Правозахисники звернулися до народних депутатів з проханням не підтримувати законодавчі ініціативи, що стосуються міжнародних злочинів.
Актисти правозахисної коаліції "Україна. Пʼята ранку" разом із глобальною ініціативою "Трибунал для Путіна" закликали українських народних депутатів утриматися від підтримки законопроєктів, що передбачають введення окремого закону для регулювання розгляду міжнародних злочинів на національному рівні.
Згідно з їхньою заявою, про це повідомляє "Європейська правда".
Правозахисники повідомили, що 5 грудня Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкти "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини" (№ 11538) та "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини"" (№ 11539).
Відтак, представники правозахисних організацій, які тривалий час працюють задля забезпечення відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в умовах збройної агресії проти України, вважають, що прийняття цих законопроєктів не сприяє майбутнім розслідуванням та ставить під сумнів перспективу існуючих справ.
Вони запевняють, що пропонований у законопроєктах підхід регулювати розгляд міжнародних злочинів на національному рівні окремим законом є невиправданим.
Правозахисники підкреслили, що запропоновані проєкти не враховують думку суддів, прокурорів, слідчих і суспільства, що в результаті може суттєво підірвати ефективність багатьох існуючих правосуддевих процесів.
Вони звернулися до народних депутатів з проханням не схвалювати законопроєкти № 11538 та № 11539, наводячи при цьому кілька аргументів.
По-перше, на їхнє переконання, ці проєкти можуть підірвати розслідування найтяжчих злочинів в Україні.
Вони підкреслили, що в разі ухвалення законопроєктів слідчим, прокурорам і суддям доведеться використовувати новий окремий закон для справ, які сталися після затвердження № 11538 та № 11539, тоді як Кримінальний кодекс і Кримінальний процесуальний кодекс залишаться в силі для випадків, що мали місце раніше.
Активісти з питань прав людини стверджують, що запропоновані законопроєкти містять неоднозначні терміни, які іноді суперечать міжнародному праву, зокрема Римському статуту.
По-друге, вони підкреслюють, що у разі ухвалення ці законопроєкти можуть бути визнані такими, що суперечать Конституції.
"Це свідчить про те, що впровадження законодавчих норм не забезпечить їх автоматичного застосування в системі правосуддя", - підкреслили вони.
Як акцентували правозахисники, Конституція України закріплює принцип верховенства права та визначає, що закони приймаються на основі Конституції України та мають відповідати їй.
Відтак, його реалізація на практиці вимагає також юридичної визначеності, що зобов'язує до передбачуваності застосування правових норм та недопущення можливостей їх довільного трактування.
Активісти з правозахисних організацій підкреслили, що в Україні немає механізму для запровадження кримінальної відповідальності або її уточнення, окрім як через внесення змін до чинного Кримінального кодексу.
Виникнення окремого законодавчого акта, який одночасно з Кримінальним кодексом регулюватиме питання правосуддя стосовно певної категорії злочинів, може спричинити проблеми з юридичною визначеністю на практиці, а також ускладнити роботу слідчих, прокурорів і суддів у застосуванні правових норм, - зазначили вони.
Вони наголосили, що про це зазначав й науково-експертний висновок Апарату ВРУ, який, "вочевидь, не було враховано під час розгляду законопроєкту".
Правоохоронці підкреслили, що існуючі труднощі з законопроєктами не можуть бути усунуті шляхом внесення поправок між першим і другим читаннями, оскільки вони торкаються самої основи цих документів.
"Ми звертаємося до народних депутатів України з проханням не підтримувати законопроєкт № 11538 та його супутній № 11539 від 02.09.2024. Натомість, ми закликаємо до відновлення всебічних обговорень, щоб знайти найкращий спосіб інтеграції положень Римського статуту в українське законодавство", - підкреслили вони.
Нагадуємо, що 5 вересня на міжнародній конференції у Вільнюсі міністри юстиції держав Ради Європи розглядали наступні кроки щодо створення Спеціального трибуналу, який займеться розслідуванням міжнародних злочинів, скоєних Росією в Україні.