Президент Естонії вдруге відмовився підписати законопроєкт, який передбачає обмеження діяльності церков, що висловлюють підтримку агресивним діям Російської Федерації.
Естонський президент Алар Каріс вдруге не затвердив ухвалений парламентом закон, який дозволив би заборонити діяльність церков, які виправдовують агресію Росії.
Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Postimees.
18 червня естонський парламент (Рійгікогу) затвердив у фінальному читанні оновлену версію Закону про церкви та парафії, яка, зокрема, закладає основи для примусового розриву відносин між Естонською православною християнською церквою та Московським патріархатом.
Щоб закон почав діяти, необхідно, щоб його схвалив президент Каріс.
Оскільки він не схвалив версію Закону про церкви та парафії, ухвалену в квітні, деякі з його зауважень призвели до внесення змін у текст закону.
Нове визначення стверджує, що церкви або парафії не мають права на основі свого статуту мати економічні зв'язки з релігійними центрами чи керівництвом, які знаходяться за межами країни і можуть становити загрозу для Естонії.
Крім того, законодавці зазначили, що небезпека може виникнути, якщо релігійна організація або її керівництво заохочують, фінансують чи підтримують дії, що мають на меті насильницьке порушення незалежності, територіальної цілісності або конституційного устрою Естонії.
Також, щоб церкви і парафії змогли змінити свої статути, їм було надано більше часу - шість місяців замість двох.
3 липня пресцентр парламенту повідомив, що президент знову не погодився підписати закон.
"Хоча Рійгікогу і вніс певні корективи до проекту Закону про зміни в Законі щодо церков і парафій, ці зміни все ще виявилися недостатніми. Закон продовжує суперечити трьом статтям Конституції та непропорційно обмежує свободу асоціацій і віросповідань", - зазначив Каріс.
Ініціативу обмежити діяльність церков, повʼязаних з особами чи організаціями, які підтримують військову агресію, висунуло ще в жовтні минулого року Міністерство внутрішніх справ Естонії.
Тоді відомство вказувало, що законопроєкт має підштовхнути Естонську православну церкву Московського патріархату змінити свій статут, оголосивши про повну автономію від Москви.
