Обговорення підвищення податкових ставок, можливості прийняття законопроєкту щодо ресурсів та незадоволеність бізнес-спільноти. Інтерв'ю з Гетманцевим.

В Україні в 2024 році може виникнути дефіцит близько 500 мільярдів гривень для потреб оборони. Уряд сформував бюджет, виходячи з очікування, що активна фаза конфлікту завершиться вже в середині цього року. Однак цей прогноз виявився занадто райдужним.

Спочатку в Кабміні розробили проєкт "ресурсного законопроєкту", який мав би забезпечити поповнення бюджету додатково приблизно на 120 млрд. грн. Документ передбачав підвищення військового збору з 1,5% до 5%, підвищення ПДВ, введення податку на оборот, податку на "розкіш" (купівля авто, нерухомості, ювелірних виробів), на прибутки банків тощо.

Після активних обговорень уряд змінив свою позицію і погодився на менш масштабні зміни. До першого читання "ресурсний законопроєкт" переписали, залишивши в ньому підвищення військового збору, податку на прибутки банків, але прибравши резонансні рішення щодо ПДВ, податку на оборот та "розкіш".

Але і в такому варіанті документ не пройшов перше читання і не набрав необхідну кількість голосів в залі. Про перспективи ухвалення рішення та про те, чому "білий бізнес" зацікавлений в детінізації, читайте в першій частині інтерв'ю OBOZ.UA з головою комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим.

Ресурсний законопроєкт підлягає повторному обговоренню на першому читанні. Який варіант ви плануєте запропонувати для повторного винесення його на розгляд у залі?

Ми будемо наполягати на введенні податку на прибуток для банків, оскільки для цього існують вагомі причини. В умовах війни спостерігається структурний профіцит ліквідності в банківській системі, який лише зріс. За сім місяців цього року чистий прибуток банків перевищив 93 мільярди гривень. Чистий фінансовий результат показав зростання на 12,5% в порівнянні з минулим роком, незважаючи на підвищення ставки податку на прибуток з 18% до 25%. Важливо зазначити, що понад 50% процентного доходу банків, який є основним джерелом їх прибутку, складає дохід від операцій з державними цінними паперами, зокрема з депозитними сертифікатами ОВДП.

Держава створює для банків умови для отримання доходів без значних ризиків, замість того, щоб вони більше інвестували в кредити, нові інноваційні програми та продукти. Цілком обґрунтовано, що держава має право на частину цього прибутку, адже це дозволяє їй захищати самі банки від зовнішніх загроз. Мова йде про очікувані надходження до бюджету у розмірі 27 млрд. грн. у поточному році та 9 млрд. грн. у наступному.

Урядова редакція законопроєкту виявилася значно більш суворою. Замість запланованих 125 млрд грн, прийняття цього документа забезпечить додаткові надходження лише в розмірі 30,1 млрд грн. Які у вас думки щодо такого зменшення?

В прийнятті цього законопроекту беззаперечне лідерство за Кабінетом Міністрів. Уряд говорить: нам потрібний на армію ресурс ось в такому обсязі - 125 млрд. грн. та пропонує свої способи отримання цього ресурсу. А ми вже розглядаємо ці пропозиції і якщо ми якесь джерело надходження цього ресурсу виключаємо, то маємо знайти та запропонувати інше.

Одночасно під час обговорення законопроекту Міністерство фінансів коригувало свої оцінки. Спочатку мова йшла про необхідність 125 млрд грн, але наразі цифра зменшилася до 30 млрд. Якщо дійсно потрібні лише 30 млрд грн, то ми готові розглянути всі можливі пропозиції, які зможуть додатково забезпечити ці кошти для бюджету. Основною метою має залишатися реальна потреба.

Якщо казати про першу версію урядового законопроекту, те, що треба було виключити, це податок з обороту. Ми одразу попереджали, що він є неприйнятним. Він має каскадний ефект. В довгих ланцюгах постачань він би подвоювався, потроювався та деструктивно впливав на економіку.

Також існують сектори бізнесу з обмеженою прибутковістю, такі як оптові продажі, фінансові та страхові послуги. У цих галузях фактично відсутні ресурси, щоб підлягати податковому навантаженню в такій формі.

Також відмовились від ідеї податку на розкіш. Я в чомусь погоджуюсь з Мінфіном, що логіка в ньому є. Але коли стоїть завдання швидко наповнити бюджет, то працювати треба лише з ключовими бюджетоутворюючими податками, які рівномірно лягають на всіх платників. Це дуже важливо в контексті справедливості оподаткування у війну.

Окрім цього, залишалося питання про те, як саме визначалися відсоткові ставки. Чому на ювелірні вироби встановили 30%, а на автомобілі лише 15%? Чому для житла встановлено 5%? Також активно обговорювалися питання щодо списку предметів розкоші. Чому, наприклад, в цій пропозиції не згадуються шуби, дорогі меблі чи коштовна електроніка? Це питання викликало безліч дискусій, які, здавалося, не мали кінця.

Останній аргумент: подібні податки в основному впливають на обмежене коло платників, проте таких груп існує безліч, і вони відчувають себе несправедливою жертвою. Інші категорії не підлягають оподаткуванню, тоді як їх зобов'язують сплачувати новий податок.

Навіть у скороченому форматі цей документ не отримав схвалення на першому читанні і зазнав невдачі. Яка ж причина цього?

Мені важко пояснити позицію тих, хто позиціонує себе як "патріотів", які не тільки не голосували за гроші для армії, а ще аплодували, коли закон провалився. Мені на мить здалося, що то не фракція "Європейської солідарності" стрибає в ейфорії, а фракція "єдиної росіі". Тим більше, що ці ж самі люди конституційною більшістю за 15 хвилин до цього підтримали зміни до бюджету про виділення грошей армії за рахунок збільшення податків, яке вони провалили.

Це навіть не цинізм, це або біполярний розлад, або (що ймовірніше) повна зневага до розумових здібностей власних виборців, яким вони намагаються одночасно "продати" взаємовиключні історії про популярну підтримку армії і про зрив непопулярного підвищення податків.

- Але не голосувала і частина ваших колег по фракції "Слуга народу"?

Я ні в якому разі не звільняю від відповідальності своїх колег у фракції, які утрималися від голосування. Деякі депутати вже давно займають, м'яко кажучи, неоднозначну позицію. Проте, більшість "слуг народу" залишаються прихильниками державних інтересів.

- І що робити далі?

Очевидно, ми повернемося до розгляду законопроекту. Інших варіантів нема. Водночас, перспектива перебоїв у фінансуванні армії силами крикунів з гальорки дедалі стає все більш реальною. Ситуація вкрай важка.

Яка ваша відповідь бізнесу, який стверджує, що збільшення податків негативно впливає лише на добросовісних платників, тоді як деякі підприємці продовжують працювати в тіні, внаслідок чого чесні платники стають менш конкурентоспроможними?

Кожен податок є обтяженням для легального бізнесу. Я підтверджую: це дійсно стосується тих, хто виконує свої зобов'язання, а не тих, хто ухиляється від сплати. На жаль, протягом останніх п’яти років наша робота, спрямована на боротьбу з тіньовою економікою, часто стикалася з опором. Зокрема, з боку легальних підприємств, які не завжди усвідомлювали, наскільки важливо їм боротися з тіньовими практиками. Виникали різні міфи про те, що такі дії "знищують бізнес", призводять до підвищення цін на товари та інше.

Я радий, що хоча б на прикладі цього проекту закону з'являється розуміння, що боротьба з тінню є не менше в інтересах білого бізнесу, ніж в інтересах держави. Ми маємо спільну ціль - зробити умови роботи рівними і справедливими для всіх.

І ще один одна важлива теза, яку треба брати до уваги: вивести за один день економіку з тіні неможливо.

Так, але бізнес вже зараз вимушений конкурувати в таких умовах. Є, наприклад, велика мережа побутової техніки та електроніки, яка платить податки в білу і офіційно продає техніку Apple. А є інша відома мережа, яка не має права продавати техніку Apple і скоріш за все продає контрабанду, але при тому державний Sense Bank ще й пропонує в цій "сірій" мережі оплату частинами. Тобто державний банк допомагає сірому бізнесу продавати контрабанду. Як себе має почувати в цій ситуації той бізнес, який працює легально?

Як людина, яка вже п'ять років активно займається процесом детінізації, я повністю підтримую скарги легального бізнесу на державу за відсутність рівних умов ведення діяльності. Це абсолютно справедливо. Проте не можна протягом тридцяти років потурати тіньовим структурам, гратися в популізм, і, можливо, навіть отримувати з цього вигоду, а потім раптово заявити: "Тепер давайте захищати легальний бізнес". Кожен раз, коли ми намагаємося впорядкувати ринок, де присутня значна тіньова активність, ми чуємо, як піднімається шум, що Гетманцев руйнує бізнес. Насправді ж Гетманцев захищає легальних підприємців і прагне забезпечити однакові умови для всіх учасників ринку.

Отже, я підтримую вимоги представників білого бізнесу і докладаю всіх зусиль для захисту добросовісних платників від недобросовісних.

- Чи правильно я розумію, що з вашої точки зору законодавчо посилювати вимоги чи покарання для тіньовиків не потрібно і достатньо ефективно працювати з тим механізмом, який вже є?

Я вважаю, що зміни в законодавстві є необхідними. Це підкреслено в Національній стратегії доходів. Важливо реформувати систему єдиного податку, оскільки вона часто стає інструментом для маніпуляцій. Справді, потрібно чітко розрізняти справжні малий бізнес і великі підприємства, які лише приховуються під виглядом малого, щоб скористатися спеціальним режимом оподаткування.

Чому б не прийняти це рішення одночасно з підвищенням податків? Таким чином, легальний бізнес зрозумів би, що податки зросли, але й ухилення від сплати було припинене, і тепер усі опиняться в рівних умовах?

На даний момент немає підтримки для цього. Я постійно наголошую на важливості реформування системи єдиного податку, аби виокремити великі та середні підприємства від малих. Проте зараз у Верховній Раді не вистачає голосів для реалізації цих змін. Після закінчення війни ми обов'язково цим займемося.

Щоб під час повторного першого читання не допустити провалу "ресурсного законопроєкту" у його нинішньому вигляді, чи вистачить голосів?

Я займаюся забезпеченням наявності голосів. Нам не вистачило лише двох.

На завершення хочу порушити тему одного з найсерйозніших документів. Бюджетна резолюція, що передбачає замороження мінімальних пенсій і зарплат, а також прожиткового мінімуму на три роки, викликає неабияке занепокоєння. І це в умовах, коли інфляція залишається на високому рівні. Чи будете ви підтримувати бюджетний проект, у якому не передбачено підвищення соціальних стандартів?

Я надіслав свої рекомендації до Бюджетної декларації. Ця процедура не передбачає голосування за запропоновані зміни, адже вони відразу передаються до Кабінету Міністрів. Мої рекомендації стосувалися соціальних стандартів, які не можуть бути заморожені.

Це питання має величезне значення. Якщо ми прагнемо, щоб люди продовжували жити та працювати тут, а також щоб ті, хто виїхав, поверталися, не можна давати сигнал про те, що розрив у соціальних стандартах між нашою країною та Європою, який вже є суттєвим, найближчим часом лише зростатиме.

Я сподіваюся, що уряд перегляне свою позицію, і це питання буде розглянуто під час обговорення бюджету на наступний рік. Існує велика ймовірність, що уряд змінить своє рішення.