Путін орієнтується на Європу, проте не має можливості розпочати військові дії в найближчі 7-10 років, повідомляє Die Welt.

Європейські країни повинні бути підготовлені до більш рішучих дій проти російського впливу, зазначає публікація.

У столиці Великобританії, Швеції, Австрії та Німеччини політики, військові та розвідники розмірковують над питаннями, які ще нещодавно здавалися неможливими. Чи буде президент Росії Володимир Путін задоволений своїми досягненнями в Україні? Якщо відповідь негативна, то які дії він може вжити далі? Це викликає занепокоєння у держав, які можуть опинитися під загрозою, зокрема у Литві, як зазначає видання Die Welt.

Даріус Яунішкіс, який дев'ять років очолював литовську службу безпеки VSD, попереджає: "Режим хоче повернення Російської імперії. Сюди також входять країни Балтії, Україна та Польща. Путін також націлює на частину Фінляндії".

Згідно зі звітом VSD, Росія готується до тривалої конфронтації з НАТО, зокрема через спроби дестабілізувати західні суспільства та підірвати підтримку України.

"Для досягнення своїх цілей Путін застосовує всі засоби, доступні його спецслужбам, що включає в себе диверсійні акти проти критично важливих інфраструктурних об'єктів та військових баз, вплив на суспільну думку та вербування агентів через платформу Telegram," - зазначає Яунішкіс.

Москва також намагається зірвати створення бригади Бундесверу в Литві, використовуючи фейки. Наприклад, поширюється інформація про те, що "німецькі солдати ґвалтують жінок і хочуть окупувати Литву". Як зазначає Яунішкіс, Росія активно перешкоджає цьому проєкту, і литовські спецслужби підтримують зв'язок із німецькими колегами для протидії.

Герхард Манготт, спеціаліст у сфері російської політики, підкреслює, що Балтійське море може стати ареною напруження. "Російські військові літаки нерідко вимикають свої транспондери, що змушує винищувачі НАТО підніматися в повітря для перехоплення. Це може призвести до випадкових інцидентів, які, хоча й не стануть причиною війни, можуть спричинити локальні конфлікти".

У фокусі - два місця: Нарва в Естонії, де 95% населення - етнічні росіяни, і Сувалкський коридор, який може стати шляхом для з'єднання російських сил у Калінінграді з Білоруссю.

"Я не вважаю, що Росія здійснить збройний напад на країни НАТО в найближчі сім-десять років. На сьогодні її військова потужність є значно зниженою", - зазначає Манготт.

Він також зазначає, що розширення НАТО, а особливо обіцянка щодо членства України в 2008 році, було сприйняте російською елітою як небезпека.

Арндт Фрейтаг фон Лорінгховен, автор праці "Напад Путіна на Німеччину", стверджує, що сучасна Росія є значно більшою загрозою, ніж пізній Радянський Союз. Він підкреслює необхідність активної протидії дезінформації. Франція та Швеція слугують прикладом успішної боротьби з російським впливом, створюючи спеціалізовані групи, публікуючи імена осіб, відповідальних за дезінформаційні кампанії, та блокуючи відповідні канали.

У 2022 році Швеція створила "Агентство психологічного захисту", тоді як Франція заснувала агентство "Viginum" як реакцію на російське втручання у президентські вибори 2017 року.

Експерти вважають, що європейські держави повинні підготуватися до більш рішучих дій у відповідь на російський вплив. Це передбачає не тільки швидку реакцію на потенційні загрози, але й стратегічне укріплення інформаційної та кібернетичної безпеки.

Днями правитель РФ Володимир Путін пригрозив Британії та США війною у відповідь на ймовірний дозвіл Україні на удари по Росії. За його словами, цей крок "суттєво змінить саму природу конфлікту", змусивши Москву відповісти.

Крім того, УНІАН інформував про те, що Джон Болтон, колишній радник президента США в епоху Трампа, висловив свою думку щодо можливості конфлікту з Росією. Він вважає, що, не маючи ані достатніх сил, ані наміру вступати у війну з НАТО, Путін зміг зменшити обсяги західної підтримки для України лише завдяки своїм заявам.