Проросійські радикали прагнуть досягти влади. Ось що слід знати про президентські вибори в Румунії.

Чи є шанси на перемогу у проросійського радикала?

Це вже друга спроба обрати президента Румунії за останні кілька місяців. Результати попереднього голосування, яке відбулося 24 листопада минулого року, були анульовані Конституційним судом. У тому голосуванні несподівано лідирував ультраправий проросійський кандидат Келін Джорджеску.

Проте Конституційний суд Румунії скасував результати виборів, посилаючись на звіт спецслужб. Згідно з ним, у кампанії Джорджеску було зафіксовано порушення - незаконну рекламу та маніпуляції в TikTok для штучного зростання його популярності. Звіт також вказує на російські гібридні атаки, включно з кібератаками та саботажем. Як наслідок цієї кампанії, рейтинг Джорджеску зріс із 6,2% за два тижні перед виборами до 22,94% за результатами виборів.

28 лютого Джорджеску був затриманий і усунений від участі у повторному першому турі виборів. Однак на його місце прийшов інший кандидат з ультраправими поглядами.

За даними агрегатора опитувань EuropeElects.eu, на першому місці у рейтингу ультраправий лідер "Альянсу за єдність румунів" (AUR) Джордже Сімеон із 29%. Він зміг залучити на свою користь голоси прихильників Келіна Джорджеску після його відсторонення. Він дотримується націоналістичних та євроскептичних політичних поглядів, також не приховує симпатій до Путіна. Активно виступає за об'єднаня Румунії з Молдовою. Сіміон критикує румунських мейнстримних політиків, звинувачуючи їх в корупції та диктатурі. Він позиціонує себе як захисник "народу" проти "глобалістської еліти" та зовнішнього впливу. Крім того, він висловлював ідею забрати в України Чернівці та Бессарабію, а також був оголошений персоною нон-ґрата в Україні та Молдові.

На порозі виборів, друге місце з 22% підтримки займають Крін Антонеску та Нікушор Дан. Антонеску виступає як "єдиний кандидат" від партій, які складають парламентську коаліцію: Соціал-демократичної, Національної ліберальної та Демократичного союзу угорців Румунії. Він дотримується ліберальних та проєвропейських ідей, активно підтримує Україну. Проте, його позиції можуть бути уразливими через незадоволення населення діяльністю влади, яке прагне змін. Крім того, йому не вистачає харизми, щоб залучити більше прихильників.

Дан вирішив балотуватися в президенти як незалежний кандидат, на даний момент він обіймає посаду мера Бухареста. У своїх висловлюваннях щодо України він підкреслював важливість продовження міжнародної підтримки. Дан зарекомендував себе як політик, який активно бореться з корупцією та неефективним управлінням. Він вже має на своєму рахунку певні успіхи на посаді мера столиці, зокрема, в модернізації інфраструктури Бухареста та підвищенні прозорості використання бюджетних коштів. Проте, варто зазначити, що його позиції у сільській місцевості та малих містах залишаються слабкими.

Окрім цього, у нього відсутня партійна організація, здатна активізувати виборців на загальнонаціональному рівні. Крім того, Дан не використовує популістські висловлювання, що зменшує його привабливість для протестного виборця, який схиляється до Сіміона.

Також відчутні відсотки набирають опозиційні кандидати Віктор Понта та Елена Ласконі - 12% та 7%. Шансів на перемогу вони не мають, але голоси цих кандидатів можуть зіграти важливу роль у другому турі виборів.

Жоден з претендентів не отримав належної підтримки для перемоги в першому турі виборів. Відтак, з великою ймовірністю до другого туру потраплять Сіміон разом із Антонеску або Даном. За даними соціологічних моделей, розроблених агентством MKO, у другому турі Сіміон програє Антонеску з результатом 33% проти 31%, а Дану - 35% проти 31%.

У другому турі більшість виборців висловлюють готовність підтримати будь-якого кандидата, який дотримується проєвропейських цінностей, щоб завадити приходу до влади радикала. Проте явка може суттєво вплинути на результат. Прихильники Сіміона виявляють значну мотивацію віддати свої голоси. Крім того, страх перед радикальними змінами може підштовхнути деяких поміркованих проєвропейських виборців до активної участі у голосуванні.

Однак, тут можливі нюанси, зважаючи на слабкі сторони Антонеску і Дана. До того ж, неясно наскільки румунські спецслужби змогли нейтралізувати російське втручання у вибори, яке допомогло радикалу під час виборів минулого року.