догляд. Як стало відомо, чоловік насправді жив у будинку для літніх людей, а його опікунка звинуватила Навроцького у неправді та нездатності сплачувати рахунки за комунальні послуги.
Усе це не справило значного впливу на основну базу виборців Навроцького — тих, хто підтримує ПІС. Правоконсервативні медіа в Польщі трактують ці скандали як спроби влади зіпсувати репутацію кандидата. Однак Навроцький стикається з труднощами у залученні виборців, які ще не визначилися або віддають перевагу іншим кандидатам.
Під час виборчої кампанії трапився випадок, коли третьому кандидату - праворадикалу Менцену, котрий славиться своїми відверто антиєвропейськими та антиукраїнськими переконаннями, вдалося майже випередити його.
На даний момент зрозуміло, що жоден з претендентів не зможе здобути необхідну кількість голосів для перемоги в першому турі, тому всі сподівання покладаються на другий тур.
Стратегія Тшасковського в даному контексті грунтується на протистоянні Навроцькому та критиці помилок попереднього уряду. Водночас, він неодноразово коригував акценти у своїй кампанії.
"Тшасковський хотів би бути сильнішим і більш правим, ніж він був раніше. Перший етап стратегії Тшасковського був зосереджений на питаннях безпеки. Але сьогодні він повертається до свого коріння і іноді говорить про більш ліві питання, такі як гендер, ЛГБТ, екологія", - сказав РБК-Україна професор Варшавського університету, політичний аналітик Бартоломей Біскуп.
На думку експертів, найбільш імовірно, що Тшасковський здобуде підтримку від центристського кандидата Шимона Головні, а також від представників лівих сил, таких як Магдалена Беят і Адріана Зандберг. Проте, у нього виникають труднощі з залученням виборців у менших містах та селищах. У зв'язку з цим, Тшасковський вирішив перейти до більш конструктивної комунікації.
"Кандидати Беят і Головня користуються значною підтримкою, тоді як популярність Тшасковського впала до рівня його партії 'Громадянська платформа'. Відтак, він тепер демонструє до них досить позитивне ставлення," - зазначив Біскуп в інтерв'ю.
Замість цього, Навроцький сподівається залучити виборців Менцена, які мають праві та крайні праві погляди. Він також акцентує увагу на своїх зв'язках з іноземними політичними діячами. На початку травня йому вдалося зустрітися з Дональдом Трампом, а нещодавно його відвідав ультраправий румунський політик Джордже Сіміон, який також прагне стати Президентом у своїй країні.
Хоча згідно з опитуваннями, Тшасковський має більші шанси на успіх у другому турі, обставини можуть змінитися – попереду ще два тижні активної кампанії між турами.
"Сьогодні основне питання зводиться до того, якою буде явка виборців та скільки тих, хто підтримав Менцена і "Конфедерацію" в першому турі, вирішить взяти участь у другому. Це особливо актуально, адже їхні прихильники є найбільш молодими, а в цій групі спостерігається значна нестабільність – більшість з них не зацікавлені у голосуванні на другому етапі," – зауважив Біскуп.
Нинішня президентська кампанія в Польщі виявилася сповненою інтриг та резонансних подій. Однією із таких ситуацій стала подія 30 квітня, коли журналіст і водночас кандидат у президенти Кшиштоф Становський проводив інтерв'ю з проросійським суперником Мацєєм Мацяком. Варто зазначити, що напередодні Мацяк зробив суперечливу заяву, в якій висловив своє захоплення Путіним.
Першим питанням Становського було: чи він правильно розчув, що Мацяк дійсно захоплюється російським диктатором? На це прихильник Путіна відповів ствердно. Після відповіді журналіст сказав, що ефір завершено, і вийшов зі студії. Розмова тривала всього 57 секунд. Невдовзі після того Мацяк покинув студію, яку одразу почали демонстративно прибирати після нього, не вимикаючи трансляції. Ця історія показує, яким є домінуюче ставлення до проросійських сил в Польщі.
Мацєй Мацяк сам у студії після зірваного інтерв'ю (фото: Getty Images)
У питаннях безпеки основні кандидати демонстрували схожу риторику щодо України, відзначив у розмові з виданням Біскуп. Їхні погляди, зокрема, відображають настрої в польському суспільстві. Серед населення існує чітке усвідомлення того, що Росія залишатиметься загрозою для Польщі протягом тривалого часу. Тим не менш, під час дебатів Тшасковський зробив несподівану заяву.
"Під час моєї роботи в Європейському Союзі, зокрема в Європейському парламенті, я неодноразово підкреслював, що Росія становить загрозу, а Україні слід виступати в ролі буферної зони", - зазначив політик.
За словами Желіховського, така манера висловлювань може бути пов'язана з можливим вступом України до НАТО. Кандидат у президенти, можливо, висловив цю позицію, враховуючи, що наразі тривають переговори щодо завершення російсько-української війни, в рамках яких одна з пропозицій США полягає у призупиненні євроатлантичних амбіцій України. В цілому, експерт підкреслив, що Тшасковський є одним із найперспективніших кандидатів для України.
Одночасно Навроцький виступає за мирне вирішення конфлікту, проте вважає, що питання територіальних компромісів повинні обговорюватися спільно європейською спільнотою та Україною.
Однак ще в Інституті національної пам'яті цей політик висловлював намір боротися з "бандерівською ідеологією". Крім того, він не раз наголошував на необхідності визнати Україною свою відповідальність за "геноцид поляків", що стався під час Волинської трагедії. Таким чином, його президенство може свідчити про відновлення практики, коли певні ініціативи у відносинах між Україною і Польщею блокувалися через суперечки щодо історичних фактів.
Щодо українців, які проживають у Польщі, кандидати також звертаються до результатів опитувань. Проте ситуація виглядає невтішною, оскільки питання українських біженців частіше обговорюється в негативному контексті стосовно мігрантів загалом. Як Тшасковський, так і Навроцький виступають за зменшення соціальних виплат. Водночас, кількість українців, які отримують польське громадянство, зростає, і вони самі стають виборцями. Їхня думка безумовно матиме значення під час майбутніх виборчих кампаній.
У підсумку, ці вибори продемонстрували, що Польща залишається розділеною, особливо в плані ціннісних орієнтирів. Таким чином, новому президенту доведеться зіштовхнутися не лише з безпековими викликами, пов'язаними з Росією, Україною та Європою, а й знайти способи для об'єднання польського суспільства. Якщо йому не вдасться реалізувати цю мету, країна, безсумнівно, зіткнеться з новими політичними кризами.
