Обговорення перерахунку пенсій, скорочення найбільших виплат та демографічної ситуації в Україні. Інтерв'ю з міністеркою соціальної політики Оксаною Жолнович.

В Україні у 2025 році не планується підвищення мінімальної зарплати та пенсійних виплат. Соціальні стандарти були заморожені внаслідок бюджетного дефіциту. Однак у березні відбулася індексація більшості пенсій. Часткове підвищення все ж може мати місце завдяки перерозподілу бюджету: з січня 2025 року Кабінет Міністрів запровадив обмеження на максимальні пенсії, які перевищують 23 610 грн.

Про те, як відбувається перерахунок пенсій, чому заморозили соціальні стандарти та чого чекати від демографії України - читайте в інтерв'ю міністерки соцполітики Оксани Жолнович для OBOZ.UA.

Як відбувся перерахунок пенсій: березнева індексація та коефіцієнти для заможних пенсіонерів.

Пенсійна реформа, що поки не отримала реєстрацію у Верховній Раді, не містить жодних положень стосовно спеціальних пенсій. Проте з січня 2025 року було введено коефіцієнти, які скоротили виплати великих пенсій (відповідно до постанови КМУ №1). Поділіться інформацією про наслідки цього рішення: які суми вдалося заощадити, і яка наразі є найбільша пенсія в Україні (раніше становила понад 260 тисяч)?

З початку січня ми ввели обмеження на надмірно великі пенсії, застосувавши коефіцієнти до виплат, що перевищують 23 610 гривень. Це нововведення стосується лише значних пенсій і не вплине на страхову частину, яку особа отримала завдяки власним внескам. Важливо зазначити, що ці обмеження не поширюються на військових, які брали участь у бойових діях, а також на пенсії родин загиблих захисників.

Мета полягає в тому, щоб забезпечити більшу справедливість у системі та зменшити різницю між пенсіями, які нараховуються відповідно до спеціальних законів, та тими, що визначаються за загальними нормами.

У січні вдалося знизити тягар на Пенсійний фонд на близько 120 мільйонів гривень, а протягом року ми зможемо залучити понад мільярд гривень. Ці фінансові ресурси буде використано для забезпечення виконання зобов'язань перед всіма пенсіонерами.

Сьогодні найбільша пенсія в Україні становить 51 042 грн.

Вже багато пенсіонерів відмовилися від застосування постанови №1 у питанні своїх пенсій. Якщо їхня кількість продовжить зростати, які кроки ви плануєте вжити в цій ситуації?

- Зараз ми разом із суддями Верховного та Конституційного судів напрацьовуємо єдине розуміння: що саме є соціальною гарантією. Пенсійне забезпечення - це конституційна гарантія нашої держави. Через це суди часто трактують обмеження чи зміни у спеціальних пенсіях як порушення цих норм.

Одночасно спеціальні пенсії мають суттєві відмінності від загальних: їх обчислення здійснюється за привілейованими формулами. Якщо стандартна пенсія звичайно становить близько 40% від доходу особи, то спеціальна пенсія може досягати 90% від брутто-заробітку – без врахування податкових відрахувань.

Існує ще одна важлива особливість: загальні пенсії розраховуються на основі фактичного доходу, який отримував громадянин. Натомість для спеціальних пенсій передбачено можливість перерахунку у разі підвищення заробітної плати на посаді, яку займав пенсіонер раніше. Наприклад, нинішні військовослужбовці отримують вищі надбавки та зарплати, тому деякі колишні військові, котрі вже вийшли на пенсію, вважають, що мають право на перерахунок своїх пенсій відповідно до сучасних тарифів.

Постає запитання: чи слід вважати це соціальною гарантією, чи це лише привілей? Чи варто дотримуватися таких підходів і наскільки вони відповідають принципам справедливості? Це питання є темою актуальної дискусії. Ми прагнемо чітко визначити, що саме є справжньою гарантією, яка повинна бути рівною для всіх. Водночас особливі умови, які раніше держава надавала за певні види діяльності, не можуть вважатися безумовними соціальними гарантіями і можуть бути переглянуті в залежності від економічних умов або інших обставин.

- Індексація пенсій, а потім перерахунок у межах анонсованої реформи можливі у тому числі за рахунок впровадження коефіцієнтів. Чи не виникне позаплановий дефіцит у бюджеті ПФУ у тому разі, якщо судді почнуть один за одним скасовувати коефіцієнти?

Ми ретельно розробили бюджет Пенсійного фонду на 2025 рік, враховуючи індексацію та початкові етапи пенсійної реформи. Важливо зазначити, що ці зміни впроваджуються не шляхом зменшення основних виплат, а через більш справедливий розподіл ресурсів, зокрема, шляхом введення коефіцієнтів для пенсій, що перевищують середній рівень.

Це рішення дозволило збалансувати бюджет Пенсійного фонду без скорочення підтримки для людей, які справді цього потребують.

Якщо ж суди почнуть масово не застосовувати коефіцієнти, це створить ризик позапланового дефіциту державних коштів. За попередніми розрахунками, йдеться про додаткові витрати до 1,4 мільярда гривень, які доведеться покривати з державного бюджету. В умовах війни це може вплинути на виконання інших соціальних програм.

Отже, на даний момент головним завданням є підтримка збалансованості системи, при цьому гарантувати відкритість та правомірність усіх прийнятих рішень.

Після резонансного скандалу, пов’язаного з надмірними пенсіями прокурорів, які були отримані завдяки рішенням судів, розпочато декілька кримінальних проваджень проти цих посадовців. Незважаючи на це, вони продовжують отримувати значні пенсійні виплати, а умови виходу на дострокову пенсію для прокурорів залишилися незмінними. Якщо прокурори мають право на спеціальну пенсію в розмірі 60% (а через суди навіть 90%) від своєї зарплати, що перевищує звичайні пенсії в декілька разів, чому б не розглянути можливість підвищення відрахувань до Єдиного соціального внеску (ЄСВ) для прокурорів в рамках реформи? Було б справедливо, щоб вони сплачували більшу частку внесків, що допомогло б компенсувати їхні підвищені пенсійні виплати.

Ми займаємося реформуванням системи спеціальних пенсій, що стосується прокурорів, правоохоронних органів та військовослужбовців. Мова йде про впровадження єдиного підходу: встановлення однакових умов для індексації, з чітко визначеною страховою складовою та пільговими виплатами.

Наразі у Верховній Раді перебуває на розгляді законопроєкт 12278, що регулює аспекти пенсій для прокурорів та встановлює заборону на одночасне отримання прокурорської заробітної плати разом із пенсією.

Окрім цього, для прокурорів та інших членів правоохоронних органів передбачено запровадження спеціальних пенсійних програм. У цих програмах буде детально прописано умови нарахування пенсій відповідно до загальних норм, а також визначено додаткові виплати за службу. Кабінет Міністрів планує внести відповідний законопроект до Верховної Ради до 1 липня цього року.

Щодо пропозиції підвищити єдиний соціальний внесок, це виглядає обґрунтовано, але на ділі це призведе до збільшення фінансового навантаження на бюджетні організації. У перспективі ми маємо намір ввести професійні накопичувальні пенсії для цих категорій, щоб додаткові внески накопичувалися на індивідуальних рахунках громадян.

Максимальний розмір пенсії для суддів становить 390 тисяч гривень. Для порівняння, більшість пенсіонерів в Україні отримують не більше 5 тисяч гривень. Як ви думаєте, чи можна це вважати справедливим? Які кроки, на вашу думку, слід вжити, щоб зменшити різницю між максимальною пенсією суддів і середніми виплатами для інших пенсіонерів?

- Судова влада є незалежною гілкою влади - і Кабмін, який належить до виконавчої гілки влади, не наділений повноваженнями впливати на неї.

У рішенні Конституційного Суду України зазначено, що довічне грошове утримання суддів не є звичайною пенсією, а представляє собою специфічний механізм, який забезпечує (реалізує) незалежність правосуддя.

Таким чином, встановлено, що щомісячне довічне фінансове забезпечення є державною гарантією, яка підтримує незалежність суддів у виконанні правосуддя в Україні, а не просто соціальною пільгою. Отже, ці виплати не повинні підпадати під обмеження.

Водночас я розумію суспільний резонанс щодо такого розриву в пенсійному забезпеченні. Тому, очевидно, до вирішення цього питання треба підходити комплексно і знайти баланс між соціальним захистом суддів і їхніми професійними гарантіями.

- В Україні найбільша категорія "спеціальних" пенсіонерів - кадрові військові. Абсолютна більшість із них не брала участь у воєнних діях. При тому мобілізовані військові, які вже три роки захищають країну на фронті, будуть отримувати фактично такі ж пенсії, як і звичайні українці. Чи це справедлива ситуація? Що можна змінити?

- Справді, кадрові військові - це найбільша категорія серед отримувачів спеціальних пенсій. Із 810 тисяч людей, які отримують пенсії за спеціальними законами, близько 396 тисяч - це військові, з яких лише 94 тис. брали участь у захисті Батьківщини з 2014 року та мають статус ветерана війни (УБД/особа з інвалідністю внаслідок війни). Говорячи про військових, ми мамо на увазі не лише Збройні сили, це й Нацгвардія, СБУ, прикордонники, розвідка та члени родин загиблих.

Всі, хто зараз перебуває на службі та отримує бойові надбавки, сплачують з цих сум внески, що позначиться на їхній пенсії в майбутньому. У 2025 році держава вирішила розширити максимальну базу для розрахунку внесків, щоб громадяни мали можливість "накопичити" більшу пенсію на основі своїх доходів.

Для підвищення справедливості в системі пенсійного забезпечення ми реалізуємо кілька суттєвих ініціатив. По-перше, розробляються законопроєкти, що стосуються накопичувальної системи та нових формул для розрахунку пенсій, які дозволять більш точно прив'язувати розмір пенсії до фактичного стажу роботи і заробітної плати. По-друге, ми працюємо над законодавчими змінами, що покращать пенсійне забезпечення для військовослужбовців, які захищали Батьківщину, але не є кадровими військовими. Це дозволить державі висловити свою вдячність цим людям не лише словами, а й шляхом надання їм гіднішої підтримки в похилому віці після демобілізації.

Висновки щодо індексації та призупинення соціальних норм.

У бюджеті на 2025 рік не заплановано ані підвищення мінімальної пенсії, ані зростання мінімальної заробітної плати. Чи є у вас дані про те, як це відіб'ється на рівні бідності серед українського населення? Наскільки я розумію, приблизно 1,9 мільйона людей отримують мінімальну зарплату, і всі вони ризикують опинитися за межею бідності, адже фактичний прожитковий мінімум буде перевищувати цю суму?

У 2025 році фактичний прожитковий мінімум, від якого залежать найнижчі пенсії та мінімальна зарплата, залишиться незмінним. Це викликано тим, що основна увага бюджету в даний час зосереджена на оборонних витратах. Проте ми усвідомлюємо, що така ситуація може призвести до збільшення ризиків зростання бідності.

Визначити ступінь впливу наразі є складним завданням, оскільки останні офіційні дослідження умов життя домогосподарств, що слугують основою для визначення показників бідності, не проводилися з 2021 року. Проте, за даними Інституту демографії та ЮНІСЕФ, у 2023 році 35,5% населення отримували доходи, що не досягали фактичного прожиткового мінімуму.

Ми докладаємо зусиль, щоб хоча б частково покращити ситуацію, тому щороку, незважаючи на повномасштабне вторгнення, проводимо індексацію пенсій. Наша мета – створити такі умови, щоб індексація охоплювала в першу чергу найнижчі виплати, оскільки раніше надбавки зменшували розмір індексації. Ми також займаємося вдосконаленням розрахунків солідарних пенсій, щоб забезпечити стабільність їхньої вартості з часом та підвищити рівень захисту. Крім того, прагнемо зробити саму систему більш прозорою та зрозумілою для всіх.

У липні стартує новий експериментальний проєкт Міністерства соціальної політики – базова соціальна допомога. Це передбачає запровадження єдиної, більшої цифрової виплати замість ряду дрібніших виплат. У разі позитивних результатів експерименту, планується його розширення.

У березні відбулася індексація, проте ви не раз висловлювали думку про те, що цей механізм не приносить реальних результатів, оскільки не вирішує проблему знецінення пенсій. Для тих, хто ще працює, існують можливості поліпшити своє фінансове становище — наприклад, шляхом добровільного збільшення внесків до ЄСВ або участі в недержавному пенсійному накопиченні, щоб підготуватися до старості. Але що робити пенсіонерам, які вже давно на заслуженому відпочинку і через неналежну індексацію отримують дуже малі виплати?

- Ми чудово розуміємо цю проблему. Індексація, яку ми проводимо щороку, навіть під час війни - це спосіб підтримати купівельну спроможність пенсій. У 2025 році ми втретє провели індексацію для 10 мільйонів українців. Але вона справді не вирішує головного - розриву між тими, хто вийшов на пенсію 10, 20 чи 30 років тому, і тими, хто зробив це нещодавно.

Ось чому ми ініціюємо реформу пенсійної системи. Передбачається перегляд виплат для тих, хто пішов на пенсію в 1990-х і 2000-х роках, з метою наблизити їх доходи до актуальних стандартів.

Нова система гарантує прозорість і справедливість: єдина формула для всіх, без безлічі привілейованих умов. Розмір пенсії буде визначатися винятково двома чинниками - тривалістю трудового стажу та сумою внесків. Це допоможе уникнути ситуацій, коли двоє людей з однаковим професійним досвідом отримують пенсії, які суттєво різняться лише через різницю у даті виходу на пенсію.

На даний момент ми завершуємо підготовку законопроєкту, і в найближчому майбутньому він буде представлений для обговорення уряду та членам парламенту.

Чи ви задоволені результатами індексації за березень?

Ми докладаємо всіх зусиль у цій ситуації. Навіть для тих, кому раніше не підвищували пенсійні виплати, зараз з'явилася можливість вирішити це питання.

Однак сьогодні ми працюємо в межах уже існуючого законодавства, де сформовані різні підходи до обрахунку пенсій. Зокрема, передбачено численні складові пенсійної виплати, що своєю чергою призводить до різних підходів в індексації. І це посилює відчуття нерозуміння та несправедливості.

Ми прагнемо трансформувати цю ситуацію через впровадження пенсійної реформи, що дозволить зробити систему більш прозорою та справедливою для кожного пенсіонера.

- Після закінчення війни і демобілізації значно знизиться надходження в ПФУ (бо зараз левова частка - ЄСВ з відносно високих зарплат військових). Є вже розуміння, що робити, щоб не допустити зростання дефіциту?

Отже, у нас вже є чітке уявлення про подальші кроки. Наразі частина пенсійних виплат підтримується завдяки надходженням Єдиного соціального внеску від високих зарплат військовослужбовців, зокрема від бойових виплат. Проте в умовах припинення бойових дій зменшаться й витрати держави на оборонні потреби. Це створить можливість для перенаправлення частини ресурсів на соціальну сферу.

Крім того, планується активне розгортання програм зайнятості та створення нових робочих місць, що дозволить поступово компенсувати частку ЄСВ, яка нині надходить від військових. Це допоможе системно збалансувати ситуацію.

Про демографію та майбутнє України

- Хочеться в кінці трохи поговорити про демографію. Торік було ухвалено стратегію. У ній було два сценарії: якщо нічого не робити - населення до 2040-го скоротиться до 28,9 млн осіб. Якщо уряд запровадить ефективні зміни - збільшить на 2,8 млн і досягне позначки у 33,9 млн осіб у 2040-го. За яким зараз сценарієм ми рухаємось? Які зміни вже впроваджено?

- Ми розуміємо особливості сценаріїв, і тому вже робимо деякі зміни. Їхню ефективність і вплив треба вимірювати і коригувати за потреби, аби можна було досягти більш оптимістичного сценарію.

Одним із напрямів нашої роботи є ініціювання масштабної реформи, спрямованої на підтримку сімей з дітьми та стимулювання зростання народжуваності. Це одна з ключових цілей Демографічної стратегії. Спільно з колегами з відповідних міністерств ми розробили концепцію підтримки родини, яка охоплює весь шлях від зачаття дитини (з використанням репродуктивних технологій) до завершення її освіти, забезпечивши державну підтримку на кожному етапі. Важливо створити умови, що забезпечать матерям можливість повернутися на роботу, отримати необхідну допомогу в догляді за дитиною дошкільного віку та підтримку при вступі дитини до школи.

- Розкажіть про наступні кроки в межах реалізації демографічної стратегії.

Також надзвичайно важливим є залучення всіх громадян до суспільного життя. У цьому контексті ключовими аспектами підтримки стануть реалізація законодавства, що сприяє розширенню можливостей працевлаштування для осіб з інвалідністю, а також розвиток нових соціальних послуг, зокрема підтриманого проживання та геріатричного догляду в малих громадах. Ми також працюємо над ініціативами, які сприятимуть активному довголіттю.

Дехто з авторитетних демографів стверджує, що для подолання дефіциту робочої сили нам необхідно залучати працівників з країн з нижчим рівнем доходів. Чи поділяєте ви цю думку?

Щодо нестачі робочої сили на ринку, перш за все, слід зосередитися на поверненні українців, які виїхали за межі країни, а також на перепідготовці тих працівників, які вже є на ринку, для заповнення вакантних професій.

Стосовно іноземних мігрантів треба розуміти, що імміграційна політика потребує часу, знань і фінансів. Не вийде побудувати успішний імміграційний кейс без цього.

Іммігранти, які переїхали до країни, часто стикаються з труднощами, такими як незнання мови, незнайомість із законодавством, а також брак роботи і житла. Це створює значний додатковий тягар для фінансів та ресурсів держави. Таким чином, більш доцільно фокусуватися на інтеграції українців, які наразі не мають можливості працювати на ринку праці.

Так, в Україні працює лише 16% людей з інвалідністю, в той час як у Європі такий показник досягає 50%. Також варто додати, що жінок працює лише 47% порівняно з чоловіками, які залучені до роботи на рівні 67%. Таким чином, ми ще маємо внутрішній простір для залучення людей до ринку праці. Тому, на мій погляд, необхідність залучення великої кількості іноземців для роботи в Україні дещо перебільшена.

- Опитування біженців показують, що дедалі менше українців збираються повертатись додому після війни. Зараз їх вже більше половини. Чи ведуться перемовини з іноземними урядами щодо статусу українців за кордоном після війни? На повернення якої кількості біженців ви розраховуєте?

На кінець 2024 року за межами України перебуватиме 5,2 мільйона українців, які змушені були залишити свою країну. Згідно з прогнозами Центру економічних стратегій, після завершення війни за кордоном можуть залишитися від 1,7 мільйона українців у найоптимістичнішому варіанті, до 2,3 мільйона в середньому та 2,7 мільйона у песимістичному сценарії.

Ми безперервно ведемо переговори з країнами, що прийняли наших громадян, аби обговорити їх повернення на батьківщину та можливі виплати для реінтеграції, які сприятимуть відновленню життя в Україні після повернення. Однак, наразі не можна стверджувати, що українці масово повертаються додому, оскільки активні бойові дії тривають, і кількість обстрілів мирних міст зростає.

У той же час, уряд докладає зусиль для перетворення України на привабливу країну для життя, роботи, народження та виховання дітей. Ми сподіваємося, що це сприятиме поверненню не менше 3,5 мільйонів українців на батьківщину.