"До моменту затримання прізвище Фаріон було незнайомим для нас з Славком. Ми часто вели дискусії про Портникова..."

Суд ухвалив задовольнити запит захисту стосовно проведення експертизи гільзи, допиту кінологів, а також розгляду ухвал Галицького та Апеляційного судів, які стосуються переведення В. Зінченка з Львівського СІЗО № 19 до ІТТ № 4 у Пустомитах.

У Шевченківському районному суді Львова триває слухання справи щодо вбивства відомої мовознавці та активістки Ірини Фаріон. Свідчення суду через відеозв'язок надав батько підозрюваного, Федір Зінченко, який зараз служить у Збройних силах України.

Журналістка "ВЗ" побувала у суді. Зверну увагу на важливі обставини справи.

"Інцели: Як невпевнені молоді люди переходять до крайнощів". Це не інструкція з терористичної діяльності..."

Федір Зінченко поділився, що з чотирьох років разом із дружиною почали записувати сина до спортивних секцій. У вересні 2012 року він зробив перший крок у світ футболу, приєднавшись до футбольної секції. Відтоді футбол став для нього справжньою пристрастю. Згідно зі словами батька, він міг проводити з м'ячем цілі дні. Тренер навіть призначив його капітаном команди, а згодом син отримав титул найкращого гравця.

У 2019 році я почав працювати його особистим футбольним тренером, -- зазначає Федір Зінченко. -- Я маю відповідну освіту та активну тренерську ліцензію. Відтоді у Славка стало по два тренування щодня п’ять днів на тиждень.

Коли почалася велика війна, Славко не хотів їхати за кордон. Він сказав: якщо буде потрібно, він буде захищати країну! Був членом "Правого сектору" (молодіжного крила "Права молодь"). У 2022 р. їздив з товаришами на патріотичні вишколи.

Хочу виділити одну конкретну книгу, яку згадує пані Особа, донька Фаріон. Це твір Стефана Краковського під назвою "Інцели. Як незаймані стають терористами". Автор ставить акцент на проблемі самотності у сучасному суспільстві, зокрема аналізує групу самотніх чоловіків, які жодного разу не мали сексуальних контактів. Які небезпеки їхня самотність може нести для суспільства? Як можна допомогти цим людям знайти любов і створити родини? Ця книга не є посібником з тероризму. Вона розміщена у книгарнях в розділі "психіатрія та психотерапія". (Пізніше Ф. Зінченко, відповідаючи на питання судді, зазначив, що не обговорював цю книгу зі своїм сином. -- Авт.)

-- У 2023 р. Славко вступив на факультет журналістики, -- продовжив Федір Зінченко. -- А у 2024 р. Славко заявив мені, що хоче йти воювати. На той час йому ще не було 18 років. Я, як чинний військовий, не дуже зрадів цьому рішенню, але я розумів, що відмовляти, -- це марна справа. Людина зробить тільки навпаки. Тоді я йому порадив закінчити курси операторів БПЛА. Що він і зробив в березні 2024 р. у місті Львові.

Проте кількість годин, які він здобув на цих курсах, виявилась недостатньою, і працювати з цим поки що рано. Тож ми вирішили, що він ще завершить навчання з безпілотних літальних апаратів у Дніпрі та Києві. Крім того, йому потрібно було отримати водійське посвідчення, адже в умовах війни важливо вміти керувати автомобілем.

"Ще суду навіть не відбулося з обрання запобіжного заходу, а Славка вже оголосили злочинцем"

25.07.2024 р., приблизно о 15:00, мені зателефонувала дружина і сказала, що Славка затримано за підозрою у вбивстві Фаріон.

Славко не намагався втекти і не чинив опору. Поліцейським лише потрібно було ввійти до квартири та здійснити затримання. Ніякого "штурму" на показ не було потрібно...

Суд про обрання запобіжного заходу відбувся 26 липня 2024 р. о 15.00. А о 14.30 на сайті Національної поліції, в розділі "новини", з'явилося повідомлення за підписом міністра внутрішніх справ України Клименка, що вони нагородили поліцейських, які розкрили вбивство...

Ще навіть не відбулося засідання суду щодо вибору запобіжного заходу, а Славка вже встигли назвати злочинцем. Я вважаю, що такі дії слідчих не створюють жодних підстав для сподівань на те, що розслідування буде всебічним, об'єктивним і неупередженим.

Батько поділився, що з моменту своєї мобілізації до Збройних сил України в кінці березня 2023 року, їх спілкування з сином стало рідкісним. За його словами, вони виходили на зв'язок лише раз на тиждень, і розмови зазвичай були дуже лаконічними: "Привіт, як ти?" — "Все гаразд".

Син ніколи не мав справи зі зброєю, оскільки в їхній родині її не було. Навчання в "Правому секторі" носили національно-патріотичний характер і проходили без застосування вогнепальної зброї.

Батько, відповідаючи на запитання сина, сказав, що прізвище Ірини Фаріон до затримання їм було невідоме. Пізніше батько, відповідаючи на запитання прокурора, сказав, що він часто дивився Портникова і обговорював його програми з сином.

Коли розпочалася велика війна, його син та мати активно волонтерили у Дніпрі, доставляючи гарячі страви для людей, які були змушені залишити свої домівки.

За словами батька, його син цікавився українським націоналізмом. Рухом, який очолював Степан Бандера. Мав футболку з зображенням Степана Бандери та книгу про нього.

Син спокійно ставився до представників інших національностей. Його двома тренерами з футболу були грузини, і жодних конфліктів на цю тему не виникало. Між ними склалися добрі стосунки.

Прокурор Дмитро Петльований поцікавився, чи був у батька можливість користуватися мобільним телефоном сина.

-- У нас секретів не було. Але я ніколи не був "поліцейським", не контролював, що він писав в особистих повідомленнях, -- сказав Федір Зінченко.

Батько також зазначив, що у нього з сином були близькі та довірливі стосунки. Він підкреслив, що для успішного виховання спортсмена важливо, аби він довіряв своєму тренеру.

Федір Зінченко, відповідаючи на запитання представників обвинувачення: "Яким ви уявляли майбутнє свого сина?", сказав наступне:

У січні 2024 року син поділився, що футбол все ще залишається його пристрастю. Оскільки на заочному курсі не було предмету з політології, він вирішив обрати журналістику. Я вважаю, що журналістика має багато спільного з політологією, адже також дозволяє досліджувати соціальні проблеми.

Адвокат потерпілої Наталія Романик поцікавилася у батька, чому його син залишив "Правий сектор". Федір Зінченко відповів, що його товариші мають недостатню теоретичну підготовку. Вони не виявляють бажання ознайомлюватися з ідеями, на яких ґрунтується цей рух.

Я не підтримую цей рух. Для мене важливо, щоб Славко зміг впевнено та обґрунтовано відстоювати свою точку зору. Існує відома цитата: "Я не згоден з вашою думкою, але готовий пожертвувати всім, щоб ви могли її висловити", -- зазначив Ф. Зінченко.

Суддя Петро Невойт звернувся до Ф. Зінченка з питанням, чи звертав він увагу на інформацію, що обговорювалася в ЗМІ щодо коментарів І. Фаріон про військовослужбовців.

Я вперше дізнався про цю інформацію після затримання Славка, якого підозрювали у вбивстві Фаріон. Раніше ця тема мене зовсім не цікавила. Після того, як Славка затримали, я почав уважно вивчати деталі справи Фаріон.

За інформацією прокурора, гільзу планують передати до Шевченківського районного суду для розгляду на наступному засіданні, що призначено на 2 грудня.

Тим часом сторона захисту подала до суду 7 клопотань.

Суд задовольнив, зокрема, клопотання щодо витребування гільзи, яку, за інформацією слідства, знайшли на місці вбивства. Нагадаємо, гільзу зі Львова передали до спеціалізованого центру у Києві.

Згідно з інформацією прокурора, гільзу планують направити до Шевченківського районного суду для розгляду на наступному судовому засіданні, яке призначено на 2 грудня 2025 року.

Суд також ухвалив рішення про проведення допиту кінологів. За інформацією, наданою захистом, на записі не зафіксовано, щоб саме ці кінологи використовували собаку. Невідомо, яким чином слідчі отримали ці матеріали і яким чином вони були включені до справи.

Також викликає питання, чому маршрут обривається на вулиці Варшавській...

Сторона обвинувачення водночас заявила, що заперечує проти цього клопотання.

-- Що нового можуть сказати кінологи, -- невідомо. Клопотання спрямоване виключно на затягування процесу, -- зауважив прокурор.

"Його (ув'язненого) перевели до мене, бо він чимось порізав свого співкамерника", -- сказав у суді В. Зінченко.

Сторона захисту також зазначила в суді, що в матеріалах справи відсутні дані про осіб, які утримувалися разом із Зінченком в камері ІТТ № 4 у Пустомитах. Саме ці люди, за словами обвинувачення, нібито застосовували погрози і шантаж, змушуючи його визнати свою провину в злочині.

Натомість сторона обвинувачення заявила, що вказані особи не мають жодного відношення до кримінального провадження.

— Ми не почули жодних погроз у цій частині, принаймні, з того, що ми вислухали. Я не бачу жодних ознак тиску, тому вважаю, що немає підстав для надання доступу до зазначених осіб, — зазначив прокурор.

— Його (ув'язненого) передали мені, оскільки він якось поранив свого сусіда по камері, — повідомив у суді В. Зінченко. — Це був акт агресії щодо співкамерника. Мене ж намагалися відокремити від осіб з радикальними поглядами...

Головуючий суддя Петро Невойт звернувся до представників обвинувачення з проханням надати суду ухвалу Галицького суду, датовану 31 липня 2024 року, стосовно питання про переведення обвинуваченого з Львівського слідчого ізолятора № 19 до ІТТ № 4 у Пустомитах (разом із додатками). Крім того, він попросив надати ухвалу слідчого судді Апеляційного суду, видану 29 липня 2024 року.

Головуючий суддя також підкреслив, що обмежить можливість надання доказів стороні захисту, оскільки обидві сторони мають рівні права на представлення своїх доказів. Варто зазначити, що захисники регулярно подають додаткові клопотання перед кожним засіданням.